Реакційне мислення?! Ах, Вікторіє! Хіба спинити технічний прогрес? Лише ядерним, перепрошую, тільки колайдерним вибухом! :)

Віднині є. :)

Але це критерій не з абсолютних, а з відносних, точніше - із співвідносних.
Наприклад, близькі автори - за багатьма ознаками, а прозорість текстів може сильно відрізнятися, що натякатиме на те, що автори таки сильно відрізняються...

Цікаво, що один із найвищих коефіцієнтів прозорості серед найкращих авторів - у Тараса Григоровича Шевченка.

http://maysterni.com/rating_1.php?show=k2

І це абсолютно закономірно. Бо у кого ще є така простота, ясність мислення, дохідливість, висота узагальнень, зрозумілість усім без винятку прошаркам суспільства і світу, як у Шевченка? Не чекав, що прозорість думки співпадає із співвідношенням голосних і приголосних у вірші. І замислювався, як і чим можна виміряти прозорість думки? Виявляється і таким чином. Ну що ж, хай буде так.

Прочитала і засміялася. Гарний сатиричний віршик.
Щодо того «коефу» — теж смішно: що, його комп’ютер підраховує? Тоді до чого тут поезія?
Якщо ж люди (з усією людською необ’єктивністю) — то до чого він взагалі потрібен?
Взагалі цей вірш точно відобразив і моє ставлення до подібних статистик.

Колеги, скупа на слова математика інколи ширше розплющує наші очі :)
А користатися нам нею чи ні, інша справа. Але, здебільшого, математика вельми помічна у всіх сферах нашого буття, де ми нею активно користуємось. І Поезія, сподіваюся, не є винятком з життя, а навіть навпаки, його квінтесенцією! :)

До речі, що адміністрація має на увазі під коефіцієнтом прозорості можна побачити навівши курсор мишки на "коефіцієнт прозорості" у табличці "Про публікацію"
Там буде написано таке:
"Експериментальний індикатор, що повідомляє про співвідношення кількості голосних до кількості приголосних (без врахування ''ь'',''ъ'', і без зважання на тип використаних приголосних, що, безумовно, для якості твору також має значення) у тексті публікації - критерій, який дозволяє технічно, хоча й лише орієнтовно, оцінити легкість звучання, милозвучність тексту. Частіше за все, незатиснутість приголосними і їхніми збігами свідчить про гармонію між ідеологією і поетичністю твору. Надмірно високі коефіцієнти у початківців переважно сигналізують про відстність глибокої образності. Нормальний коефіцієнт для української літературної мови близько 0,75, для поезії він може відрізнятися в той чи інший бік з огляду на тематику і розмір вірша, але, ще раз нагадаємо, - наявність високих коефіцієнтів ще не говорить про високу літературної майстерності автора - тобто, цей коефіцієнт є необхідною, але не служить достатньою, ні тим більше, самодостатньою, умовою"