ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2024.11.24 08:07
Не розлюбила, а відпустила —
Любов не здатна відтяти крила!
Лети, як хочеш, у даль високу,
Мій волелюбний, зірчастий сокіл.
За сніжні хмари, туди де вічність
Лоскоче вії промінням ніжним,
Несе цунамі на гострім вістрі
У сиве пір'я свавільний вітер

Козак Дума
2024.11.24 07:56
У повітрі якась загадковість,
влаштували світила парад,
і дочитує осені повість
з книги Неба сумний листопад…

Опустились сніжинки скраєчку
на ранкові уламки часу.
Свіжознесене сонця яєчко

Микола Соболь
2024.11.24 06:40
Над рікою стелиться туман,
холодіють листопада ночі.
Ти була найкращою з оман
і від тебе геть іти не хочу.
Для розлуки ніби ще не час
дзиґарі відлічують хвилини.
Господи, помилуй грішних нас
від Адама з Євою до нині.

Віктор Кучерук
2024.11.24 06:22
Як розповів, то пожурила,
Іще й очам вказала шлях
Повз чорториї повносилі
До очеретяних дівах.
Я сотні раз до них приходив
У снах сполоханих своїх
І зі снопами хороводи
Водив щоразу їй на сміх.

Тетяна Левицька
2024.11.23 20:48
Мчав потяг на семи вітрилах
із осені в зимову казку.
Натхненна Муза білокрила
з сонливих віч знімала маску.

А за вікном купейним бігли
засніжених картин пейзажі.
Зима минуле вкрила білим,

Іван Потьомкін
2024.11.23 17:20
З такої хмари в Україні
Такий би дощ зненацька ринув,
Що спраглі од чекання ринви
Діжки і відра перекинули б...
...Натомість із Єрусалиму
Хмара в Єгипет чомсь полинула.
Дощу благають синагоги,
Здіймають голоси до Бога,

Ігор Шоха
2024.11.23 16:51
                        І
Минуле на віки не радує нікого,
але у той же час на фініші доріг
вертаємо роки, які вартують того,
аби на схилі літ не забувати їх.

                        ІІ
Ганяли і мене як у окропі муху.

Олександр Сушко
2024.11.23 16:11
У світі нема справедливості,
Ні правди, ні ґлузду, ні рівності,
Зневажені мамині цінності,
Поламане правді крило.

Торгуємо тілом і гідністю,
У бога випрошуєм милості,
А в пазусі - пригорща підлості,

Світлана Пирогова
2024.11.23 15:55
А пізня осінь пахне особливо,
Лоскоче листям тротуари і дороги.
Хоч небо сизе кліпає мінливо,
Вдивляється: чиїсь рахує кроки.
Такі бажані, тихі, неповторні,
Як сонця довгожданого танок проміння
В кущах шипшини, у кленових кронах.
В оголеній душі ле

Володимир Каразуб
2024.11.23 10:26
Щодо вічності. Там де сходяться
Вітер в пару сплітаючись з хмарою,
Безконечність лихою подобою,
Звіром кинеться до очей.
Щодо погляду. Погляд втоплений,
І нажаханий часоплинністтю,
Завмирає і далі без префіксу
Розчиняється в крові твоїй.

Микола Дудар
2024.11.23 09:17
Надмірним днем, умовним днем
Приблизно по обіді
Зійшлись з тобою з різних тем —
Віват — у цьому світі
Такі красиві, молоді
Аж надто моложаві
Серед мовчань, поміж подій
В своїй недодержаві…

Артур Курдіновський
2024.11.23 06:14
Мій творчий шлях був дуже нелегким. Він проходив крізь приниження, зневагу, хамство та несправедливість. Щоразу мені зустрічалися не ті люди. Це засилля невігласів, малограмотних та недалеких людей я залишив на тій дорозі. А сам пішов новим шляхом. І ось,

Віктор Кучерук
2024.11.23 05:40
Зарано смеркає і швидко ночіє
Відтоді, як осінь прискорила хід, –
Відтоді, як гаснути стали надії,
Що Бог допоможе уникнути бід.
Все ближче і ближче лихі сніговії
Та лютих морозів до нас ненасить, –
Від страху загинути кров холодіє
І серце схвиль

Микола Соболь
2024.11.23 05:08
Сьогодні осінь вбралась у сніги,
тепер красуню зовсім не впізнати,
ріка причепурила береги,
напнула шапку посіріла хата,
калина у намисті та фаті,
похорошіли геть безлисті клени,
а кущ якийсь на побілілім тлі
іще гойдає листячко зелене.

