ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2026.01.29 16:03
* * *
Цікаво, як же вміють москалі
Все дригом догори перевернути,
Вину свою на іншого спихнути.
І совість їх не мучить взагалі.
На нас напали, на весь світ кричать,
Що лише ми у тому всьому винні.
На їх умовах здатися повинні,
Інакше вони будуть нас вбив

Тетяна Левицька
2026.01.29 11:43
Мелодія минулого
То він мене ніколи не кохав.
Чи згадує мелодію минулу?
Бо я ще й досі вальсу не забула,
як лопотіли в полисках заграв.
Ніяк наговоритись не могли,
всотати ніжність в почуття незриме
і дієслів не висказаних рими
під небесами бурштинових слив.

Борис Костиря
2026.01.29 11:26
Стадіон
Порожній стадіон - як виклик порожнечі,
Як виклик непроявленому злу.
Гуляє дух свободи і предтечі,
Як виклик небуттю і злому королю.

На стадіоні грає Марадона.
Всі матчі вирішальні у цей час
Розіграні на полі стадіону,

Сергій Губерначук
2026.01.29 11:12
Поліфонія
Поліфонія – лебедине звучання
рук погладливих,
синя синь,
кіт манюній з тонюнім сюрчанням,
що з-під боку мого смокче тінь,
мов комарик, який у комору
у тепло, у неволю, з простору…

Олена Побийголод
2026.01.29 10:42
1942. Нашестя
ЯК ПРО НАС

Із Іллі Еренбурга (1891-1967)

Вони напали, сказом пройняті,
з азартом вбивць та упиряк;
але таке є слово: «встояти»,
коли й не встояти ніяк,

Ярослав Чорногуз
2026.01.29 05:37
То хто ми?
То в жар мене, то в холод кине,
Рояться думоньки сумні --
Так заболіла Україна...
І душать сльози навісні.

Вкраїнці -- у боях титани,
І творять чудеса в борні,
А між собою - отамани,

Ірина Вірна
2026.01.28 23:03
у цьому будинку зникають душі...
У цьому будинку зникають душі....
Ти хочеш ступити на його поріг?
Спочатку прислухайся до звуків
(а раптом десь стогін ... крізь тишу століть)

У цьому будинку зникають душі...
Поріг переступлено...
Страшно? Не йди!

Тетяна Левицька
2026.01.28 20:52
Я без нього
Не вгамую серця стук...
Січень, змилуйся над нами.
Божевільний хуги гук
між розлогими ярами.

Милий в чаті пропаде,
згубиться і не знайдеться.
Припаде ж бо де-не-де.

Микола Дудар
2026.01.28 20:24
Хто його знає
…ось вона, ось… старенька верба
Потрісканий стовбур все той же…
Що, не впізнала? пам’ять не та?
Ти зачекай… Вербонько-боже

Спомини лиш… встрічала весну
А в жовтні покірно жовтіла
Листя і віття з рос і в росу

Іван Потьомкін
2026.01.28 18:46
Трестман Григорій "Марк Шагал в Меа-Шеарім"
Усе сторчма на цім святковім світі.
Лиш догори ходить єврей дає ногам.
Чи ж перший я, хто запримітив,
Що полотно мудріш, аніж художник сам?

Портрет мій був би рабину впору.
Затіснуватий, може, але ж пасує так.
Вічно і в’ їдливо вивча він Тору,

Ірина Білінська
2026.01.28 13:37
***
Які красиві ці сніги!
Які нестерпні!
Під ними тліє світ нагий,
як скрипка серпня…
Його чутлива нагота —
ламка і ніжна,
укрита попелом, як та
жона невтішна.

Борис Костиря
2026.01.28 11:13
Таємне слово
Таємне слово проросте крізь листя,
Крізь глицю і знебарвлену траву.
Це слово, ніби істина столиця,
Увірветься в історію живу.

Таємне слово буде лікувати
Від викривлень шаленої доби.
Воно прорветься крізь сталеві ґрати,

Юрко Бужанин
2026.01.28 09:49
У пошуку істини.
Це так просто —
не шукати істини у вині,
коли вона прозоро стікає
стінками келишка з «Чачею».
Входиш туди критиком,
а виходиш —
чистим аркушем.
Перша чарка — за герменевтику,

Олександр Буй
2026.01.27 20:27
Смиренний псих
Підвіконня високе і ковані ґрати.
Не побачити сонця за брудом на склі.
Номер шостий на дверях моєї палати –
Аж до сьомого неба портал від землі.

