ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2025.06.21 05:06
Хлопчик має хом’яка, –
І без відпочинку
Всюди носить на руках
Чарівну тваринку.
З хом’яком і спить, і їсть,
І уроки учить, –
Ні подій нема, ні місць,
Що близьких розлучать.

Борис Костиря
2025.06.20 21:58
Мовчання, як вулкан.
Мовчання, як гора,
яка здатна народити
невідомо що:
красеня чи потвору,
але в будь-якому разі
щось грандіозне.
Мовчання, як плід,

С М
2025.06.20 15:51
Начебто дві голови у тебе
І два люстерка у руці
Проповідники з цегли із хрестами золотими
І твій ніс задрібний у краю цім
У голові твоїй місто
У твоїй кімнаті в’язниця
Натомість рота слонячий хобот
Пияцтво

Світлана Майя Залізняк
2025.06.20 15:22
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 8 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.



Панно Фа

Козак Дума
2025.06.20 14:58
Якщо порівнювати між собою такі явища, як політику, релігію і проституцію, відверто оцінюючи їх із точки зору людської моралі, то доведеться визнати, що остання із цієї тріади для суспільства – уже найменше зло.

Віктор Кучерук
2025.06.20 07:48
Вигулюючи песика на лузі,
Побачилась картинка отака:
Стоїть рогата із великим пузом
І вим’я так набралось молока,
Що я дійки відтягую руками,
Дійничку наповняючи ущерть,
Як тричі за добу робила мама,
Допоки я маленький був іще.

Борис Костиря
2025.06.19 21:35
Снігова маса розтає,
як магма часу.
Усе робиться хиским,
непевним у пухкому снігу.
Снігова маса проникає
у черевики, як сутності,
які ми не помічали,
як невидимі смисли,

Євген Федчук
2025.06.19 20:51
На вулиці спекотно, навіть парко,
Здавалось, сонце ладне спопелить.
Дідусь з онуком прогулялись парком,
На лавці сіли трохи відпочить.
Дерева прохолоду їм давали.
Пташки співали радісні пісні.
Отож, вони сиділи, спочивали.
Кущі позаду виросли тісні

Світлана Пирогова
2025.06.19 12:21
Літо видихає спеку,
і не тільки сонце розпеклось,
нечестивці пруть ракети,
скручена у мізках, мабуть, трость.
В них давно згоріла совість.
КАБи і шахеди дістають.
Падають безсилі сови,
в попелищі гине мирний люд.

Віктор Кучерук
2025.06.19 09:59
Голосистою напрочуд
Зрана горлиця та є,
Що в гайку щодня туркоче
Й довше спати не дає.
А батьки казали сину:
Їдь скоріше у село
І там гарно відпочиниш,
Нашим бідам всім на зло.

Світлана Майя Залізняк
2025.06.18 22:44
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 7 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.

Рожеві метел

Борис Костиря
2025.06.18 21:33
Уламки любові, уламки світів,
Які народились, щоб швидко померти.
Ти космос зруйнуєш без меж і мостів,
Де вже не існує народжень і смерті.

Уламки любові ніяк не збереш,
Вони розлетілися в простір печальний.
У дикому реготі буйних пожеж

Іван Потьомкін
2025.06.18 19:14
Слухаючи брехливу московську пропаганду, неодноразово ловиш себе на тому, що десь уже читав про це: що зроду-віку не було ніякої тобі України, що мова українська – це діалект російської... Та ще чимало чого можна почути з екранів телевізора чи надибати

Асорті Пиріжкарня
2025.06.18 14:52
У цьому архіві знаходиться коментарі співробітників sub-порталу "Пиріжкарня Асорті", які були видалені одним з активних користувачів поетичного порталу "Поетичні майстерні" разом з його римованими текстами. Коментарі свого часу сподобались, як сві

Віктор Кучерук
2025.06.18 05:43
Зозуляста наша квочка
Цілоденно радо квокче
Біля виводка курчат.
Доглядає за малими, –
Чи усі перед очима
В неї жалісно пищать?
Будь-коли, немов матусю,
Квочку бачимо у русі

С М
2025.06.17 22:00
Скривлений геть лагідний Клек
Їстиме скромний пай
Ліжко чекає барви згасають
У вже не вогких очах

Оголена муза що все куштує
Табаку на кущі
Кепа визує натопче люльку
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04

Ольга Незламна
2025.04.30

Тея ТектоНічна
2025.04.25






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Любов Долик (1965) / Вірші

 Самотність




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-09-05 11:12:56
Переглядів сторінки твору 4363
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.045 / 5.5  (5.082 / 5.6)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.027 / 5.67)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.778
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Автор востаннє на сайті 2022.11.13 19:36
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Корчагіна (Л.П./Л.П.) [ 2009-09-05 16:33:13 ]
Сто літ самотності;)
Самотність для когось, може, і гірка кава, але якщо Ви продовжуєте речення, що "Ковтнеш – і попечено губи", то... отже, самотність - кава, насамперед, гаряча. Бо логічно так не сприймається:-)
Знаєте, прочитавши цей вірш, я укотре зрозуміла, що самотність у кожного своя. Або навіть у різні моменти для однієї і тієї ж людини самотність буває різна.
У Вашому вірші, вона - глуха й смутна пустка, де ти втрачаєш усе найцінніше ("В ній серце і душу ти губиш").
Та мені здається, що якраз у самотності людина не губить себе, а приглядається, шукає і - буває - й знаходить:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2009-09-05 22:39:15 ]
Мені завжди дуже цікаво, як неоднозначно сприймаються вірші різними людьми. Світлано, ви маєте рацію - у кожного самотність своя і по різному сприймається в різні моменти...
Цей вірш я написала в час. коли мій чоловік поїхав на заробітки до Італіїї. А кава - і гірка, і гаряча - єдине, що тоді зігрівало...
В тій самотності я знайшла себе - ви праві. Побачила - розгледіла те, чого не бачила щодня, про що забувала - як мені важливо, щоб мій чоловік був поруч...
Дякувати Богу, ми зараз разом, а вірш залишився як спогад :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Ліщинська (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-19 10:45:41 ]
Нарешті, Любцю, я тебе послухала і припхалася на ПМ. :-) Сонечко, дуже болісний вірш... Але гарний.
Спасибі тобі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2011-08-20 22:08:36 ]
А бачиш) Дякую, що послухала, дякую, що відгукнулася!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Федечко (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-14 23:00:44 ]
Мені самотність приходить щоразу у іншій іпостасі....але завжди давить...але завжди беру горнятко кави йду на балкон і вдивляюсь туди де має бути відповідь тій хто прийшов непрошено....а кава (знаний елемент ворожіння)..після котрогось із ковтків може принести спокій...і хоча б відпочинок від пргнічення..і тиску тиші коли запитуєш : -Ти де?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2011-11-24 21:42:33 ]
От захотіла написати відповідь про те, що самотність - як кохання, вдічуваєш, болиш і навіть дуже нею деколи дорожиш... і зловила себе на думці, що так думаю тепер, а коли писала вірш - тодумала і відчувала зовсім інше... Навіть на свої речі міняється погляд,... А кава - то правда - то подруга і ворожка, то порадниця і коліжанка)
Дякую, Юрію, за відгук.