ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Дудар
2024.11.24 09:26
Коли я вийду з темноти
Ковтнути жменьку Світла
Чи хвилюватимешся ти
Що то не я, а вітер…
Чи уявлятимеш, що в ніч
Лише одне бажання
Почути знов: « не в тому річ…»
І буде ще питання:

Тетяна Левицька
2024.11.24 08:07
Не розлюбила, а відпустила —
Любов не здатна відтяти крила!
Лети, як хочеш, у даль високу,
Мій волелюбний, зірчастий Сокіл.
За сніжні хмари, туди де вічність
Лоскоче вії промінням ніжним,
Несе цунамі на гострім вістрі
У сиве пір'я свавільний вітер

Козак Дума
2024.11.24 07:56
У повітрі якась загадковість,
влаштували світила парад,
і дочитує осені повість
з книги Неба сумний листопад…

Опустились сніжинки скраєчку
на ранкові уламки часу.
Свіжознесене сонця яєчко

Микола Соболь
2024.11.24 06:40
Над рікою стелиться туман,
холодіють листопада ночі.
Ти була найкращою з оман
і від тебе геть іти не хочу.
Для розлуки ніби ще не час
дзиґарі відлічують хвилини.
Господи, помилуй грішних нас
від Адама з Євою до нині.

Віктор Кучерук
2024.11.24 06:22
Як розповів, то пожурила,
Іще й очам вказала шлях
Повз чорториї повносилі
До очеретяних дівах.
Я сотні раз до них приходив
У снах сполоханих своїх
І зі снопами хороводи
Водив щоразу їй на сміх.

Тетяна Левицька
2024.11.23 20:48
Мчав потяг на семи вітрилах
із осені в зимову казку.
Натхненна Муза білокрила
з сонливих віч знімала маску.

А за вікном купейним бігли
засніжених картин пейзажі.
Зима минуле вкрила білим,

Іван Потьомкін
2024.11.23 17:20
З такої хмари в Україні
Такий би дощ зненацька ринув,
Що спраглі од чекання ринви
Діжки і відра перекинули б...
...Натомість із Єрусалиму
Хмара в Єгипет чомсь полинула.
Дощу благають синагоги,
Здіймають голоси до Бога,

Ігор Шоха
2024.11.23 16:51
                        І
Минуле на віки не радує нікого,
але у той же час на фініші доріг
вертаємо роки, які вартують того,
аби на схилі літ не забувати їх.

                        ІІ
Ганяли і мене як у окропі муху.

Олександр Сушко
2024.11.23 16:11
У світі нема справедливості,
Ні правди, ні ґлузду, ні рівності,
Зневажені мамині цінності,
Поламане правді крило.

Торгуємо тілом і гідністю,
У бога випрошуєм милості,
А в пазусі - пригорща підлості,

Світлана Пирогова
2024.11.23 15:55
А пізня осінь пахне особливо,
Лоскоче листям тротуари і дороги.
Хоч небо сизе кліпає мінливо,
Вдивляється: чиїсь рахує кроки.
Такі бажані, тихі, неповторні,
Як сонця довгожданого танок проміння
В кущах шипшини, у кленових кронах.
В оголеній душі ле

Володимир Каразуб
2024.11.23 10:26
Щодо вічності. Там де сходяться
Вітер в пару сплітаючись з хмарою,
Безконечність лихою подобою,
Звіром кинеться до очей.
Щодо погляду. Погляд втоплений,
І нажаханий часоплинністтю,
Завмирає і далі без префіксу
Розчиняється в крові твоїй.

Микола Дудар
2024.11.23 09:17
Надмірним днем, умовним днем
Приблизно по обіді
Зійшлись з тобою з різних тем —
Віват — у цьому світі
Такі красиві, молоді
Аж надто моложаві
Серед мовчань, поміж подій
В своїй недодержаві…

Віктор Кучерук
2024.11.23 05:40
Зарано смеркає і швидко ночіє
Відтоді, як осінь прискорила хід, –
Відтоді, як гаснути стали надії,
Що Бог допоможе уникнути бід.
Все ближче і ближче лихі сніговії
Та лютих морозів до нас ненасить, –
Від страху загинути кров холодіє
І серце схвиль

Микола Соболь
2024.11.23 05:08
Сьогодні осінь вбралась у сніги,
тепер красуню зовсім не впізнати,
ріка причепурила береги,
напнула шапку посіріла хата,
калина у намисті та фаті,
похорошіли геть безлисті клени,
а кущ якийсь на побілілім тлі
іще гойдає листячко зелене.

