ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.11.14 08:39
Сиротливо слову на папері,
Поки інші бродять у думках, -
Варто, може, прочинити двері
Та вказати на потрібний шлях?
Щоб слова злетілися, мов птиці,
В рими повні, в речення стрункі, -
Хочу з серця, наче із криниці,
Вичерпати строфи гомінкі.

Софія Кримовська
2026.11.13 20:39
Я втішена тобою, я втишена тобою,
Як світ після відбою усіх земних тривог.
У нас з тобою, ні, кохання не запоєм,
А тихі почуття, розділені на двох.
Так юність не змогла б, у неї інша вдача -
Шаленство та азарт і ще сліпі дощі.
І хто б тоді зумів? І

Ігор Шоха
2026.11.13 13:49
Недремні очі у сліпої власті
і особливо пильні при вогні.
Розпалює суґестія у масці
зеленої і крапленої масті
вендету судочинства і брехні,
та намагання викурити трясця,
задіяне у внутрішній війні
супроти новоявлених династій,

Вячеслав Руденко
2026.11.13 10:23
Тут важлива місія —
Та, що вабить збуджене
Ранками алюзії
Біля скла повздовжнього,
В колі із мережива,
Сутінках напружених,
Біля знов відроджених
В боротьбі за розуми.

Віктор Кучерук
2026.11.13 06:27
Зоря спалахує й згасає
В передвечірній сизій млі,
Але на попіл не згоряє,
Не поспішає до землі.
Так само мрія у людини:
Померкне трохи й знов блищить, -
Вперед спрямовує щоднини
І душу гріє кожну мить.

хома дідим
2026.11.12 23:32
дощ пішов по обіді
цей нудний листопадовий дощ
листопад без дощу проти правил
нехай би неписаних
стукотить несміливо в шибку
мов останній із найбідніших родичів
ми стрічали їх
усі ці південні північні західні східні

Артур Сіренко
2026.11.12 22:33
Пророкам було велено воскресати
В країні, де собори будують з ясенів,
Зрізуючи їхні ще живі стовбури,
Як зрізують свічки залізними ножицями
Біля закіптюжених портретів апостолів,
Коли циферблати
вічнопоспішаючих годинників
Перетв

Євген Федчук
2026.11.12 20:29
Стояв звичайний березневий ранок.
Був понеділок. В школу треба йти.
Я кусень хліба смальцем намастив,
Вхопив портфель і вискочив на ганок.
Жуючи хліб, дістався до зупинки.
Трамвай ось-ось повинен підійти,
Мене до школи швидко довезти.
Трамваєм шлях

Борис Костиря
2026.11.12 20:24
Мені не дасть спокою цей плач,
плач із середини лісу,
із його гущавини.
Плач дитини чи невідомого пророка,
плач сторіччя,
плач незбагненності,
невизначеності.
Плач, який переходить

Вячеслав Руденко
2026.11.12 15:05
Зранку зібраним чилімам
Відра додані в світлицях,
Над рогами їх витає
Дум неясних зграя дика.
Ширма з хутра у куточку
У ранковому серпанку
Шепіт шашеля рятує.
Явори, каміння, крики,

Юрій Гундарів
2026.11.12 11:02
Леся Українка і Василь Симоненко, молоді, красиві, харизматичні, повернулися до нас… 4 листопада 2026 року на сцені Національного академічного драматичного театру імені Лесі Українки в Києві відбулася надзвичайна подія. Вірші двох видатних українських

Віктор Кучерук
2026.11.12 07:21
Ворог винищити нас не в змозі,
Не убити волі у серцях -
Попри перепони на дорозі,
Ми незламні будем до кінця.
В стійкості кується перемога,
Людський дух гартується в боях -
До мети освітлює дорогу
Незборима правди течія.

Ірина Вовк
2026.11.12 06:54
«РАФАЕЛЬ САНТІ: ПЕРЕДЧУТТЯ, АБО ТРАГЕДІЯ ГАРМОНІЇ»

(Драматичний есей-містерія в голосах на три з’яви з прологом та епілогом)

Дійові особи:
Рафаель Санті – Майстер світла, принц живопису, який шукає абсолютну гармонію;

С М
2026.11.11 23:37
Замовить Mot et Chandon
У приватний кабінет
”Хай їдять торт“ звелить
Мовби Мері-Антуанет
Ліки від певності
Хрущов ти, чи Кеннеді
Будь-коли тебе запросить і ти скажеш ”так“

Софія Кримовська
2026.11.11 21:38
Ще нас нема, а камені живуть -
нутро застигле давнього вулкана.
Ці свідки світотворення, що стануть
І свідками занепаду, мабуть...
І перший водоспад, і перший ліс,
І перше слово, так, оте, найперше,
Що блискавку об камінь раптом скреше -
І розіллє

Ігор Терен
2026.11.11 13:37
Хто не помер за волю і свободу,
у того невеликий пієтет,
який не заслуговує на оду,
хай краще слух порадує дует.

Диктує моду на пустий сюжет
нечесана поетика бомонду.
Папуги теж піїти із народу
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

храм Ковальчук Ярослав Соборний
2026.11.12

Петро Бончицький
2026.11.08

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тетяна П'янкова (1985) / Вірші

 * * * * *
Образ твору Ця історія дивна. Ці люди давно пропащі.
Все змішалось-загусло, жується, неначе гума.
Він додому прийде і залізе в словесні хащі.
А дружина його завтра купить такі ж парфуми.
Хоч не любить солодкі. А жити усе гіркіше,
Бо не вилізти з брехень, немов із рибальських сіток.
І вона не спитає... Так легше, і так мудріше -
Удавати байдужість до вічних його лоліток.

