ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ярослав Чорногуз
2026.01.29 05:37
То хто ми?
То в жар мене, то в холод кине,
Рояться думоньки сумні --
Так заболіла Україна...
І душать сльози навісні.

Вкраїнці -- у боях титани,
І творять чудеса в борні,
А між собою - отамани,

Ірина Вірна
2026.01.28 23:03
у цьому будинку зникають душі...
У цьому будинку зникають душі....
Ти хочеш ступити на його поріг?
Спочатку прислухайся до звуків
(а раптом десь стогін ... крізь тишу століть)

У цьому будинку зникають душі...
Поріг переступлено...
Страшно? Не йди!

Тетяна Левицька
2026.01.28 20:52
Я без нього
Не вгамую серця стук...
Січень, змилуйся над нами.
Божевільний хуги гук
між розлогими ярами.

Милий в чаті пропаде,
згубиться і не знайдеться.
Припаде ж бо де-не-де.

Микола Дудар
2026.01.28 20:24
Хто його знає
…ось вона, ось… старенька верба
Потрісканий стовбур все той же…
Що, не впізнала? пам’ять не та?
Ти зачекай… Вербонько-боже

Спомини лиш… встрічала весну
А в жовтні покірно жовтіла
Листя і віття з рос і в росу

Вероніка В
2026.01.28 19:15
Світова скорбота
сидить у мене птекродактиль на даху
і їсть хурму й мішає в голові бурду
і думає свою думу
ухух кажу ухух…
яку воно ото заварює собі уху
яку воно ото меле якусь х...

і в птеро лиш одна турбота

Іван Потьомкін
2026.01.28 18:46
Трестман Григорій "Марк Шагал в Меа-Шеарім"
Усе сторчма на цім святковім світі.
Лиш догори ходить єврей дає ногам.
Чи ж перший я, хто запримітив,
Що полотно мудріш, аніж художник сам?

Портрет мій був би рабину впору.
Затіснуватий, може, але ж пасує так.
Вічно і в’ їдливо вивча він Тору,

Ірина Білінська
2026.01.28 13:37
***
Які красиві ці сніги!
Які нестерпні!
Під ними тліє світ нагий,
як скрипка серпня…
Його чутлива нагота —
ламка і ніжна,
укрита попелом, як та
жона невтішна.

Борис Костиря
2026.01.28 11:13
Таємне слово
Таємне слово проросте крізь листя,
Крізь глицю і знебарвлену траву.
Це слово, ніби істина столиця,
Увірветься в історію живу.

Таємне слово буде лікувати
Від викривлень шаленої доби.
Воно прорветься крізь сталеві ґрати,

Юрко Бужанин
2026.01.28 09:49
У пошуку істини.
Це так просто —
не шукати істини у вині,
коли вона прозоро стікає
стінками келишка з «Чачею».
Входиш туди критиком,
а виходиш —
чистим аркушем.
Перша чарка — за герменевтику,

Олександр Буй
2026.01.27 20:27
Смиренний псих
Підвіконня високе і ковані ґрати.
Не побачити сонця за брудом на склі.
Номер шостий на дверях моєї палати –
Аж до сьомого неба портал від землі.

Стіни, білі колись, посіріли від часу,
Сіру стелю вінчає щербатий плафон,
Світло в ньому бліде – та ні

С М
2026.01.27 18:04
Кохання зимові дні (The Doors)
січневий день і вітер зимний
ось я закоханий чом би і ні
вітер пройма така причина
гріємося доторки рук твоїх

нумо станцюймо одні
в холоді цеї зими
твоє тепло &

Пиріжкарня Асорті
2026.01.27 13:35
Якщо і коли
якщо безладно наглядати
за техпроцесами всіма
то виробництво встати може
стійма

коли відкинувши убогість
побути мультиглитаєм
чому б не вкласти капітали

Вероніка В
2026.01.27 11:23
Мотузка
знаєш що там похитується
на гойдалці гілок
його не видно
тільки цей скрип
тільки він бачить напнуті на крони голоси

коли я вдягаю на плечі рюкзак
я хочу хотіти не слухати

Ірина Білінська
2026.01.27 11:05
***
Привіт,
невипадковий перехожий!
Не обертайся,
не ховай очей —
зізнайся, хто
твій спокій потривожив?
І що тобі у пам’яті пече?

Борис Костиря
2026.01.27 10:17
Віршування
Це віршування, ніби вічне рабство,
Важка повинність і важкий тягар.
Воно підность в піднебесся раю,
Штовхає ордам первісних татар.

