ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Марія Дем'янюк
2026.02.09 14:24
«Служу Україні!» — від віку й донині
Слова ці лунають і серце діймають.
«Служу Україні!» — їй, неньці єдиній.
Міцне в нас коріння, родюче насіння.
Традиції, мова, батьків заповіт —
Основа держави на тисячі літ.
Пильнуймо зірко, тримаймося стійко.
Б

Тетяна Левицька
2026.02.09 14:06
В червоній сукні жінка чарівна,
Іще не осінь, та вже не весна.
Красиві форми і смарагд очей
Непересічних зваблюють людей.
Одним здається, що таких кобіт
Гойдає у долонях цілий світ.
Співають херувими в небесах,
Дарує лебедині крила птах.

Микола Дудар
2026.02.09 10:39
Відтепер і дотепер
Маю сотню зауважень.
Свідки поруч — власний нерв.
Правда, він без повноважень.

Є двигун, і є штовхач…
Є кажись, дивлюсь, предтеча:
Після неї знову плач —

Борис Костиря
2026.02.09 10:36
Мовчання, мов кактус в пустелі німій,
Родилося після словесних завій.
Мовчання, мов крапка в поемі життя,
Що скине з вершини в степи каяття.
Мовчання, мов клекіт природних стихій,
Пронизливі звуки в сонаті сумній.
Так звершиться сила холодних

Євген Федчук
2026.02.08 15:07
То не вітер Диким полем трави колихає,
То не табун диких коней по степу втікає.
І не чорна хмара суне, небо все закрила.
То орда на шлях Муравський у похід ступила.
Суне орда, аж до неба пилюку здіймає.
І, здавалось, перешкод їй у степу немає.
Стопч

Лесь Коваль
2026.02.08 12:49
Я снігом табірним впаду тобі до ніг
посеред камери на карцеру бетоні,
де у бою несправедливім і невтомнім
ти, своїй совісті не зрадивши, поліг.

Я вітровієм обійматиму твій хрест,
що розіпнув тоді на собі чорну осінь
та не приміряний ніким стоїть і

Борис Костиря
2026.02.08 11:37
Безконечне протяжне гудіння
Від сирен, що пронизує слух.
Проростає тривоги пагіння,
Мов порочний ненависний дух.
І яке ж те потворне насіння
Він народить в шаленості днів,
Досягнувши глибин і коріння
У потузі могутніх мечів!

Олена Побийголод
2026.02.08 09:09
Із Леоніда Сергєєва

Коментатор:
Вітаю, друзі! Отже, починаємо;
працює ретранслятор ПТС.
Оскільки ми рахунок ще не знаємо,
інтрига матчу будить інтерес!

Юрко Бужанин
2026.02.07 23:49
У напівтемряві п'ємо холодну каву,
клянем московію і владу, заодно, -
накрались, аж провалюється дно
здобутої не у борні держави.

І надрив

В Горова Леся
2026.02.07 21:10
Крапка сонця утоплена в сіре лютневе марево.
Перебулий мороз ще уперто тримає скованість,
Та майбутня відлига таки насуває хмарою,
За якою проміння, що прагне зігріти, сховане.

Відганяє циклоном тріскучі морози згубливі
Спорадична зима, що у холод

Іван Потьомкін
2026.02.07 20:39
Про що ти хочеш розказати, скрипко?
Чом смутком пронизуєш до дна?
Чому веселістю прохоплюєшся зрідка?
Чи, може, скрипалева в тім вина?
Чи справжня музика і в радощах сумна?

Олександр Буй
2026.02.07 20:21
Я спалю на багатті книжки
У вечірній туманній журбі –
Хай вогонь поглинає рядки
Тих віршів, що писав не тобі,

Хай у полум’ї згинуть слова –
Відтепер їм не вірю і сам.
Я минуле життя обірвав –

Світлана Пирогова
2026.02.07 13:53
У кожного вона своя. А чи прозора?
Немов туман над ранньою рікою.
То лагідна, сіяє, як вечірні зорі,
То б'є у груди хвилею стрімкою.
І не напишеш буквами її - лиш ритмом.
Ми чуємо : "Так доля забажала".
Не істина вона, не вирок і не міфи,
А інко

Борис Костиря
2026.02.07 10:26
Укрили заморозки ніжні квіти,
Немов тирани чи лиха орда.
Слова звучать беззахисно, як віти,
А гасла застигають, мов слюда.

Укрили заморозки сподівання
На світло, на відлигу, на прогрес.
І опадають квіти розставання,

Лесь Коваль
2026.02.07 09:00
Туманом розлилося небо в море,
розмивши своїм паром горизонт,
бентежне, феросплавне, неозоре.
Окріп вальсує з кригою разом
на цім окрайці часу і галактик
за межами людських думок глоти.
А ми, наївні смертні аргонавти
даремні робим спроби осягти

Артур Курдіновський
2026.02.07 05:08
Годинник з синім циферблатом,
Зі штучним і простим камінням
Не коштував грошей багато,
Та був для мене незамінним.

І проводжав моє дитинство
Годинник з синім циферблатом,
І юність зустрічав барвисту,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Дарій Стрілецький
2026.02.05

Акко Акко
2026.02.03

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тетяна П'янкова (1985) / Вірші

 * * * * *
Образ твору Ця історія дивна. Ці люди давно пропащі.
Все змішалось-загусло, жується, неначе гума.
Він додому прийде і залізе в словесні хащі.
А дружина його завтра купить такі ж парфуми.
Хоч не любить солодкі. А жити усе гіркіше,
Бо не вилізти з брехень, немов із рибальських сіток.
І вона не спитає... Так легше, і так мудріше -
Удавати байдужість до вічних його лоліток.

