ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Сергій Губерначук
2026.01.05 12:18
За́мок. Залізний дизайн…
Замок.
Залізний дизайн.
Пташці
відрізали лапку.
Лізе
по лезу сльоза,
крові
коричнева крапка.

Володимир Мацуцький
2026.01.05 12:17
В траві ховався коник
В траві ховався коник,
В траві ховався коник,
Дзвонив той коник в дзвоник,
Співав і цокотав.
Невже ж то бува,
Невже ж то бува,
Дзвонив той коник в дзвоник.
Невже ж то бува,

Борис Костиря
2026.01.05 11:35
Ранок
Я прокинусь у лісі від шуму птахів.
Із безодні вернусь у новітню безодню.
Моє серце проб'ють не списи каблуків,
А ледь танучі в небі зникаючі зорі.
І до мене долинуть видіння віків,
Невідчутні, загрозливі, сиві, прозорі.

Я прокинуся в лісі

В Горова Леся
2026.01.05 10:59
Тиша?
Ніч вливається в шибку синькою,
Підвіконням стікає вниз.
Обморожена гілка бринькає
Медіатором об карниз.

Місяць повний у сніг покришений.
Грає сріблом невинний наст.
А за щирою ніби тишею

Микола Дудар
2026.01.04 23:25
На днях
Була шкварка, була чарка
І сметана, і млинці.
І таїлась поруч сварка —
Вхід до сварочки вкінці…
Хто кого об’їв, чи зрадив —
Загубилось у млинцях.
А сметані хтось порадив
Прогулятись по синцях…

Євген Федчук
2026.01.04 19:33
«Яким ти був…»
Про всіх потрібно знати у житті:
І про героїв, і про тих катів,
Що Україну нашу мордували,
Життям нормальним жити не давали.
Багато з них були, як одноденки –
У небо піднімалися швиденько.
Одні – людей на краще надихати,
Другі – щоб отих перших уби

Артур Курдіновський
2026.01.04 18:09
Віват, Венесуело!
Ну що сказати? Спрацювали чисто!
Без метушні та зайвих децибелів.
Одним мікроскопічним терористом
Поменшало. Віват, Венесуело!

Все обійшлося без балаканини.
До біса резолюції, ухвали!
То й добре! А стражденна Україна

Олександр Сушко
2026.01.04 13:03
Ранок
Малює мороз візерунок
На склі, як маестро пісні.
Ранковий упав поцілунок
Моєї дружини-весни.

Я п'ю животворний цей трунок,
Не рік і не два - цілий вік.
Красуне! Супружнице юна!

Борис Костиря
2026.01.04 12:11
Сірість
Коли подолаєм навколишню сірість?
Коли вже настане жадана весна?
Коли подолаємо мряку і сизість,
Вдихаючи свіжість, як помах крила?

Коли подолаємо зоднаковіння,
Стандартність і сплутаний, немічний страх?
Коли проросте крізь байдуже каміння

Віктор Насипаний
2026.01.04 10:18
Не збрехала
Уже під старість Галя пригадала,
Що їй колись циганка нагадала.
Казала: женихів і не злічити.
Та врешті з іноземцем будеш жити.
Збулося дійсно це, тож гріх брехати:
Є іноземці два у неї в хаті.
Таки не обманула за червонець, –
Бо ждуть бульдог-фран

Богдан Манюк
2026.01.04 10:10
Розкрилля прози Раїси Обшарської
Раїса Обшарська. Сезон блукаючих дощів: повісті, оповідання, новели. —Тернопіль: Джура, 2006 р. — 254 с. Усім шанувальникам художньої літератури, відомо, що є книги, які захоплюють одразу і не відпускають, поки не прочитаєш їх до останньої сторінки. Авт

В Горова Леся
2026.01.03 21:46
Розливає обрій...
Розливає обрій червоно лафітом,
Обідок від сонця лущиться у сніг.
Вволю нагулявшись, затихає вітер:
Спав би, та клаксони надто голосні.

