ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Лазірко
2026.08.14 17:29
my holy land
stays on two ancient whales
and
the third one
is a nomad-dolphin
runs on a blackened star
as far
as someone makes a wish

Борис Костиря
2026.08.14 13:29
Крізь сиву хмару світить сонце,
Мов пробивається з-за ґрат,
І зазирає до віконця,
Неначе гноблений Сократ.
Воно важливе щось промовить
Крізь огорожу тлустих хмар,
Крізь тлум, репресії і мори,
Крізь заборони від нездар.

В Горова Леся
2026.08.14 12:49
Я б до тебе пішла, та боюся високих трав.
Я б тобі прокричала – боюся відлуння грому.
Без човна попливла б, та глибокий і чорний став,
І не вийти на березі темному і слизькому.

Я б тобі написала про все, та немає слів.
Полетіла б до тебе, та небо

Володимир Мацуцький
2026.08.14 12:03
Вірю в майбутнє моєї країни,
вірю в народ,
що піднявся з колін,
в зоране поле,
у гілку калини,
в сад біля хати
з червоних калин.

Тетяна Левицька
2026.08.14 11:15
Плетусь зажурена з «Сільпо»
В холодну днину.
Мені б проїхатись в метро —
До моря плину,
Кружляти чайкою над ним
У небосхилі,
З обличчя змити смутку грим
В смарагді хвилі,

Ірина Вовк
2026.08.14 11:05
Битва за Фароський міст: кохання на руїнах світу Генеральний штурм Ганімеда почався на світанку, коли море навколо Фароського маяка покрилося сотнями єгипетських човнів. Новий командувач кинув у бій усе. Битва на вузькому молу перетворилася на кривав

Вячеслав Руденко
2026.08.14 10:52
Що ви, керманичі кпину?
Що, реквізити курні?
Хто з вас ще вірить в людину,
Хто ляже поруч в труні?-

-Ми і смерекові голки,
-Ми і молюски глибин,
Як марципанові вовки

Віктор Кучерук
2026.08.14 07:29
Зникають сни приємні завжди
З досвітнім заспівом півнів,
Бо потім більше негаразди
Повсюди бачаться мені.
Бо далі - швидкості шалені
Та люди радісні й сумні, -
І щире прагнення щоденне
Земного щастя не у сні.

Артур Курдіновський
2026.08.14 04:58
Нещирість професійно тисне руку
Та непомітно крутить карамболь.
У серце заповзає, мов зміюка,
Вичікуючи, вправно грає роль.

Маскується у тиші та у криках,
Постійно грає світло й позитив.
Нещирість - різна та багатолика,

Артур Сіренко
2026.08.13 23:50
Сього дивного і вітряного року-приблуди я вирішив відвідати зачаровані Маркізькі острови (не відпочити, ні, бути, мислити, творити – ця місцина саме для цього, особливо Нуку-Хіва). Я ціную нетутешні Маркізи за прозору атмосферу споглядання, неземний спокі

Ольга Садкова
2026.08.13 22:52
Уже весна, радіти б треба,
і відшукати у собі
колись даровані із неба
вцілілі струни, далебі.

Мажорні, сонячні, на втіху
і життєдайні, як тоді, —
щоб не підігрували лиху,

хома дідим
2026.08.13 18:59
тобі поезія та пафос
мені непевність і нудьга
життя сяк-так
благеньке факт
іще скоринка з пирога
питай чого усе вертатись
до слів у цій коморі
га?

Тетяна Левицька
2026.08.13 18:16
Не даруй лілові
почуття мені,
у квітковім слові
— пагінець брехні.
Не божись в коханні,
аж до скону літ —
серцю притаманно
обривати цвіт.

Євген Федчук
2026.08.13 15:42
Нашу тягу до свободи нічим не зламати,
Бо віками наші предки її гартували,
Кров‘ю славних синів й дочок її поливали,
Аби вільним ми народом змогли, врешті стати.
Як старалися сусіди, щоб нас покорити,
Ми для них ясир і бидло, малороси були.
Але ми с

Борис Костиря
2026.08.13 13:19
Яскраве сонячне проміння.
Так протискається весна
Крізь заборони і каміння,
Крізь забобони й письмена.

