ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Вікторія Лимар
2026.04.29 23:51
У кожного свій власний шлях
Небесна синь така безмежна.
Не можу погляд зупинить.
Бо неповторна зникне мить.
А ми від Всесвіту залежні.
Думки бувають протилежні
тому, що коїться навколо.
Навколо скільки горя, зла.
Ось так і я в собі несла,

хома дідим
2026.04.29 22:02
* 60 *
ми переважно сумні
віриш у це чи ні
нас переважно не пре
ні депардьйо ні маре
і гороскопи не суть
хай вони інших несуть
рифами сірих діб
де заробляють на хліб

Володимир Невесенко
2026.04.29 20:34
Братська могила
Земля здригалась доокіл,
палало місто у кварталах.
В повітрі – дим з вогнем навпіл,
і люд нажаханий в підвалах.

За залпом залп в імлу цупку
гатили «Гради» неупинно,
а біля церкви нашвидку

Іван Потьомкін
2026.04.29 20:28
Йона
«Ти плачеш, Йоно? І за чим?
За цим кущем, який ти не садив?»
«Ні, не за цим, мій Боже».
«А за чим же?»
«Плачу, а варто б скорше вмерти, аніж далі жити...
Іще тоді, коли в китовім череві
Три дні й три безсонні ночі
Я пристрасно моливсь, щоб Ти мене

Артур Курдіновський
2026.04.29 19:31
Вірші-порошки
Випльовує новатор гасло
сонети ж до яких не звик
на нього діють мов на чорта
часник

***

Дивлюсь у вибране, зітхаю...

Артур Сіренко
2026.04.29 12:33
Ноктюрн напередодні епохи блюзу
Знову снилися мертві. Снилося, що я мушу бути на якійсь конференції по кубофутуризму. Заходжу в якийсь бароковий будинок: анфілади, мармурові сходи, скульптури Геракла в левовій шкурі, Гекати, Діани Вічноцнотливої, двері, що більш нагадують врата, потім з

Борис Костиря
2026.04.29 11:27
Самопізнання
Не хочу в дзеркало дивитись,
Бо я себе не впізнаю.
Лиш хмара зяє, ніби витязь,
Мов усміх янгола в раю.

Я пізнаю свої глибини
У морі в штормах громових,
Коли торкається людини

Вячеслав Руденко
2026.04.29 10:34
Вкрита золотом зламана вічність
Апельсинний Кратін*
Долучи до життя богомаза -
Фосфоричний коктейль,
Ніби збитий тертям цвіркунів,
В мармурових шпаринах
Достатньо мистецького сказу,
Апельсинний Кратін -
Драматург, що часу заяснів.

Тетяна Левицька
2026.04.29 10:08
Його любити я не перестану
Не дозволяй мені себе винити,
Я більше за життя його люблю!
Як небеса — отави соковиті,
І чуйну пісню з присмаком жалю.
Я так його кохаю, Боже! Нащо
Ти дав мені жагу земного щастя,
Аби міняла волю на кайдани?
Його любити я не перестану.

Віктор Кучерук
2026.04.29 07:10
* * *
Мов сонця промінь із туману,
З'явився спогад про кохану,
Яку з глибокої могили
Я повертати вже знесилів,
Адже, немов жіноча рима,
В моїх думках щомить незримо
Тремтить, колишеться, тріпоче
Вона й забутися не хоче...

хома дідим
2026.04.28 21:06
* 59 *
о так до ітаки
у напрямку линуть
одіссеї чи амфори
руни і тіні
безпілотні літаючі
пилососи усякі
бо там є ставки
є синки телемахи

Тетяна Левицька
2026.04.28 19:57
Артуру Дмитровичу Курдіновському
Дорогий Артуре, сердечно тебе вітаю зі вступом в Національну спілку письменників України! Дуже пишаюся тобою і тим, що Ярослав Чорногуз і я дали тобі рекомендації, бо ти вартий того, щоб бути членом спільчанської родини. Твоя поезія викликає трепет в душі

Костянтин Ватульов
2026.04.28 19:00
Далеко
Далеко-далеко, де всюди вирують густі аромати сандалу,
Де сонце липким амарилісом ніжно цвіте у блакитній безодні,
Рожеві фламінго неспішно здіймаються прямо у зграю загальну,
Над горами рваними довго кружляють в повітрі легкі й невгамовні.

Далеко-

Охмуд Песецький
2026.04.28 16:09
Геліопавза
Незатійливо сонце пливе
Зорянистого неба дугою,
І розкішшя своє світлове
Зігріваючи перед собою.

