ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ольга Садкова
2026.09.08 17:31
Рання осінь
Підібралася тишком осінь,
на порозі у літа стоїть.
Стука в двері, впустити просить.
Розгубилося літо на мить.

«Утікати, — майнула думка, —
крізь вікно і — немов не було».
Наполегливо осінь стука,

Борис Костиря
2026.09.08 13:39
Лишега
Лишився Лишега у синім вогні,
Такий незбагненний, далекий і мудрий.
Тамує марноту і суєтний гнів,
Пізнавши глибини у стиснутих муках.

Лишився на дні споконвічних легед,
У давньому світі Китаю і Гангу.
Повітря епохи торкнулось легень,

Вячеслав Руденко
2026.09.08 12:32
Свадхіштхана
Чи є вона, та чакра повноти?
В асфальтових ланах — дзвінкі сталеві ікри
Яскравих в часі, збурених мостів,
Отих, якими ми тікати звикли

Від емпірею власного вогню
До дивних див пітьми закляття кави.
Стій-стій! — не лізь у звичне, у YouTube,

Віктор Кучерук
2026.09.08 07:37
* * *
Знов закурений димами
Стогне Київ мій, -
Хлипи й зойкання місцями
В темряві густій.
Знову ворог підло вдарив
У слов'янства суть, -
Всюдисущий запах гару
Не дає дихнуть.

Артур Курдіновський
2026.09.08 01:13
проіндика
Індик - це своєрідна птиця.
Він дуже любе веселиться.
Індик не схожий на ворону
У нього зовсім інші забобони.

Співає гарно, але не дуже,
Суттєво гірше, ніж Каркуша.
І хоча в ворони тільки крик,

Ігор Терен
2026.09.07 21:14
Заковики люстрації Божої
Немає віроломнішої віри
як віра малоросів і орди.
Не хижі звірі,
а царі-кумири
юрби – причина чорної біди.

***
Неписані закони для совдепії

Іван Потьомкін
2026.09.07 20:44
КАНІВЩИНА
Чому із звідусюд далеких
Ми добиваємось в забуті Богом села
І припадаємо грудьми до споришу,
До груші тулимось щокою?
Невже, коли літам ощадливий наводиш лік,
Так болісно бракує частки,
Що зветься отроцтвом?
Невже і справді життєве коло

хома дідим
2026.09.07 20:15
* 195 *
ось і надвечіря
дощик покропив
вицвіле ганчіря
звисле з проводів
піднебесні риби
сунуть далі геть
комунальник
сивий

Тетяна Левицька
2026.09.07 18:24
Святе обійстя
Святе догорає обійстя,
а ти загубилась в тумані.
Не бійся, рідненька, не бійся,
від зостраху серце зів'яне.

Я знаю, що важко втрачати
набуті скарби мозолями —
дитячу колиску, санчата,

Світлана Пирогова
2026.09.07 17:23
У лісі осіннім
Вересня кроки спекотні, як влітку,
Сонце палає до втоми щодня.
Бабине літо накинуло сітку,
Те павутиння йому, мов броня.

Ягідки чорні смачної ожини
В лісі осіннім, мов очі блищать.
Терен з колючками попід стежину,

Ольга Садкова
2026.09.07 16:46
Падіння
Хильнув — і позбувся болю.
А може, позбувся себе?
І хтось замість тебе долю
скеровує вже: цоб-цабе.

На інше чекати годі.
«В обійми бери, сатано!»
Що зараз буде, що потім

Борис Костиря
2026.09.07 14:08
Вода
Вода розлилася в долини.
Мовчання панує в степах.
І правда тополі й калини
Кричить, як поранений птах.
Чекаємо світлої днини,
Яка відкидатиме страх.

Вода розлилася степами,

Вячеслав Руденко
2026.09.07 13:38
Ordinary dub
Холодний бовдур
Скляної печі,
Рукою злидня
Під плач малечі,
Ще теплій миші —
Шпаркій, голодній —
Даруй зернину,
Як преподобний!

Олександр Сушко
2026.09.07 09:48
А потім...
Старі бульбульці - публіка нервова,
Вони самі для себе сомельє.
Глитають чикилдиху із полови,
Носи вмочають потім в олів'є.

