ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Соболь
2024.11.22 05:55
І тільки камінь на душі
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?

Віктор Кучерук
2024.11.22 04:59
Одною міркою не міряй
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Віталій Ткачук (1983) / Вірші / Координації

 ***




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-01-22 09:35:20
Переглядів сторінки твору 6529
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.952 / 5.5  (4.921 / 5.45)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.787 / 5.37)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.754
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Автор востаннє на сайті 2018.12.17 07:52
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2010-01-22 09:54:17 ]
"...Не гірші із грішних, не довші за смертних.
Хоч голі, та райським покриті усе ж..." - сподобалось.
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-22 09:56:43 ]
Дякую, Зоряно) Я щось сумніваюсь у цьому вірші(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2010-01-22 10:25:41 ]
Бо порівнюєш з попередніми)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-22 10:26:43 ]
Мабуть...)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2010-01-22 10:04:06 ]
Хороший вірш. А я якихсь 10 хвилин тому писав про чотиристопний амфібрахій. І ось маємо :))
Дякую. Мені здається, что перед "аж" десь у першій частині речення повинно бути "що". Щоб підсилювання було ефективним. Але я не зауважую, а раджусь уголос. Ви мене правильно зрозуміли :))
Вже кілька днів я вже знаю про обмеження шиплячих приголосних у одному віршованому рядку. І починаю розуміти, чому. Звучання стає приємнішим.
Ще раз дякую за вірш.
Творчих успіхів, гарного настрою.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-22 10:14:24 ]
Дякую зв візитацію, Олександре) А я вже хотів знімати вірш. Мені там якраз того "що" направду бракує)
Навзаєм бажаю натхнення творчого і життєвого - вони у авторів десь поруч ходять)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2010-01-22 10:16:12 ]
Я вам написав лист. Перевірте, будь-ласка, скриньку.
Гарного Вам дня.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-22 10:20:30 ]
Гаразд, дякую)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Фурса (Л.П./М.К.) [ 2010-01-22 10:32:56 ]
Віталику, а мені дуже сподобався рядочок "дерева, де корені не розплетеш" (!), а ось "ніченьки верхи" чомусь - ні((... Симпатична остання строфа, тільки останній рядок трохи спантеличив: ЛГ їде "по яблука", "які не треба зривати" (добре), але (продовжую "подорож" ЛГ) - будучи вже біля них, БАЧАЧИ їх (так же?), просити їх же ще й..."наснитися"... Але, можливо, це суб"єктивне спотикання(((


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-22 10:38:17 ]
Дякую, Наталю. Сам не люблю зменшувальних форм, але тут дозволив собі (мабуть. дарма)). Щодо зривання, то тут акцентується дія плюс перегук із біблійним "зриванням" - ніби й не зриває ЛГ того яблука у дійсності, а от у сні все може бути...) Але то вже моє прочитання, Вашого від того не зміниш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія БережкоКамінська (М.К./М.К.) [ 2010-01-22 10:45:53 ]
Не розумію, чому ви досі в "Любителях"... Гарно пишете!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-22 10:47:04 ]
Дякую, Юліє) Ще, мабуть, рано)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-01-22 10:53:17 ]
я теж цього не розумію :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-22 10:54:19 ]
Навзаєм, Ганно)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-01-22 10:56:24 ]
що - навзаєм?
нзрзмл

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-22 10:58:17 ]
Твій статус)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-01-22 10:48:19 ]
Віталію, кілька питань до вірша:

1. "Коли там аж пахне тобою і віршем" - може, "пахло" варто замінити на якесь...хм...інше дієслово? хоча - якщо це тільки в мене хронічна алергія на вислови типу "пахне жінкою", "пахне дитиною", то не варто нічого змінювати. я суб;єктивна буваю. іноді, на жаль, занадто.

2. "Везуть нас по яблука ніченьки верхи" - верхи на кому? якщо на конях, то на яких?

більше питань до вірша не маю. він направду чудовий, надто ж остання строфа :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-22 10:52:16 ]
Привіт, Ганно!
Ну, можна, до прикладу, написати "чути" - але то вже зовсім інший відтінок аромату))) Жартую. Хай лишається "пахне", тут воно одне із сутнісних слів. Верхи - на собі мається на увазі.
А з чудовим ти перебільшила, бач скільки зауваг?))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-01-22 10:56:03 ]
:) справді, є в цьому щось. українські та російські народні казки...

а може, ліпше щось на кшталт "сяє"? хоча...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Міф Маковійчук (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-22 11:05:05 ]
Особлива дяка за "спокійність" твору. А "...відстань до місяця і до весни..." зачепило особливо. Вітаю!