У зеніті щоденних висот,
У сліпучому образі диска
Це життя зоресвітній оплот

Володимир Невесенко
2026.04.28 15:25
Вічний сум на образа́х
Вічний сум на образах.
Гріб дитячий на ослоні.
Мати стомлена в сльозах
над застиглим тілом доні:

«Вибач, пташечко, мені,
не зростила тебе мати...
Дні скінчилися земні,

Вячеслав Руденко
2026.04.28 11:33
На тлі десяткового дробу
Човни з очерету! Волхви на човнах! -
Рятуйте світи від наруги -
В сльоті палітурні ворони летять
І дві паперові папуги!

Волхви безупинно вітають сльоту,
Хто ж їм заборонить вітаться*,
В крисанях із хутра в добу золоту,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Володимир Мельников (1951) / Вірші / Ми за єдність твою, Україно

 Поема про Україну (за мотивами поетичного твору О.Я.Количева)
Слова Шевченка… Наче кроки
Безсмертних дум його, слова:
«Реве та стогне Дніпр широкий,
Сердитий вітер завива».

Ти, Україно,
Невмируща, якщо і діти, і старі
У бій ідуть в лиху годину,
А з ними – всюди кобзарі.
Так було… Нелюди з гестапо,
Забивши, кинули у став
Сліпого, сивого Остапа
За те, що «Думку» заспівав….
За те, що «Думку» заспівав.
Палало все… Та не згоріла
Остапа «Думка», як зоря,
Бо мудра пісня мала крила
Душі сліпого кобзаря.
Слова Шевченка… Наче кроки
Майбутніх дій – його слова…
«Реве та стогне Дніпр широкий,
Сердитий вітер завива»,
Гнобила Неньку «вища» раса…
А біля славних берегів
Могилу генія-Тараса
Громили зграї ворогів…
Та час прийшов! На вражу силу
Піднялись Єдність і Добро,
Звільнивши Неньку нашу сиву,
І мудру «Думку», і Дніпро…
Звільнили рідний наш Дніпро.
На бій пішла уся Вкраїна!
І знову – вільна Русь свята,
Безсмертна наша Україна,
На довгі, радісні літа!

«Реве та стогне Дніпр широкий,
Сердитий вітер завива,
Додолу верби гне високі,
Горами хвилі підійма».




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-06-14 14:23:07
Переглядів сторінки твору 8946
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.873 / 5.38)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.576 / 5.33)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.742
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2026.03.05 13:43
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сегеда (Л.П./М.К.) [ 2009-06-14 16:23:53 ]
Це якийсь реальний факт чи вимисел(про гестапо)? Бо ж кобзарів розстріляли КГБісти у 1938, а Остап Вересай помер ще у 1890.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Мельников (М.К./Л.П.) [ 2009-06-15 23:21:05 ]
Шановний пане Юрію! Вірші О.Я.Количева до видатного музичного твору "Поэма об Украине" на музику О.Олександрова були написані, якщо я не помиляюсь, під час другої світової війни:

Поэма об Украине, О.Я.Колычев

Шепчу Шевченковские строки,
Шепчу любимые слова:
«Реве та стогне Дніпр широкий,
Сердитий вітер завива».

О, Украина!
Вспоминаю как от зари и до зари
Блуждали в грозную годину
Твои седые кобзари.
Я помню ужасы гестапо,
Вели фашисты на расстрел
Седобородого Остапа
За то, что «Думку» спеть посмел…
За то, что «Думку» спеть посмел.
Лежала степь в огне и пепле…
Он – слеп, не видит ничего,
Но даже зрячие ослепли
При виде гибели его.
Шепчу Шевченковские строки,
Шепчу священные слова:
«Реве та стогне Дніпр широкий,
Сердитий вітер завива».
Где пенный Днепр полночным часом
Крутые моет берега,
Могилу старого Тараса
Громили полчища врага.
Но час настал! Врагов изгнала
Моя украинская степь!
Вздымал валы, от крови алый,
И цепи рвал кипучий Днепр!
И цепи рвал кипучий Днепр…
По степи древней и пустынной
Мы в бой пошли – священный бой.
Ты вновь свободна, Украина!
Свободен вновь Днепро родной!

«Реве та стогне Дніпр широкий,
Сердитий вітер завива,
Додолу верби гне високі,
Горами хвилі підійма».

