ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Козак Дума
2024.09.22 11:07
Тримай себе у натовпі бентежнім,
хай він усіх паплюжить і усе.
На себе розраховуй, незалежно,
що ближній срібло й посмішку несе.

У мрії поринати на стидайся,
та не обожнюй навіть власних дум!
Брехні – не вір, а лесток – опасайся,

Юрій Гундарєв
2024.09.22 10:51
Війна вбиває… Земля змучена стогне. Багряна трава. Ранок. Золотий жовтень. Озеро завмерло, віддзеркалюючи заспані очі багатоповерхівок. Жінка, років сорока, повненька і, певно, не дуже вродлива, скромно одягнена, сидить на лавочці, похитуючи ног

Юрій Гундарєв
2024.09.22 09:46
Браслетні перлини
на зап’ястя -
дарунок дружини
на щастя.

За теплі хвилини
в снігопади -
сяйливі краплини

Микола Дудар
2024.09.22 07:44
Тебе чекав би допізна
У край села на сінокосі
Де загубилася весна
У літі з дозволу ще й досі…

І розстелився б все одно
На місце те, не випадкове
Черпали б з неба ми вино

Віктор Кучерук
2024.09.22 07:33
Не для мене ще усмішки
Із твоїх медових уст, –
Цим вдоволенням нітрішки
Не впиваюся чомусь.
Наковтався удостачу
Тільки сильної жури,
Поки ти мене не бачиш
І не чуєш до пори.

Микола Соболь
2024.09.22 06:04
Часи млинів минули і волів.
Сучасний світ немов несеться в прірву.
Колись добрішим бути я хотів.
А нині що? Давай за козир чирву.
Або вино. Достатньо вже хрестів.
Для бубни є на Банківській орава.
Поетові, на жаль, бракує слів.
А сильні світу оберу

Сонце Місяць
2024.09.21 14:44
коли потвориться сміх
вороння зривається з древа
відлюдного острова мрій

залишає з веселощів
прокурену порож між
глюком & фаренгейтом

Микола Дудар
2024.09.21 12:59
Поміж...
Нібито впійманий, нібито схований…
Де ж тебе, друже, носили чорти?
Нібито вогняний, нібито вовняний,
Хто ж підтиратиме славні хвости
Різного племен, в правді упевнені
Скільки всього, чи вистачить сил?
В чаші заплетені, небом накреслені

Леся Горова
2024.09.21 12:48
Вечір тіняву тче ажурну,
І спадає по краплі гулко.
То гріхи й грішки мене журять
В сповідань моїх перегуках.

Тиша ллється, та не вспокоїть,
Не обійме, така колюча.
А мені її, надважкої,

Артур Сіренко
2024.09.21 12:28
Я блукаю між хмарочосами,
Як останній король модерну,
А мені кричать галантні гарсони
У чорних краватках-метеликах:
«Агов, містере!»
Мені посміхаються смугасті коти –
Вухасті свідки буття плямистого Місяця,
Знавці італійського сиру і сірих метелик

Володимир Каразуб
2024.09.21 12:00
Нехай тебе в моїй не буде вічності,
Ні губ твоїх, ні рук, ні сонця білого,
Воно вгорі для осені позичене,
З твоїх очей на жовтень перевтілилось.
І я у нім, і вірю, що не скотиться,
Що назавжди горить, мов на картині, де,
У жовтих хвилях осені не вт

Іван Потьомкін
2024.09.21 11:37
Щоденників не вів.
Життя поміж рядками залягло.
Був певен, щось таки мене вело
І днями, і впродовж років.
І якщо хтось захоче прочитати,
Хай поспішає, доки ще живий,
Щоб здогади в інші світи не слати
І не сказать: «Якийсь він не такий...»

Микола Соболь
2024.09.21 08:30
Їжачки каштанів падають з дерев
на бруківку скверу, у пожухлі трави,
кожен рік скидає дерево старе
їжачки у листя золотаве.
Для дітей забава, їх тут повен парк,
гомінка малеча грається плодами.
Я примружив очі, через листя шарк
сам біжу дитиною до

Віктор Кучерук
2024.09.21 05:38
Ти мене замучила безладдям
І надлишком придбаних речей, –
Поламала шафу, а в шухлядах
Не лишила й ніші для мишей.
У кімнаті душно та імлисто,
У повітрі висне всякий пил, –
А було без тебе свіжо й чисто,
І не мав мороки старожил.

