ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юхим Семеняко
2026.03.22 15:33
Сьогоднішні хліба
       Поки вся колегіальна система не працює, перед "амбразурою" доводиться бути мені, і вихідними днями я маю право на свої маневри у переміщенні.     Сьогодні закінчується цей термін, а якими справами буду зайнятий завтра, сказати складно. Поки що

Світлана Пирогова
2026.03.22 13:41
Зустріч
То як забути? Чи можливо?
В душі щось дзенькало, лилось.
Твій шепіт доторкавсь сяйливо,
Аж соняшник підняв чоло.

Жагуча спрага розбирала.
Сховався вітерець легкий.
Пташина лопотіла зграя.

Володимир Бойко
2026.03.22 12:50
Нерафіновані думки
Цукор-рафінад корисний тим, що його важче переплутати з сіллю. Ідеальний жіночий стан – коли 90х60х90, ідеальний чоловічий стан – коли 3 по 100. Краще нехай шкварчить олія на пательні, ніж шкварчить жінка з пательнею. Струнким жінкам так би пасув

Борис Костиря
2026.03.22 12:18
Осіння глибина
Колись в осінній глибині
Захочеш літо повернути
І в осені на самім дні
Знайти печаль від м'яти й рути.

В терпкій осінній глибині
Тобі відкриються прозріння
І у мутній нічній воді

Іван Потьомкін
2026.03.22 11:29
***
Любив тебе я тоді
Та люблю й сьогодні.
-То чому ж не натякнув
Ані словом жодним?
-Та чи ж зміг я доступиться
За хлопців юрбою?
-А я так же поривалась,
Щоб побуть з тобою...

Охмуд Песецький
2026.03.22 10:09
Намовляння
Я сонцю вклоняюсь нині,
Йому, як тобі раніше.
Між нами найдовші милі,
Любові моєї ніше.

Не виберусь, певно, звідти.
Замкнуся, щоб не відкритись,
І буду собі сидіти,

Юрій Гундарів
2026.03.22 08:59
Марсель Марсо
березня 1923 року народився легендарний французький актор-мім єврейського походження і великий громадянин. Кажуть, це він подарував Майклу Джексону його знамениту «місячну ходу». А ще існує історія, що ніби сам Чарлі Чаплін запросив його за свій столи

Віктор Кучерук
2026.03.22 05:55
Час пробудження
Хоч ще приморозки зрана
Срібло сіють на вали, -
Жебонять струмки весняні
Й первоцвіти зацвіли.
Соком вже поналивало
Стовбури, гілки, бруньки
І оспівують помалу
Час пробудження пташки.

С М
2026.03.22 05:50
Китайський Кіт Соняшний (Grateful Dead)
Глянь о сюди – Китайський Кіт Соняшний
гордий звуковилиск у нічному сонці
Мідний купол Бодхі і кімоно срібне
що зоряне убрання
у вітрах ночемрій

Крейзі Кет зирить із мережива бандани
то Чеширець одноокий

Артур Сіренко
2026.03.22 01:23
Карjєра асистента Мороки
Йшов Час – невблаганний як сама Галактика (а може ще більш невблаганніший). Асистент Морока Анатолій продовжував працювати на кафедрі фітопатології – у його свідомості ця кафедра була єдиним можливим світом буття. Думки в нього роїлися навколо жуків-скрип

Ігор Терен
2026.03.21 22:05
Сюр-реалії дійсності
                  І
Вертаюся в часи нічні
у нереальні сни,
коли були щасливі дні
і не було війни,
аби забутися на час
або відволіктись
від потойбічного колись

Юхим Семеняко
2026.03.21 16:58
Вільні хліба
Підтримуючи аналітичну практику "пиріжкарень", напишу про "сирітський" вірш на своїй сторінці. На ній і забезпечу свій допис відповідними гіперпосиланнями, технологія створення яких відома нашим штатним співробітникам. Природно, що видалити її зможу

Борис Костиря
2026.03.21 13:12
Дорога крізь сон
Продираюсь крізь сон, мов крізь ліс несходимий і вічний,
Крізь шторми, і буран, і прозрінь запізніле вино.
Між дерев прокидаються зрілості вигаслі свічі,
Як біблійні волхви, як зупинене давнє кіно.

