ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олена Побийголод
2026.01.26 12:08
Із Леоніда Сергєєва

Дійові особи:
• Режисер
• Оператор
• Головний герой
• Головна героїня
• Дівчина з хлопавкою

Ольга Олеандра
2026.01.26 09:09
Маю знайти у цьому мороці світло і сенс – свої власні.
І слідкувати, щоби не згасли
довіра і любов, попри біль і сльози.
Якщо вони згаснуть, ця московська нечисть переможе.

Маю зоставатись сильною, навіть коли безсила.
Можна черпати сили у турбот

Ярослав Чорногуз
2026.01.26 07:03
Мені б тендітну і жадану
До себе ніжно пригорнути.
І так завмерти бездиханно,
І умлівати, вбивши смуток.

Зігріти радощі у серці,
І віддавати ласку свіжу,
І у смарагдових озерцях

Віктор Насипаний
2026.01.26 06:04
Давно так в класі смішно не було.
Повторювали дітки рід, число.
Просте з простих, здається, ніби це.
В тяжкій задумі в малюка лице.
Спитав малий у вчительки про те:
- Якого роду слово в нас яйце?
От як, скажіть, вгадати рід мені?
Чи півень а чи к

Ірина Білінська
2026.01.26 00:26
Чергова порція зими
маною оповила душу.
Ні голосом,
ані крильми
я спокою твого не зрушу.

Зійшла у крижані сніги —
коли і як —

Таїсія Кюлас
2026.01.25 23:32
О, ці святі у рясах, що сотні ставлять на коліна!

Я бачу твої солодкі сни — без жалю і покути.

Бачу чорні руки зі святою книгою, яка важить більше за душу сліпого читача.

Ви не бачите чорта, навіть коли він гортає ваші сторінки.

С М
2026.01.25 21:22
Хвилі фіалкові що хлещуть сміються
Райдугокрилі птахи доокола сонця
Дзвоники сонця проллються в розвої
Наяди з дельфінами поринають у досвіт

Що воно сталося із немовлям
У грудневий холодний ранок?

Іван Потьомкін
2026.01.25 19:31
Не застують мені Юдейські гори,
Ні мінарети аж до піднебесся,
Бо ти в моєму серці, Україно,
Буттям твоїм прохромлений увесь я .
У такт і радощам, і клопотам твоїм
Воно вистукує ще й думу потаємну,
Прадавню думу на любов взаємну:
Як Україна на сто в

Микола Дудар
2026.01.25 18:12
Шум далекий, шлях не близький.
Заморозилося… слизько.
Йдеш. Не хочеш, а йти треба.
Ти звертаєшся до себе —
Повернутися б, забути…
Відпочити би, роззутись
І пірнуть під одіяло.
Майже… майже ідеально.

Артур Курдіновський
2026.01.25 16:25
Я озираюсь на паркову рідну алею...
Світле минуле... Попереду - крок у безодню.
Так і не став я сучасності тихим лакеєм!
Тільки хода моя вже беззмістовно-самотня.

Я озираюсь... Душа так зігрітися хоче!
Серце шматує незіграна зболена правда.
Тихо л

Катерина Савельєва
2026.01.25 12:58
Завiтали спогади лише,
Кутиками пальцiв пробралися.
Поруч на очах менi з'явися,
Покажи менi своє лице.

Мiсяць сам по собi не блукає:
Завiтали спогади лише.
Серед хмар, їх тайно береже,

М Менянин
2026.01.24 23:17
Агнець мовчить в кошарі
бо поряд з ним хижак,
не дати шанс цій тварі –
тому веде ся так.

Мав на роду мовчати
багато літ і зим,
хижак же мав повчати

Вірлан Роксолана
2026.01.24 21:10
Уже так є: мосяжний промінь сонця
і квітці світить, і горнилу зла,
і тому, хто стоїть на вражім боці,
і тому, хто на правім... Дубала

зависнув світ, немов нема в нім правди -
перебула, перецвіла, пере...
а сонцю б лиш проміннями співати -

Іван Потьомкін
2026.01.24 19:42
Він марив Яблуницьким перевалом,
Щоб далі аж до Річиці дійти...
І раптом смеречина перервала,
Що замірявсь зробити в цім житті.
Тремтіла смеречина, мов зайчатко,
А він лежав під нею горілиць.
Не знала смеречина, чи кричати,
Чи почекать конвалій і с

Вячеслав Руденко
2026.01.24 18:03
годі голову бити об стіну
не на те витрачайте час
стіни вічності то лише кпини
вочевидь їх долають рослини
твердь земна не Небес атлас
бог хіба не мовчить віками
щоб стеблина зимою суха
як живою водою стане

Артур Курдіновський
2026.01.24 16:39
В повітрі знову рій металобрухту.
Летить на місто черговий фугас.
А нам, незламним, спеціальні пункти
Допомагають вижити в цей час.