Ярослав Чорногуз
2024.09.20 23:29
В обіймах матінки Природи
Люблю душею я цвісти.
Якби хоч тінь твоєї вроди,
Якби була зі мною ти!

І це високе безгоміння
Сміялося б із висоти,
Розвіялась печаль осіння,

Козак Дума
2024.09.20 21:57
Ми наймиліше в серці носим,
у думах наших бережем,
і лише подумки голосим,
як лихо десь підстереже…

Безмовно наше серце плаче,
щемить беззахисно душа,
і повноводо лине «Кача»,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Васка Почеркушка
2024.09.16

Антон Мог
2024.08.20

Ілля Шевченко
2024.08.17

Юлія Рябченко
2024.08.04

Мирослав ЕкманКременецький
2024.07.25

Олекса Квіт
2024.07.05

Любов Інішева
2024.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Володимир Мельников (1951) / Вірші / Ми за єдність твою, Україно

 Поема про Україну (за мотивами поетичного твору О.Я.Количева)




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-06-14 14:23:07
Переглядів сторінки твору 8461
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.879 / 5.38)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.581 / 5.33)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.742
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2024.09.04 14:10
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сегеда (Л.П./М.К.) [ 2009-06-14 16:23:53 ]
Це якийсь реальний факт чи вимисел(про гестапо)? Бо ж кобзарів розстріляли КГБісти у 1938, а Остап Вересай помер ще у 1890.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Мельников (М.К./Л.П.) [ 2009-06-15 23:21:05 ]
Шановний пане Юрію! Вірші О.Я.Количева до видатного музичного твору "Поэма об Украине" на музику О.Олександрова були написані, якщо я не помиляюсь, під час другої світової війни:

Поэма об Украине, О.Я.Колычев

Шепчу Шевченковские строки,
Шепчу любимые слова:
«Реве та стогне Дніпр широкий,
Сердитий вітер завива».

О, Украина!
Вспоминаю как от зари и до зари
Блуждали в грозную годину
Твои седые кобзари.
Я помню ужасы гестапо,
Вели фашисты на расстрел
Седобородого Остапа
За то, что «Думку» спеть посмел…
За то, что «Думку» спеть посмел.
Лежала степь в огне и пепле…
Он – слеп, не видит ничего,
Но даже зрячие ослепли
При виде гибели его.
Шепчу Шевченковские строки,
Шепчу священные слова:
«Реве та стогне Дніпр широкий,
Сердитий вітер завива».
Где пенный Днепр полночным часом
Крутые моет берега,
Могилу старого Тараса
Громили полчища врага.
Но час настал! Врагов изгнала
Моя украинская степь!
Вздымал валы, от крови алый,
И цепи рвал кипучий Днепр!
И цепи рвал кипучий Днепр…
По степи древней и пустынной
Мы в бой пошли – священный бой.
Ты вновь свободна, Украина!
Свободен вновь Днепро родной!

«Реве та стогне Дніпр широкий,
Сердитий вітер завива,
Додолу верби гне високі,
Горами хвилі підійма».

Працюючи на цим текстом, я сприймав його як літературно-художній, а не історичний матеріал.
З повагою, В.Мельников.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-06-15 00:33:37 ]
Шановний пане Володимире! Невже це Ваш переклад?
Цей твір на музику О.Олександрова до дня Збройних сил України неодноразово виконував зведений хор професійних колективів у Києві, в який входить і Національна капела бандуристів, де я працюю. І цей текст ми співали не раз. Я особисто одного разу ледь голос не зірвав, бо для басів там зависоко написана партія. Чудовий текст, ставлю Вам 5,5 за переклад. А Юрію Сегеді хочу повідомити, що Я.Количев, пишучи цей твір, і згадуючи кобзарів, чув дзвін, та не знає, де він.
І сплутав грішне з праведним - ХІХ і ХХ століття,
Остапа Вересая з ХІХ-го і гестапо з ХХ-го. І Остап міг співати думу, а не "Думку", хоча під такою назвою є кілька віршів у Шевченка, та ні один із цих текстів О.Вересай не співав, бо його репертуар відомий фахівцям кобзарства. З ХХ-го століття кобзарів на ім"я Остап знаю тільки славного мого побратима з Івано-Франківщини Остапа Кіндрачука, але він у роки війни тільки народився чи мав два-три роки від народження. Але музика - могутня, велична, вона залишиться для нащадків. От тільки текст якби пан Володимир доопрацював за погодженням із О.Количевим, якщо він ще живий, бо цей твір давній. І все стало б на свої місця.
Ярослав Чорногуз


