ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.10.27 06:09
Прибоєм днів утомлені роки
В минулому осіли, наче в мулі
Піску дрібні крупини затонулі
Чи в голові старі якісь думки.
Завжди шліфує грані самоти
Ріка життя, яка не знає спину
І вимиває кожної хвилини
Усе, що зміг чомусь уберегти.

Артур Сіренко
2026.10.26 23:08
Ніщо не намарне.
Я здогадався про це,
Але мовчав,
Бо осінь надто відверта,
Бо бронзовий ніж жовтня
Розтинає хлібину парадоксів,
Шал теплих днів
Холоне скипілим чайником

Артур Сіренко
2026.10.26 22:33
Був день: я зрозумів, що він нічий
Неначе щось відібрано в епохи,
Так нам дано: позичили тепло,
А бог вогню — веселий Агні
Загаявся чи забарився трохи.
Крізь мене йдуть століття і роки,
Повзе базікало-тисячоліття,
І хворий день намарно промайне,

Іван Потьомкін
2026.10.26 19:16
Як плинуть сльози, хустинкою їх витирають,
Як кров тече, з губками поспішають,
Але як дух сочиться під тиском,
Не біжать одразу з рукою щирою,
Допоки Господь сам не витре
Блискавки блиском.
-Тоді лиш допіру.

хома дідим
2026.10.26 19:13
що ви читаєте
мій принце
слова слова слова
а зрештою чому би
не читати
звичайніші
чи зовсім непрості
пригоди слів

Борис Костиря
2026.10.26 18:21
Коли поїду я із цих країв,
Залишу три сльозини в чистім полі,
Залишу смуток луків і роїв,
Рубці і шрами довгої неволі.
Поїду в невідомість назавжди.
Від спогадів розірвані валізи.
Поїду від руйновища, біди,
Від жесту неповторної маркізи.

Артур Курдіновський
2026.10.26 16:51
Перетвори мій вірш на попіл чорний,
Розвій рядки над містом кам'яним.
Нехай і далі резонують горни
Зі скрипками тонкими. Псевдонім
Здається недоречним і потворним
У порівнянні з іменем моїм.

Плювати на часи важкі, буремні!

Борис Костиря
2026.10.26 13:45
Лягаючи о третій ночі,
Уже не виспишся ніяк,
Вдивляючись у сни пророчі,
Шукаючи чужий маяк.

Подивишся у лик безсоння,
В його пропечене чоло,
Шукаючи в гаю осоння

Вячеслав Руденко
2026.10.26 12:19
Хвилі справа, хвилі зліва,
Як цукерки льодяні.
Нам казали: правда — сила
У коханні навесні.

І запал витав у гривах
Між смарагдових тіней.
Як тут жити нещасливо,

Ігор Шоха
2026.10.26 08:57
Коли народ очолюють балбеси,
то владі і народу гріш ціна,
не буде ні зростання, ні прогресу
і не питай-те, – а чия вина...
а згадуй-те, що «раяв сатана
на лісапеті» і віщала преса,
яким баригам вигідна війна.
А в кого меркантильні інтерес

Віктор Кучерук
2026.10.26 06:35
Мете по вулиці безлюдній
Опале листя вітровій,
А те лише шурхоче нудно,
В сумній покірності своїй.
І так від рання до смеркання
Кружляє, шурхає, мигтить, -
Не рветься в сутінках туманних
Осіннього прощання мить.

Володимир Бойко
2026.10.25 23:51
У російському місті Коврові
Є фанати сергія лаврова.
Там виводять щодня
В сквер сумного коня
І корову у місті Коврові.

Монумент спорудили в Ростові,
Президенту московському вові.

Віктор Насипаний
2026.10.25 23:05
Хапає знов мене дорога, наче здобич.
Кудись штовхає час - думок сліпий погонич.
Хоч вороння пророчить нині зимну днину,
Ховаю острах, наче спійману рибину.
Ялин зелені дзвони сум хитають в серці,
А шлях, як сильна течія, мов нервів скерцо.
Гойдає не

С М
2026.10.25 21:34
Плач, бейбі, плач
Матінка пробачить
Вона старіша й певніша
Король у Меріґолді куховарить
До сніданку королеві
А королева в залі
Грає на фортепіано для дітей

Ігор Лубкевич
2026.10.25 18:20
Сьогодні пропоную подумати над тим, хто може вас замінити.
Ворожі обстріли почастішали, і може трапитися непередбачуване.
Щоб не переривати робочі процеси, колеги мають підхопити один одного.
Мають зробити вашу відсутність непомітною..

Я сам намагаю

Олена Кіс
2026.10.25 17:20
На краю акварельного синього тла,
де вечір згасав у сльозі кольоровій,
стояла душа, як загусток тепла –
у шепоті згадок, у згаслій розмові.

