ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.07.02 13:16
Пора міняти це постільне,
Де потонув у глибині
Пекельних дум, листів осінніх,
Кошмарів, наче буруни.

У цьому ліжку народились
Прозріння, сумніви й жахи.
Руно постане, ніби диво

хома дідим
2026.07.02 10:12
я не зустрівся із тобою
цьогоріч
пишу вірша про це
і взагалі віршую
останній раз
я вийшов просто в ніч
казала ти усе
між нами по феншую

Віктор Кучерук
2026.07.02 05:58
Аби ми у снах не загрузли
І краще пізнали життя, -
Розбуджує тишу загуслу
Сирени тривожне виття.
Розколюють темряву ночі
Яскраві розриви ракет,
І никнуть у тьмі неохоче,
Як смуги хвостатих комет.

Ірина Вовк
2026.07.02 05:01
Розділ ХІІ. ПОВЕРНЕННЯ ДО ПАРИЖА: ТРІУМФ СИВОЇ БЕРЕГИНІ Час летів, мов стріла. Юний лев Філіп змужнів, його грива стала густішою, а державні турботи – важчими. Франція потребувала не лише сили, а й глибокої, давньої мудрості. І тоді король покликав т

Мар'ян Кіхно
2026.07.02 04:09
Меркаптофос усіх од нього
комах виводить -
Одарка.

Не працює телефон.

Уявляєте якби клямку
зі мною відкупорити

Артур Курдіновський
2026.07.01 20:06
Нема, кому зібрати абрикоси
З дерев старих, які вклонились літу.
Коли ж я встиг навіки загубити
Кохання чарівне, світловолосе?

Давно немає бджіл, і зникли оси.
Життя не можна заново прожити!
Нема, кому зібрати абрикоси

Вячеслав Руденко
2026.07.01 19:26
Нас вабив мед, немов чаклун хвилин,
В хутунах вітру смуток проганяв,
Солодку млість і полохливу лінь
В німе ніщо завзято проводжав.

Можливо й треба, щоб часу пісок
Життя земне перетирав на пил —
Не заїдати ж медом огірок

Роксолана Вірлан
2026.07.01 16:40
Тобою орошений світ ожива й золотіє,
тобою звучить розщебетана з дріму блакить
і мутлі летять на оту благодайну затію,
і перше проміння пливе крізь мережену віть.

Тобою земля розпечатує сонне прозріння,
твоїми ключами розчахнуті обрії дня
і сонце

Борис Костиря
2026.07.01 12:58
Найгірше йти у вітряну погоду
Під стрілами дощу, не знаючи мети.
Шукати марно неба нагороду
І сенсу у пустелі пустоти.
Гамуючи амбіції й погорду,
Для космосу піднесено цвісти.

Ти йдеш, увесь промоклий, задубілий.

хома дідим
2026.07.01 11:29
липневий едем
чутливість
чуттєвість
квіти жіночі
з пелюстками
тремкими
що відбувається
зрозуміло авжеж-бо

Іван Потьомкін
2026.07.01 10:47
Сидить голуб на тополі, голубка на вишні.
“Скажи, скажи, моя мила, що маєш на мислі?”
“Хіба ж би я дурна була, розуму не мала,
Щоб я тобі, молодому, всю правду сказала?”
“Як не хочеш усю правду, повідай дещицю:
Чи сватів до тебе слати, чи піти топит

Ірина Вовк
2026.07.01 09:42
Розділ ХІ. ВІНЧАННЯ ПІД ПРОКЛЯТТЯМ РИМУ Року Божого 1062-го каплиця замку Крепі потопала в напівтемряві. Світло кількох десятків воскових свічок вихоплювало з мокрої кам'яної сутіні лише вівтар та потемніле від часу розп'яття. На вулиці лютувала зл

Віктор Кучерук
2026.07.01 07:23
Досвітній півень заспівав
І вслід загелготали
Гусята просячись на став,
Хоч світла ще замало,
Щоб мчати радо до води
По моріжку зеленім,
Де топче той гусій сліди,
Що схожий лиш на мене...

С М
2026.06.30 22:20
Гермафродит: квітка, що містить як чоловічі, так і жіночі
органи; людина або тварина обох статей.]

Хлоп’я Гермафродит був сином Гермеса та Афродіти,
наслідком таємного кохання, його віддали до
німф ізольованої гори Іда, у яких він зростав диким
ств

Артур Сіренко
2026.06.30 18:55
серпня 1692 року з дикого соснового пралісу, що біля Іскоростеня вийшов бородатий чоловік в подертій свиті на ймення Іван Коса. Брудний, нечесаний, з втомленими синіми очима. Він більше двох місяців блукав лісами, їв, що вдалося в знайти, зловити чи вполю

Борис Костиря
2026.06.30 12:52
Здаюся у полон лісів.
В поліфонії голосів,
У зіткненні епох, часів
На плечі мудрий крук присів.