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Мельников (М.К./Л.П.) [ 2009-06-15 23:43:27 ]
І Вас вітаю, пане Ярославе, дякуючи Вам за Ваш коментар і високу оцінку.
Так, це моя робота, яку мені незручно називати перекладом, оскільки я без вагань відхилився від "сюжетної" лінії, сприймаючи слова твору Количева з урахуванням проблем сьогодення.
Цей варіант "Поеми про Україну" за мотивами твору Количева я готував до ювілею мого гарного друга і видатного музиканта, народного артиста України Анатолія Михайловича Молотая, який є головним диригентом та художнім керівником Національного президентського оркестру, а я є відповідальним секретарем Наглядової ради цього славного колективу.
Переглянув Ваші твори. Справили прекрасне враження своєю глибиною, витонченістю, образністю. Щиро зичу творчих злетів, а Вашому басу - брати усі ноти усіх можливих октав. З повагою, Володимир Мельников.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сегеда (Л.П./М.К.) [ 2009-06-15 16:29:38 ]
Цікаво. Количева не чув, не бачив.А вИ, пане Ярославе, певно знали і нашого земляка Перепелюка?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-06-16 01:57:57 ]
Дякую за гарний відгук. Воістину "Майстерні" об"єднують неординарних людей, в яких багато спільного, прекрасного і шляхетного в душі. Приємно, що ти не самотній у цьому світі. Бо нещодавно я пережив щось подібне до замикання душі у вежу із слонової кістки чи чорного дерева, як у Джона Фаулза, ізольовував сам себе, щоб бути подалі від гидоти цього життя. Тепер бачу, що треба об"єднуватися і самим творити свій світ - світ краси духовної і шляхетності.
У Вас прекрасні твори і публіцистика. Особливо сподобалися думки щодо українців - лауреатів Нобелівської премії. Справді, хіба Ліна Костенко не заслужила її? Та хіба тільки вона, скільки є геніїв у різних галузях суспільного життя.
На свій сором не знайомий із А.Молотаєм, і вперше чую від Вас це ім"я, хоч розумію, що це вельми достойна людина і може навіть я співав на сцені по його руці, але не знав, що то він. Цікаво було б познайомитися ближче і з Вами, і з ним. Адже ми - кияни, наскільки я розумію? Може трапиться нагода. 5 липня капела виступає в Конотопі в пам"ять славнозвісної перемоги над Москвою у 1659-му. Та має бути президент. А чи не буде там і його оркестру? Не знаєте?
Зичу Вам творчих успіхів, нових книг і літературних премій, генеральських звань у війську, бо мало в нас ще свідомих офіцерів високого рангу.
Для пана Юрія Сегеди скажу, що особисто не спілкувався з кобзарем В.Перепелюком, нашим вінницьким земляком, але чув його спів живцем на концерті у Будинку художника в Києві у 1990-му році, коли йому було 80 років. Маю записи з фондів радіо.
З повагою
Ярослав Чорногуз


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Мельников (М.К./Л.П.) [ 2009-06-17 22:39:37 ]
Щиро дякую, Ярославе, за бажання ближче познайомитися, теплі слова й добрі побажання. Мій мобільний телефон 8(067)693-03-06. З повагою, Володимир.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сегеда (Л.П./М.К.) [ 2009-06-16 23:53:47 ]
Ага, історичне тло багато чого прояснює.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Мельников (М.К./Л.П.) [ 2009-06-17 22:43:07 ]
Справедлива думка, якщо це історичне тло не є штучно заполітизованим та спрямованим на розбрат і ворожнечу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Мельников (М.К./Л.П.) [ 2009-06-17 22:59:48 ]
Пробачте, пане Юрію, через "навалу" різних справ поспішив натиснути на кнопку, не побажавши Вам доброго здоров`я та гарних снів. З повагою, Володимир.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сегеда (Л.П./М.К.) [ 2009-06-18 17:36:42 ]
Дякую, і Вам доброго ранку:)