ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.04.03 11:58
Не віриться, що листя жовте
Говорить у тяжкім гріху
І в те, що невблаганні жорна
Все перетворять на труху.

Не віриться, що найдорожче
Впаде мінливості листом.
Побита, зношена дорога

Віктор Кучерук
2026.04.03 05:54
Туман розвіявся, мов дим,
Поміж вербових віт
І плеск озерної води
Збудив півсонний світ.
Пахучих лілій аромат
Доносився, - просив
Вдихати зблизька благодать
Квітучої краси.

Євген Федчук
2026.04.02 19:59
Такі уже «трудяги» москалі,
Що ще таких по світу пошукати.
Хотілось би історію згадати.
Колись в однім москальському селі
(Це все тоді, ще за царя було)
Селяни лиш один прибуток мали –
Косили сіно та і продавали.
Нічого ж на городі не росло.

Артур Сіренко
2026.04.02 16:17
Коли квітень тільки почався і дні неочікувано стали холодними і дощавими мене запросив у свою самотню хижку старий хайдзін, що підписує свої прозорі хоку іменем Ейєн-но Котокутобіто () і вирощує в своєму саду ожину. Ми пили чай, заварюючи заміть традиційн

Охмуд Песецький
2026.04.02 13:27
Відтисками, схожими на зліпки,
Сходяться й розходяться сліди.
Тягнуться вони і вийшли звідки
Кроками нестримної ходи,
Де майбутні храми та осідки,
І про те, хто як веде й куди,
Знає тільки Він, Отець Верховний,
З вершниками гиблої біди.

Борис Костиря
2026.04.02 13:10
Пожовкле листя опадає,
Як невблаганності потік.
Пожовклий смуток небокраю.
Схилився ніжний базилік.

Пожовкле листя промовляє
До совісті і глибини.
На місце радості розмаю

Юрій Гундарів
2026.04.02 09:43
У Житомирі незабаром з’явиться вулиця братів Шевчуків – Валерія та Анатолія, видатних письменників і видатних патріотів. Коли старший брат Анатолій був засуджений до п’яти років мордовських таборів, молодший брат Валерій не побоявся його провідати…

Бра

Віктор Кучерук
2026.04.02 05:50
До психолога звернулась
Скромна молодичка:
Подивіться на ці гулі
На померхлім личці.
Ці опухлості з'явились
Від неспання й страху,
Що потрапити в немилість
Можу, бідолаха.

Артур Курдіновський
2026.04.02 05:34
Не можу я ніяк запам'ятати
Мелодію, що снилась навесні.
А загадкові звуки голосні
Лунають вокалізом від сонати.

Оновлень час, жаги пора строката
Дарує наяву свої пісні.
Не можу я ніяк запам'ятати

С М
2026.04.01 21:50
Думав про поїздки наші, в мустангу
Мабуть, завіз тебе я далеко занадто
І я думав про любов, що поклали на мій стіл

Казав тобі, в пітьмі не ходити без пари
Про лебедів іще, котрі жили у парку
І про нашого сина, з Мейбел він одружився

Іван Потьомкін
2026.04.01 20:47
Не шкодуй для радості
Ні часу, ні коштів.
Не відкладай радість
На завтра, на потім,
Бо, як сонце взимку
Визирне і щезне,
Так і радість нинішня
Завтра вже не верне.

хома дідим
2026.04.01 19:54
мені радісно терпко
отже побудьте зі мною
не треба про сумніви
про все підозріле
говорімо про спокій
про світло що завжди
поруч
не про рейтинги

Борис Костиря
2026.04.01 13:53
Емігранту в далекій країні
Сняться в цвіті тендентні гаї,
Сняться сни йому тополині,
Неповторні і рідні краї.

Так війна усіх розштовхала.
Не зібрати розбите село.
Цей рубіж, ніби плинна Каяла,

М Менянин
2026.04.01 13:52
Над тим хто суд чинити буде,
котрий в молитві за народ,
кому життя простого люду
як лебедям простори вод?

Молитва хоч на грецькій мові* –
на часі ж Київський ізвод,
тож маєм бути вже готові

Юхим Семеняко
2026.04.01 11:32
  Схоже на те, що Ви спробували піднести читача одразу до "небесних шкіл", де пророки викладають щось середнє між метафізикою й профілактикою паніки. Вірш відкривається настільки урочисто, що хочеться зняти взуття і говорити пошепки. Але вже у другій ст

Артур Сіренко
2026.03.31 21:55
Триноги поставили серед пустки*:
Порожнечі весняного саду,
Де лише неспокій –
Тривога передчуття:
Триноги принесли для офіри
Чотири зеленооких філософи**:
Зрозуміли, що душі людей
Епохи білих колібрі***,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29