Стіни, білі колись, посіріли від часу,
Сіру стелю вінчає щербатий плафон,
Світло в ньому бліде – та ні

С М
2026.01.27 18:04
Кохання зимові дні (The Doors)
січневий день і вітер зимний
ось я закоханий чом би і ні
вітер пройма така причина
гріємося доторки рук твоїх

нумо станцюймо одні
в холоді цеї зими
твоє тепло &

Пиріжкарня Асорті
2026.01.27 13:35
Якщо і коли
якщо безладно наглядати
за техпроцесами всіма
то виробництво встати може
стійма

коли відкинувши убогість
побути мультиглитаєм
чому б не вкласти капітали
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Володимир Мельников (1951) / Вірші / Ми за єдність твою, Україно

 Поема про Україну (за мотивами поетичного твору О.Я.Количева)
Слова Шевченка… Наче кроки
Безсмертних дум його, слова:
«Реве та стогне Дніпр широкий,
Сердитий вітер завива».

Ти, Україно,
Невмируща, якщо і діти, і старі
У бій ідуть в лиху годину,
А з ними – всюди кобзарі.
Так було… Нелюди з гестапо,
Забивши, кинули у став
Сліпого, сивого Остапа
За те, що «Думку» заспівав….
За те, що «Думку» заспівав.
Палало все… Та не згоріла
Остапа «Думка», як зоря,
Бо мудра пісня мала крила
Душі сліпого кобзаря.
Слова Шевченка… Наче кроки
Майбутніх дій – його слова…
«Реве та стогне Дніпр широкий,
Сердитий вітер завива»,
Гнобила Неньку «вища» раса…
А біля славних берегів
Могилу генія-Тараса
Громили зграї ворогів…
Та час прийшов! На вражу силу
Піднялись Єдність і Добро,
Звільнивши Неньку нашу сиву,
І мудру «Думку», і Дніпро…
Звільнили рідний наш Дніпро.
На бій пішла уся Вкраїна!
І знову – вільна Русь свята,
Безсмертна наша Україна,
На довгі, радісні літа!

«Реве та стогне Дніпр широкий,
Сердитий вітер завива,
Додолу верби гне високі,
Горами хвилі підійма».




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-06-14 14:23:07
Переглядів сторінки твору 8851
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.873 / 5.38)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.576 / 5.33)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.742
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2025.11.17 18:16
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сегеда (Л.П./М.К.) [ 2009-06-14 16:23:53 ]
Це якийсь реальний факт чи вимисел(про гестапо)? Бо ж кобзарів розстріляли КГБісти у 1938, а Остап Вересай помер ще у 1890.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Мельников (М.К./Л.П.) [ 2009-06-15 23:21:05 ]
Шановний пане Юрію! Вірші О.Я.Количева до видатного музичного твору "Поэма об Украине" на музику О.Олександрова були написані, якщо я не помиляюсь, під час другої світової війни:

Поэма об Украине, О.Я.Колычев

Шепчу Шевченковские строки,
Шепчу любимые слова:
«Реве та стогне Дніпр широкий,
Сердитий вітер завива».

О, Украина!
Вспоминаю как от зари и до зари
Блуждали в грозную годину
Твои седые кобзари.
Я помню ужасы гестапо,
Вели фашисты на расстрел
Седобородого Остапа
За то, что «Думку» спеть посмел…
За то, что «Думку» спеть посмел.
Лежала степь в огне и пепле…
Он – слеп, не видит ничего,
Но даже зрячие ослепли
При виде гибели его.
Шепчу Шевченковские строки,
Шепчу священные слова:
«Реве та стогне Дніпр широкий,
Сердитий вітер завива».
Где пенный Днепр полночным часом
Крутые моет берега,
Могилу старого Тараса
Громили полчища врага.
Но час настал! Врагов изгнала
Моя украинская степь!
Вздымал валы, от крови алый,
И цепи рвал кипучий Днепр!
И цепи рвал кипучий Днепр…
По степи древней и пустынной
Мы в бой пошли – священный бой.
Ты вновь свободна, Украина!
Свободен вновь Днепро родной!

«Реве та стогне Дніпр широкий,
Сердитий вітер завива,
Додолу верби гне високі,
Горами хвилі підійма».

