ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олександр Сушко
2025.09.07 07:01
https://www.facebook.com/share/p/1G79yWG3eF/

Віктор Кучерук
2025.09.07 05:44
Жінки красиві втомлюють мій зір
І білий світ затьмарюють собою, –
Коли зближався з гарною на спір,
То розчинявся в ній перед юрбою.
Мов безвісті, відразу пропадав
Не лиш для інших, а також для себе, –
Отак, буває, покидає, став
У пошуках річок б

Юрій Лазірко
2025.09.06 22:40
Чи не тому вуста німі,
що душу відвели зимі
в солодких перегрівах тіла?
Бо брали - що душа хотіла,
а віддавали дні одні
та берегли на старість сили.
Та лічить Бог
на часу вервиці за двох

Борис Костиря
2025.09.06 21:50
Я в'язну в снігах, ніби в пісках часу.
Я в'язну в часі, наче в снігах.
Погана видимість через снігопад
створює плівку, через яку
можна побачити драму століть.
Сніги засмоктують мене,
як трясовина. У снігах
я потрапляю в пастку,

С М
2025.09.06 13:49
Синій хліб не їж, матимеш недуг
Що вбили брата, убили сестру
А курчачий гриль на скошених пісках
Не зрівняю із бобами що у твоїх руках

О, Мейбел, Мейбел
Люблю тебе, дівча
Та я не певний

Віктор Насипаний
2025.09.06 12:39
Ще день висить на сонця цвяшку.
Давно печуться хмари-калачі.
І небо крадне пізню пташку,
Сплітають синь шипшин кущі.

Прив’яже ніч на нитку тиші
Старий горіх- тепла віщун.
І трави стануть неба вищі.

М Менянин
2025.09.06 11:59
Каже батько: годі, сину!
Досить статку!! Рівно спину!!!
Ростив змалку – відпочину:
Боже зранку, всім по чину!

06.09.2025р. UA

Віктор Кучерук
2025.09.06 07:19
І уявити не можу
В снах, або в мріях своїх,
Щоб я на тебе схожу
Стріти колись десь зміг.
Тож не покину ніколи
І не ображу ніяк, –
В мене залюблену долю
Більше не стріну – це факт.

Володимир Бойко
2025.09.06 02:51
Повзучі гади теж літають, якщо їх добряче копнути. Тим, що живуть у вигаданому світі, краще там і помирати. Хочеш проблем собі – створи проблеми іншим. Не дикун боїться цивілізації, а цивілізація дикуна. Люди якщо і змінюються, то не в кращий

Борис Костиря
2025.09.05 21:30
Мене жене гостроконечний сніг,
Мов кара неба чи лиха примара.
Як Жан Жене, наздоганяє сміх.
Примарою стає гірка омана.

Мене жене непереможний сніг.
Він вічний, він біблійний і арктичний.
Сніг падає, немовби пес, до ніг

Ярослав Чорногуз
2025.09.05 16:40
Зелен-листя поволеньки в'яне,
Опадає додолу, сумне.
Затужу за тобою, кохана,
Щем осінній огорне мене.

Наших зустрічей, Боже, як мало --
Світлих днів у моєму житті.
Наче кинутий я на поталу

Володимир Ляшкевич
2025.09.05 11:18
Ця ніч,
зла ніч -
зліт Зла!

І чорнота
із-зусебіч
наповза!

Віктор Кучерук
2025.09.05 09:33
Життю радію, мов дитина,
І щиро тішуся щодня,
Що в хату пнеться без упину
Моя турботлива рідня.
Найближчим людям небайдуже
В яких умовах я живу, –
Що тре робити швидко й дружно,
Аби лишався на плаву.

Світлана Майя Залізняк
2025.09.05 08:09
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 8 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.

Карнавал пон

Борис Костиря
2025.09.04 21:59
Ці марення і візії природи
Прорвуться крізь тюрму в'язких снігів.
Фантазія народиться в пологах,
Як повінь із бетонних берегів.

