ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Соболь
2024.11.15 17:30
«Па хахлам! Агонь!» – 
А далі що? Тут пів години лету.
Ця ніч комусь остання на землі.
Переплелись бездушна лють ракети
та вбивча бездуховність москалів.
А з ким Господь? Наразі невідомо.
Щоб не було, тримати, друже, стрій.
Ті нелюди порушили свідо

Ігор Шоха
2024.11.15 14:51
Росіє малохольна,– ух ти! Де ти?
Куди ти лізеш – у... чи на..? Межа
між нами є, але на жаль
ти хочеш на... бо ми, таки, планета
в якій і на якій ти нам чужа..

Ой, ненажера! Як її розперло
і як іще витримує земля

Володимир Каразуб
2024.11.15 14:46
Покинь обладунки свої в кімнаті з товстої романіки,
Свою недолугу, видовжену тінь спускаючись долу
У внутрішній дворик з колодязем,
замок порослий травою між кам'яною бруківкою, покинь
Куртуазний апостроф розкішних жіночих грудей
І готичне небо,

Іван Потьомкін
2024.11.15 11:40
Юдейська непорочна Діво,
Даруй, що руки опускаю в розпачі безсило,
Бо неспроможен відтворить належно
Твоє замилування світом...
...То був печальний і прощальний погляд
Бо ж до пуття ти ще не знала,
Чи Ерец- Їсраель побачиш знову.
“Елі, Елі

Віктор Кучерук
2024.11.15 07:33
Жбурляю камінь, як гранату,
В той бік, де взявся жаром схід, –
Чиню сусідові відплату
За покалічений мій рід.
Прокльони шлю і тичу дулі
У бік того, хто дотепер
Живе безрадісно минулим
І в кім інстинкт тварин не вмер.

Микола Соболь
2024.11.15 07:03
Зимові сни рум’янцем на щоці.
Їх не лякає втомлена завія.
Метелиця під вікнами засіє
і ти заснеш із книгою в руці.
Борвій завиє під твоїм вікном,
гілки зашкряботять посеред ночі,
але безсилі духи поторочі
перед зимовим, найсолодшим сном.

Микола Дудар
2024.11.15 06:51
Умовно кажучи — капець
Теплу жовтневому… теплу
Он навіть вибіг вітерець
В похилу змочену хулу…
Ще тільки бавився теплом
Учора з дітьми залюбки,
Тепер не вітер, вітролом
Не вистачає коцюби…

Світлана Пирогова
2024.11.14 20:30
Небеса дриготіли - прорив залізяччям,
Яке несамовито мчалось до когось.
Враз вдалині вибухало зовсім незряче,
У полі голім, чи десь за сивим рогом.
А часто летіло оскаженіло-бридко
І падало, - розриваючи будинки.
Лилися сльози дощами по мідних ринва

Євген Федчук
2024.11.14 16:17
У теремі і тихо, й прохолодно.
Промінчик сонця біга по стіні,
Крізь дірку пробиваючись в вікні,
Що наглухо завішене сьогодні.
Аби ніщо завадить не змогло
Йому прийняти рішення важливе.
Душа його то закипа від гніву,
У пустоту вихлюпуючи зло,

Юрко Бужанин
2024.11.14 15:18
О Небожителько, зійди в мої обійми!
Богине, на мої молитви відгукнися!
Ти б знала, люба, як набридло бути сильним,
Як серце рветься твоїй волі підкоритись.

Блаженством є відчуть твої, кохана, руки
У себе на долонях і кожен пальчик твій
Зацілувати

Микола Дудар
2024.11.14 08:57
До моря я не встиг. Ріки оминав.
І пристало горе. Себе пізнавав…
Тиха заводь поруч — тема для казок…
У відлунні «небож» чути слово «Бог».
Скільки треба «того», щоб «проснувся» світ?
Знов не та дорога… знову абеліт…

Абеліт - вибухова суміш

Віктор Кучерук
2024.11.14 05:09
Уже сказати, певно, треба,
Що, свій прискорюючи плин,
Я так наблизився до неба,
Що чую шурхоти хмарин.
Зневіра, туга і розпука
Мене терзають без пуття, –
Не можу вирватися з муки
Свого стражденного життя.

Сонце Місяць
2024.11.13 21:10
моя ненависть тиха & беззбройна
сезон осінній час реприз
еринії збирають вогкий хмиз
іржавіє усе зелене щойно

жнива на заході на сході форс мажор
неконвенційні офензиви
підносить свій ліхтар осяйний діва

Борис Костиря
2024.11.13 19:29
Дерева облисіли, і крізь них
Ми бачим сутність світу первозданну.
І крізь туман у муках неземних
Народжується істина, як панна.

Удалині палахкотять вогні
Домівок в тиші чистім узбережжі.
Так прагнення щоденні та земні

Іван Потьомкін
2024.11.13 16:30
Лиця українські в юдеїв...
Юдейські лиця в українців...
Неважко тут і заблудиться.
Часом питаєш: «З ким і де я?»
Не заблуджусь.
Дороговказом узяв собі
Одне-єдине:
Шукать не мову і не расу,

Володимир Каразуб
2024.11.13 13:23
Літак пролітає немов би минає вічність.
Фасади домів розвернули на північ дахи.
Ти, здається, смієшся без посмішки на обличчі,
І торкаєшся без руки.