Продираюсь крізь ліс із його чагарями й кущами

Охмуд Песецький
2026.03.21 09:24
Сирітське
Загасли зірки за холодним вікном,
Зажевріла обрію смужка рум'яна.
Будильник ось-ось – і озвучить підйом,
Сьогоднішній день зачинається зрана.

Панує пронизливий ранішній бриз,
Упорали небо пошарпані хмари.
Святкує сімейство моє Науриз,

Тетяна Левицька
2026.03.21 08:31
Торнадо
Про щастя: арії, пісні,
тремкі балади,
та вітер виє у мені
гучним торнадо.
Йду по стерні до забуття
дороговказом.
Навіщо вірні почуття,
коли не разом?

Віктор Кучерук
2026.03.21 07:06
* * *
Співучими струмочками
Тече поміж горбочками
До пінистої річечки вода, -
Під сонцем і під зорями
Наспівує прискорено,
Щоб у путі не мучила нуда.
Про весняне піднесення
Співає гучно й весело
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Охмуд Песецький
2026.03.19

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Любов Долик (1965) / Вірші

 Самотність
Самотність – то кава гірка,
Ковтнеш – і попечено губи.
Самотність – то пустка глуха,
В ній серце і душу ти губиш.

Це небо для мене
Самої
Самотньо
Синіє.
І місяць один –
Він ніколи нікого не гріє.

А ти так далеко…
Ти так відчайдушно далеко!
Тобі в тихий вечір
Про мене не скаже лелека.
Цей місяць холодний -
Байдуже із неба посвітить.
За мене
Ласкаво
Нехай обійме тебе вітер.
Хоча би цей вітер…




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-09-05 11:12:56
Переглядів сторінки твору 4717
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.045 / 5.5  (5.082 / 5.6)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.027 / 5.67)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.778
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Автор востаннє на сайті 2026.02.13 00:07
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Корчагіна (Л.П./Л.П.) [ 2009-09-05 16:33:13 ]
Сто літ самотності;)
Самотність для когось, може, і гірка кава, але якщо Ви продовжуєте речення, що "Ковтнеш – і попечено губи", то... отже, самотність - кава, насамперед, гаряча. Бо логічно так не сприймається:-)
Знаєте, прочитавши цей вірш, я укотре зрозуміла, що самотність у кожного своя. Або навіть у різні моменти для однієї і тієї ж людини самотність буває різна.
У Вашому вірші, вона - глуха й смутна пустка, де ти втрачаєш усе найцінніше ("В ній серце і душу ти губиш").
Та мені здається, що якраз у самотності людина не губить себе, а приглядається, шукає і - буває - й знаходить:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2009-09-05 22:39:15 ]
Мені завжди дуже цікаво, як неоднозначно сприймаються вірші різними людьми. Світлано, ви маєте рацію - у кожного самотність своя і по різному сприймається в різні моменти...
Цей вірш я написала в час. коли мій чоловік поїхав на заробітки до Італіїї. А кава - і гірка, і гаряча - єдине, що тоді зігрівало...
В тій самотності я знайшла себе - ви праві. Побачила - розгледіла те, чого не бачила щодня, про що забувала - як мені важливо, щоб мій чоловік був поруч...
Дякувати Богу, ми зараз разом, а вірш залишився як спогад :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Ліщинська (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-19 10:45:41 ]
Нарешті, Любцю, я тебе послухала і припхалася на ПМ. :-) Сонечко, дуже болісний вірш... Але гарний.
Спасибі тобі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2011-08-20 22:08:36 ]
А бачиш) Дякую, що послухала, дякую, що відгукнулася!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Федечко (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-14 23:00:44 ]
Мені самотність приходить щоразу у іншій іпостасі....але завжди давить...але завжди беру горнятко кави йду на балкон і вдивляюсь туди де має бути відповідь тій хто прийшов непрошено....а кава (знаний елемент ворожіння)..після котрогось із ковтків може принести спокій...і хоча б відпочинок від пргнічення..і тиску тиші коли запитуєш : -Ти де?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2011-11-24 21:42:33 ]
От захотіла написати відповідь про те, що самотність - як кохання, вдічуваєш, болиш і навіть дуже нею деколи дорожиш... і зловила себе на думці, що так думаю тепер, а коли писала вірш - тодумала і відчувала зовсім інше... Навіть на свої речі міняється погляд,... А кава - то правда - то подруга і ворожка, то порадниця і коліжанка)
Дякую, Юрію, за відгук.