Так-так! :-)))

Дякую за такий цікавий і експресивний коментар. Мушу сказати про авторське бачення. Насправді я так "глибоко" не мислила. Просто було шкода САМОТНЬОГО Їжачка :-)) Думаю, якщо забрати додаток "для дорослих" вірш сприймуть і діти. Мій син кілька разів просив перечитати і жалів самотнього Їжака :-)) Добре, що у кожного - свій простір для фантазії :-)) А самотність (навіть при наявності інших стосунків) - погана штука.

Дякую, Ліно! І я знаю таких Їжачих, а от вірш абсолютно сумбурно написався про Їжака (просто побачила іграшку-їжачка) :-)) Так що, Їжачки , не ображайтеся! Добре, коли все взаємновідповідно. Так що : кожному Їжаку по Їжачисі, а кожній Їжачисі - по Їжаку! :-))

Правда, Вітроньку! Не можу не погодитися :-)) Але буває по-всякому. Таких Їжаків теж доводилось знавати (що не згадаєш завдяки коментарям :-))

Ну,... за "талант" - спасибі, але це змахує на "роздвоєння особистості" :-))) Може, справді, треба дві Олесі? А то дехто вже чекає (сподіваюся) дитячих віршиків, а я - бац! Зустрічі примар, чи ще "гарячіше". А чи навпаки? От така "кумедія" може вийти :-)))

Хмм... Кого ж Ви мали на увазі, пане Юрію? Он скільки і Їжачків, і Їжачих!!! Головне - всі СИМПАТИЧНІ! :-)))

А, мабуть, натякаєте, що "колючок" мені замало? Може й так :-)))