ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2026.04.27 21:12
Весні - осанну
Пора вечірня тулиться до вікон,
Немов вуаллю покриває ззовні.
Утомлений весняний лікоть
Впирається, насолодившись вповні.

За день не знали руки відпочинку.
Весна барвінок з рястом розстеляла
І підбирала кольори й відтінки.

Володимир Невесенко
2026.04.27 19:44
Журавель
Тишина в місцині хирій.
Бойовища відгули.
Лиш ключі летять у вирій,
звідусіль: «Курли, курли!..»

Небосхил горить пурпурно,
блякне хмар линка фланель.
А над цямрою зажурно

Охмуд Песецький
2026.04.27 16:08
Вузли
Кораблі нашого жеребу
не покидають річищ,
йдучи за лоціями
Старших Арканів,
до затоки
вікової недуги 
колись молодої води.

Борис Костиря
2026.04.27 11:45
* * *
Час іде скрадливо і неспішно
Хижим звіром, птахом, павуком,
Протікаючи у вічні вірші
І б'ючись об скелі літаком.

Його плин прискорюється звучно,
Не спитавши дозволу у нас.
Тигром невситимим стрімко, рвучко

Вячеслав Руденко
2026.04.27 10:59
Що відділяє нас від плину часу?
Хто постіль розстеляє?
Хміль чи боги?
Вівчар блаженний ?
Мармуру жарина?

Бажання, сенс,
Питоме животіння,
Маяк в молитві

Тетяна Левицька
2026.04.27 10:34
Чорнобиль
Знайди розраду, де її нема в помині.
В минуле стежка лопухами заросла.
На роздоріжжі рип'яхи і конюшина,
А на бруківці - кропива і ковила.

Ковтають сиві небеса хмарини спілі,
Немов колись зефір місцеві дітлахи.
Покинутих приміщень сходи задубілі

хома дідим
2026.04.27 06:34
* 57 *
гуляти із батьками в парк роззиратися на каруселі на інших людей із дітьми скриньки із морозивом а ще там сухий лід · оркестр із репродукторів виконує щось життєстверджувальне чим не едем але морозива ніколи не досить · роззиратися на газетний автомат 60х

Віктор Кучерук
2026.04.27 05:51
* * *
Там немає ні вікон, ні стін,
Ні упертої в небо покрівлі, -
Тільки плач господині, як дзвін,
Б'ється навкруг руїни будівлі.
Там немає нічого уже,
Крім побитої цегли і тиньки,
Які сумно щодня стереже
Від біди збожеволіла жінка...

Володимир Бойко
2026.04.26 23:37
Нетривіальні думки – 3
На свято життя абонемент не купиш. Старечий маразм правителів успішно пережив часи СРСР і досі в світовому тренді. Кремлівський медвежатник міняє пуйло на бухло. Заполоханий диктатор міняє клаустрофобію на бункерофілію. Хто панічно боїться ни

Ігор Шоха
2026.04.26 20:41
Туманні перспективи
                    І
Повільно не вмирає Україна
і поки ще воює, то жива,
та марно не міняємо слова
позиченого у поляків гімну,
аби не в’яла слава бойова.
Коли усе покладено на карту,
цей засіб оправдовує мету.

хома дідим
2026.04.26 17:26
* 56 *
хотів би обійняти друзів
яких все менше рік у рік
щось відкладав усе не встиг
сказати
наче би не мусив
повіщо врочити
загин загуба згин
усякий в космосі своїм

Євген Федчук
2026.04.26 17:11
Похід суздальців на Новгород у лютому 1170 року
Коли на нас напали москалі,
То багатьом то дивним видавалось.
Вони ж своїми, начебто здавались,
Мов рідні діти одної землі.
Звідкіль у них жорстокість та взялась?
Тож на монголів, іго їх звертали,
Мовляв, від них їх предки нахапали.
Вони ж слов‘яни

Вячеслав Руденко
2026.04.26 17:08
Смерть під вітрилом
ти знову бігаєш по колу
і бачиш спалах у вікні
який збігає по стіні
в кімнату тиху , захололу
де вже шукає валідолу
рука для серця у борні,

щоб стати враз котигорошком -

Борис Костиря
2026.04.26 13:52
* * *
Коли впаду осіннім листям
У суєту, у сонми снів,
Коли нудьга моторним лисом
Увірветься у магму днів,
Коли проб'є жорстоким списом
Прозріння серце у вогні,

Тоді прийди у ці простори

Охмуд Песецький
2026.04.26 11:19
24/7
Ще тримається 
ця дивна звичка
думати про втрачене,
обминаючи себе.
А воно чекає на всіх
зі знахідками
у печерах наших помилок,
ні – не зі скелетами 

Вячеслав Руденко
2026.04.26 10:31
Security is mortals' chiefest enemy*
Весляр потребує репостів,
Крізь поклик землі забобонів,
Пройдисвіти точного зросту
Йому тут плетуть котильйони.

