ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ольга Садкова
2026.09.15 23:58
Знайомі скрипалі —
квартет —
мелодію заграли:
була глибінь, а потім — злет,
сум з радістю в спіралі,
лелечий голос з-під небес,
русалчин тихий з моря.
В любові вмер хтось і воскрес,

хома дідим
2026.09.15 22:44
твої стосунки із пеклом
нічим вони не інакші
ніж у віршарів типових
нехай собі гумористів
якщо не хочеться кави
нормально попити чаю
простої води лигнути
чому би не з водогону

Володимир Бойко
2026.09.15 17:57
Чоловік пішов до лісу
Грибів позбирати,
Аж на нього стриб – гадюка
Й ну його кусати.

Душу й тіло змордувала,
До серця дістала,
Нижче пояса вкусила

Борис Костиря
2026.09.15 17:53
Новітній сніг пішов для нас неждано,
Укривши сподівання на весну.
Новітній сніг, як істина жадана,
Яка покрила душу вогняну.

Літопис тиші пише ця негода,
Хорали душ, поеми небуття.
Романи вічності здобули гордість

Віктор Кучерук
2026.09.15 09:45
Прохолода вечорова,
Шурхіт підошов, -
То спалахує розмова,
То тьмяніє знов.
Мов троянда червонієш
Поруч юна ти, -
Радість, смуток і надію -
Все пізнати встиг.

Вячеслав Руденко
2026.09.15 08:33
Від брам солоних і строкатих
І Ромоданівського тракту
Тікаю, ніби справжній Гудвін*, —
Раптово серцем ставши в п’ятах.

Корній тримається коріння,
Місцина місячна — вологи,
Щур — гарбузового насіння,

хома дідим
2026.09.14 23:49
комусь цікаві теми
глобальні
та космічні
логічні піруети
на фоні чорних дір
хтось
обирає розпач
межуючий із відчаєм

Борис Костиря
2026.09.14 13:54
Безсоння випалює розум.
Пустеля, якою йде Ромул.
Побачимо розуму розмах.
Небачена сила і розмір.
Пізнаю глибокі закони
Свідомості без перепони.
Не знають шляхи заборони,
Долаючи всі забобони.

Вячеслав Руденко
2026.09.14 12:13
Сірий дощик кропить — буде бабі клопіт:
Осінь через тиждень знов зайде в село.
Дід на дворі босий смалить папіросу,
Мокра чорна кішка моститься в відро.

А сусідка Мотря варить юшку вкотре,
І не тільки юшку — ще й густий куліш.
До вдовиці Мотрі в т

Олена Побийголод
2026.09.14 09:55
Василь Лебедєв-Кумач (1898-1949)

Каска сяє у сонячній ласці,
на всі боки проміння ллючи;
у тій мідній начищеній касці
ходить милий мій на каланчі.

Він пожежник украй діловитий,

Віктор Кучерук
2026.09.14 07:16
З-під вій - блакить небесна,
З-під вій - волошок синь, -
З-під вій принада весен
І магія краси.
З-під вій - жаги ознаки
І поклики з-під вій
Роздмухують всілякі
Жариночки надій.

Ольга Садкова
2026.09.13 23:01
Погожа розкрилена днина
(хоч завтра вже дощик, либонь).
Листок, що струсила калина,
упав до розкритих долонь.

Тихенько потріскують дрова,
і тіні повзуть на намет...
Де мудрість життя і основа,

хома дідим
2026.09.13 22:17
при цім гармидері сучаснім
у марші цім іноваційнім
котрийсь-іще шукає щастя
і сенс чуттів
і власну цінність
чого би ні
усім дозвільно
є інтернет

Віктор Насипаний
2026.09.13 19:43
Вже вечір жде, як бузьок, на одній нозі.
На берег місяця втікають хвилі зір.
В багатті листя клен палає молодий.
Вдягає швидко сутінь все у холоди.

Удвох, як в давнеч, ловкі, смілі дітлахи,
Зриваєм враз , як стиглі яблука, зірки.
Ростем, як трави,

Мирон Шагало
2026.09.13 19:22
Між вікон холодних людиномашин,
де від сірості день зачах,
мене зігріває той погляд один —
з бурштиновим теплом в очах.

Як прагнеться сильно такого тепла,
щоб воно все було й було,
щоб світлою барвою осінь текла

Вячеслав Руденко
2026.09.13 19:01
У час луни й штукарства,
У літа півфінал,
У надлишку півцарства
Хиткого назагал.
Шпарини мармурові,
Стежки біля води —
Аморфні, амфотерні
Минулого сліди.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Володимир Сосюра (1898 - 1965) / Вірші

 Сталін
Твоє ім’я, як сурми срібний звук,
В борні за день завжди ти перед нами.
Тебе до зір знесли мільйони рук,
Щоб ти сіяв, як прапор, над віками.

Ти нас ведеш, як вів колись давно
До перемог, скоривши час і далі.
Коли серця мільйонів злить в одно —
Твоє це серце буде, рідний Сталін!