Олег Богдан
2026.03.28

Андрій Людвіг
2026.03.27

Охмуд Песецький
2026.03.19

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Лазірко / Вірші / З Обличчя

 Вiд сходу до заходу




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-01-28 22:04:08
Переглядів сторінки твору 9977
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.298 / 6  (5.075 / 5.67)
* Рейтинг "Майстерень" 5.289 / 6  (5.135 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.734
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Поезія Модернізму і Неомодернізму
Автор востаннє на сайті 2026.03.11 05:40
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2009-01-28 22:26:32 ]
Густо, круто замішано на всіх пластах історії.
І почуття вітру в потилицю (чи кулі?) тягне холодом і вірою у справжність.
Вітаю. Сильно.
Хотіла виділити кілька рядків, що особливо сподобалися - не можу, бо передруковувати вірша - нема сенсу. Ще раз - сильне і справжнє.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-28 22:38:48 ]
Вітаю Лесю,
Маю надію, що справжній росіянин зрозуміє все вірно.
Дякую за відгук,
З тепмим вітром заходу,
Л.Ю :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тарас Плахтій (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-28 23:04:15 ]
Вірш вразив! Повністю згоден з Лесею!


А чого у вас аватарки майже одинакові?))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-28 23:46:58 ]
Спасибі, Тарасе.
У нас проходить зграйний маятниковий процес - полювати так легше :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2009-01-29 19:54:15 ]
Пане Тарасе, та Ви понад міру уважні!
Розшифровують нашу зграю, Юрку!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Летюча Мишка (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-29 00:02:05 ]
починала два рази (першого перебили), а тепер сиджу і не знаю що робити! наче по голові вдарило...
дуже сильно!!! я під враженням


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-29 00:12:56 ]
Привіт Мишко,
Спасибі за відгук, тішуся, що сподобалось.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2009-01-29 09:05:06 ]
300 греків у Фермопілах, 300 арагвійців на підступах до Тбілісі-яка магічна цифра...Юрію, Ваш вірш пройшовся мені через груди-просто в серце...Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-29 19:45:28 ]
Так Юліє,
Щось є магічного у цих 300та.
Мабуть таки через три, але Бог краще знає.
Дякую,
Л.Ю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тимофій Західняк (Л.П./М.К.) [ 2009-01-29 10:08:04 ]
Гарний вірш...Чується рука майстра...От тільки щодо Сходу і Заходу я все більше переконуюсь,що Шевченко мав рацію "В своїй хаті своя правда..." - друзі з Прибалтики діляться розповідями про тамтешні проблеми після вступу до Європи... А у нашій хаті стільки вимітати!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-29 19:47:43 ]
Так я і не намікаю, що захід щось дійсно краще.
Просто такі були теплі відчуття, але як здогадувалась
Леся, можливо це не вітер а куля і тепло від крові...
З повагою,
Л.Ю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Еліна Форманюк (Л.П./М.К.) [ 2009-01-29 12:20:22 ]
Де той плуг, а так ніби пройшовся мені через груди!!!

Це приклад явної дозрілої громадянської лірики, яка писана не від почутого в школі про мову калинову, і т.д., а від пережитого і переболілого. Західний вітер і східний небокрай. 4 і 5 строфи здались мені не такими щирими, як усі решта.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-29 19:50:37 ]
Вітаю Еліно,
Я Вам даю чесне слово, що писав всього вірша щиро,
можливо мені не вдалося це так до кінця донести.
І він появився саме після вражень на обрання росіянами
образом Росії - О.Невського.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-01-29 19:33:06 ]
Тут і насправді нічого не виділиш – усі образи важливі. На роздоріжжі важко, але ще важче опісля лікті кусати. :(
Можливо, "примружився" ? І щось "ідучі", думаю, не укр., чи ні?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2009-01-29 19:56:06 ]
Василинко, рада, що Ви тут!
І на всі сто праві - примружився, і форма "ідучі" українській мові не властива, це у вас професія заговорила.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-01-29 20:01:21 ]
І я рада з Вами зустрітися, Лесю! (Сподіваюсь, Пан Юрій не вижене :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2009-01-29 20:15:40 ]
Юрцьо - хлопець гостинний, він нам, дівчаткам, ще й текілки наллє, я так си мислю.
Що новенького, Василинко?
Юрцю, філіжанки ми за собою помиємо, не виганяй!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-01-29 20:36:02 ]
Ой, текілки боюся, щоб алергії не було:)) а кавічкою б посмакувала. Нового нічого такого. Усе йде по колії.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-29 20:43:26 ]
Текіла у мене добра - сам у Мексиці кактуси доїв :)
П`єш - і шпаньська починає белькотіти на язиці.
Кава з молоком чи вершками?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2009-01-29 20:49:31 ]
Кавця на ніч - то хіба з вершками, бо патякатиму до раня...
Василиночко, добре, що у вас усе гаразд. І в душі нічого не змінилося, таке ж сонечко у будь-яку погоду. Працюєте свічечкою, рідко тепер таку людину стрінеш.
Юрцю, а мені з кактуса таки капни.