ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.06.12 20:11
сьогодні графоманія
а завтра може й пафос
у цім сезоні навмання
не визначити якось
вже почитав усе в усіх
занотував моменти
в бежовенький блокнотик
свій

Олена Побийголод
2026.06.12 18:47
Василь Лебедєв-Кумач (1898-1949)

Нам серце радує пісня весела,
від неї смуток нараз відліта!
І люблять пісню містечка і села,
і люблять пісню вируючі міста.

    Нам пісня в праці й житті помагає,

Борис Костиря
2026.06.12 13:39
Розпливається перед очима
Світ, втрачаючи риси свої.
Підпирає майбутнє плечима
Невідомість з далеких країв.
Так у двері погрозливо грима
Правда гордих німих кураїв.

Розпливаються сталі поняття

Татьяна Квашенко
2026.06.12 12:40
В перлиннім, з бірюзи, бурштиновім намисті,
Що наче й дороге, й не коштує грошА –
У тисячі облич одягнуте це місто,
В яке до самоти закохана душа.

У безліч протиріч загорнута принцеса,
Коли у навпростець, а інколи навкруг,
У тисячах облич до мене

Іван Потьомкін
2026.06.12 09:23
Поки до суфіксів і флексій,
До міфів Греції і Риму
Я спомин цей із серця вийму,
Щоб пом’януть дядька Олексу.
...Колись в студентську кампанію осінню
Невмілі до селянської роботи руки
Він направляв не матом, а прислів’ями.
Чимало призабулося з тої н

Віктор Кучерук
2026.06.12 07:05
В. Н...
Всілякі дні мелькають без зупинки
І кожен з нас торує власний шлях,
Де радість і печаль навперемінку
Щодня стрічаються не на словах.

Ти, друже, той, хто розуміє мовчки
Усе і переймається завжди, -

С М
2026.06.11 21:50
Не збагнула вона, як побачив я
Та усміхнено каже щось іще
Закриваючи книгу, щоби бути тут
У чуттях, і я грав би про це

Сторінки лишає із іменами
Хай чекають, вона прийде, хіба ні
Мріючи, що їм іще розповісти про

Роксолана Вірлан
2026.06.11 20:02
В позачассі згадаєш, як тиша вагітніла звуком,
як у смерку порожньому дзенькала перша зоря,
як люнарного сяйва стежина - мов сріблена смуга -
між огнями лилась і ти стезі отій довіряв.

Довіряв більше їй, ніж матерії взятій у руку,
ніж землі під но

Євген Федчук
2026.06.11 17:34
Як чубляться князі поміж собою,
Бо кожен прагне в Києві сидіть,
Тоді якогось супостата ждіть,
Що візьме Київ з боєм чи без бою.
Орда монгольська Київ облягла,
Хоча і хочу дуже помилитись,
Не думаю, що вдасться нам відбитись…
Година крайня Києва при

Ігор Терен
2026.06.11 15:56
Коли пора іти до дна
і ти приклав до цього руку,
то це, таки, твоя війна,
що дурням служить за науку.

***
Як не мудруй, усім каюк,
якщо хитрують ренегати...

Борис Костиря
2026.06.11 15:44
Я у царстві ялинок бреду.
Заблукав у самотньому борі
І на радість чи то на біду
Відчуваю величність собору.

Я бреду між похилих дерев,
Ніби книг, непрочитаних досі.
Я почую притлумлений рев,

Володимир Ляшкевич
2026.06.11 13:22
Щоденність – тиха, непримітно-звична плином.
Але у ній, немов у сутінній кімнаті,
присутні бігом часу виявлені вікна.

Ті, що обличчям до минулого – прозорі.
А щільно вкриті не прожитим - з майбуття.

Злітають звідтіля провіщення всілякі -

Тетяна Левицька
2026.06.11 08:10
Везувій винищив Помпеї
і виноградні вина.
Під порохом жаркого глею
похована причина.
Содом й Гоморру покарали
за блуд і сластолюбство.
Від грізного меча моралі
на пласі гине людство.

