ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Оксана Дністран
2026.03.18 21:01
Перемовчи, перетерпи,
Перелюби мою печаль,
Коли розхристані вітри
Крізь мене мчатимуть у даль,
Коли відступниця зима
Мене полишить на весну,
Коли давитиме вина
Холодним потом після сну,

В Горова Леся
2026.03.18 20:36
Весняного зачаття дух тонкий
Несе світання поспіхом несмілим.
Де снігу нерозталі п'ятаки
Дивацьким слідом поміж трав осіли,

Збігаючись до півночі у тінь.
Так схожі на потріпані мачули.
Обабіч них струмок прохлюпотів,

Олена Побийголод
2026.03.18 19:12
Михайло Голодний (1903-1949; народився й провів юність в Україні)

Йшов загін над берегом
    в цокоті підків,
на коні під прапором
    командир сидів.

Голова зав’язана,

Марія Дем'янюк
2026.03.18 19:05
Молочний місяць — золоте телятко,
Візьму тебе на руці й пригорну...
Одвічна на Землі для всіх загадка:
Хто це говорить зорями «Люблю»?
Чому стежина в небесах ясніє?
Хто йде по ній і одночасно мріє?
Чому сопілки музика бринить,
Коли, здається, все д

Іван Потьомкін
2026.03.18 19:04
Я був майже в приятельських стосунках з Іваном Дзюбою, Євгеном Сверстюком – чоловими шістдесятниками, чиєю думкою дорожив кожний з причетних до красного письменства. Не раз і не два, відвідуючи Євгена Сверстюка в Інституті ботаніки, чув від нього: «Оце н

Борис Костиря
2026.03.18 13:24
Народжується ранок, як оргазм.
Народжується у вогні страждань.
І кожен промінь, наче богомаз,
У первісному вихорі жадань.

Проміння пронесеться крізь пітьму,
Немов крізь павутиння і полон,
Крізь пустку ошелешену й німу,

Юлія Щербатюк
2026.03.18 13:14
Маки цвітом в полях облетіли,
Скоро в вікна загляне зима.
І природа слаба і безсила
Вже не схожа на себе сама.

По самотніх і голих алеях,
Там, де шурхіт опалих пожеж.
Голови не покривши своєї,

Юрій Гундарів
2026.03.18 09:47
Оперний співак зі світовим іменем. Володар унікального голосу - контртенору.
Соліст Паризької національної опери.
Перебуваючи за межами України, ніколи не припиняв переживати за її долю, завжди був у вирі подій.
Загинув у бою на Донбасі від кулі снайп

Віктор Кучерук
2026.03.18 06:36
Сірі котики вербові
І пухнасті, і м'які, -
І убрані празниково,
І завжди небоязкі
Ці сіренькі верхолази,
Ці пухнастики малі,
Що знов просяться до вази
На письмовому столі.

Ірина Вовк
2026.03.18 06:35
Не шукайте її в холодних реєстрах, у переліку дат чи в тесаному камені. Вона розчинилася в Рашківському тумані, там, де Дністер зупиняє свій біг, зачувши шерех княжих подолів. Її могила – не пагорб із хрестом, а простір між козацьким степом і молдавськи

С М
2026.03.17 22:01
За чуттями як-от бити фарфор
Або сміятися
Бий фарфор, сміючись
Бий фарфор, сміючись, сміючись

За чуттями, як-от падолист
Або усміхання
Падай листям усміхаючись

Ірина Вовк
2026.03.17 19:35
…У скринях окованих, серед шовків і смирни, лежало в о н о – дарунок зі Сходу, важкий і сліпучий. Намисто султана, де кожен алмаз – як сльоза, і кожен рубін – наче крапля крові пекучої. Господар Васіле Лупул надів його доньці на шию в день шлюбу: «Носи, Р

Іван Потьомкін
2026.03.17 17:57
Ти вже шосте коло з легкістю долаєш,
А я по-старечому ледве шкутильгаю.
Не стану хвалитись, що колись і я
Не одного з бігунів, як ти, обганяв.
Спогади, щоправда, в спорті не підмога,-
Попри біль і втому треба трудить ноги.
Ти вже на десятім – я ж на

Ігор Терен
2026.03.17 12:43
                    І
Що не малюй,
              а йде війна,
допоки є московія
і корегує сатана
неписану історію.

                    ІІ

Юрій Гундарів
2026.03.17 12:22
…Я люблю людські руки. Вони мені здаються живими додатками до людського розуму. Руки мені розповідають про труд і людське горе. Я бачу творчі пальці — тремтячі й нервові. Руки жорстокі й хижацькі, руки працьовиті й ледарські, руки мужчини й жінки! Вас я л

Борис Костиря
2026.03.17 11:46
Ти дивишся у дзеркало
і не бачиш
свого відображення.
Ти розчинився у просторі,
ти злився
із безликістю кімнати.
Так дух розчиняється
у безмежних полях космосу,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Володимир Сосюра (1898 - 1965) / Вірші

 Сталін
Твоє ім’я, як сурми срібний звук,
В борні за день завжди ти перед нами.
Тебе до зір знесли мільйони рук,
Щоб ти сіяв, як прапор, над віками.

