ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.10.27 23:18
про що було воно тоді
коли життя світліш одверте
із відчуттями холодів
ставало загадково стерпним
відбитком на віконній шибці
у місті наче іншим ледь
з його скарбами у крамницях
в очах доросліших дітей

Світлана Пирогова
2026.10.27 21:29
Шарудить ще...знеможене листя кленове,
Хоч ввібрало у собі іржавість буття.
Лиш почути б твоє сокровенності слово,
Що дозріє глибинно з саков почуття.

Певно, тихо з дощем над оголеним кленом,
Де розхристана правда бентежних років,
Віднайдеш для св

Вячеслав Руденко
2026.10.27 17:19
Сни стрімкі, недавні, полохливі,
Степові, між вогкого піску, —
Баби вапнякові пустотливі,
Коники руді на колоску.

Кураю вирують перші квіти,
Ночви начиняють для добра,
Погляди грайливі, ніби діти,

Ігор Шоха
2026.10.27 15:53
Кебеті можна дорікнути
не раз на нашому віку,
що важко ув’язати сутні
причини й наслідки майбутні,
«та ясно, навіть, їжаку» –
організатори кориди
це «їхні воші й наші гниди»
у божевільному краю,

Борис Костиря
2026.10.27 13:24
Самотня вишня край паркану
Цвіте, та цвіт її новий.
Мов наречену з-за туману,
Її украв неситий змій.

Краса беззахисна, могутня
І пробиває мур тюрми.
Самі криваві, люті гуни

Віктор Кучерук
2026.10.27 06:09
Прибоєм днів утомлені роки
В минулому осіли, наче в мулі
Піску дрібні крупини затонулі
Чи в голові старі якісь думки.
Завжди шліфує грані самоти
Ріка життя, яка не знає спину
І вимиває кожної хвилини
Усе, що зміг чомусь уберегти.

Артур Сіренко
2026.10.26 23:08
Ніщо не намарне.
Я здогадався про це,
Але мовчав,
Бо осінь надто відверта,
Бо бронзовий ніж жовтня
Розтинає хлібину парадоксів,
Шал теплих днів
Холоне скипілим чайником

Іван Потьомкін
2026.10.26 19:16
Як плинуть сльози, хустинкою їх витирають,
Як кров тече, з губками поспішають,
Але як дух сочиться під тиском,
Не біжать одразу з рукою щирою,
Допоки Господь сам не витре
Блискавки блиском.
-Тоді лиш допіру.

хома дідим
2026.10.26 19:13
що ви читаєте
мій принце
слова слова слова
а зрештою чому би
не читати
звичайніші
чи зовсім непрості
пригоди слів

Борис Костиря
2026.10.26 18:21
Коли поїду я із цих країв,
Залишу три сльозини в чистім полі,
Залишу смуток луків і роїв,
Рубці і шрами довгої неволі.
Поїду в невідомість назавжди.
Від спогадів розірвані валізи.
Поїду від руйновища, біди,
Від жесту неповторної маркізи.

Артур Курдіновський
2026.10.26 16:51
Перетвори мій вірш на попіл чорний,
Розвій рядки над містом кам'яним.
Нехай і далі резонують горни
Зі скрипками тонкими. Псевдонім
Здається недоречним і потворним
У порівнянні з іменем моїм.

Плювати на часи важкі, буремні!

Борис Костиря
2026.10.26 13:45
Лягаючи о третій ночі,
Уже не виспишся ніяк,
Вдивляючись у сни пророчі,
Шукаючи чужий маяк.

Подивишся у лик безсоння,
В його пропечене чоло,
Шукаючи в гаю осоння

Ігор Шоха
2026.10.26 08:57
Коли народ очолюють балбеси,
то владі і народу гріш ціна,
не буде ні зростання, ні прогресу
і не питай-те, – а чия вина...
а згадуй-те, що «раяв сатана
на лісапеті» і віщала преса,
яким баригам вигідна війна.
А в кого меркантильні інтерес

Віктор Кучерук
2026.10.26 06:35
Мете по вулиці безлюдній
Опале листя вітровій,
А те лише шурхоче нудно,
В сумній покірності своїй.
І так від рання до смеркання
Кружляє, шурхає, мигтить, -
Не рветься в сутінках туманних
Осіннього прощання мить.

Володимир Бойко
2026.10.25 23:51
У російському місті Коврові
Є фанати сергія лаврова.
Там виводять щодня
В сквер сумного коня
І корову у місті Коврові.

Монумент спорудили в Ростові,
Президенту московському вові.

Віктор Насипаний
2026.10.25 23:05
Хапає знов мене дорога, наче здобич.
Кудись штовхає час - думок сліпий погонич.
Хоч вороння пророчить нині зимну днину,
Ховаю острах, наче спійману рибину.
Ялин зелені дзвони сум хитають в серці,
А шлях, як сильна течія, мов нервів скерцо.
Гойдає не
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Микола Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08

Ольга Береза
2026.09.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ліна Масляна (1981) / Вірші

 Він не тримав

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-07-29 17:24:35
Переглядів сторінки твору 12727
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.827 / 5.5  (4.985 / 5.45)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.741 / 5.39)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.739
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.06.04 17:14
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Левандівський (Л.П./Л.П.) [ 2009-07-29 17:37:09 ]
Цікаво, що не тримав...ліричний герой? Наскільки я зрозумів, йому довелося кепсько! Вірш-загадка. Калейдоскоп почуттів, голосів і рухів. Але гарно, дуже живо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ліна Масляна (Л.П./Л.П.) [ 2009-07-29 17:41:43 ]
Та її біля себе він не тримав! Нічого не робив, аби їй хотілося бути з ним...
А що, Миколо, хочеться ще чогось науявляти?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Левандівський (Л.П./Л.П.) [ 2009-07-29 17:52:16 ]
Мда... Щось знайоме таке нетримання, якщо так можна висловитися! Картина маслом! Мені важливо було бучути авторське трактування. Я знав, що це щось не дуже позитивне для героя, та й зрештою самої героїні, судячи з емоційного буму.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Павло Погуц (М.К./Л.П.) [ 2009-07-29 18:02:08 ]
а як же ж він мав тримати? ланцюгом до себе прив*язати чи що? (о це так ви літгероїню ви змалювали! Жорстока женщина. надіюсь вона не має з вами нічого спільного?)

