Дякую за задоволення.Світле, людяне оповідання.Легкий, мелодійний виклад.справді гарно.Навіть легкий натяк, що не кожен спроможній розділити таке щастя.Дозволю собі надіслати Вам один маленький матеріал, який я колись підготувала.Мабуть, він доречний.
Материнство. Біологічна функція, психологічна готовність? Адже як і ген батьківства, материнство властиве далеко не кожній жінці. І не в рішенні справа: мати чи не мати дітей...
Ще Фрідріх Ніцше говорив: ”Дитина – дзеркало матері”. Ми всі віддзеркалюємо перш за все своїх матерів, ми – дзеркало їхніх думок, прагнень і вчинків. Ми несемо, чи не несемо, цей ген материнства у наступні покоління. Комусь згадається перший спомин дитинства – запах парного молока з маминих рук, а комусь – перший потиличник...
Якими були і є наші матері? Якими є ми? Якими є і будуть наші діти?
Адже дилеми: оберігати чи відпустити, вказати чи спонукати, кожна мати вирішує, перш за все для самої себе, все своє життя.

Від падінь не вберегтися, чуєш?
Але, падаючи, знай,
Матері впадеш на руки, чуєш?
В десять, тридцять й навіть п”ятдесят.

А не стане матері, - у снах
І порада прийде і турбота.
Матері вони й на небесах
Бо така одвічна їх робота.