І зникає блакить відкриваючи безвість мови,
І виманюють зорі розширити власне вікно.
Там — осяяні
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17

Джура Заморочник
2024.09.28

Фоміч Валерій Андрійович Пожежник
2024.09.25






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Лазірко / Вірші / З Обличчя

 Вiд сходу до заходу




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-01-28 22:04:08
Переглядів сторінки твору 9053
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.298 / 6  (5.060 / 5.66)
* Рейтинг "Майстерень" 5.288 / 6  (5.103 / 5.72)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.734
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Поезія Модернізму і Неомодернізму
Автор востаннє на сайті 2024.11.13 04:40
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2009-01-28 22:26:32 ]
Густо, круто замішано на всіх пластах історії.
І почуття вітру в потилицю (чи кулі?) тягне холодом і вірою у справжність.
Вітаю. Сильно.
Хотіла виділити кілька рядків, що особливо сподобалися - не можу, бо передруковувати вірша - нема сенсу. Ще раз - сильне і справжнє.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-28 22:38:48 ]
Вітаю Лесю,
Маю надію, що справжній росіянин зрозуміє все вірно.
Дякую за відгук,
З тепмим вітром заходу,
Л.Ю :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тарас Плахтій (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-28 23:04:15 ]
Вірш вразив! Повністю згоден з Лесею!


А чого у вас аватарки майже одинакові?))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-28 23:46:58 ]
Спасибі, Тарасе.
У нас проходить зграйний маятниковий процес - полювати так легше :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2009-01-29 19:54:15 ]
Пане Тарасе, та Ви понад міру уважні!
Розшифровують нашу зграю, Юрку!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Летюча Мишка (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-29 00:02:05 ]
починала два рази (першого перебили), а тепер сиджу і не знаю що робити! наче по голові вдарило...
дуже сильно!!! я під враженням


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-29 00:12:56 ]
Привіт Мишко,
Спасибі за відгук, тішуся, що сподобалось.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2009-01-29 09:05:06 ]
300 греків у Фермопілах, 300 арагвійців на підступах до Тбілісі-яка магічна цифра...Юрію, Ваш вірш пройшовся мені через груди-просто в серце...Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-29 19:45:28 ]
Так Юліє,
Щось є магічного у цих 300та.
Мабуть таки через три, але Бог краще знає.
Дякую,
Л.Ю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тимофій Західняк (Л.П./М.К.) [ 2009-01-29 10:08:04 ]
Гарний вірш...Чується рука майстра...От тільки щодо Сходу і Заходу я все більше переконуюсь,що Шевченко мав рацію "В своїй хаті своя правда..." - друзі з Прибалтики діляться розповідями про тамтешні проблеми після вступу до Європи... А у нашій хаті стільки вимітати!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-29 19:47:43 ]
Так я і не намікаю, що захід щось дійсно краще.
Просто такі були теплі відчуття, але як здогадувалась
Леся, можливо це не вітер а куля і тепло від крові...
З повагою,
Л.Ю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Еліна Форманюк (Л.П./М.К.) [ 2009-01-29 12:20:22 ]
Де той плуг, а так ніби пройшовся мені через груди!!!

Це приклад явної дозрілої громадянської лірики, яка писана не від почутого в школі про мову калинову, і т.д., а від пережитого і переболілого. Західний вітер і східний небокрай. 4 і 5 строфи здались мені не такими щирими, як усі решта.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-29 19:50:37 ]
Вітаю Еліно,
Я Вам даю чесне слово, що писав всього вірша щиро,
можливо мені не вдалося це так до кінця донести.
І він появився саме після вражень на обрання росіянами
образом Росії - О.Невського.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-01-29 19:33:06 ]
Тут і насправді нічого не виділиш – усі образи важливі. На роздоріжжі важко, але ще важче опісля лікті кусати. :(
Можливо, "примружився" ? І щось "ідучі", думаю, не укр., чи ні?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2009-01-29 19:56:06 ]
Василинко, рада, що Ви тут!
І на всі сто праві - примружився, і форма "ідучі" українській мові не властива, це у вас професія заговорила.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-01-29 20:01:21 ]
І я рада з Вами зустрітися, Лесю! (Сподіваюсь, Пан Юрій не вижене :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2009-01-29 20:15:40 ]
Юрцьо - хлопець гостинний, він нам, дівчаткам, ще й текілки наллє, я так си мислю.
Що новенького, Василинко?
Юрцю, філіжанки ми за собою помиємо, не виганяй!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-01-29 20:36:02 ]
Ой, текілки боюся, щоб алергії не було:)) а кавічкою б посмакувала. Нового нічого такого. Усе йде по колії.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-29 20:43:26 ]
Текіла у мене добра - сам у Мексиці кактуси доїв :)
П`єш - і шпаньська починає белькотіти на язиці.
Кава з молоком чи вершками?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2009-01-29 20:49:31 ]
Кавця на ніч - то хіба з вершками, бо патякатиму до раня...
Василиночко, добре, що у вас усе гаразд. І в душі нічого не змінилося, таке ж сонечко у будь-яку погоду. Працюєте свічечкою, рідко тепер таку людину стрінеш.
Юрцю, а мені з кактуса таки капни.