ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Сонетні строфи
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Заклятий льох
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
Графоманія
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Цінуйте слово!
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Шлях до Мурашки
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Присмак гіркоти
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Жінка
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
***
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
* * *
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Віщунська черешня
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
Сновидіння
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
По Золотій Лихоманці (Neil Young)
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
***
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
Антоніо, танцюючий тореро
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
Три яблука (верлібр)
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
***
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Мірко Трасун / Вірші

 Обід
...
перейти до тексту твору




Найвища оцінка Оксана Яблонська 6 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Майстер Рим 4.5 Любитель поезії / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2006-10-28 03:41:13
Переглядів сторінки твору 10322
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.641 / 5.17  (4.657 / 5.25)
* Рейтинг "Майстерень" 4.470 / 5  (4.380 / 4.97)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.754
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 1999.11.30 00:00
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мірко Трасун (Л.П./Л.П.) [ 2006-10-29 06:45:17 ]
Дякую, Пиріг Ірина, за Ваше прізвище. Чудовий багатоасоціятивний образ. Колись Вам розповім про своє :)

Яблонська Оксана, дякую Вам навзаєм.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Пиріг (М.К./М.К.) [ 2006-10-29 17:23:03 ]
Домовилися :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Майстер Рим (Л.П./Л.П.) [ 2006-11-28 14:05:54 ]
Пані Оксано, дітей не можна вчити - "І насипаю борщ нужденним". Пан Мірко це знає, але публікує, а ви не знаєте, але хвалите. Хто з вас кращий?
Вірш, як на талановитого автора, вкрай слабенький.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Майстер Рим (Л.П./Л.П.) [ 2006-11-28 14:15:47 ]
Мірку, ми, редакція, в жодному разі не намагаємось консервативно тиснути на вас.
Нам хочеться думати про літературну користь від нашого спільного діяння, а не про все
різне :( Тому і деякі запитання з'являються.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мірко Трасун (Л.П./Л.П.) [ 2006-12-05 17:49:13 ]
Майстер Рим, вибачте, але не зрозумів, чому не можна насипати борщ нужденним, може просвітите? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Майстер Рим (Л.П./Л.П.) [ 2006-12-06 10:18:50 ]
Шановний Мірку, перепрошую за невеликий "наїзд" попередніх коментарів, "наїзд", що був викликаний зовсім не віршем, але не поясненими "6" поціновувачів. Ви маєте безумовне право публікувати свої вірші, але поціновувачі безумовного права на найвищі оцінки на шпальтах "Самвидаву" не мають. :(
Стосовно самого вірша, котрий, як на мене, склався повністю модерністичним, і навіть неомодерністичним, за світоглядними, композиційними, стильовими ознаками, - то він (теж, як на мене) не відповідає критеріям "прекрасно", і, навіть, "гарно". Не відповідає світоглядними, понятійними протиріччями, які швидше руйнують, аніж відтворюють поняття Божественного і Прекрасного, Поетичного.
Відразу домовимося, що глузлива чи гумористична іронійність по відношенню до Господа відкидається як творчий мотив, так? Бо в такому випадку взагалі про що має йтися? Говоримо про інші мотиви, і, частково, про те, чому можна і не можна навчати дітей (хоча цей тезис шановної п. Оксани Яблонської):

"Спасибі, Господи, Тобі,
І за голодних, і холодних,
Яким потрібен мій обід
Учора, завтра і сьогодні."

Дякувати Господу за чужу біду, страждання інших дуже негарно. :( І цей контекст для подальшої великодушної щедрості ліричного героя - "Дарую сміх, любов, пиріг", тобто все те, що їм ніби не дано Господом, і чим ніби володіє ліричний герой - навіть не помилковий, а просто гріховний :(
Ліричний герой зовсім не володіє перечисленими речами (хіба що за винятком пирога, не власними руками "зробленого"), аби їх комусь дарувати. До того ж, в руслі такого розуміння меценатського, чи навіть апостольско-чудотворного служіння-"причинно-наслідковий" зв'язок виглядає дуже підозрілим:

"За допомогу ( за текстом - допомогу від нашого героя?)
У павутиннячках доріг
Подякуй не мені, а Богу."