Фантазію ніщо уже не спинить,
Її сніги на крилах понесуть.
Ти в космос запускаєш довгий спінінг,

Євген Федчук
2025.09.04 19:28
Московія у ті часи росла.
Мов ракова пухлина розповзалась.
Земель собі в Європі нахапалась,
Уже й до Польщі руки простягла.
Упхавши Казахстан за дві щоки,
На Індію вже хижо позирала,
Хоч Англія в той час там панувала
Та москалі вже мріяли – «поки»
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Рецензії):

Наталія Близнюк
2021.12.12

Пиріжкарня Асорті
2020.01.20

Тарас Ніхто
2020.01.18

Сергій Губерначук
2019.07.07

Юля Костюк
2018.01.11

Олександр Подвишенний
2017.11.16

Ірина Вовк
2017.06.10






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ольга Майборода (1967) / Рецензії

 Ігри з часом або як важливо натиснути на правильну клавішу і не схибити.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2007-01-21 13:14:09
Переглядів сторінки твору 4166
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / 0  (4.651 / 5.23)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / 0  (4.474 / 5.1)
Оцінка твору автором 5
* Коефіцієнт прозорості: 0.791
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2010.02.21 18:58
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2007-01-26 14:20:32 ]
Книжечка і справді цікава.
Найбільш інтригує мене в ній - зустріч українського бароко, якому, як мені здається, Наталія Пасічник завжди належала, із вічноюними модерністичними кружляннями, близькими загалу чмтачів і літераторів. Я би це назвав - буремною юністю поетеси українського необароко. Новітнього бароко, як продовження традиційного українського бароко.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2007-01-26 17:30:06 ]
Ви маєте на увазі верліброві ритми? А моя буремна юність аж ніяк стосується якогось там бароко. А МУКИ Антонія барокові? а які вірш не барокові? ті, що про вас?))))))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2007-01-26 23:27:09 ]
Ті, що про мене? Це інтригує:)
Думаю, що українське бароко - це ваша сутність, а формальні наче "модерністичні" мотиви - це ваше юне відношення, ваш бунт проти свого майбутнього. Але ми всі через таке проходимо, і сутність завжди залишається основною домінантою долі.
Що стосується ваших "Мук святого Антонія", то якщо ви співставите зображену вами картину, із більш обсяжною, наприклад, від Флобера у його фундаменталній штучці "Спокуса Святого Антонія". То побачите текстурну схожість видінь, бачень. Що би ви не писали ви продовжуєте класичне бачення на особистому рівні. Ви ніколи не заперечите існування Бога, хоча б із цієї причини вам ніколи не стати модерністом. Так що це все необароко, і, частково, справжній постмодернізм. Хоча останній, як на мене, вимагає більш байдужого відношення до "статевих питань", ніж, наприклад необароко.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2007-01-26 23:42:48 ]
Відверто кажучи, я цієї штучки ніколи не читала, так що можна говорити і про інтуітивне творення))проти майбутнього я не бунтую,хіба у тому випадку, якщо воно буде сірим і таким, як у всіх жінок нашої чудової Вітчизни)))А щодо статевих питань, я не думаю, що вони настільки рясні у тому, що я пишу. Буває і гірше, це те, що я зневажаю - коли показують свою слабкість і намагаються нібито шокувати, називаючи речі своїми іменами. Хоч я, напевно, теж здаюсь епатажною, але це - тільки гра. Знали б Ви, яка в мене насправді "буремна юність"))))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2007-01-27 11:40:47 ]
Та, ніби, знаю, - в поезії ж обманути не мислимо - все помітно. І "буремність" - не обов'язково, що зробила, а навіть і що подумала, що уявила - останнє, як на мене, значно потужніше і корисніше.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2007-01-27 13:21:18 ]
Звідки Ви можете знати? Між нами сотні кілометрів! Все-таки цікавитесь мною)))))))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Починок (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-08 15:56:36 ]
Гарно!