ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.08.27 07:17
Жоржини
Огортає туман невблаганно
Напісонні, порожні сади, -
На деревах поблискують тьмяно
Похололі, останні плоди.
Сиза мжичка повсюди, мов іній,
Запорошує жовту траву, -
Та на клумбах вогнів мерехтіння
Бачу я не у сні - наяву.

хома дідим
2026.08.26 21:34
* 185 *
твоя обачлива бездія
непрорахований психоз
чекають після душу й ліфта
тролейбус до країни оз
газон троянд у тихим вітрі
зве хтось-іще землею роз
кому й навіщо велич поз
у цій розпачливій палітрі

Володимир Бойко
2026.08.26 19:21
Нетривіальні думки - 11
У побєдобіснуватої московитської молоді у другій світовій війні насправді воювали не діди, а прадіди та прапрадіди, яких вони ніколи не бачили. Купер написав «Останній з могікан». Фадєєв написав «Останній з удеге». А хто напише «Останній з москалів» та

Артур Курдіновський
2026.08.26 18:27
День Міста у Харкові (рондель)
Гуляє бидло, поки йде війна.
Запльоване майбутнє та минуле.
А що за свято - намертво забули
У шабаші манкуртського лайна.

Є дві реальності. Глуха стіна.
Гуде розбещений та п'яний вулик.
Гуляє бидло, поки йде війна.

Ірина Вовк
2026.08.26 17:43
"Іскри з погаслих багать. Антологія драми Стародавнього Світу" (продовження 1)
ЗАГИБЕЛЬ ВАВІЛОНА: «МЕНЕ, ТЕКЕЛ, ВЕ-ПАРСИН»

«Відміряний, зважений, поділений, або відданий персам», - арамейське письмо, приказка епохи загибелі Вавілону.

(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі, у трьох сценах)


ДІЙОВІ ОСОБИ:

Сергій Губерначук
2026.08.26 15:20
Спостереження Руслана Нюхні́́…
Залізло сонце за бараки,
у річці хлопці ловлять раки,
корови подають гудки:
«Стрічайте молоко, дітки!»

Колишній прапор на сільраді,
хоч люди стомлені, – а раді:
«Сьогодні (через скілько діб!)

Ольга Садкова
2026.08.26 13:45
Пес і кіт
За котом погнався пес,
але котик раптом щез.
Вмить на дерево злетів,
на самий вершечок сів.
Позирає з висоти:
«Ну, Рябку, залізь сюди».
Та як пес не намагався
і на метр не підійнявся.

Борис Костиря
2026.08.26 13:06
* * *
Сумні надгробки у сумнім снігу
Маєстатично думають про вічне.
Не пізнається мудрість на бігу
У грудні чи у невловимім січні.
Ми пишемо зворушливі листи
На снігу, як у давніх манускриптах.
Вони торують неземні мости,
Які проляжуть у серця нестримно

Вячеслав Руденко
2026.08.26 10:54
В цукрі прихистку
Власноруч — можливо й без подяки —
Стіни з меду ще стоять до часу,
Ніби цукор прихистку поляка,
Що ховає нас в ставку з меляси…

Там, де крутить хвиля ранком серпня,
Чути обдарованих допіру,
На човні, що рушив у безсмертя

Артур Сіренко
2026.08.26 10:53
Час, що настав
І надійшов час Великого Дня, коли Сонце дарує Землі, і зелу квітучому, і людям, і тварям земним світло тривале і темряву коротку. І кинули ми і друзів своїх, і місто побратимів своїх, і селище посестер наших, і будинки з міцними стінами, і колодязі глибок

Ігор Терен
2026.08.26 08:49
Профілактика невиліковності
Не буде ані другого потопу,
ані пришестя... все це міражі,
та до Європи
дійде, як окопи
війна пориє на її межі.