Ти нас ведеш, як вів колись давно
До перемог, скоривши час і далі.
Коли серця мільйонів злить в одно —
Твоє це серце буде, рідний Сталін!

Шумлять міста, і сонце знов і знов
Встає для нас за даллю голубою.
Тобі вітчизна шле свою любов,
Як кожне серце, сповнене тобою.

Цвіте мій край, як пісня у боях.
У світлі зір і у гаїв безжурі.
Це ти зробив — це партія твоя,
Це — кожний з нас, народжений для бурі.

Не марно, ні, боями край гримів —
Минули дні і злиднів і негоди.
У гуркоті заводів і ланів
Прийми цей спів щасливого народу.

Прийми його у сонячний цей час,
Щоб він гримів про тебе яснодзвонно.
Ти світиш нам, ведеш в майбутнє нас,
Віків маяк і слава міліонів.

1937 р.

Джерело: Хрестоматія з укр. літератури для X класу сер. школи. Харків, 1950.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-03-19 14:27:03
Переглядів сторінки твору 10274
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R
* Народний рейтинг 0 / --  (5.006 / 5.69)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.211 / 6.02)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.703
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2010.02.23 11:56
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Григорій Слободський (Л.П./Л.П.) [ 2009-03-19 15:46:22 ]
Збудіть збудіть позабуту славу
тиранам іюдам і катам
набридло читати, що іхні чортята
ви пишити нам
закиньте ці вірші у смітник історії
і не пропагуйте нам
комуністичної ідеології
pS кому прийшло в голову таку ерунде опублікувати
значить в когось є насталгія за тираном.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Гнєушев (М.К./М.К.) [ 2009-03-19 20:12:19 ]
Порівняймо "Так ніхто не кохав..." і "Сталін". Талант, що стає прислугою, перестає бути талантом. Цікаво, чи всі теперішні "майстри пера" це знають?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-03-19 21:58:32 ]
Боюсь, пане Володимире, що кожен талант може досить легко стати прислугою, а особливо нині, коли усюди гроші.
Ви праві, що берете "майстрів" у лапки.
Напевно, сам талант не може протистояти спокусам чи грубій силі, бо спочатку потрібно визріти - а для цього потрібні живі традиції, зрештою, вони є, потрібні вчителі, з цим гірше, потрібні справжні авторитети - лоцмани для кожної гавані життя, з цим повний крах, потрібна сім'я, історія сім'ї, честь сім'ї...?

Щодо цього вірша, то і справді його мистецька цінність не висока. Але це віддзеркалення епохи. Чи не думали так, як тут у вірші сказано, абсолютна більшість тогочасних громадян СРСР?

Страшні часи, одначе, були, і були ті, покоління відступників від божих заповідей - "кожний з нас, народжений для бурі..." - і тому ось так погано говорити про поета Сосюру, як говорить і мислить пан Григорій Слободський, - не варто.
Ось ви, пане Григорію, писати до сих пір грамотно не навчилися, а пробуєте повчати народ. А це у вас навіть формально помилково виходить.:(
Не має і тут однозначності.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Гнєушев (М.К./М.К.) [ 2009-03-19 20:13:34 ]
Порівняймо "Так ніхто не кохав..." і "Сталін". Талант, що стає прислугою, перестає бути талантом. Цікаво, чи всі теперішні "майстри пера" це знають?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Григорій Слободський (Л.П./Л.П.) [ 2009-03-19 23:36:38 ]
Шановна редакція я перед Сосюрою поклоняюсь низко ,а про вас скажу не годиться так паплюжить пам'ять його.
Цей твір написано тоді коли проводились репресії проти інтелігенції.
Сосюрі могли нагадати дію під час революції.
Можу вам нагадати долю Рильського .Прийшли Рильського арештувати,по бачили рукопис вірша, із –за гір і за високих, подзвонили Сталіну і це його спасло.
Друкуйте Сосюру де він оспівує батьківщину. Ви учите мене, щоб я не вчив народ я ніколи не вчив нікого, тільки учусь у народу. Вам від імені на роду виступати ніхто такого права не давав. Якщо у вас ностальгія за минули , то народ осудив ту тиранію і тих вождів. Вам нічого мені доказати, як
Безграмотністю. Так може відстав від граматики я вчився в другому вимірі. Зате слово моє когось коли прямо в очі. За сучасних грамотіїв ми так і живемо. Кругом підкупство, підлабузництво ,
гра на суспільні біді. Сосюру я вивчав багато раніше Вас. І не вам мене вчити, як його любити, мені прийшлось зустрітись із ним. Вам , не знаю, чи доводилось читати нелегальні його вірші.
А з такою злістю виступати проти мого коментаря . Так я повторяю нічого із смітника історії витягувати те, що було б не прийнятно автору. Публікуйте Сосюру, як пивця народу , Як він любив Україну як матір , як сонце любив. Полюбіть і ви так Україну чого вам бажаю.
За грамотність мою не турбуйтесь. Дай вам бог в моєму віці так писати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-03-19 23:45:46 ]
Пане Григорію, я плакаль........


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Григорій Слободський (Л.П./Л.П.) [ 2009-03-19 23:51:29 ]
Пані а звідка сльоза тік?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-03-19 23:56:11 ]
Сльоза тік, пане, з ока. Ви ж самі сказали "Зате слово моє когось коли прямо в очі".