На юті рожевім – наяди,
Легкі зрозумілі, як полька,
Йому віднайдуть тут розраду
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Роман Коляда (1976) / Вірші

 High hopes
...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-09-29 01:05:10
Переглядів сторінки твору 11793
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.711 / 5.5  (4.926 / 5.45)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.952 / 5.54)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.713
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2017.02.24 20:57
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2009-09-29 01:09:36 ]
Як писав колись Олександр Іванов:
"Hе спит поэт.
Творит поэт.
Hу что бы принял димедролу!.."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-09-29 20:35:35 ]
масштабно
особливо сподобалася перша строфа
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Квітка Анатоль (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-02 21:52:32 ]
Гарно Ви про любов мовили... Впевнено й однозначно. З життям буденним несумісно!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2009-10-03 16:56:16 ]
Дякую за відгуки. Напередодні на поезії.орг похвалили останню строфу з пегасами. Відтак вірш оцінений в усіх своїх складових частинах )))))

2 Анатоль квітка Любов, про яку йдеться, справді з буденним життям малосумісна.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Квітка Анатоль (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-04 09:11:34 ]
Такий собі детальний аналіз твору! Вітаю, комусь Ви не байдужі, і навіть цікаві.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія БережкоКамінська (М.К./М.К.) [ 2009-10-13 22:02:52 ]
Найсильніша строфа:
"Душа, що на мить піднялася раптово над буднями".

Щодо другого стовпчика - є побажання:
1. "Цунамі гребенем найпотужнішої"
Така розстановка слів, звичайно, ритмічно виправдана, проте штучно ускладнює текст.
2. "Змітає з свідомості грати, селем йдучи з гори
Любов". Щоб згладити накопичення приголосних, може: "Зміта зі свідомості..."
Добре, що є оптимізм у вірші. Дуже ціную цю якість. Успіхів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2009-10-13 23:26:40 ]
Так краще?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія БережкоКамінська (М.К./М.К.) [ 2009-10-15 11:27:19 ]
Краще, хоча і порушується трохи загальний ритм вірша. У мене таке враження, Романе, що перший стовпчик написаний в одному пориві - два других - як на спаді. Тобто не серцем (як перший), а розумом. Я помиляюся?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2009-10-13 23:14:06 ]
гм, в результаті ще однієї маленької правки з"ясувалося що то не на свідомості бувають грати, а сама свідомість ними буває...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2009-10-15 11:49:32 ]
Безпосередньо серцем я пишу тільки музику. У віршах голова задіяна значно більше, бо , зрештою це її робота - слова вимовляти :) А загалом мені ситуація з композицією цього вірша нагадує анекдот: "Только русскому человеку одна бутылка водки - нормально, две - много, а три - мало!"
Тільки тут навпаки - у дві строфи увесь заряд не вліз, а у трьох трохи розмився. Мо" відстоїться текст, та й підшаманиться трохи. Мене ще трохи ота "берданка" коробить, по смислу, те що треба, яле трохи не так як хочеться звучить.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2009-10-15 19:52:41 ]
попрИ - але ж - пОпри, Романе? То ж не в значенні - попхати? а чи подвійний наголос є?
Гарний вірш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2009-10-16 09:32:26 ]
Таксь. Виявляється подвійного наголосу немає. Щойно оце до словничка онлайнового злазив. І шо тепер, питаєцця робити?..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2009-10-16 16:16:54 ]
Ну оце ж, не кажіть, - хіба не досада... Недаремно мені все більше подобається вільне письмо :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2009-10-16 09:40:54 ]
Поетичні майстерні починають мені нагадувати майстерні справжні. Ось, помахав ще трохи рубанком та наждачкою над цим віршем. Хоч гірше не стало?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2009-10-16 16:22:54 ]
Добряче ж Ви його, бідного, перекромсали. Але - таки на добро, як на мене. Часом рубанки помагають. Гірше, коли навпаки - тешеш, затираєш, а потім плюнеш і назад - до першого варіанту...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2009-10-16 10:32:31 ]
Отак кажись ще краще.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2009-10-16 16:34:42 ]
Краще. Ото хіба ще - слова місцями поміняти Серце ланцюг розірвЕ (ради наголосу. Хоч я не певна, що то завжди треба робити, для мене все ж завжди важливіший зміст, ніж форма, - але тут, здається, можна). Також (не матюкайтесь подумки, Романе, я однак те чую:)трохи мене «кульгає» рілля і - танкові, нє? З повагою, Тамара.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2009-10-17 00:25:53 ]
от жеж проникливе жіноче вухо-око :) ...
там був алогізм - бо не тяти цілину, а рілля, то значить вже втяли. Ну і танк, згоден, не з уього городу. Насправді це все було, аби уникнути рими "світанкові-серпанкові". ЩАЗЗЗЗ! Поки ось так.

люблю я ці трансатлантичні
змагання наші поетичні :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Квітка Анатоль (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-16 18:18:32 ]
Тепер останній рядок узгоджує композицію: посеред пітьом душа піднялась і піде назустріч світанкові (через любов) і вірш виглядає цілісно. Раніше душа і судний день були ні до чого любові, і вона здавалась несумісна, недоречна.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2009-10-17 00:27:49 ]
Внутрішня логіка у мене для першого варіанту була, звичайно. Але надто внутрішня :) Згоден, що так набагато краще. Дякую.