Так, дякую. Ярослав не залишив його без уваги.., тому поновлюю.

Хіба тільки Ярослав?.. Усі ваші твори чудесні і майстерно виписані.

)))

)

Погоджуюся з Єлизаветою :) Ви маєте справжні поетичні знахідки, шановний Вітре.
Я навіть, було, скопіював колись цей вірш, а до нього потрапив і чийсь коментар, правда, не повністю :(
...Ви все це уявили (в серці – щем),
бо ми ж – у різних всесвітах назавше.
З повагою Михайло

Дякую))) Ваші відчуття у часі ближчі і дорожчі...)))

Мені від цього – солодко і дивно... так воно і буває)))

Ура.
Науява повернулась надуявно.
Вітрунь я ті як брата лю`,
ЛЮ

Софійко, і солодко, і дивно!)))

ЛЮ! А я як лю! О!)))

Привіт, брате! Ти поновив вірш з натяком, щоб я поновив пародію?
А вірш - чудовий. Хочу тобі сказати, що і батько мій такої ж думки.

Гарно!
:)

О! Ярославе, щире батькові! А пародія - клас!))))

Зорян!)))

Пригадай, як було усе-е-е,
І нехай Вітер нас не-е-се-е-е... )))

О! Світланко!!! Є Бог на світі...)))

Ой, науявляйте!..:)

Починаю...)))