Це якийсь реальний факт чи вимисел(про гестапо)? Бо ж кобзарів розстріляли КГБісти у 1938, а Остап Вересай помер ще у 1890.

Шановний пане Володимире! Невже це Ваш переклад?
Цей твір на музику О.Олександрова до дня Збройних сил України неодноразово виконував зведений хор професійних колективів у Києві, в який входить і Національна капела бандуристів, де я працюю. І цей текст ми співали не раз. Я особисто одного разу ледь голос не зірвав, бо для басів там зависоко написана партія. Чудовий текст, ставлю Вам 5,5 за переклад. А Юрію Сегеді хочу повідомити, що Я.Количев, пишучи цей твір, і згадуючи кобзарів, чув дзвін, та не знає, де він.
І сплутав грішне з праведним - ХІХ і ХХ століття,
Остапа Вересая з ХІХ-го і гестапо з ХХ-го. І Остап міг співати думу, а не "Думку", хоча під такою назвою є кілька віршів у Шевченка, та ні один із цих текстів О.Вересай не співав, бо його репертуар відомий фахівцям кобзарства. З ХХ-го століття кобзарів на ім"я Остап знаю тільки славного мого побратима з Івано-Франківщини Остапа Кіндрачука, але він у роки війни тільки народився чи мав два-три роки від народження. Але музика - могутня, велична, вона залишиться для нащадків. От тільки текст якби пан Володимир доопрацював за погодженням із О.Количевим, якщо він ще живий, бо цей твір давній. І все стало б на свої місця.
Ярослав Чорногуз

Цікаво. Количева не чув, не бачив.А вИ, пане Ярославе, певно знали і нашого земляка Перепелюка?

Дякую за гарний відгук. Воістину "Майстерні" об"єднують неординарних людей, в яких багато спільного, прекрасного і шляхетного в душі. Приємно, що ти не самотній у цьому світі. Бо нещодавно я пережив щось подібне до замикання душі у вежу із слонової кістки чи чорного дерева, як у Джона Фаулза, ізольовував сам себе, щоб бути подалі від гидоти цього життя. Тепер бачу, що треба об"єднуватися і самим творити свій світ - світ краси духовної і шляхетності.
У Вас прекрасні твори і публіцистика. Особливо сподобалися думки щодо українців - лауреатів Нобелівської премії. Справді, хіба Ліна Костенко не заслужила її? Та хіба тільки вона, скільки є геніїв у різних галузях суспільного життя.
На свій сором не знайомий із А.Молотаєм, і вперше чую від Вас це ім"я, хоч розумію, що це вельми достойна людина і може навіть я співав на сцені по його руці, але не знав, що то він. Цікаво було б познайомитися ближче і з Вами, і з ним. Адже ми - кияни, наскільки я розумію? Може трапиться нагода. 5 липня капела виступає в Конотопі в пам"ять славнозвісної перемоги над Москвою у 1659-му. Та має бути президент. А чи не буде там і його оркестру? Не знаєте?
Зичу Вам творчих успіхів, нових книг і літературних премій, генеральських звань у війську, бо мало в нас ще свідомих офіцерів високого рангу.
Для пана Юрія Сегеди скажу, що особисто не спілкувався з кобзарем В.Перепелюком, нашим вінницьким земляком, але чув його спів живцем на концерті у Будинку художника в Києві у 1990-му році, коли йому було 80 років. Маю записи з фондів радіо.
З повагою
Ярослав Чорногуз

Ага, історичне тло багато чого прояснює.

Дякую, і Вам доброго ранку:)