Стелиться додому двоколісна смуга,
Відбивають фари в паморозі блиск.
Щоб не заважати, шепочу на вухо:

Іван Потьомкін
2026.01.03 17:52
***
Він марив Яблуницьким перевалом,
Щоб далі аж до Річиці дійти...
І раптом смеречина перервала,
Що замірявсь зробити в цім житті.
Тремтіла смеречина, мов зайчатко,
А він лежав під нею горілиць.
Не знала смеречина, чи кричати,
Чи почекать конвалій і с

Микола Дудар
2026.01.03 17:26
Нічого такого...
Нічого такого, ще вибухів кілька.
Верби схилились, розсіявсь туман…
Зникла хатина, зникла бруківка.
Лишився у полі лише дурман.
Нічого такого, звикаєм потроху —
Рік вже четвертий, п’ятий ось-ось…
Кілька разів із льоху до льоху —
З цим і живемо, з

Віктор Насипаний
2026.01.03 16:31
Хитра задачка
Придумати задачу вдома будь- яку
Задала вчора в школі вчителька Сашку.
Чомусь малий багато думати не став,
Хвилин за десять він завдання написав.
Коли свою задачу дітям прочитав,
Сміялась вчителька, і клас весь реготав.
В задачі пише: крокодила я

Борис Костиря
2026.01.03 14:20
Пародокси
Поетична непоетичність.
Так кусає змія за свій хвіст.
Це надмірне позерство й практичність.
У колодязі згублений хист.

Так потоне усе в парадоксах,
У апоріях, візіях, снах.
І останній п'яниця й пройдоха
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Тетяна П'янкова (1985) / Вірші

 * * * * *
Образ твору Ця історія дивна. Ці люди давно пропащі.
Все змішалось-загусло, жується, неначе гума.
Він додому прийде і залізе в словесні хащі.
А дружина його завтра купить такі ж парфуми.
Хоч не любить солодкі. А жити усе гіркіше,
Бо не вилізти з брехень, немов із рибальських сіток.
І вона не спитає... Так легше, і так мудріше -
Удавати байдужість до вічних його лоліток.

Він до мене завжди о сьомій. Аби на звуки
Дика пристрасть палка розірвала шалено голос...

А дружина змовчить, поцілує з любов"ю руки,
Що троянди несли лоліті, і покололись...




Найвища оцінка Юлія Івченко 5.5 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Майя Зінгель 5 Майстер-клас / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-01-31 10:36:36
Переглядів сторінки твору 8190
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.879 / 5.31  (4.880 / 5.43)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.829 / 5.4)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.781
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Автор востаннє на сайті 2012.06.01 22:55
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-01-31 11:20:55 ]
До речі, Тетянко, правда - це завжди краса, чи не так?
Тому важлива милозвучність кожного рядка і слова. А відсутність милозвучності у деяких місцях говорить про надмір ідеологізованості?
Перепрошую, що кажу вам такі речі - у вас зазначений особистий вибір "Л.П", а значить ви не зобов'язані на таку тему спілкуватися...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна П'янкова (Л.П./М.К.) [ 2009-01-31 11:27:32 ]
Згідна. Тільки от написалося якось само по собі, і я майже не втручалася в процес. :) :)Ось і вийшло немилозвучно. Та видаляти не буду. І меншим Л.П. від цього не стану. :) Дякую за комент.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-01-31 11:41:13 ]
Тетянко, у жодному випадку нічого не видаляйте.
А щодо "Л.П" - то маю на увазі, що коли у нас автор вибирає оце "Л.П." - то це значить - прошу мене особливо не діставати надмірностями.

