ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.03.16 10:59
Шалені дикі ґедзі не кусають.
Приходить час примирення й добра.
Як зло збиреться у потужні зграї,
Тоді розчахнемо цей світ до дна.

Нас лагідно й покірно сонце пестить.
Минула спека, ніби пекла крик.
Із глибини ті спогади воскреснуть,

Віктор Кучерук
2026.03.16 05:47
То вітер грається волоссям,
То ясне сонце сліпить зір, -
То дощ іде і в світ розносить
Шум крапелин, як поговір.
Усе навкруг, як сни, мінливе,
Щедротне надмір і скупе, -
Лише завжди минуле сиве
За мною гониться й сопе...

Євген Федчук
2026.03.15 17:20
В Московії завжди таке бувало:
Коли за владу билися «царі»,
То гинули і ті, хто при дворі,
І ті, що право на престола мали.
А вже, коли на трон хтось усідавсь,
Завжди важлива знайдеться причина,
Чому була убита та людина.
То й «переможець», звісно

С М
2026.03.15 16:33
Я розповів за Поле Суниць
Де не було реального ніц
Альтернативний плейс я найшов
Де плине будь-ш
Глянь розгорнені тюльпани
Те, чим жиє різне панство
Глянь у віко цибулинне
Я розповів, що морж і я сам – те ж

Ігор Шоха
2026.03.15 16:17
                    І
Ми пасажири. Нас несе Земля
чи то у рай, чи у космічне пекло,
де не буває холодно чи тепло
і де уже була душа моя,
коли перегоріла і воскресла
як его мого первісного я.

Борис Костиря
2026.03.15 11:56
У сні побачу болісні пророцтва,
Які хотів спалити у вогні,
Тривог і болів, дива і юродства
В мінливій і безмежній глибині.

У сні приходить те, що неможливо,
Химерне, дивне, неземне, із дна
Морів і океанів. Пустотливо

М Менянин
2026.03.15 02:02
Насичено ядом життя України,
хто поруч чи рядом бере від людини?
хто має підступне бажання очолить
народ цей і далі продовжить неволить?

Кому завдяки не закінчена битва
за щастя в житті і за промені світла?
кому до вподоби подвійні стандарти

Нічия Муза
2026.03.14 21:40
Життя минає, та ніколи
мене ніде не омине
моє оточення земне –
гаї, луги, поля і доли.

І поки люди є навколо,
а в небі сонечко ясне,
природа слухає мене,

Ігор Терен
2026.03.14 21:36
Минають ночі, і за днями дні,
і сонечко до літа покотило,
і мало що напам’ять залишило
до осені останньої мені.

А далі, як буває уві сні –
багряні увижаються вітрила.
Ассоль чекає! Напинаю крила

Артур Курдіновський
2026.03.14 16:16
Це просто сон. Не менше і не більше.
Невиліковний надважкий склероз.
Тобі ганебна смерть, якщо ти інший!
Народжуються з порожнечі вірші -
Чи захист від світанку, чи наркоз.

Здаля усі - біленькі та пухнасті,
Колючому шепочуть: "Не кричи..."

Іван Потьомкін
2026.03.14 13:57
Співала самотність про зграйну дружбу. Співала, аж серце злітало з словами І в звуках тремтіло. Здіймалося вище і вище. Як жайворон, висло Та й впало, мов грудка... Нараз обірвалася пісня. На серце людина поклала руку.

Юрій Гундарів
2026.03.14 13:32
Мавпочка Зіна — улюблениця і талісман підрозділу бойових медиків. Вона обожнює борщ і чай із молоком «по-англійськи».
Її господар — 50-річний колишній вчитель історії, який завів Зіну після того, як втратив на війні родину та дім. Мавпочка стала його від

Борис Костиря
2026.03.14 11:31
Так можна геть усе проспати:
І суд Страшний, й зорю Полин,
Доживши в камері до страти,
Яку здійснить нестримний плин.

Так можна геть усе проспати,
Проживши в сні нове життя
І продираючись крізь ґрати,

Ярослав Чорногуз
2026.03.14 02:38
Не розказуй мені про любов,
Лиш кохай мене палко, без тями!
Ти повернешся ще в мій альков,
І торкнешся волосся вустами!
.
Ніжноковзанням віллєш снаги,
Біострумів сяйнуть блискавиці,
Вдарить спалах миттєвий жаги,

Олена Побийголод
2026.03.14 00:59
Олександр Жаров (1904—1984)

Сяйте багаттями, синії ночі!
Ми – піонери, діти робочих.
В радісну еру
мчим стрімголов,
клич піонера –
«Завжди будь готов!»

