ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2024.06.26 08:49
Нехай мене Зоська про вірш не просить,
Бо коли Зоська до вітчизни верне,
То квітка кожна вірш проголосить,
Зіронька кожна заспіває напевне.
Допоки квітка розквітне,
Допоки зіронька в леті,
Слухай, бо то щонайкращі поети.
Зірки блакитні, рожеві кві

Юрій Гундарєв
2024.06.26 08:47
Летять слони-2
 

Читаю не так давно опублікований вірш еротичного сатирика Олександра Сушка «Летять слони»:

Пора ув ирій. Засинають мухи,
Сніжок подвір'я пухом побілив.
Летять слони. За крила правлять вуха,

Микола Соболь
2024.06.26 08:17
Вклонюся житу, жито – це життя,
у колоску початок родоводу,
рятує хліб людей в лиху негоду,
а ми його жбурляєм, як сміття.
Шукаєм Бога згублені сліди,
хто йде у церкву, хто до синагоги
у кожного свої шляхи-дороги
та кожен просить Господа: «Прийди!»

Віктор Кучерук
2024.06.26 05:38
За межею небокраю
В сутінь вкутані світи, –
Там дрімотно поглядаєш
Вже на перші зорі ти.
Темна ніч постала німо
І навіяла жалі,
Мов пожовклий фотознімок
На журнальному столі.

Артур Курдіновський
2024.06.26 01:32
Римуються почуття.
Відгукуються світанки.
Можливо, то був не я.
Повірити чи піти?
Постарівся та помер
Закоханий щирий Янко,
А замість палких троянд -
Високі стоять хрести.

Світлана Пирогова
2024.06.25 21:22
Феєрія літа - в сонячних бризках,
В мандрівці легенького вітру.
Колише хмарки небесна колиска.
Терпке і духмяне повітря.

І я споглядаю серпневу красу,
Смарагдові хвилі із лісу.
Піймати б у руки грайливу ясу,

Ярослав Чорногуз
2024.06.25 13:26
Краса на попелищі - Божий дар,
Серед руїни, чорноти, розпуки,
Де ходить смерть, неначе той косар,
Наповнює Сварожі райські луки...

Ярило тільки, ніби квітникар,
Занурює у попіл власні руки,
Кохання квіти

Леся Горова
2024.06.25 13:14
Я тобі іще наснюся в шум дощу,
Обійму і про любов нашепочу.
Я наснюся, хоча думав, що забув,
Загубив між ковилами у степу.

Попалив, що з нами сталось, поміж трав,
А що роси зберегли, то не зібрав.
Та усе, що відгоріло, заболить,

Борис Костиря
2024.06.25 11:34
Кам’яний голос тиші
ліг на гладінь озера.
На озері розпускаються
не латаття, а надії,
розчарування і прикрощі.
Озеро таке глибоке,
як неозорість пізнання.
Дзеркало водойми відкриє

Олександр Сушко
2024.06.25 08:48
Я правду накришу вам дрібно-дрібно,
Солодку казку у дугу зігну...
Без ніжності і вірність непотрібна,
Дзявкоче муж щоденно на жону.

Дружину чоловіченько замучив
І їсть її, немов з грибами плов.
Любов, як відьма - злюща і кусюча

Віктор Кучерук
2024.06.25 07:55
Озираючись на схід
Йду скоріш на захід,
Раз до підлості сусід
Має здавна нахил.
Споконвічно тягарем
Давить серце смута,
Бо не порівно берем,
Ділячи набуток.

Артур Курдіновський
2024.06.25 00:50
Єдиний вихід - Перемога!
Це знає вільний наш народ.
Велика й праведна дорога -
Супроти всіх дрібних турбот.

Вже ясно: хто чужий, хто свій...
Єдиний вихід - Перемога!
Це світла й темряви двобій!

Іван Потьомкін
2024.06.25 00:11
У мене набагато більше свят,
аніж у тих, хто живе од свята і до свята.
Адже за свято звик сприймать,
коли задумане здійснилось,
коли малятко усміхнулось,
коли відкрив нове ім’я,
коли у хор пташиний долучився,
як линyть звіддалік синівські голо

Володимир Каразуб
2024.06.24 21:08
В кімнаті оцій чорно-білі примари. Знову
Ти сидиш у профіль, фрази пливуть шрифтом.
Спокій знайомого голосу і музики витікають із грамофону.
Край неба у твоїй кімнаті і яблуні за вікном

І тому я кажу не чудернацькі, ні не дивні, вслухайся,
В оці н

Олександр Сушко
2024.06.24 19:52
Я правду накришу вам дрібно-дрібно,
Солодку казку у дугу зігну...
Без ніжності і вірність непотрібна,
Дзявкоче муж щоденно на жону.