Іван Потьомкін
2024.11.22 19:35
«…Liberte, Fraternite, Egalite …»-
На істини прості тебе, Європо, Я наупомив нарешті,
Щоб ти жила , як споконвіку Тора Моя велить.
І що ж? Цього тобі видалось замало?
Як у пастви Мойсея м’ясо, демократія із носа лізе?
І ти силкуєшся прищепить її

Володимир Каразуб
2024.11.22 12:01
Я без тебе не стану кращим,
І вічність з тобою безмірно в цім світі мала,
Холодком по душі суне хмарами безконечність,
І сміється над часом, якого постійно нема.


08.02.2019
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Віталій Ткачук (1983) / Вірші / Координації

 У храмі молитвою білені стіни




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-03-02 09:36:36
Переглядів сторінки твору 8494
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.270 / 5.5  (4.921 / 5.45)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.787 / 5.37)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.812
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Духовна поезія
Автор востаннє на сайті 2018.12.17 07:52
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-03-02 09:45:10 ]
Дуже глибокий і сильний твір. Проймає.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-02 09:46:12 ]
Дякую. Писався з якоюсь легкістю...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2010-03-02 10:07:55 ]
Добре.
Тільки чи це тема ВІРШІ ДЛЯ ДІТЕЙ ?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-02 10:11:16 ]
Ой. То вже за звичкою))) Дякую за уважність!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2010-03-02 10:56:19 ]
Сповагом приймаючи тіло смиренне,
Як усмішку на вуста,
У нас відживали затоптані гени
До істини, що проста.

Особливо діткнули ці слова,справжня духовна поезія.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-02 11:21:26 ]
Дякую, Юліє)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Цимбалюк (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-02 11:37:12 ]
...Погоджуюсь з Юлією Фульмес. Кажу браво і думаю, що з цього тексту могла б вийти потужна рокова композиція в дусі "Кому вниз". Багато інформації закладено. Порадів за автора...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-02 11:39:53 ]
Щире дякую, Вікторе. У складенні рок-композицій мало тямлю, але хороший рок люблю)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-02 15:02:53 ]
достойно написано, глибоко і...роздумувати є над чим


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-02 15:03:59 ]
Дякую, Віто.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2010-03-02 15:21:26 ]
У храмі молитвами дихають стіни.
Ні, я не пропоную, бо пригадав, що стіни мають і вуха – тобто слухають. А хто саме прислуховується до позитивної енергетики (мало не написав щось про аноди і катоди) колективної молитви, ми здогадуємось. Не батюшка і не дячок.
Відчувається різниця у кількості стоп. Масштаб 2:1. Це, наскільки я розумію, поетичний прийом. Як на мене, то доречний. Але вірш за рахунок цього виглядає трішки рубаним.
Ритміка непарних рядків нагадує пісенну. „Вагонниє спори – послєднєє дєло”.
А парних рядків – ні.
Дякую за цікавий вірш і за тематику, якої вміло і непрозаїчно торкнулись.
Творчих успіхів, гарного настрою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-02 16:20:08 ]
Дякую, Олександре, за, як завше, грунтовний і змістовний коментар).
Апробовував іншу ритміку - звучить речитативно. Принаймні, цей вірш відчуває саме таким, хай навіть рубаним - кажуть, вчасно відрубане рятує від згину)))



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2010-03-02 16:07:23 ]
Моя бабця завжди казала, що стіни мають дихати і малювала їх погашеним вапном. Пахло тоді особливою чистотою.
І твій вірш так пахне.
:о)
Я.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-02 16:21:00 ]
А моя мама й досі вдома так білить стіни, дихається легше цілий рік)))
Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрко Пантелеймон (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-02 16:52:03 ]
опублікував на http://hram.lviv.ua/poezia/1259-u-khrami-molitvoju-bileni-stini.html

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-02 17:02:02 ]
Дякую, дуже приємно)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2010-03-02 22:52:51 ]
Дуже потужне й мудре слово, Віталію! радію за вас...

Дозвольте висловити дещо - "за гамбурзьким рахунком": у перших строфах відчутно більше "образності" (ваговиті метофори, цікаві перетікання підтекстів...), а от дві останні строфи видаються трохи декларативними. Звісно, то лише моє сприймання. І, можливо, ви так і замислили цей вірш, не знаю...

Да не будемо "сточені" сльозами! Лише - вимиті ізсередини...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-03 09:08:20 ]
Дякую, Вікторіє! Ви, звісно, праві, але з усією моєю любов"ю до метафор і підтекстів, цей вірщ не хотілося ні насичувати, ні тим більше перенасичувати ними)
Благодаті Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Кримська (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-03 18:46:20 ]
Я віруюча людина. Для мене цей вірш наповнений таким сяйвом. Бо маю правило для себе, навіть коли у людини нема нікого і нічого, у неї є БОГ.
Дивно, що така молода людина так мудро й красиво мислить... прорікає!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-04 09:13:19 ]
Дякую, Ірино, за Ваші красиві і світлі слова. Це дійсно так - Бога у нас ніхто не відбере, так само, як і душі.
Натхнення Вам і умиротворення серця!