***
Феміда судить, а закон карає

С М
2026.08.26 07:42
У путь (The Rolling Stones)
ідеш у путь
іди у путь
у путь іти час
іди у путь
коли кивне бог, урешті
іди у путь

здійнявши галас

Віктор Кучерук
2026.08.26 06:58
* * *
Так вже зоряно сьогодні,
Що поділася жура, -
Повіває прохолодний
Вітер з берега Дніпра.
Віє свіжістю дитинства
Від старих, як світ цей, верб, -
Мов мені за доброчинність
Пам'ять дякує тепер.

Віктор Насипаний
2026.08.25 23:48
Дощить
Пише дощ рясний верлібр жури на листі.
І калюж дзеркала сиві, бо розбиті.
Загубилось небо знов у крапель дзвонах.
Біжимо кудись із літом в перегонах.
Тягнемо гріхи свої, немов мурахи.
Чорно – білий ранок грає нами в шахи.
Хижаки – думки полюють на

Ірина Вовк
2026.08.25 23:04
"Іскри з погаслих багать. Антологія драми Стародавнього Світу"
І. МЕСОПОТАМІЯ

Хто колись тримав у руках і листав сторінки чудової книжки "НА РІКАХ ВАВІЛОНУ",
той впізнає ритми і дух давнього шумеро-аккадського епосу...
"Прахом уста земель не вкрив би..."
(З давніх текстів Стародавнього Шумеру)

***

хома дідим
2026.08.25 20:58
* 184 *
не тривожить і не бентежить
мовби необережний зачин
що здавалось твоїм і авжеж-бо
паралельно було нічиїм
при обставинах темних і грізних
на задвірках великих подій
у нон-стопі глобальної кризи
крижанім вітровії нуднім
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Тетяна П'янкова (1985) / Вірші

 * * * * *
Образ твору Ця історія дивна. Ці люди давно пропащі.
Все змішалось-загусло, жується, неначе гума.
Він додому прийде і залізе в словесні хащі.
А дружина його завтра купить такі ж парфуми.
Хоч не любить солодкі. А жити усе гіркіше,
Бо не вилізти з брехень, немов із рибальських сіток.
І вона не спитає... Так легше, і так мудріше -
Удавати байдужість до вічних його лоліток.

Він до мене завжди о сьомій. Аби на звуки
Дика пристрасть палка розірвала шалено голос...

А дружина змовчить, поцілує з любов"ю руки,
Що троянди несли лоліті, і покололись...




Найвища оцінка Юлія Івченко 5.5 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Майя Зінгель 5 Майстер-клас / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-01-31 10:36:36
Переглядів сторінки твору 8715
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.879 / 5.31  (4.880 / 5.43)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.829 / 5.4)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.781
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Автор востаннє на сайті 2012.06.01 22:55
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-01-31 11:20:55 ]
До речі, Тетянко, правда - це завжди краса, чи не так?
Тому важлива милозвучність кожного рядка і слова. А відсутність милозвучності у деяких місцях говорить про надмір ідеологізованості?
Перепрошую, що кажу вам такі речі - у вас зазначений особистий вибір "Л.П", а значить ви не зобов'язані на таку тему спілкуватися...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна П'янкова (Л.П./М.К.) [ 2009-01-31 11:27:32 ]
Згідна. Тільки от написалося якось само по собі, і я майже не втручалася в процес. :) :)Ось і вийшло немилозвучно. Та видаляти не буду. І меншим Л.П. від цього не стану. :) Дякую за комент.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-01-31 11:41:13 ]
Тетянко, у жодному випадку нічого не видаляйте.
А щодо "Л.П" - то маю на увазі, що коли у нас автор вибирає оце "Л.П." - то це значить - прошу мене особливо не діставати надмірностями.