І прийшов Синій Птах із нічних берегів,
з очима, як вітер, без назви, без межі,
в оперенні яснім – танок та
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Володимир Сосюра (1898 - 1965) / Вірші

 Сталін




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-03-19 14:27:03
Переглядів сторінки твору 11045
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R
* Народний рейтинг 0 / --  (5.006 / 5.69)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.211 / 6.02)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.703
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2010.02.23 11:56
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Григорій Слободський (Л.П./Л.П.) [ 2009-03-19 15:46:22 ]
Збудіть збудіть позабуту славу
тиранам іюдам і катам
набридло читати, що іхні чортята
ви пишити нам
закиньте ці вірші у смітник історії
і не пропагуйте нам
комуністичної ідеології
pS кому прийшло в голову таку ерунде опублікувати
значить в когось є насталгія за тираном.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Гнєушев (М.К./М.К.) [ 2009-03-19 20:12:19 ]
Порівняймо "Так ніхто не кохав..." і "Сталін". Талант, що стає прислугою, перестає бути талантом. Цікаво, чи всі теперішні "майстри пера" це знають?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-03-19 21:58:32 ]
Боюсь, пане Володимире, що кожен талант може досить легко стати прислугою, а особливо нині, коли усюди гроші.
Ви праві, що берете "майстрів" у лапки.
Напевно, сам талант не може протистояти спокусам чи грубій силі, бо спочатку потрібно визріти - а для цього потрібні живі традиції, зрештою, вони є, потрібні вчителі, з цим гірше, потрібні справжні авторитети - лоцмани для кожної гавані життя, з цим повний крах, потрібна сім'я, історія сім'ї, честь сім'ї...?

Щодо цього вірша, то і справді його мистецька цінність не висока. Але це віддзеркалення епохи. Чи не думали так, як тут у вірші сказано, абсолютна більшість тогочасних громадян СРСР?

Страшні часи, одначе, були, і були ті, покоління відступників від божих заповідей - "кожний з нас, народжений для бурі..." - і тому ось так погано говорити про поета Сосюру, як говорить і мислить пан Григорій Слободський, - не варто.
Ось ви, пане Григорію, писати до сих пір грамотно не навчилися, а пробуєте повчати народ. А це у вас навіть формально помилково виходить.:(
Не має і тут однозначності.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Гнєушев (М.К./М.К.) [ 2009-03-19 20:13:34 ]
Порівняймо "Так ніхто не кохав..." і "Сталін". Талант, що стає прислугою, перестає бути талантом. Цікаво, чи всі теперішні "майстри пера" це знають?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Григорій Слободський (Л.П./Л.П.) [ 2009-03-19 23:36:38 ]
Шановна редакція я перед Сосюрою поклоняюсь низко ,а про вас скажу не годиться так паплюжить пам'ять його.
Цей твір написано тоді коли проводились репресії проти інтелігенції.
Сосюрі могли нагадати дію під час революції.
Можу вам нагадати долю Рильського .Прийшли Рильського арештувати,по бачили рукопис вірша, із –за гір і за високих, подзвонили Сталіну і це його спасло.
Друкуйте Сосюру де він оспівує батьківщину. Ви учите мене, щоб я не вчив народ я ніколи не вчив нікого, тільки учусь у народу. Вам від імені на роду виступати ніхто такого права не давав. Якщо у вас ностальгія за минули , то народ осудив ту тиранію і тих вождів. Вам нічого мені доказати, як
Безграмотністю. Так може відстав від граматики я вчився в другому вимірі. Зате слово моє когось коли прямо в очі. За сучасних грамотіїв ми так і живемо. Кругом підкупство, підлабузництво ,
гра на суспільні біді. Сосюру я вивчав багато раніше Вас. І не вам мене вчити, як його любити, мені прийшлось зустрітись із ним. Вам , не знаю, чи доводилось читати нелегальні його вірші.
А з такою злістю виступати проти мого коментаря . Так я повторяю нічого із смітника історії витягувати те, що було б не прийнятно автору. Публікуйте Сосюру, як пивця народу , Як він любив Україну як матір , як сонце любив. Полюбіть і ви так Україну чого вам бажаю.
За грамотність мою не турбуйтесь. Дай вам бог в моєму віці так писати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-03-19 23:45:46 ]
Пане Григорію, я плакаль........


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Григорій Слободський (Л.П./Л.П.) [ 2009-03-19 23:51:29 ]
Пані а звідка сльоза тік?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-03-19 23:56:11 ]
Сльоза тік, пане, з ока. Ви ж самі сказали "Зате слово моє когось коли прямо в очі".