Він до мене завжди о сьомій. Аби на звуки
Дика пристрасть палка розірвала шалено голос...

А дружина змовчить, поцілує з любов"ю руки,
Що троянди несли лоліті, і покололись...




Найвища оцінка Юлія Івченко 5.5 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Майя Зінгель 5 Майстер-клас / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-01-31 10:36:36
Переглядів сторінки твору 9088
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.879 / 5.31  (4.880 / 5.43)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.829 / 5.4)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.781
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Автор востаннє на сайті 2012.06.01 22:55
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-01-31 11:20:55 ]
До речі, Тетянко, правда - це завжди краса, чи не так?
Тому важлива милозвучність кожного рядка і слова. А відсутність милозвучності у деяких місцях говорить про надмір ідеологізованості?
Перепрошую, що кажу вам такі речі - у вас зазначений особистий вибір "Л.П", а значить ви не зобов'язані на таку тему спілкуватися...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна П'янкова (Л.П./М.К.) [ 2009-01-31 11:27:32 ]
Згідна. Тільки от написалося якось само по собі, і я майже не втручалася в процес. :) :)Ось і вийшло немилозвучно. Та видаляти не буду. І меншим Л.П. від цього не стану. :) Дякую за комент.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-01-31 11:41:13 ]
Тетянко, у жодному випадку нічого не видаляйте.
А щодо "Л.П" - то маю на увазі, що коли у нас автор вибирає оце "Л.П." - то це значить - прошу мене особливо не діставати надмірностями.

До речі, на ПМ це введено після того, як у 2005 шановний автор Пілігрім увиразнив цю проблему різних можливих стосунків в царині Поезії.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна П'янкова (Л.П./М.К.) [ 2009-01-31 17:05:39 ]
На ПМ я нещодавно, всіляких таких тонкощів, як значення Л.П. + т.д.і т.п. не знаю, однак спілкуватися готова на будь-яку тему і мене можна "діставати" будь-якими заувагами. :) :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-01-31 18:00:04 ]
І прекрасно.

Тетянко, але декілька місць ви підправили в тексті?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2009-01-31 11:27:56 ]
Привіт, Тетянко!
Теж люблю любовні історії, що серце зворушують до сліз :)
Цей зворушує однозначно. Свята жінка, певно, мудро отак може любити.
Третій-четвертий рядок варто переглянути через ритм:
- " ...прийде. Знов..." - можливо, варто оте "знов" замінити легшим словом ( та і потім Ви тим "знов" зловживаєте)? А власне, наголос на "прИйде", а це вже спотикає.
- в четвертому, окрім ритму, варто переглянути вживання "його". І так зрозуміло, що дружина його, але не це заважає. Турбує те, що через рядок знову йде "його" - нагромадження повторень не придає смаку. :( Щодо брехень, то краще лишити "його", але щодо дружини, то подумайте. Це незначні зауваження. Певна, що Ви з ними впораєтеся легко.
За вірш - спасибі! Море хоч і сумного, та позитиву.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна П'янкова (Л.П./М.К.) [ 2009-01-31 12:31:32 ]
Пробувала щось підтесати. :) НЕ можу цього робити!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Карасьов (М.К./М.К.) [ 2009-01-31 14:42:00 ]
Мені здається, тут не про святу жінку, а про трьох нещасних. Хоча фінал блискучий, однозначно. Зараховуй цей вірш до своїх здобутків, Тетяно. Удачі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-02 09:09:44 ]
Яка повчальна історія.... Життєва. Однозначно мотиви Тані навівають півтора-два куплети.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна П'янкова (Л.П./М.К.) [ 2009-02-02 10:09:11 ]
як навівають, то і куплетуйте! :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Павленок (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-05 19:21:05 ]
Цікаві рими, гарна експресивна поезія. Особливо подобаються слова з багатьох складів: вони роблять ритм особливим.

Для Редакції: пробачте за відсутність критики. З огляду на те, що давно не писала - можна й пробачити.

А от такий цікавий автор, як Ви, Тетяно, трапляється нечасто:) Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-02-05 19:42:22 ]
Іринко, і справді давно вас не було.
Можливо у вас з'явилися і нові ваші світлинки - цікаво було би побачити.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-06 15:00:36 ]
Іринко, вітаю! Дуже приємно тебе знову тут бачити! :) (танцює на кріслі)
Редакціє, а за новинками треба у рибні місця ходити...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-03-20 21:44:06 ]
Тетянко, напевне, описана у цій, останній вашій композиції, пристрасть цілковито поглинула вас, бо ані мур-мур. :(
Може вас снігами засипало?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна П'янкова (Л.П./М.К.) [ 2009-03-21 10:45:28 ]
Привіт! Як каже моя бабуня, погана сорочка з плоту не пропаде! :)))))))
Мене не засипали сніги, і не з"їли вороги, і не "посадили" за борги...мене поклали під капельницю, і тепер в мене поколоті вени і під очима круги...хі-хі-хі

Але я оклигаю трохи,і повернуся, бо "Погана сорочка..." ну далі ви знаєте....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-03-21 12:04:01 ]
Та ви що! А я, мов, відчував...
Хороша ви, радісно розшита сорочка, швидше одужуйте, до весни готуйтесь!
Даємо заключний цілющий посил!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2009-03-21 12:42:46 ]
хороший текст.
/да прєбудєт с вамі сіла! - приєднується до цілющих посилів МР, роблячи світовим мечем не менш цілющі магічні паси/


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Артур Сіренко (Л.П./М.К.) [ 2012-02-08 23:20:52 ]
Сильний вірш! Вражає, зачіпає.... Глибокі образи...