Тут можна відігріти ноги й руки
І навіть зарядити телефон.
А ми рахуємо прильотів звуки,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Золота Жінка (1973) / Вірші

 Амаретто із буряка




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-08-31 15:34:53
Переглядів сторінки твору 14206
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.107 / 5.5  (5.018 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.027 / 5.52)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.787
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2011.02.07 20:34
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2009-08-31 15:44:49 ]
Дуже автентична настоянка вийшла! Реверанс.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Золота Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-08-31 16:02:32 ]
Спасибі, Віталію!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2009-08-31 15:50:05 ]
Гірке жіноче амаретто...
Мудро!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Золота Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-08-31 16:03:07 ]
Щиро дякую, Софіє!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександра Вітановська (Л.П./Л.П.) [ 2009-08-31 15:55:25 ]
Да, "амаретто із буряка" - це круто!!!!!!!!!!! Відчівається у вас, Золота пані, якась глибинна проникливість у душу української жінки, на те, мабуть, ви й Золота...... Бо буряки, то справді, суто українська жіноча мрія, ментальна пам’ять, що живе глибоко в серці кожної свідомої українки (проривка, сапання, а також збирання буряків), а амаретто - то італійський лікерний напій, тому актуально звучить Ваша поезія в контексті вимушеного заробітчанства нашого українського жіноцтва....... Дякую Вам за цей вірш, люба пані.........


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Золота Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-08-31 16:05:25 ]
Дякую, дорога Олександро, за Вашу жіночу мудрість! за глибинне розуміння української ментальності! доземний Вам уклін!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександра Вітановська (Л.П./Л.П.) [ 2009-08-31 16:08:10 ]
та нема за що!!!!!!!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-08-31 16:03:08 ]
Ой, не спи, де Синай, кобіто,
краще їдьмо разом по світу,
і платитемо щастю мито,
а на долю й роки – забий.

А коли тобі стане млосно,
то згадай про зірки і сосни,
і кажу тобі дуже жорстко:
буряківка – не наш напій!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександра Вітановська (Л.П./Л.П.) [ 2009-08-31 16:07:10 ]
Дійсно, Ви дуже вдало підмітили, пані Чорнява Жінка, про буряківку, бо в цьому вірші авторка піднімає ще один вагомий пласт життя української жінки - виготовлення самогону!!! Без цього українку й годі уявити!!!!!!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-08-31 16:16:29 ]
Так-так, Олександро. Без чого тільки нещасну українку неможливо уявити :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Золота Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-08-31 16:09:03 ]
Ой, Чорнявко, це ж просто гон!
Це ж відколи - не наш - самогон????


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-08-31 16:14:35 ]
Ей, Золотце, ти пані чи селянка?
Красуням личить келих, а не склянка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Золота Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-08-31 16:30:17 ]
Я, люба Чоречко, химерний симбіоз
із синіх гумачків і книжних поз,
із буряків, із рискаля, із жита,
із мужиків, з якими треба жити,
з солодкого, шипучого шампана,
з Петра заначку, а з Іван - пана,
усе змішалось, наче олів"є...
- ну, хто самотній женщині нальє?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-08-31 16:39:58 ]
Про "книжні пози" попрошу докладно...
і, знаєш, сестро, уявити складно,
щоб отака замріяна особа
на мужиках себе розбила лоба.
Скажи вже чесно: де, коли і з ким
стрибала ти у гречку (під килим),
а потім вже налью самотній жінці
вина хвилюючого – аж по самі вінця.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Золота Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-08-31 16:48:24 ]
Тобі на вушко в Львові розкажу,
там, на горищі...
Тільки ж - ні жу-жу!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-08-31 17:02:15 ]
там, на горищі,
ніжний вітер свище
і вересневі бігають коти,
там буду я,
і Чарівник,
і ти,
ось там якраз, о Золотце моє,
він буряківочки тобі нальє.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2009-08-31 16:21:22 ]

* * *
Годі мучитись - на, Кохана,
справжнє зілля, що навіть манна!
Із долоні моєї випий,
і для Пана ти станеш Панна!

Що мужича рука Чаклунці?!
Що годинник - довічній Юнці?!
Не жила ти до мене - спала,
Прокидайся, блищи на Сонці!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Золота Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-08-31 16:31:08 ]
з долоні пити? еротично як!
а Ви, моншер, вигадливий юнак....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-08-31 23:17:13 ]
Так-так, з долоні можна і напиться.
Лише б не зі слідочка з-під копитця...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ондо Линдэ (Л.П./М.К.) [ 2009-08-31 21:13:21 ]
Когда-нибудь, когда люди придумают названия малейшим оттенкам мира, они вспомнят ХХ1 век и скажут: а они все это видели... И будут гадать, каким же было амаретто из свеклы, потому что это больше, чем амаретто, свекла и перегонный куб посередине :).
А у нас оно - теперь:) - есть.