Юрко Бужанин
2026.03.13 22:31
Професор дрімав
під час
засідання кафедри
але всередині нього
вирувала запекла дискусія
між виноградною силою Кавказу
та галицькою стриманістю
та чача була не просто рідиною
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Віталій Ткачук (1983) / Вірші / Координації

 ***




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-01-22 09:35:20
Переглядів сторінки твору 7327
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.952 / 5.5  (4.921 / 5.45)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.787 / 5.37)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.754
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Автор востаннє на сайті 2018.12.17 07:52
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2010-01-22 09:54:17 ]
"...Не гірші із грішних, не довші за смертних.
Хоч голі, та райським покриті усе ж..." - сподобалось.
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-22 09:56:43 ]
Дякую, Зоряно) Я щось сумніваюсь у цьому вірші(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2010-01-22 10:25:41 ]
Бо порівнюєш з попередніми)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-22 10:26:43 ]
Мабуть...)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2010-01-22 10:04:06 ]
Хороший вірш. А я якихсь 10 хвилин тому писав про чотиристопний амфібрахій. І ось маємо :))
Дякую. Мені здається, что перед "аж" десь у першій частині речення повинно бути "що". Щоб підсилювання було ефективним. Але я не зауважую, а раджусь уголос. Ви мене правильно зрозуміли :))
Вже кілька днів я вже знаю про обмеження шиплячих приголосних у одному віршованому рядку. І починаю розуміти, чому. Звучання стає приємнішим.
Ще раз дякую за вірш.
Творчих успіхів, гарного настрою.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-22 10:14:24 ]
Дякую зв візитацію, Олександре) А я вже хотів знімати вірш. Мені там якраз того "що" направду бракує)
Навзаєм бажаю натхнення творчого і життєвого - вони у авторів десь поруч ходять)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2010-01-22 10:16:12 ]
Я вам написав лист. Перевірте, будь-ласка, скриньку.
Гарного Вам дня.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-22 10:20:30 ]
Гаразд, дякую)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Фурса (Л.П./М.К.) [ 2010-01-22 10:32:56 ]
Віталику, а мені дуже сподобався рядочок "дерева, де корені не розплетеш" (!), а ось "ніченьки верхи" чомусь - ні((... Симпатична остання строфа, тільки останній рядок трохи спантеличив: ЛГ їде "по яблука", "які не треба зривати" (добре), але (продовжую "подорож" ЛГ) - будучи вже біля них, БАЧАЧИ їх (так же?), просити їх же ще й..."наснитися"... Але, можливо, це суб"єктивне спотикання(((


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-22 10:38:17 ]
Дякую, Наталю. Сам не люблю зменшувальних форм, але тут дозволив собі (мабуть. дарма)). Щодо зривання, то тут акцентується дія плюс перегук із біблійним "зриванням" - ніби й не зриває ЛГ того яблука у дійсності, а от у сні все може бути...) Але то вже моє прочитання, Вашого від того не зміниш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія БережкоКамінська (М.К./М.К.) [ 2010-01-22 10:45:53 ]
Не розумію, чому ви досі в "Любителях"... Гарно пишете!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-22 10:47:04 ]
Дякую, Юліє) Ще, мабуть, рано)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-01-22 10:53:17 ]
я теж цього не розумію :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-22 10:54:19 ]
Навзаєм, Ганно)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-01-22 10:56:24 ]
що - навзаєм?
нзрзмл

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-22 10:58:17 ]
Твій статус)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-01-22 10:48:19 ]
Віталію, кілька питань до вірша:

1. "Коли там аж пахне тобою і віршем" - може, "пахло" варто замінити на якесь...хм...інше дієслово? хоча - якщо це тільки в мене хронічна алергія на вислови типу "пахне жінкою", "пахне дитиною", то не варто нічого змінювати. я суб;єктивна буваю. іноді, на жаль, занадто.

2. "Везуть нас по яблука ніченьки верхи" - верхи на кому? якщо на конях, то на яких?

більше питань до вірша не маю. він направду чудовий, надто ж остання строфа :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-22 10:52:16 ]
Привіт, Ганно!
Ну, можна, до прикладу, написати "чути" - але то вже зовсім інший відтінок аромату))) Жартую. Хай лишається "пахне", тут воно одне із сутнісних слів. Верхи - на собі мається на увазі.
А з чудовим ти перебільшила, бач скільки зауваг?))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-01-22 10:56:03 ]
:) справді, є в цьому щось. українські та російські народні казки...

а може, ліпше щось на кшталт "сяє"? хоча...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Міф Маковійчук (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-22 11:05:05 ]
Особлива дяка за "спокійність" твору. А "...відстань до місяця і до весни..." зачепило особливо. Вітаю!