Працюючи на цим текстом, я сприймав його як літературно-художній, а не історичний матеріал.
З повагою, В.Мельников.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-06-15 00:33:37 ]
Шановний пане Володимире! Невже це Ваш переклад?
Цей твір на музику О.Олександрова до дня Збройних сил України неодноразово виконував зведений хор професійних колективів у Києві, в який входить і Національна капела бандуристів, де я працюю. І цей текст ми співали не раз. Я особисто одного разу ледь голос не зірвав, бо для басів там зависоко написана партія. Чудовий текст, ставлю Вам 5,5 за переклад. А Юрію Сегеді хочу повідомити, що Я.Количев, пишучи цей твір, і згадуючи кобзарів, чув дзвін, та не знає, де він.
І сплутав грішне з праведним - ХІХ і ХХ століття,
Остапа Вересая з ХІХ-го і гестапо з ХХ-го. І Остап міг співати думу, а не "Думку", хоча під такою назвою є кілька віршів у Шевченка, та ні один із цих текстів О.Вересай не співав, бо його репертуар відомий фахівцям кобзарства. З ХХ-го століття кобзарів на ім"я Остап знаю тільки славного мого побратима з Івано-Франківщини Остапа Кіндрачука, але він у роки війни тільки народився чи мав два-три роки від народження. Але музика - могутня, велична, вона залишиться для нащадків. От тільки текст якби пан Володимир доопрацював за погодженням із О.Количевим, якщо він ще живий, бо цей твір давній. І все стало б на свої місця.
Ярослав Чорногуз


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Мельников (М.К./Л.П.) [ 2009-06-15 23:43:27 ]
І Вас вітаю, пане Ярославе, дякуючи Вам за Ваш коментар і високу оцінку.
Так, це моя робота, яку мені незручно називати перекладом, оскільки я без вагань відхилився від "сюжетної" лінії, сприймаючи слова твору Количева з урахуванням проблем сьогодення.
Цей варіант "Поеми про Україну" за мотивами твору Количева я готував до ювілею мого гарного друга і видатного музиканта, народного артиста України Анатолія Михайловича Молотая, який є головним диригентом та художнім керівником Національного президентського оркестру, а я є відповідальним секретарем Наглядової ради цього славного колективу.
Переглянув Ваші твори. Справили прекрасне враження своєю глибиною, витонченістю, образністю. Щиро зичу творчих злетів, а Вашому басу - брати усі ноти усіх можливих октав. З повагою, Володимир Мельников.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сегеда (Л.П./М.К.) [ 2009-06-15 16:29:38 ]
Цікаво. Количева не чув, не бачив.А вИ, пане Ярославе, певно знали і нашого земляка Перепелюка?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-06-16 01:57:57 ]
Дякую за гарний відгук. Воістину "Майстерні" об"єднують неординарних людей, в яких багато спільного, прекрасного і шляхетного в душі. Приємно, що ти не самотній у цьому світі. Бо нещодавно я пережив щось подібне до замикання душі у вежу із слонової кістки чи чорного дерева, як у Джона Фаулза, ізольовував сам себе, щоб бути подалі від гидоти цього життя. Тепер бачу, що треба об"єднуватися і самим творити свій світ - світ краси духовної і шляхетності.
У Вас прекрасні твори і публіцистика. Особливо сподобалися думки щодо українців - лауреатів Нобелівської премії. Справді, хіба Ліна Костенко не заслужила її? Та хіба тільки вона, скільки є геніїв у різних галузях суспільного життя.
На свій сором не знайомий із А.Молотаєм, і вперше чую від Вас це ім"я, хоч розумію, що це вельми достойна людина і може навіть я співав на сцені по його руці, але не знав, що то він. Цікаво було б познайомитися ближче і з Вами, і з ним. Адже ми - кияни, наскільки я розумію? Може трапиться нагода. 5 липня капела виступає в Конотопі в пам"ять славнозвісної перемоги над Москвою у 1659-му. Та має бути президент. А чи не буде там і його оркестру? Не знаєте?
Зичу Вам творчих успіхів, нових книг і літературних премій, генеральських звань у війську, бо мало в нас ще свідомих офіцерів високого рангу.
Для пана Юрія Сегеди скажу, що особисто не спілкувався з кобзарем В.Перепелюком, нашим вінницьким земляком, але чув його спів живцем на концерті у Будинку художника в Києві у 1990-му році, коли йому було 80 років. Маю записи з фондів радіо.
З повагою
Ярослав Чорногуз


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Мельников (М.К./Л.П.) [ 2009-06-17 22:39:37 ]
Щиро дякую, Ярославе, за бажання ближче познайомитися, теплі слова й добрі побажання. Мій мобільний телефон 8(067)693-03-06. З повагою, Володимир.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сегеда (Л.П./М.К.) [ 2009-06-16 23:53:47 ]
Ага, історичне тло багато чого прояснює.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Мельников (М.К./Л.П.) [ 2009-06-17 22:43:07 ]
Справедлива думка, якщо це історичне тло не є штучно заполітизованим та спрямованим на розбрат і ворожнечу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Мельников (М.К./Л.П.) [ 2009-06-17 22:59:48 ]
Пробачте, пане Юрію, через "навалу" різних справ поспішив натиснути на кнопку, не побажавши Вам доброго здоров`я та гарних снів. З повагою, Володимир.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сегеда (Л.П./М.К.) [ 2009-06-18 17:36:42 ]
Дякую, і Вам доброго ранку:)