До речі, на ПМ це введено після того, як у 2005 шановний автор Пілігрім увиразнив цю проблему різних можливих стосунків в царині Поезії.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна П'янкова (Л.П./М.К.) [ 2009-01-31 17:05:39 ]
На ПМ я нещодавно, всіляких таких тонкощів, як значення Л.П. + т.д.і т.п. не знаю, однак спілкуватися готова на будь-яку тему і мене можна "діставати" будь-якими заувагами. :) :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-01-31 18:00:04 ]
І прекрасно.

Тетянко, але декілька місць ви підправили в тексті?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2009-01-31 11:27:56 ]
Привіт, Тетянко!
Теж люблю любовні історії, що серце зворушують до сліз :)
Цей зворушує однозначно. Свята жінка, певно, мудро отак може любити.
Третій-четвертий рядок варто переглянути через ритм:
- " ...прийде. Знов..." - можливо, варто оте "знов" замінити легшим словом ( та і потім Ви тим "знов" зловживаєте)? А власне, наголос на "прИйде", а це вже спотикає.
- в четвертому, окрім ритму, варто переглянути вживання "його". І так зрозуміло, що дружина його, але не це заважає. Турбує те, що через рядок знову йде "його" - нагромадження повторень не придає смаку. :( Щодо брехень, то краще лишити "його", але щодо дружини, то подумайте. Це незначні зауваження. Певна, що Ви з ними впораєтеся легко.
За вірш - спасибі! Море хоч і сумного, та позитиву.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна П'янкова (Л.П./М.К.) [ 2009-01-31 12:31:32 ]
Пробувала щось підтесати. :) НЕ можу цього робити!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Карасьов (М.К./М.К.) [ 2009-01-31 14:42:00 ]
Мені здається, тут не про святу жінку, а про трьох нещасних. Хоча фінал блискучий, однозначно. Зараховуй цей вірш до своїх здобутків, Тетяно. Удачі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-02 09:09:44 ]
Яка повчальна історія.... Життєва. Однозначно мотиви Тані навівають півтора-два куплети.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна П'янкова (Л.П./М.К.) [ 2009-02-02 10:09:11 ]
як навівають, то і куплетуйте! :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Павленок (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-05 19:21:05 ]
Цікаві рими, гарна експресивна поезія. Особливо подобаються слова з багатьох складів: вони роблять ритм особливим.

Для Редакції: пробачте за відсутність критики. З огляду на те, що давно не писала - можна й пробачити.

А от такий цікавий автор, як Ви, Тетяно, трапляється нечасто:) Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-02-05 19:42:22 ]
Іринко, і справді давно вас не було.
Можливо у вас з'явилися і нові ваші світлинки - цікаво було би побачити.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-06 15:00:36 ]
Іринко, вітаю! Дуже приємно тебе знову тут бачити! :) (танцює на кріслі)
Редакціє, а за новинками треба у рибні місця ходити...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-03-20 21:44:06 ]
Тетянко, напевне, описана у цій, останній вашій композиції, пристрасть цілковито поглинула вас, бо ані мур-мур. :(
Може вас снігами засипало?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна П'янкова (Л.П./М.К.) [ 2009-03-21 10:45:28 ]
Привіт! Як каже моя бабуня, погана сорочка з плоту не пропаде! :)))))))
Мене не засипали сніги, і не з"їли вороги, і не "посадили" за борги...мене поклали під капельницю, і тепер в мене поколоті вени і під очима круги...хі-хі-хі

Але я оклигаю трохи,і повернуся, бо "Погана сорочка..." ну далі ви знаєте....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-03-21 12:04:01 ]
Та ви що! А я, мов, відчував...
Хороша ви, радісно розшита сорочка, швидше одужуйте, до весни готуйтесь!
Даємо заключний цілющий посил!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2009-03-21 12:42:46 ]
хороший текст.
/да прєбудєт с вамі сіла! - приєднується до цілющих посилів МР, роблячи світовим мечем не менш цілющі магічні паси/


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Артур Сіренко (Л.П./М.К.) [ 2012-02-08 23:20:52 ]
Сильний вірш! Вражає, зачіпає.... Глибокі образи...