Він до мене завжди о сьомій. Аби на звуки
Дика пристрасть палка розірвала шалено голос...

А дружина змовчить, поцілує з любов"ю руки,
Що троянди несли лоліті, і покололись...




Найвища оцінка Юлія Івченко 5.5 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Майя Зінгель 5 Майстер-клас / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-01-31 10:36:36
Переглядів сторінки твору 8241
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.879 / 5.31  (4.880 / 5.43)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.829 / 5.4)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.781
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Автор востаннє на сайті 2012.06.01 22:55
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-01-31 11:20:55 ]
До речі, Тетянко, правда - це завжди краса, чи не так?
Тому важлива милозвучність кожного рядка і слова. А відсутність милозвучності у деяких місцях говорить про надмір ідеологізованості?
Перепрошую, що кажу вам такі речі - у вас зазначений особистий вибір "Л.П", а значить ви не зобов'язані на таку тему спілкуватися...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна П'янкова (Л.П./М.К.) [ 2009-01-31 11:27:32 ]
Згідна. Тільки от написалося якось само по собі, і я майже не втручалася в процес. :) :)Ось і вийшло немилозвучно. Та видаляти не буду. І меншим Л.П. від цього не стану. :) Дякую за комент.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-01-31 11:41:13 ]
Тетянко, у жодному випадку нічого не видаляйте.
А щодо "Л.П" - то маю на увазі, що коли у нас автор вибирає оце "Л.П." - то це значить - прошу мене особливо не діставати надмірностями.

До речі, на ПМ це введено після того, як у 2005 шановний автор Пілігрім увиразнив цю проблему різних можливих стосунків в царині Поезії.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна П'янкова (Л.П./М.К.) [ 2009-01-31 17:05:39 ]
На ПМ я нещодавно, всіляких таких тонкощів, як значення Л.П. + т.д.і т.п. не знаю, однак спілкуватися готова на будь-яку тему і мене можна "діставати" будь-якими заувагами. :) :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-01-31 18:00:04 ]
І прекрасно.

Тетянко, але декілька місць ви підправили в тексті?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2009-01-31 11:27:56 ]
Привіт, Тетянко!
Теж люблю любовні історії, що серце зворушують до сліз :)
Цей зворушує однозначно. Свята жінка, певно, мудро отак може любити.
Третій-четвертий рядок варто переглянути через ритм:
- " ...прийде. Знов..." - можливо, варто оте "знов" замінити легшим словом ( та і потім Ви тим "знов" зловживаєте)? А власне, наголос на "прИйде", а це вже спотикає.
- в четвертому, окрім ритму, варто переглянути вживання "його". І так зрозуміло, що дружина його, але не це заважає. Турбує те, що через рядок знову йде "його" - нагромадження повторень не придає смаку. :( Щодо брехень, то краще лишити "його", але щодо дружини, то подумайте. Це незначні зауваження. Певна, що Ви з ними впораєтеся легко.
За вірш - спасибі! Море хоч і сумного, та позитиву.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна П'янкова (Л.П./М.К.) [ 2009-01-31 12:31:32 ]
Пробувала щось підтесати. :) НЕ можу цього робити!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Карасьов (М.К./М.К.) [ 2009-01-31 14:42:00 ]
Мені здається, тут не про святу жінку, а про трьох нещасних. Хоча фінал блискучий, однозначно. Зараховуй цей вірш до своїх здобутків, Тетяно. Удачі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-02 09:09:44 ]
Яка повчальна історія.... Життєва. Однозначно мотиви Тані навівають півтора-два куплети.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна П'янкова (Л.П./М.К.) [ 2009-02-02 10:09:11 ]
як навівають, то і куплетуйте! :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Павленок (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-05 19:21:05 ]
Цікаві рими, гарна експресивна поезія. Особливо подобаються слова з багатьох складів: вони роблять ритм особливим.

Для Редакції: пробачте за відсутність критики. З огляду на те, що давно не писала - можна й пробачити.

А от такий цікавий автор, як Ви, Тетяно, трапляється нечасто:) Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-02-05 19:42:22 ]
Іринко, і справді давно вас не було.
Можливо у вас з'явилися і нові ваші світлинки - цікаво було би побачити.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-06 15:00:36 ]
Іринко, вітаю! Дуже приємно тебе знову тут бачити! :) (танцює на кріслі)
Редакціє, а за новинками треба у рибні місця ходити...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-03-20 21:44:06 ]
Тетянко, напевне, описана у цій, останній вашій композиції, пристрасть цілковито поглинула вас, бо ані мур-мур. :(
Може вас снігами засипало?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна П'янкова (Л.П./М.К.) [ 2009-03-21 10:45:28 ]
Привіт! Як каже моя бабуня, погана сорочка з плоту не пропаде! :)))))))
Мене не засипали сніги, і не з"їли вороги, і не "посадили" за борги...мене поклали під капельницю, і тепер в мене поколоті вени і під очима круги...хі-хі-хі

Але я оклигаю трохи,і повернуся, бо "Погана сорочка..." ну далі ви знаєте....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-03-21 12:04:01 ]
Та ви що! А я, мов, відчував...
Хороша ви, радісно розшита сорочка, швидше одужуйте, до весни готуйтесь!
Даємо заключний цілющий посил!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2009-03-21 12:42:46 ]
хороший текст.
/да прєбудєт с вамі сіла! - приєднується до цілющих посилів МР, роблячи світовим мечем не менш цілющі магічні паси/


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Артур Сіренко (Л.П./М.К.) [ 2012-02-08 23:20:52 ]
Сильний вірш! Вражає, зачіпає.... Глибокі образи...