До речі, на ПМ це введено після того, як у 2005 шановний автор Пілігрім увиразнив цю проблему різних можливих стосунків в царині Поезії.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна П'янкова (Л.П./М.К.) [ 2009-01-31 17:05:39 ]
На ПМ я нещодавно, всіляких таких тонкощів, як значення Л.П. + т.д.і т.п. не знаю, однак спілкуватися готова на будь-яку тему і мене можна "діставати" будь-якими заувагами. :) :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-01-31 18:00:04 ]
І прекрасно.

Тетянко, але декілька місць ви підправили в тексті?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2009-01-31 11:27:56 ]
Привіт, Тетянко!
Теж люблю любовні історії, що серце зворушують до сліз :)
Цей зворушує однозначно. Свята жінка, певно, мудро отак може любити.
Третій-четвертий рядок варто переглянути через ритм:
- " ...прийде. Знов..." - можливо, варто оте "знов" замінити легшим словом ( та і потім Ви тим "знов" зловживаєте)? А власне, наголос на "прИйде", а це вже спотикає.
- в четвертому, окрім ритму, варто переглянути вживання "його". І так зрозуміло, що дружина його, але не це заважає. Турбує те, що через рядок знову йде "його" - нагромадження повторень не придає смаку. :( Щодо брехень, то краще лишити "його", але щодо дружини, то подумайте. Це незначні зауваження. Певна, що Ви з ними впораєтеся легко.
За вірш - спасибі! Море хоч і сумного, та позитиву.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна П'янкова (Л.П./М.К.) [ 2009-01-31 12:31:32 ]
Пробувала щось підтесати. :) НЕ можу цього робити!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Карасьов (М.К./М.К.) [ 2009-01-31 14:42:00 ]
Мені здається, тут не про святу жінку, а про трьох нещасних. Хоча фінал блискучий, однозначно. Зараховуй цей вірш до своїх здобутків, Тетяно. Удачі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-02 09:09:44 ]
Яка повчальна історія.... Життєва. Однозначно мотиви Тані навівають півтора-два куплети.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна П'янкова (Л.П./М.К.) [ 2009-02-02 10:09:11 ]
як навівають, то і куплетуйте! :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Павленок (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-05 19:21:05 ]
Цікаві рими, гарна експресивна поезія. Особливо подобаються слова з багатьох складів: вони роблять ритм особливим.

Для Редакції: пробачте за відсутність критики. З огляду на те, що давно не писала - можна й пробачити.

А от такий цікавий автор, як Ви, Тетяно, трапляється нечасто:) Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-02-05 19:42:22 ]
Іринко, і справді давно вас не було.
Можливо у вас з'явилися і нові ваші світлинки - цікаво було би побачити.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-06 15:00:36 ]
Іринко, вітаю! Дуже приємно тебе знову тут бачити! :) (танцює на кріслі)
Редакціє, а за новинками треба у рибні місця ходити...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-03-20 21:44:06 ]
Тетянко, напевне, описана у цій, останній вашій композиції, пристрасть цілковито поглинула вас, бо ані мур-мур. :(
Може вас снігами засипало?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна П'янкова (Л.П./М.К.) [ 2009-03-21 10:45:28 ]
Привіт! Як каже моя бабуня, погана сорочка з плоту не пропаде! :)))))))
Мене не засипали сніги, і не з"їли вороги, і не "посадили" за борги...мене поклали під капельницю, і тепер в мене поколоті вени і під очима круги...хі-хі-хі

Але я оклигаю трохи,і повернуся, бо "Погана сорочка..." ну далі ви знаєте....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-03-21 12:04:01 ]
Та ви що! А я, мов, відчував...
Хороша ви, радісно розшита сорочка, швидше одужуйте, до весни готуйтесь!
Даємо заключний цілющий посил!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2009-03-21 12:42:46 ]
хороший текст.
/да прєбудєт с вамі сіла! - приєднується до цілющих посилів МР, роблячи світовим мечем не менш цілющі магічні паси/


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Артур Сіренко (Л.П./М.К.) [ 2012-02-08 23:20:52 ]
Сильний вірш! Вражає, зачіпає.... Глибокі образи...