Таке проміння пропікає
До всіх глибин, до всіх основ.
Воно жорстоке, ніби Каїн,

Ірина Вовк
2026.08.13 09:38
Зрада під покровом ночі: Смерть полководця Ахілла Поки римляни святкували перемогу над спрагою, у таборі єгиптян, що розкинувся в західній частині міста, зріла зовсім інша отрута – отрута амбіцій та зради. У наметі полководця Ахілла панувала задуха. С
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Володимир Ляшкевич (1963) / Вірші / Портрети

 Вічноживі

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-02-15 12:06:37
Переглядів сторінки твору 3930
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.208 / 5.6)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.221 / 5.62)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.813
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Портрети
Автор востаннє на сайті 2026.08.14 08:37
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-02-19 18:43:49 ]
як на мене, такі пафосні твори вже не здатні справити враження на читача.
ми - слабокрилі комахи - штамп, а в контексті босих чорноземів, безмежної височини, зростання в силі у вогні - десь я таке чув, і то не раз, не два і не три...
я пробував зрозуміти кожен рядок окремо, а потім склав їх разом, але, вибачте, виходить трошки абракадабра.
"ми перед ними що" - після ними треба коми.
прошу вибачення, але я не в захваті від цієї поезії.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2010-02-19 18:53:08 ]
такі пафосні твори...
Е-е-е...
Я не сагласна


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2010-02-19 19:00:16 ]
І Апше Іване ти і сам того, не цего... не дуже модний.
Не нравіца - то дєло вкуса :)
але не нада так пафосно від усіх читачів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2010-02-23 23:59:05 ]
Мені самому стало цікаво, Іване, а чи справді це штамп, як то ви кажете? Думаю, ось, можливо, хлопака щось таке знає, щось відає. а я, "наївний" не відаю. :)
І я ось заніс у пошуковий сервер основні штрихи -
оці звороти, які за вашими словами "штампи":
"Звитяги сонму душ", "височина без меж", " чорноземи босі", "комахи слабокрилі".
На жаль, змушений вас розчарувати, Google дає посилання лише на мене самого. :(
Тож може підкажете, де ці "штампи" уперше створені?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-02-19 19:06:43 ]
при чому тут моя немодність?
я казав конкретно про поезію Ляшкевича.
а ще - у коментарі вживав такі слова і звороти:
як на мене
я таке чув
я пробував зрозуміти
я не в захваті.
бачите, скільки особових займенників!
і всі, як ви не помітили, стосуються моєї особи, мого ставлення.
я нічого не узагальнював, чи те так?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2010-02-19 20:17:52 ]
Дякую, колеги, за увагу.
Зрозуміло, що написано для себе і від себе, і не для читачів, просто подальше формування свого світу, увиразнення поглядів.

Замість світлинки Шевченка можна тут дати і багато інших світлих образів, але я вирішив ось і Тараса Григоровича згадати.
І переконаний, що в кожного з нас є ті вогні, торкаючись яких, набираєшся вищої сили.

Щодо пафосу, то тут його просто немає, натомість є найтвердіші переконання і досвід. Ось як ви трішки подорослішаєте, Іване, теж матимете твердіші переконання і зможете, і, певно таки, будете, їх поетично висловлювати.

А щодо коми перед "що", то тут "що" я збирався використовується у значенні "як" і без протиставлень і заперечень. Тому і без коми.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-02-19 20:28:49 ]
Привіт Володимире,
Я би лише замінив, можливо:
"та в кожнім тім огні"
на
"у вічному вогні"...
так рядок видається легше-дихаючим...
З теплом,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2010-02-20 21:06:11 ]
Можливо, Юрію, я про це думав, але тут для мене важливе саме оцей "кожен вогонь", "кожна звитяга", кожна відома і невідома героїчна душа. Тому, наразі, такий, трохи затиснутий рядок.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-02-19 20:52:56 ]
я зрозумів, що "що" вжито в значенні "як". але хіба перед як не треба ставити кому? це порівняльний зворот,який з обох сторін виділяють комами.

тепер щодо досвіду та дорослішання. пане Володимире, ви неймовірно весела людина, а ще - дуже наївна.

щодо того, чи цей вірш написали тільки "для себе і від себе", то тут якраз не дуже зрозуміло - хоча б тому, що ви виставили його на огляд інших реципієнтів.

і якщо досвід і найтвердіші переконання - це антитеза до пафосу, то про що ми тут говоримо


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2010-02-20 21:00:16 ]
Взагалі, насправді проблема в іншому, в тому, що "що", тут повинно було би використовуватися в якості "який", "яка" ..., але не "як", тому не буду порушувати традицій, а щоби декому в голову не приходили звинувачення у пафосності, то змінимо це "що" на "не". Так вирішуються, схоже, всі проблеми.

Щодо моєї буцімто "наївності", то дивлячись із ким порівнювати - не з вами ж бо, Іване? До того ж ваша творча сторінка наразі не свідчить про ваші поетичні досягнення, швидше про ваші невирішені проблеми, чи не так?

І вірші тут таки не для експонатного огляду, вони формують конкретні авторські майстерні. І якщо це не ваше, то і ваша присутність тут не потребується.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-20 16:52:44 ]
Можливо і так....
Але є словосполучення. Воєвавшиє дєті не воєвавших отцов.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Майборода (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-20 21:15:26 ]
а я чомусь не зрозуміло про що ця мініатюра..... може її доповнити, чи як?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2010-02-21 19:28:29 ]
Ви справді така туга на розуміння, чи просто космополітизм довів до відповідного стану?