Шумлять міста, і сонце знов і знов
Встає для нас за даллю голубою.
Тобі вітчизна шле свою любов,
Як кожне серце, сповнене тобою.

Цвіте мій край, як пісня у боях.
У світлі зір і у гаїв безжурі.
Це ти зробив — це партія твоя,
Це — кожний з нас, народжений для бурі.

Не марно, ні, боями край гримів —
Минули дні і злиднів і негоди.
У гуркоті заводів і ланів
Прийми цей спів щасливого народу.

Прийми його у сонячний цей час,
Щоб він гримів про тебе яснодзвонно.
Ти світиш нам, ведеш в майбутнє нас,
Віків маяк і слава міліонів.

1937 р.

Джерело: Хрестоматія з укр. літератури для X класу сер. школи. Харків, 1950.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-03-19 14:27:03
Переглядів сторінки твору 10905
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R
* Народний рейтинг 0 / --  (5.006 / 5.69)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.211 / 6.02)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.703
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2010.02.23 11:56
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Григорій Слободський (Л.П./Л.П.) [ 2009-03-19 15:46:22 ]
Збудіть збудіть позабуту славу
тиранам іюдам і катам
набридло читати, що іхні чортята
ви пишити нам
закиньте ці вірші у смітник історії
і не пропагуйте нам
комуністичної ідеології
pS кому прийшло в голову таку ерунде опублікувати
значить в когось є насталгія за тираном.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Гнєушев (М.К./М.К.) [ 2009-03-19 20:12:19 ]
Порівняймо "Так ніхто не кохав..." і "Сталін". Талант, що стає прислугою, перестає бути талантом. Цікаво, чи всі теперішні "майстри пера" це знають?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-03-19 21:58:32 ]
Боюсь, пане Володимире, що кожен талант може досить легко стати прислугою, а особливо нині, коли усюди гроші.
Ви праві, що берете "майстрів" у лапки.
Напевно, сам талант не може протистояти спокусам чи грубій силі, бо спочатку потрібно визріти - а для цього потрібні живі традиції, зрештою, вони є, потрібні вчителі, з цим гірше, потрібні справжні авторитети - лоцмани для кожної гавані життя, з цим повний крах, потрібна сім'я, історія сім'ї, честь сім'ї...?

Щодо цього вірша, то і справді його мистецька цінність не висока. Але це віддзеркалення епохи. Чи не думали так, як тут у вірші сказано, абсолютна більшість тогочасних громадян СРСР?

Страшні часи, одначе, були, і були ті, покоління відступників від божих заповідей - "кожний з нас, народжений для бурі..." - і тому ось так погано говорити про поета Сосюру, як говорить і мислить пан Григорій Слободський, - не варто.
Ось ви, пане Григорію, писати до сих пір грамотно не навчилися, а пробуєте повчати народ. А це у вас навіть формально помилково виходить.:(
Не має і тут однозначності.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Гнєушев (М.К./М.К.) [ 2009-03-19 20:13:34 ]
Порівняймо "Так ніхто не кохав..." і "Сталін". Талант, що стає прислугою, перестає бути талантом. Цікаво, чи всі теперішні "майстри пера" це знають?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Григорій Слободський (Л.П./Л.П.) [ 2009-03-19 23:36:38 ]
Шановна редакція я перед Сосюрою поклоняюсь низко ,а про вас скажу не годиться так паплюжить пам'ять його.
Цей твір написано тоді коли проводились репресії проти інтелігенції.
Сосюрі могли нагадати дію під час революції.
Можу вам нагадати долю Рильського .Прийшли Рильського арештувати,по бачили рукопис вірша, із –за гір і за високих, подзвонили Сталіну і це його спасло.
Друкуйте Сосюру де він оспівує батьківщину. Ви учите мене, щоб я не вчив народ я ніколи не вчив нікого, тільки учусь у народу. Вам від імені на роду виступати ніхто такого права не давав. Якщо у вас ностальгія за минули , то народ осудив ту тиранію і тих вождів. Вам нічого мені доказати, як
Безграмотністю. Так може відстав від граматики я вчився в другому вимірі. Зате слово моє когось коли прямо в очі. За сучасних грамотіїв ми так і живемо. Кругом підкупство, підлабузництво ,
гра на суспільні біді. Сосюру я вивчав багато раніше Вас. І не вам мене вчити, як його любити, мені прийшлось зустрітись із ним. Вам , не знаю, чи доводилось читати нелегальні його вірші.
А з такою злістю виступати проти мого коментаря . Так я повторяю нічого із смітника історії витягувати те, що було б не прийнятно автору. Публікуйте Сосюру, як пивця народу , Як він любив Україну як матір , як сонце любив. Полюбіть і ви так Україну чого вам бажаю.
За грамотність мою не турбуйтесь. Дай вам бог в моєму віці так писати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-03-19 23:45:46 ]
Пане Григорію, я плакаль........


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Григорій Слободський (Л.П./Л.П.) [ 2009-03-19 23:51:29 ]
Пані а звідка сльоза тік?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-03-19 23:56:11 ]
Сльоза тік, пане, з ока. Ви ж самі сказали "Зате слово моє когось коли прямо в очі".