Дружину чоловіченько замучив
І їсть її, немов з грибами плов.
Любов, як відьма - злюща і кусюча,

Іван Низовий
2024.06.24 13:51
Виріс я у селі на Сулі,
Де черемха і вишня цвіли.
Крім села і моєї Сули,
Більш нічого не знав на землі.
Знав іще: в ясеновім гаю
Є сунична галява одна –
Там поховано матір мою
В рік війни, восени, в ясенах.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олекса Скрипник
2024.06.20

Самослав Желіба
2024.05.20

Ігор Прозорий
2024.05.17

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярина Тимош (1980) / Вірші

 Патологія красти




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-04-17 10:13:26
Переглядів сторінки твору 4696
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.733 / 5.5  (4.569 / 5.3)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.480 / 5.25)
Оцінка твору автором 5
* Коефіцієнт прозорості: 0.768
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Іронічний неореалізм
Автор востаннє на сайті 2015.10.16 11:59
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Тимош (Л.П./Л.П.) [ 2010-04-17 10:14:46 ]
Присвячується партії Мародерів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Ліщук (Л.П./Л.П.) [ 2010-04-17 10:54:12 ]
Дуже гарно та влучно, вітаю.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Тимош (Л.П./Л.П.) [ 2010-04-17 20:14:37 ]
Дякую. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гольдін (Л.П./М.К.) [ 2010-04-18 02:33:06 ]
Днями була розмова. Питаю в людини, що бачила світ, чи тільки східні слов'яни схильні зазіхати на чуже. Каже, що ми не перші в цьому змаганні. Добре, якщо не перші. А скоробагатьки та можновладці у нас не з патриціїв, разом за партами сиділи. Патологія не тільки в діячів, на жаль. Такі думки з приводу. Вдалий вірш, як кажуть росіяни - в жилу.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Тимош (Л.П./Л.П.) [ 2010-04-19 11:03:41 ]
Погоджуюсь з Вами. Ми хоч і не перші, та в більшості. Залежність від брюха – хвороба душі у більшої половини громадян України не поділяючи на національності. Як зауважив американський дослідувач голодомору в Україні: українці пост голодоморна нація. Але є тут маленький нюанс, у списку 100 найбагатших людей України я не побачила жодного українця. Це про щось говорить: чи ми дуже дурні, чи інші дуже розумні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-04-20 22:52:44 ]
Насправді володіння великими грошима таки і велике зло для людської особистості. Накопичення грошей зовсім не виглядає накопиченням добра. Чомусь побутує думка, що нелюди можуть чинити добро накопиченими грошима. Не можуть. Дозволю собі сентенцію - що будь-яке накопичення грошей тільки примножує проблеми в цілому. Так, гроші потрібні, але в них - в ідеалі, інша функція, аніж пришвидшувати ентропійні процеси. В ідеалі гроші могли би працювати абсолютно прозоро, і не висіти покарою із покар над людством. Бути суто технічним аспектом існування. Але сама влада до останнього часу є не прозорою, тому і всі її інструменти тяжіють до такого стану. Це породжує все глибші кризи - адекватні потужностям накопиченої влади.

У певному сенсі накопичені гроші адекватні накопиченому і не використовуваному на благо всього людства знанню.
Себто, і гроші і знання можуть бути моральними інструментами, які сповільнять руйнацію відомого нам світу і йти на користь визріванню багатьох поколінь Людей. На жаль, відсутність абсолютної прозорості у всіх нинішніх цивілізаційних механізмах не дозволяє їм працювати на Людство в цілому. Створювані перекоси абсолютно руйнівні.
Самі багаті нації і народи тому і найбільш злочинні. Не кажучи вже про скоро і давньобагатьків.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-04-20 13:40:33 ]
А що в Україні є партії неМародерів? Повідомте будь-ласка назву.
А із сотні найбагатшихукраїнців чи неукраїнців як визначали чи на Галичині найбагатших не є? Може львівських серів поназначали?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Тимош (Л.П./Л.П.) [ 2010-04-20 22:35:49 ]
Ви вже стільки на літературному сайті, а висловлюватись так і не навчились. Не зрозуміла, що Ви написали, та на всяк випадок раджу набрати «100 найбагатших людей України» і уважно прочитати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Тимош (Л.П./Л.П.) [ 2010-04-21 21:58:58 ]
МР!
З Вами цілком погоджуюсь. Сама не раз думала про функцію грошей в суспільстві, навіть шукала модель суспільства без грошей. Та нічого з того не вийшло.
Те, що Ви написали це підтвердження необхідності існування грошей в ідеалізованому суспільстві. Сучасне суспільство не зможе знайти важелі впливу на руйнівну дію грошей, як це відбувається за фінансових криз, стихійних, чи штучних.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-04-21 22:50:18 ]
Чому не може, Яринко? Просто ще не хоче (суспільсво в цілому). Все вже досить добре продумано і придумано. Вже відомо, як повернути грошам суто технічну роль, залишилося донести цю необхідність до різних влад...
Зрештою, все таємне стає явним.
Проблема і в дещо іншому, якщо ми впораємось із цими проблемами, то що ми будемо робити з проблемами, які постануть опісля.
В певних колах принято вважати, що це навмисне сповільнення людства. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-04-22 14:33:11 ]
При комунізмі грошей не буде. Роботи також.