ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Шоха
2026.10.26 08:57
Коли народ очолюють балбеси,
то владі і народу гріш ціна,
не буде ні зростання, ні прогресу
і не питай-те, – а чия вина...
а згадуй-те, що «раяв сатана
на лісапеті» і віщала преса,
яким баригам вигідна війна.
А в кого меркантильні інтерес

Віктор Кучерук
2026.10.26 06:35
Мете по вулиці безлюдній
Опале листя вітровій,
А те лише шурхоче нудно,
В сумній покірності своїй.
І так від рання до смеркання
Кружляє, шурхає, мигтить, -
Не рветься в сутінках туманних
Осіннього прощання мить.

Володимир Бойко
2026.10.25 23:51
У російському місті Коврові
Є фанати сергія лаврова.
Там виводять щодня
В сквер сумного коня
І корову у місті Коврові.

Монумент спорудили в Ростові,
Президенту московському вові.

Віктор Насипаний
2026.10.25 23:05
Хапає знов мене дорога, наче здобич.
Кудись штовхає час - думок сліпий погонич.
Хоч вороння пророчить нині зимну днину,
Ховаю острах, наче спійману рибину.
Ялин зелені дзвони сум хитають в серці,
А шлях, як сильна течія, мов нервів скерцо.
Гойдає не

С М
2026.10.25 21:34
Плач, бейбі, плач
Матінка пробачить
Вона старіша й певніша
Король у Меріґолді куховарить
До сніданку королеві
А королева в залі
Грає на фортепіано для дітей

Ігор Лубкевич
2026.10.25 18:20
Сьогодні пропоную подумати над тим, хто може вас замінити.
Ворожі обстріли почастішали, і може трапитися непередбачуване.
Щоб не переривати робочі процеси, колеги мають підхопити один одного.
Мають зробити вашу відсутність непомітною..

Я сам намагаю

Вячеслав Руденко
2026.10.25 17:27
Скачуть блискітки і примхи
На кордонах пантоміми,
Скачуть відчуттям розпуки
В запальному пілігрима.

Між склепінь, в шпаринах долі —
Відьмам, віщунам, пустункам,
Відшукавши вітер в полі, —

Олена Кіс
2026.10.25 17:20
На краю акварельного синього тла,
де вечір згасав у сльозі кольоровій,
стояла душа, як загусток тепла –
у шепоті згадок, у згаслій розмові.

І прийшов Синій Птах із нічних берегів,
з очима, як вітер, без назви, без межі,
в оперенні яснім – танок та

Артур Курдіновський
2026.10.25 15:28
Віконниці минулого забиті.
За ними - щастя, перед ними - біль.
Розірвані такі важливі ниті,
І виписаний чорний апостиль.

Мій сон дає мені уявний захист...
Проте, і в ньому я завжди один.
На вікнах скотч наклеєний хрест-навхрест,

Борис Костиря
2026.10.25 14:48
Я жду листа, немов благої вісті
З-за океану чи ошатних хмар,
Немов картину проривного змісту
З могутністю недовідомих чар,
Мов пролісок на буйному узліссі,
Вогонь у безнадійності примар.

Я жду листа, що нині заспокоїть,

Євген Федчук
2026.10.25 14:40
Москалі постійно інших підлістю вражали.
Свого слова, як належить, вони не тримали.
Якщо нині ти потрібний – вони тобі раді,
А, як завтра непотрібний – то миттєво зрадять.
Й не важливо, чи то просто чесне слово дали,
Чи то договір із кимось вони підп

хома дідим
2026.10.25 14:00
що кому
до чиєїсь безмежності
чиєїсь ніжності
чи розпачу
хіба що поетам
хоча поети бувають
теж усілякі
декотрі опікуються

Світлана Пирогова
2026.10.25 12:48
Дощ вицокує гами небесні,
Звуки срібні гомінко дзвенять.
Застрибала грайливая рать.
Хлющ із перстю зійшлися у квесті.

Ніби дивним казковим експресом
Враз знімає журливу печать.
Дощ вистукує гами небесні,

Віктор Кучерук
2026.10.25 07:16
Перевтомлена працею мати
Йде повільно назустріч мені,
Щоб одразу міцніш обійняти
І забути про змучені дні.
І веде за собою до хати,
Де зажурою пахне полин,
Починає всього цілувати,
Ніби я ще малесенький син.

Борис Костиря
2026.10.24 21:29
Що значить зачинені двері
До серця чийогось навік?
Риплять, ніби голос тетері,
У фокусі дальніх повік.
І Вертер пустелю долає,
Читає рядки будяків.
На овидах світлих розмаю
Почуємо шепіт віків.

Іван Потьомкін
2026.10.24 20:57
Супами пахне околиця моя єрусалимська,
Смачними, мало не з усього світу…
Скуштував чимало їх, але на думці зазвичай
З дитинства нічим не замінимий борщ український.
Кажуть, що кухар подав Хубілаю, онуку Чингіс-хана,
Супів найкращих в світі список
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Богдан Олег Горобчук (1986) / Вірші

 платонізм




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-01-19 09:39:49
Переглядів сторінки твору 6084
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / 0  (4.058 / 5.38)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / 0  (4.058 / 5.38)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.696
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2010.01.22 20:00
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-01-19 09:46:15 ]
якщо чесно/ мені раніше не подобалась ваша творчість/
на мою думку/ви значно виросли за час від першої збірки/
цей вірш - яскравий приклад цього/
вітаю
це сильно

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Олег Горобчук (М.К./М.К.) [ 2010-01-19 10:03:21 ]
від першої - це від "Цілодобово!" чи від "Місто в Моєму Тілі"? :)
якщо мова іде про появу силаботоніки - то її я завжди пишу, але люблю менше ніж верлібри ...
а книжки свої все одно люблю, хоча "Немає Жодної Різниці" найбільше :)

але це добре що читацьке коло розширюється, це приємно, Мирославе :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-19 11:13:31 ]
Вірш вирізняється. Сильне закінчення, образ дуже зримо вималюваний.
"Не сповідимі" віддає калькою, це, мабуть, вона і є. У нас, якщо не помиляюся, "не знані".
З повагою, Віталій


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2010-01-19 11:18:41 ]
Гарний вірш, якось дуже мені близький...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Олег Горобчук (М.К./М.К.) [ 2010-01-19 11:36:19 ]
не сповідимі - це цілком свідомо, так собі старозавітно-пафосно :) картинка з виставки :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Олег Горобчук (М.К./М.К.) [ 2010-01-19 11:36:47 ]
дякую :)
кохання близьке, напевне :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2010-01-19 12:55:26 ]
Рефлексійний настрій, виникає враження, що вірш якось стишує внутрішній гамір у мені, тому із радістю приєндаюсь до думки Ванди.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-01-19 13:30:17 ]
!!!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Фурса (Л.П./М.К.) [ 2010-01-19 15:17:08 ]
Мабуть, не здивую, коли скажу, що силаботонічні Ваші мені подобаються більше :), але це, зрозуміло, справа смаку і... віку. :) Мене заінтригували тут "Дві половини – і різні риси". Якщо це про Бога (див. попередній рядок, бо саме їхнє сусідство і викликало "інтригу"), то... у нього ж три іпостасі (це у Януса - дві, з "різними рисами", а Платона Ви згадали вище :)((), а якщо про ЛГ і його Героїню, з якою він таки "зрісся" - то надто ... прозаїчно для такого образного вірша. Поясніть - може, я "туплю"... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2010-01-25 23:23:10 ]
Може, як прийом, закінчення і цікаве. Але заради чого?! Бог ніколи не ділився... Читайте "Символ віри"...