ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Світлана Луцкова (1971) / Вірші

 Авель і Каїн (синдром червоного)



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-09-13 22:28:24
Переглядів сторінки твору 6540
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.779
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2018.09.04 16:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-09-14 00:30:15 ]
Обійдіться, будь ласка, без оного
І на Альпи погляньте разок...
Не вживайте, Світланко, червоного,
Й повтікають всі жахи з думок.

А взагалі, якщо без жартів, цікавий, глибокий вірш. Тільки слова: "Авелю, де ти?" - чи не занадто розгублено звучать, як для братовбивці.
Дуже сподобалась оригінальна сильна кінцівка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-09-15 18:03:16 ]
Ярославе, будьте "спок": синдром - не мій :)"Авелю, де ти?" - можна сприйняти як і вияв нетерплячості (усе залежить від інтонацій :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2009-09-14 07:10:28 ]
Повністю згоден з Ярославом. Зверніть увагу ще на одне: ви пишете, в одній строфі, що "кат навісніє", а в другій що "розігрує втому". Якщо так задумана кульмінація - хай так і залишається. А я б написав "Кат позіхає".
З повагою, Олеександр Сушко


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-09-15 18:06:36 ]
Вітаю, Олександре! Спасибі за комент. Так і є: "кат навісніє", а потім "розігрує втому", адже все ще залишається у напрузі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2009-09-14 11:21:28 ]
Сильно і майстерно.
"...Авелів більше немає у роді людському?
Отже, сьогодні найслабшого каїна вб'є..." - гірка правда сьогодення.




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-09-15 18:08:53 ]
На жаль... Хоч і сподіваємося, що це - лише синдром.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-09-15 20:26:04 ]
Угу, і тут "брате-кате". Вічна тема, вічні персонажі. Хоча інколи здається, що це не по-справжньому, що це - гумові театральні реквізити ("Гнеться куточок стола"), що це не кров, а зафарблена вода. Але хіба Авель - з найслабкіших? Чи я не в"їхала в твою останню думку, Світлано?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ондо Линдэ (Л.П./М.К.) [ 2009-09-15 20:29:41 ]
должны убить "самое слабое звено" из имеющихся (Каинов).
Ух, страшная штука:).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-09-15 20:42:33 ]
то есть, начинается охота на себеподобных, только слабых? бр-р-р-р.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2009-09-16 17:31:14 ]
Сильно, колоритно, глибоко. Сонце, вино, терор, - і жаль червоного кольору, котрий, одначе, люблю...
Трохи я, мабуть, не геть “в’їхала“, але я десь гублю вплив сильної теми, - може отам при "Авелю, де ти? Чи ми із тобою не браття?", не знаю (кат іронізує? Але чи то треба? Він же якраз і забуває, плює не те, що браття..)ІМХО


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-09-19 00:33:35 ]
Що ж, зважаючи на повторюваність зауваження, мушу допрацювати... Пішла змішувати кольори.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2009-09-22 16:48:02 ]
Світланочко, - тільки не лишай поза увагою, що право на остаточне вирішення чи змінювати - завжди авторське. Якщо хтось чогось не зрозумів - не значить, що не знайдуться інші...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-09-20 06:55:56 ]
Майстерно передано безвихідь ката-злочинця: він заклятий убивати – і нема на те ради.
Фатум?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-09-21 22:25:18 ]
Абсолютне розуміння мого задуму, Василинко: саме безвихідь. Того, що сама не домовила в тексті, гадала, допоможе зрозуміти ілюстрація (довго підбирала). А вийшло так, що Ви допомогли :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2009-09-20 23:05:58 ]
Авелів більше немає у роді людському?
Отже, сьогодні найслабшого каїна вб'є...

Я теж вражена цими рядками, їх філософією і глибоким психологізмом. Це справжня майстерність у двох рядках передати одну знайболючіших проблем цивілізації.