Здаюся у полон тополь,
Мов ніжних і величних доль.
Шукаю від кори пароль,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15

Надія Ляшук
2026.06.14

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тетяна П'янкова (1985) / Вірші

 * * * * *




Найвища оцінка Юлія Івченко 5.5 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Майя Зінгель 5 Майстер-клас / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-01-31 10:36:36
Переглядів сторінки твору 8548
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.879 / 5.31  (4.880 / 5.43)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.829 / 5.4)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.781
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Автор востаннє на сайті 2012.06.01 22:55
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-01-31 11:20:55 ]
До речі, Тетянко, правда - це завжди краса, чи не так?
Тому важлива милозвучність кожного рядка і слова. А відсутність милозвучності у деяких місцях говорить про надмір ідеологізованості?
Перепрошую, що кажу вам такі речі - у вас зазначений особистий вибір "Л.П", а значить ви не зобов'язані на таку тему спілкуватися...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна П'янкова (Л.П./М.К.) [ 2009-01-31 11:27:32 ]
Згідна. Тільки от написалося якось само по собі, і я майже не втручалася в процес. :) :)Ось і вийшло немилозвучно. Та видаляти не буду. І меншим Л.П. від цього не стану. :) Дякую за комент.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-01-31 11:41:13 ]
Тетянко, у жодному випадку нічого не видаляйте.
А щодо "Л.П" - то маю на увазі, що коли у нас автор вибирає оце "Л.П." - то це значить - прошу мене особливо не діставати надмірностями.

До речі, на ПМ це введено після того, як у 2005 шановний автор Пілігрім увиразнив цю проблему різних можливих стосунків в царині Поезії.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна П'янкова (Л.П./М.К.) [ 2009-01-31 17:05:39 ]
На ПМ я нещодавно, всіляких таких тонкощів, як значення Л.П. + т.д.і т.п. не знаю, однак спілкуватися готова на будь-яку тему і мене можна "діставати" будь-якими заувагами. :) :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-01-31 18:00:04 ]
І прекрасно.

Тетянко, але декілька місць ви підправили в тексті?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2009-01-31 11:27:56 ]
Привіт, Тетянко!
Теж люблю любовні історії, що серце зворушують до сліз :)
Цей зворушує однозначно. Свята жінка, певно, мудро отак може любити.
Третій-четвертий рядок варто переглянути через ритм:
- " ...прийде. Знов..." - можливо, варто оте "знов" замінити легшим словом ( та і потім Ви тим "знов" зловживаєте)? А власне, наголос на "прИйде", а це вже спотикає.
- в четвертому, окрім ритму, варто переглянути вживання "його". І так зрозуміло, що дружина його, але не це заважає. Турбує те, що через рядок знову йде "його" - нагромадження повторень не придає смаку. :( Щодо брехень, то краще лишити "його", але щодо дружини, то подумайте. Це незначні зауваження. Певна, що Ви з ними впораєтеся легко.
За вірш - спасибі! Море хоч і сумного, та позитиву.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна П'янкова (Л.П./М.К.) [ 2009-01-31 12:31:32 ]
Пробувала щось підтесати. :) НЕ можу цього робити!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Карасьов (М.К./М.К.) [ 2009-01-31 14:42:00 ]
Мені здається, тут не про святу жінку, а про трьох нещасних. Хоча фінал блискучий, однозначно. Зараховуй цей вірш до своїх здобутків, Тетяно. Удачі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-02 09:09:44 ]
Яка повчальна історія.... Життєва. Однозначно мотиви Тані навівають півтора-два куплети.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна П'янкова (Л.П./М.К.) [ 2009-02-02 10:09:11 ]
як навівають, то і куплетуйте! :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Павленок (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-05 19:21:05 ]
Цікаві рими, гарна експресивна поезія. Особливо подобаються слова з багатьох складів: вони роблять ритм особливим.

Для Редакції: пробачте за відсутність критики. З огляду на те, що давно не писала - можна й пробачити.

А от такий цікавий автор, як Ви, Тетяно, трапляється нечасто:) Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-02-05 19:42:22 ]
Іринко, і справді давно вас не було.
Можливо у вас з'явилися і нові ваші світлинки - цікаво було би побачити.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-06 15:00:36 ]
Іринко, вітаю! Дуже приємно тебе знову тут бачити! :) (танцює на кріслі)
Редакціє, а за новинками треба у рибні місця ходити...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-03-20 21:44:06 ]
Тетянко, напевне, описана у цій, останній вашій композиції, пристрасть цілковито поглинула вас, бо ані мур-мур. :(
Може вас снігами засипало?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна П'янкова (Л.П./М.К.) [ 2009-03-21 10:45:28 ]
Привіт! Як каже моя бабуня, погана сорочка з плоту не пропаде! :)))))))
Мене не засипали сніги, і не з"їли вороги, і не "посадили" за борги...мене поклали під капельницю, і тепер в мене поколоті вени і під очима круги...хі-хі-хі

Але я оклигаю трохи,і повернуся, бо "Погана сорочка..." ну далі ви знаєте....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-03-21 12:04:01 ]
Та ви що! А я, мов, відчував...
Хороша ви, радісно розшита сорочка, швидше одужуйте, до весни готуйтесь!
Даємо заключний цілющий посил!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2009-03-21 12:42:46 ]
хороший текст.
/да прєбудєт с вамі сіла! - приєднується до цілющих посилів МР, роблячи світовим мечем не менш цілющі магічні паси/


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Артур Сіренко (Л.П./М.К.) [ 2012-02-08 23:20:52 ]
Сильний вірш! Вражає, зачіпає.... Глибокі образи...