Охмуд Песецький
2026.06.11 07:41
Як інакше назвати довге чекання чогось для тебе важливого? Певно, хворобою, яку треба перенести, знаючи, що вона не марна і колись відпустить. Ти ковтаєш казенні ліки у палаті своєї байдужості до всього, що є довкола, і слухаєш лікаря часу. Він лікує мов

хома дідим
2026.06.11 06:54
верлібри дуже навіть
експортний артикул
якщо у тебе є
чого продати
їм
читачам трактатів
молодняку на слемі
панночкам серпанковим

Віктор Кучерук
2026.06.11 05:55
Лисуватий, крутолобий,
У незміннім кожушку, -
Спозарана дід худобу
Доглядає на лужку.
З-під верби спостерігає,
Добре бачачи здаля,
Що наблизилось до гаю
Недосвідчене теля.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05

Мария Дутко
2026.06.01

Андрій Олінковський
2026.05.31

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Віталій Ткачук (1983) / Вірші / Координації

 ***




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-01-22 09:35:20
Переглядів сторінки твору 7668
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.952 / 5.5  (4.921 / 5.45)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.787 / 5.37)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.754
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Автор востаннє на сайті 2018.12.17 07:52
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2010-01-22 09:54:17 ]
"...Не гірші із грішних, не довші за смертних.
Хоч голі, та райським покриті усе ж..." - сподобалось.
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-22 09:56:43 ]
Дякую, Зоряно) Я щось сумніваюсь у цьому вірші(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2010-01-22 10:25:41 ]
Бо порівнюєш з попередніми)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-22 10:26:43 ]
Мабуть...)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2010-01-22 10:04:06 ]
Хороший вірш. А я якихсь 10 хвилин тому писав про чотиристопний амфібрахій. І ось маємо :))
Дякую. Мені здається, что перед "аж" десь у першій частині речення повинно бути "що". Щоб підсилювання було ефективним. Але я не зауважую, а раджусь уголос. Ви мене правильно зрозуміли :))
Вже кілька днів я вже знаю про обмеження шиплячих приголосних у одному віршованому рядку. І починаю розуміти, чому. Звучання стає приємнішим.
Ще раз дякую за вірш.
Творчих успіхів, гарного настрою.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-22 10:14:24 ]
Дякую зв візитацію, Олександре) А я вже хотів знімати вірш. Мені там якраз того "що" направду бракує)
Навзаєм бажаю натхнення творчого і життєвого - вони у авторів десь поруч ходять)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2010-01-22 10:16:12 ]
Я вам написав лист. Перевірте, будь-ласка, скриньку.
Гарного Вам дня.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-22 10:20:30 ]
Гаразд, дякую)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Фурса (Л.П./М.К.) [ 2010-01-22 10:32:56 ]
Віталику, а мені дуже сподобався рядочок "дерева, де корені не розплетеш" (!), а ось "ніченьки верхи" чомусь - ні((... Симпатична остання строфа, тільки останній рядок трохи спантеличив: ЛГ їде "по яблука", "які не треба зривати" (добре), але (продовжую "подорож" ЛГ) - будучи вже біля них, БАЧАЧИ їх (так же?), просити їх же ще й..."наснитися"... Але, можливо, це суб"єктивне спотикання(((


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-22 10:38:17 ]
Дякую, Наталю. Сам не люблю зменшувальних форм, але тут дозволив собі (мабуть. дарма)). Щодо зривання, то тут акцентується дія плюс перегук із біблійним "зриванням" - ніби й не зриває ЛГ того яблука у дійсності, а от у сні все може бути...) Але то вже моє прочитання, Вашого від того не зміниш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія БережкоКамінська (М.К./М.К.) [ 2010-01-22 10:45:53 ]
Не розумію, чому ви досі в "Любителях"... Гарно пишете!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-22 10:47:04 ]
Дякую, Юліє) Ще, мабуть, рано)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-01-22 10:53:17 ]
я теж цього не розумію :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-22 10:54:19 ]
Навзаєм, Ганно)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-01-22 10:56:24 ]
що - навзаєм?
нзрзмл

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-22 10:58:17 ]
Твій статус)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-01-22 10:48:19 ]
Віталію, кілька питань до вірша:

1. "Коли там аж пахне тобою і віршем" - може, "пахло" варто замінити на якесь...хм...інше дієслово? хоча - якщо це тільки в мене хронічна алергія на вислови типу "пахне жінкою", "пахне дитиною", то не варто нічого змінювати. я суб;єктивна буваю. іноді, на жаль, занадто.

2. "Везуть нас по яблука ніченьки верхи" - верхи на кому? якщо на конях, то на яких?

більше питань до вірша не маю. він направду чудовий, надто ж остання строфа :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-22 10:52:16 ]
Привіт, Ганно!
Ну, можна, до прикладу, написати "чути" - але то вже зовсім інший відтінок аромату))) Жартую. Хай лишається "пахне", тут воно одне із сутнісних слів. Верхи - на собі мається на увазі.
А з чудовим ти перебільшила, бач скільки зауваг?))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-01-22 10:56:03 ]
:) справді, є в цьому щось. українські та російські народні казки...

а може, ліпше щось на кшталт "сяє"? хоча...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Міф Маковійчук (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-22 11:05:05 ]
Особлива дяка за "спокійність" твору. А "...відстань до місяця і до весни..." зачепило особливо. Вітаю!