Ця думка, очевидно, тісно пов'язана із "Спасибі, Господи, Тобі,\\ І за голодних, і холодних,.."

Які інші мотиви, крім іронійних? Можна говорити, що автор просто стібається з якогось конкретного слухача, якому і був присвячений цей текст, і сам несерйозно відноситься до своїх слів, що добре підкреслюють два останніх рядки, можна :

"З твого зникаю горизонту
І насипаю борщ нужденним."

Говорити про грайливу форму стьобу можна, але нічого корисного від нього ні талановитому (за співпрацею з мовою) автору, ні, тим більше, дітям не має. Хіба що, якесь віршоване оправдання перед тією, з чиєго "З твого зникаю горизонту" - та й то, тут ж бо йдеться і про нічний час "Служіння"? -]

"Як віддаєшся гарнізону
Секунд нічних, годин щоденних...

Можливо є інший, більш ідеальний ракурс авторського бачення, ракурс, який кардинально змінює відтворену картину? Було би дуже добре, прикро, що я його не знайшов. :(
Так, чи інакше, сподіваюсь на розуміння автором моєї позиції.
Щиро - успіхів!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мірко Трасун (Л.П./Л.П.) [ 2006-12-11 20:58:14 ]
Маjстер Рим, дякую за таку пильну увагу до моєї скромної творчості, як не до обіду :)

Що ж, доведеться розкривати секрети його приготування, щоб переконати Вас у його придатності та їстівності :)

Ваші зауваження були б слушними, якби строфа закінчилася так:
"Спасибі, Господи, Тобі,
І за голодних, і холодних."

Але ж там далі уточнюється, яких саме голодних:
"Яким потрібен мій обід
Учора, завтра і сьогодні"

Тобто подяка іде не за наявність у світі 800 млн. голодуючих, а за можливість ліричного героя бути комусь корисним.

2. А що такого, коли ліричний герой переводить стрілки подяки до Бога? ( "Подякуй не мені, а Богу") І далі, коли адресат нагодований і задоволений, який сенс залишатися ліричному герою? Йому ж подяка по барабану. Він бачить своє місце - зникнути з горизонту певної особи, щоб допомогти тим, хто цього потребує. І так до нескінченності...

Отаке от філософське підгрунтя вірша:) Дякую, мені зрозуміла Ваша позиція, коментуйте ще! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Майстер Рим (Л.П./Л.П.) [ 2006-12-11 21:30:44 ]
Дуже цікаво було, Мірку, почути вашу відповідь, дізнатися про ваше бачення, - як на мене, головне, що воно щире :)
Щодо "філософське підгрунтя" - то цей вираз дуже небезпечний для "просто так" вживання, бо апелює до цілісної світоглядної системи, так? :) А кожна цілісна світоглядна система має своїх великих вчителів, великих послідовників і не містить в собі протиріч, які би заважали її реалізувати на практиці.
Бо що є тоді мудрість, як не успішне втілення настанов учителів на своїй власній практиці? :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2006-12-13 09:02:05 ]
Маjстер Рим, оскільки ви апелювали до мене, думаю теж маю відповісти. По-перше, аж тепер побачила Ваш комент. По-друге, свій комент, стосовно переспіву Біблії для дітей я робила на основі відомої усім історії про поділ хлібини (чи 7 хлібів, що суті не змінює) на багатьох людей. У даному вірші автор насипає "Борщ нужденним" - "борщ" - то є чисто українська страва, чому вона не має право на існування у вірші, і філософськи не може бути застосована у "переспіві Біблії на український лад", хоча, стосовно переспіву, то є чисто моє припущення, і відповідати за нього маю я, а не автор.