сподобалось. Точніше викликало якесь внутрішнє обурення.( в позитивному смислі)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ліна Масляна (Л.П./Л.П.) [ 2009-07-29 18:10:58 ]
Дякую, дякую! Я зрозуміла, що Ви відразу все правильно собі трактували...
---------------------------
Розшифровка автора: вона його кинула через недостатність у його характері рис "собственника" (а жінок інколи потрібно міцно тримати).
Довелося проявити характер їй...
А вона - сильна, не плаче.
Та все ж... жодні ліки не допоможуть від нароблених дурниць!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ліна Масляна (Л.П./Л.П.) [ 2009-07-29 18:18:06 ]
Павлу Гуцулу:
Чи має літгероїня зі мною щось спільне? Нехай відповідь на це запитання залишиться "за кадром"...
Вірші не завжди пишуться "з себе", але буває так, що дуже хочеться бути схожою на когось із героїв своїх віршів...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Павло Погуц (М.К./Л.П.) [ 2009-07-29 18:20:50 ]
е...
а чому ви мене назвали Павлом Гуцулом?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Ільницький (Л.П./Л.П.) [ 2009-07-30 10:00:40 ]
Дуже гарна річ. Як би там не було - героїня надзвичайно реалістична. Цікаво тільки які би були її дії коли він нарешті переламав би себе і прийшов на ранок "у всій чоловічій красі" :-) Чи, думаєте, не спроможеться? Напевно, так ніколи і не довідаємось :-)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ліна Масляна (Л.П./Л.П.) [ 2009-07-30 10:27:17 ]
Ярославе, фантазуйте, тут могло б бути безліч варіантів...
...
Хоча, можу задовольнити Вашу цікавість завершенням реальної історії, з якої писалося.
Він, отримавши звістку "прощавай, залишимося друзями" не придумав нічого кращого, як напитися і розгромити меблі у кафе...(виявилося, що на таке здатен)
Проспавшись, зібравши волю в кулак, спромігся таки з'явитися "у всій чоловічій красі" перед нею...
...
... Нічого не сталося, вона не передумала!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Ільницький (Л.П./Л.П.) [ 2009-07-30 10:54:25 ]
Ага, ясно. Ну що ж, не зовсім про таку "красу" ішлося, звісно. Просто, оскільки літгерой залишався у вірші поза кадром, то було поле для уяви. Мені у вірші сподобалась саме парадоксальність, так воно в житті видно і є.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ліна Масляна (Л.П./Л.П.) [ 2009-07-30 11:07:26 ]
Наспрвді, у початковому варіанті ще була строфа, де роз'яснялися і його почуття, типу "Так, він кохав поважав і леліяв, хотів бути поруч, але не беріг..."
Вона мені здалася зайвою, втрачався простір для фантазії.
Здається, її видалення виправдало себе!


Ярославе, я дуже вдячна Вам за коментування та увагу до вірша! Вельми приємно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ліна Масляна (Л.П./Л.П.) [ 2009-07-30 11:10:33 ]
Павлу ПОГУЦУ: тисяча вибачень за помилку!
Мені соромно...
Більше не буду...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Павло Погуц (М.К./Л.П.) [ 2009-07-30 15:42:52 ]
йой, та нічого страшного. :-)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2009-08-06 09:41:48 ]
Найкращі таблетки - вітамін С велика і кругла. Пожував як полічився :)
Більше світла у вікна, ранкова прогулянка, йога, класична література, відпустка, благодійність, танок живота, мити голову через день, нижитись у ванні щодня, а краще холодний душ ранком і у вечері. І як рукою зніме :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ліна Масляна (Л.П./Л.П.) [ 2009-08-06 10:07:33 ]
Ох, Юлясю, відчувається - поради з власного досвіду?..
Сподіваюся, рецепт не доведеться більше застосовувати.
То була ну дуже давня історія.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2009-08-06 10:20:42 ]
Це така собі стилізована солянка, зліплена на швидкоруч.
Помочі від неї як від тих таблеток, думаю. Просто я не люблю таблеток, пропунувала альтернативу :)
А пристрасне кохання прийде не привітавшись піде в мить не прощаючись. І ти тільки руками розведеш після, і ще з подивом запитаєш "І шо це було?"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2009-08-06 10:22:59 ]
Прекрасна фігня всі ці страсті-мордасті :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ліна Масляна (Л.П./Л.П.) [ 2009-08-06 10:46:16 ]
Під такі страсті-мордасті багато прекрасної фігні ліпиться.
А коли усе стабільно добре - не дочекаєшся!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-08-08 00:58:50 ]
Знову таблетка... Трохи страшно робиться, скільки то людей цим заспокоюється. А чи завжди варто? Все одно хочеться щоб "без таблеток". Надіюсь, що вірш не можна трактувати, як рекламу "засіб для заспокоєння"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ліна Масляна (Л.П./Л.П.) [ 2009-08-10 10:21:26 ]
Я думаю, цей вірш можна назвати антирекламою лікам:
після них
всеодно - неспокійно,
однаково - боляче,
так само - залишаються рубці!!!