Це вічний борг перед всіма богами,
Перед землею, Всесвітом, людьми.
І ти не розрахуєшся з боргами,

Микола Дудар
2026.01.26 21:17
Присвята одній пані-злодюжці
…ти помреш від блюзнірства й жадоби
На акордах брехні і піару.
Бо зачали тебе з перегару,
Що цікаво, ті, двоє, не проти…
У «замовленні» гнулись взірцево…
Для безхатьків потрібна ж іконна?
Якщо ні, то нехай, не «мадонна»…
Якщо так, не спіши, «короле
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Роман Коляда (1976) / Вірші

 High hopes
...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-09-29 01:05:10
Переглядів сторінки твору 11618
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.711 / 5.5  (4.926 / 5.45)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.952 / 5.54)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.713
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2017.02.24 20:57
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2009-09-29 01:09:36 ]
Як писав колись Олександр Іванов:
"Hе спит поэт.
Творит поэт.
Hу что бы принял димедролу!.."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-09-29 20:35:35 ]
масштабно
особливо сподобалася перша строфа
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Квітка Анатоль (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-02 21:52:32 ]
Гарно Ви про любов мовили... Впевнено й однозначно. З життям буденним несумісно!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2009-10-03 16:56:16 ]
Дякую за відгуки. Напередодні на поезії.орг похвалили останню строфу з пегасами. Відтак вірш оцінений в усіх своїх складових частинах )))))

2 Анатоль квітка Любов, про яку йдеться, справді з буденним життям малосумісна.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Квітка Анатоль (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-04 09:11:34 ]
Такий собі детальний аналіз твору! Вітаю, комусь Ви не байдужі, і навіть цікаві.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія БережкоКамінська (М.К./М.К.) [ 2009-10-13 22:02:52 ]
Найсильніша строфа:
"Душа, що на мить піднялася раптово над буднями".

Щодо другого стовпчика - є побажання:
1. "Цунамі гребенем найпотужнішої"
Така розстановка слів, звичайно, ритмічно виправдана, проте штучно ускладнює текст.
2. "Змітає з свідомості грати, селем йдучи з гори
Любов". Щоб згладити накопичення приголосних, може: "Зміта зі свідомості..."
Добре, що є оптимізм у вірші. Дуже ціную цю якість. Успіхів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2009-10-13 23:26:40 ]
Так краще?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія БережкоКамінська (М.К./М.К.) [ 2009-10-15 11:27:19 ]
Краще, хоча і порушується трохи загальний ритм вірша. У мене таке враження, Романе, що перший стовпчик написаний в одному пориві - два других - як на спаді. Тобто не серцем (як перший), а розумом. Я помиляюся?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2009-10-13 23:14:06 ]
гм, в результаті ще однієї маленької правки з"ясувалося що то не на свідомості бувають грати, а сама свідомість ними буває...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2009-10-15 11:49:32 ]
Безпосередньо серцем я пишу тільки музику. У віршах голова задіяна значно більше, бо , зрештою це її робота - слова вимовляти :) А загалом мені ситуація з композицією цього вірша нагадує анекдот: "Только русскому человеку одна бутылка водки - нормально, две - много, а три - мало!"
Тільки тут навпаки - у дві строфи увесь заряд не вліз, а у трьох трохи розмився. Мо" відстоїться текст, та й підшаманиться трохи. Мене ще трохи ота "берданка" коробить, по смислу, те що треба, яле трохи не так як хочеться звучить.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2009-10-15 19:52:41 ]
попрИ - але ж - пОпри, Романе? То ж не в значенні - попхати? а чи подвійний наголос є?
Гарний вірш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2009-10-16 09:32:26 ]
Таксь. Виявляється подвійного наголосу немає. Щойно оце до словничка онлайнового злазив. І шо тепер, питаєцця робити?..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2009-10-16 16:16:54 ]
Ну оце ж, не кажіть, - хіба не досада... Недаремно мені все більше подобається вільне письмо :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2009-10-16 09:40:54 ]
Поетичні майстерні починають мені нагадувати майстерні справжні. Ось, помахав ще трохи рубанком та наждачкою над цим віршем. Хоч гірше не стало?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2009-10-16 16:22:54 ]
Добряче ж Ви його, бідного, перекромсали. Але - таки на добро, як на мене. Часом рубанки помагають. Гірше, коли навпаки - тешеш, затираєш, а потім плюнеш і назад - до першого варіанту...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2009-10-16 10:32:31 ]
Отак кажись ще краще.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2009-10-16 16:34:42 ]
Краще. Ото хіба ще - слова місцями поміняти Серце ланцюг розірвЕ (ради наголосу. Хоч я не певна, що то завжди треба робити, для мене все ж завжди важливіший зміст, ніж форма, - але тут, здається, можна). Також (не матюкайтесь подумки, Романе, я однак те чую:)трохи мене «кульгає» рілля і - танкові, нє? З повагою, Тамара.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2009-10-17 00:25:53 ]
от жеж проникливе жіноче вухо-око :) ...
там був алогізм - бо не тяти цілину, а рілля, то значить вже втяли. Ну і танк, згоден, не з уього городу. Насправді це все було, аби уникнути рими "світанкові-серпанкові". ЩАЗЗЗЗ! Поки ось так.

люблю я ці трансатлантичні
змагання наші поетичні :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Квітка Анатоль (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-16 18:18:32 ]
Тепер останній рядок узгоджує композицію: посеред пітьом душа піднялась і піде назустріч світанкові (через любов) і вірш виглядає цілісно. Раніше душа і судний день були ні до чого любові, і вона здавалась несумісна, недоречна.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2009-10-17 00:27:49 ]
Внутрішня логіка у мене для першого варіанту була, звичайно. Але надто внутрішня :) Згоден, що так набагато краще. Дякую.