Працюючи на цим текстом, я сприймав його як літературно-художній, а не історичний матеріал.
З повагою, В.Мельников.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-06-15 00:33:37 ]
Шановний пане Володимире! Невже це Ваш переклад?
Цей твір на музику О.Олександрова до дня Збройних сил України неодноразово виконував зведений хор професійних колективів у Києві, в який входить і Національна капела бандуристів, де я працюю. І цей текст ми співали не раз. Я особисто одного разу ледь голос не зірвав, бо для басів там зависоко написана партія. Чудовий текст, ставлю Вам 5,5 за переклад. А Юрію Сегеді хочу повідомити, що Я.Количев, пишучи цей твір, і згадуючи кобзарів, чув дзвін, та не знає, де він.
І сплутав грішне з праведним - ХІХ і ХХ століття,
Остапа Вересая з ХІХ-го і гестапо з ХХ-го. І Остап міг співати думу, а не "Думку", хоча під такою назвою є кілька віршів у Шевченка, та ні один із цих текстів О.Вересай не співав, бо його репертуар відомий фахівцям кобзарства. З ХХ-го століття кобзарів на ім"я Остап знаю тільки славного мого побратима з Івано-Франківщини Остапа Кіндрачука, але він у роки війни тільки народився чи мав два-три роки від народження. Але музика - могутня, велична, вона залишиться для нащадків. От тільки текст якби пан Володимир доопрацював за погодженням із О.Количевим, якщо він ще живий, бо цей твір давній. І все стало б на свої місця.
Ярослав Чорногуз


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Мельников (М.К./Л.П.) [ 2009-06-15 23:43:27 ]
І Вас вітаю, пане Ярославе, дякуючи Вам за Ваш коментар і високу оцінку.
Так, це моя робота, яку мені незручно називати перекладом, оскільки я без вагань відхилився від "сюжетної" лінії, сприймаючи слова твору Количева з урахуванням проблем сьогодення.
Цей варіант "Поеми про Україну" за мотивами твору Количева я готував до ювілею мого гарного друга і видатного музиканта, народного артиста України Анатолія Михайловича Молотая, який є головним диригентом та художнім керівником Національного президентського оркестру, а я є відповідальним секретарем Наглядової ради цього славного колективу.
Переглянув Ваші твори. Справили прекрасне враження своєю глибиною, витонченістю, образністю. Щиро зичу творчих злетів, а Вашому басу - брати усі ноти усіх можливих октав. З повагою, Володимир Мельников.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сегеда (Л.П./М.К.) [ 2009-06-15 16:29:38 ]
Цікаво. Количева не чув, не бачив.А вИ, пане Ярославе, певно знали і нашого земляка Перепелюка?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-06-16 01:57:57 ]
Дякую за гарний відгук. Воістину "Майстерні" об"єднують неординарних людей, в яких багато спільного, прекрасного і шляхетного в душі. Приємно, що ти не самотній у цьому світі. Бо нещодавно я пережив щось подібне до замикання душі у вежу із слонової кістки чи чорного дерева, як у Джона Фаулза, ізольовував сам себе, щоб бути подалі від гидоти цього життя. Тепер бачу, що треба об"єднуватися і самим творити свій світ - світ краси духовної і шляхетності.
У Вас прекрасні твори і публіцистика. Особливо сподобалися думки щодо українців - лауреатів Нобелівської премії. Справді, хіба Ліна Костенко не заслужила її? Та хіба тільки вона, скільки є геніїв у різних галузях суспільного життя.
На свій сором не знайомий із А.Молотаєм, і вперше чую від Вас це ім"я, хоч розумію, що це вельми достойна людина і може навіть я співав на сцені по його руці, але не знав, що то він. Цікаво було б познайомитися ближче і з Вами, і з ним. Адже ми - кияни, наскільки я розумію? Може трапиться нагода. 5 липня капела виступає в Конотопі в пам"ять славнозвісної перемоги над Москвою у 1659-му. Та має бути президент. А чи не буде там і його оркестру? Не знаєте?
Зичу Вам творчих успіхів, нових книг і літературних премій, генеральських звань у війську, бо мало в нас ще свідомих офіцерів високого рангу.
Для пана Юрія Сегеди скажу, що особисто не спілкувався з кобзарем В.Перепелюком, нашим вінницьким земляком, але чув його спів живцем на концерті у Будинку художника в Києві у 1990-му році, коли йому було 80 років. Маю записи з фондів радіо.
З повагою
Ярослав Чорногуз


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Мельников (М.К./Л.П.) [ 2009-06-17 22:39:37 ]
Щиро дякую, Ярославе, за бажання ближче познайомитися, теплі слова й добрі побажання. Мій мобільний телефон 8(067)693-03-06. З повагою, Володимир.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сегеда (Л.П./М.К.) [ 2009-06-16 23:53:47 ]
Ага, історичне тло багато чого прояснює.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Мельников (М.К./Л.П.) [ 2009-06-17 22:43:07 ]
Справедлива думка, якщо це історичне тло не є штучно заполітизованим та спрямованим на розбрат і ворожнечу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Мельников (М.К./Л.П.) [ 2009-06-17 22:59:48 ]
Пробачте, пане Юрію, через "навалу" різних справ поспішив натиснути на кнопку, не побажавши Вам доброго здоров`я та гарних снів. З повагою, Володимир.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сегеда (Л.П./М.К.) [ 2009-06-18 17:36:42 ]
Дякую, і Вам доброго ранку:)