Сивуха з часником - найліпша страва ,
А шнапс із пивом - це делікатес!
За штоф винця кумасю кум вкривавив,

Віктор Кучерук
2026.09.07 07:43
* * *
Занадився тхір
У бабусин двір, -
Уночі проник
Знову у курник.
Ухопив курча
І мерщій помчав
Звично до нори,
Де малі тхори

Ірина Вовк
2026.09.07 07:40
"Іскри з погаслих багать. Антологія драми Стародавнього Світу" (продовження 10)
ЦИКЛ V: АНТИЧНИЙ СВІТ (ТРОЯ-ІЛІАДА)

ГЕКТОР І АНДРОМАХА: Захід сонця над Іліоном
(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі, у трьох сценах)

ДІЙОВІ ОСОБИ:
Гектор – царевич, вождь троянського війська, надія Іліона, щит і жертовна кров троянського роду
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Віталій Ткачук (1983) / Вірші / Координації

 У храмі молитвою білені стіни
Образ твору ...
перейти до тексту твору




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-03-02 09:36:36
Переглядів сторінки твору 9775
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.270 / 5.5  (4.921 / 5.45)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.787 / 5.37)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.812
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Духовна поезія
Автор востаннє на сайті 2018.12.17 07:52
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-03-02 09:45:10 ]
Дуже глибокий і сильний твір. Проймає.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-02 09:46:12 ]
Дякую. Писався з якоюсь легкістю...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2010-03-02 10:07:55 ]
Добре.
Тільки чи це тема ВІРШІ ДЛЯ ДІТЕЙ ?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-02 10:11:16 ]
Ой. То вже за звичкою))) Дякую за уважність!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2010-03-02 10:56:19 ]
Сповагом приймаючи тіло смиренне,
Як усмішку на вуста,
У нас відживали затоптані гени
До істини, що проста.

Особливо діткнули ці слова,справжня духовна поезія.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-02 11:21:26 ]
Дякую, Юліє)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Цимбалюк (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-02 11:37:12 ]
...Погоджуюсь з Юлією Фульмес. Кажу браво і думаю, що з цього тексту могла б вийти потужна рокова композиція в дусі "Кому вниз". Багато інформації закладено. Порадів за автора...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-02 11:39:53 ]
Щире дякую, Вікторе. У складенні рок-композицій мало тямлю, але хороший рок люблю)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віта Парфенович Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-02 15:02:53 ]
достойно написано, глибоко і...роздумувати є над чим


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-02 15:03:59 ]
Дякую, Віто.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2010-03-02 15:21:26 ]
У храмі молитвами дихають стіни.
Ні, я не пропоную, бо пригадав, що стіни мають і вуха – тобто слухають. А хто саме прислуховується до позитивної енергетики (мало не написав щось про аноди і катоди) колективної молитви, ми здогадуємось. Не батюшка і не дячок.
Відчувається різниця у кількості стоп. Масштаб 2:1. Це, наскільки я розумію, поетичний прийом. Як на мене, то доречний. Але вірш за рахунок цього виглядає трішки рубаним.
Ритміка непарних рядків нагадує пісенну. „Вагонниє спори – послєднєє дєло”.
А парних рядків – ні.
Дякую за цікавий вірш і за тематику, якої вміло і непрозаїчно торкнулись.
Творчих успіхів, гарного настрою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-02 16:20:08 ]
Дякую, Олександре, за, як завше, грунтовний і змістовний коментар).
Апробовував іншу ритміку - звучить речитативно. Принаймні, цей вірш відчуває саме таким, хай навіть рубаним - кажуть, вчасно відрубане рятує від згину)))



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2010-03-02 16:07:23 ]
Моя бабця завжди казала, що стіни мають дихати і малювала їх погашеним вапном. Пахло тоді особливою чистотою.
І твій вірш так пахне.
:о)
Я.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-02 16:21:00 ]
А моя мама й досі вдома так білить стіни, дихається легше цілий рік)))
Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрко Пантелеймон (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-02 16:52:03 ]
опублікував на http://hram.lviv.ua/poezia/1259-u-khrami-molitvoju-bileni-stini.html

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-02 17:02:02 ]
Дякую, дуже приємно)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2010-03-02 22:52:51 ]
Дуже потужне й мудре слово, Віталію! радію за вас...

Дозвольте висловити дещо - "за гамбурзьким рахунком": у перших строфах відчутно більше "образності" (ваговиті метофори, цікаві перетікання підтекстів...), а от дві останні строфи видаються трохи декларативними. Звісно, то лише моє сприймання. І, можливо, ви так і замислили цей вірш, не знаю...

Да не будемо "сточені" сльозами! Лише - вимиті ізсередини...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-03 09:08:20 ]
Дякую, Вікторіє! Ви, звісно, праві, але з усією моєю любов"ю до метафор і підтекстів, цей вірщ не хотілося ні насичувати, ні тим більше перенасичувати ними)
Благодаті Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Кримська (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-03 18:46:20 ]
Я віруюча людина. Для мене цей вірш наповнений таким сяйвом. Бо маю правило для себе, навіть коли у людини нема нікого і нічого, у неї є БОГ.
Дивно, що така молода людина так мудро й красиво мислить... прорікає!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-04 09:13:19 ]
Дякую, Ірино, за Ваші красиві і світлі слова. Це дійсно так - Бога у нас ніхто не відбере, так само, як і душі.
Натхнення Вам і умиротворення серця!