Іван Потьомкін
2024.11.22 19:35
«…Liberte, Fraternite, Egalite …»-
На істини прості тебе, Європо, Я наупомив нарешті,
Щоб ти жила , як споконвіку Тора Моя велить.
І що ж? Цього тобі видалось замало?
Як у пастви Мойсея м’ясо, демократія із носа лізе?
І ти силкуєшся прищепить її

Володимир Каразуб
2024.11.22 12:01
Я без тебе не стану кращим,
І вічність з тобою безмірно в цім світі мала,
Холодком по душі суне хмарами безконечність,
І сміється над часом, якого постійно нема.


08.02.2019
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Даринка Квітка (1988) / Вірші

 pioni




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-06-02 18:33:01
Переглядів сторінки твору 4311
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.111 / 5.38  (4.360 / 5.38)
* Рейтинг "Майстерень" 3.824 / 5.25  (4.056 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.724
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2011.08.17 20:54
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2010-06-02 22:46:54 ]
Потреба в найстрогішій критиці? даринко, якби був нецікавий вірш - не писала б нічого. А Ви мене зачепили власне отою прозорістю, легкістю, леткістю вашої поезіїї. Отже, варто відшліфувати гарну річ)
Поки - легкі зауваги :
1)п’янять - наголос на друге я, а крім того, не зовсім зрозумілий цей образ -"піони п’янять без piano"
2) стоїть у дзеркала - коло дзеркала, (калька з російської)
2)останні два рядки збиваються з ритму, бракує складів, варто трішки підкоректувати,
ну от так, наприклад:

п’янять піони в ритмі piano кімнати грані ледь звільнивши
у дзеркалі - сумує панна балетно руки опустивши
через прозорість силуету порозтікався аромат
піонів-квітів - вітер степу не забере його назад…

Але це усього моє трактування, Ви зробите свій вибір самі - як має виглядати Ваша поезія.
Робота гарна, тож бажаю вам успіхів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Даринка Квітка (Л.П./Л.П.) [ 2010-06-03 14:51:32 ]
у гострій, тому що вже не задовольняє просто відгуки на зразок "сподобалось/не сподобалось", а до критики я досить позитивно ставлюсь, тому Дякую за Ваш відгук! )
щодо 3х "ппп" - таким чином намагалась підкреслити у миті силу аромату заполонившого кімнату, що навіть музика була б у такий момент не потрібною, не доречною, але це вже звісно таке власне свідоме потрактування )
"крізь" - тому що "наскрізно", не втілюючись чи оминаючи "через" силует, тут ніби скло )
щодо ритму - погоджуюсь :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2010-06-03 23:31:45 ]
Дяринко, я дуже рада, що ти позитивно сприймаєш зауваження. Ні в я кому разі не хотіла б тебе особисто чимось образити. навпаки - мені сподобалась твоя енергетика, твоя потуга - ти красива у своєму слові - тож будь прекрасною)))
Успіхів і майстерності!!!
У тебе все вийде!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іванна Голуб'юк (Л.П./Л.П.) [ 2010-06-03 00:58:50 ]
Останній рядок змінити, а так гарно - легко і світло


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрко Семчук (Л.П./Л.П.) [ 2010-06-03 13:26:04 ]
і крізь прозорість силуету пелюсток пристрасна пахучість
Цілунків вітру жаги-степу, що віднесуть її в минучість.

А загалі ,не переймайся:

Ніколи не слухай, що кажуть тобі:
В сих відблисках Неба, другої душі,
Блукають відлуння інакших світів –
Пильнуй, аби Божий Потік не змалів)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Даринка Квітка (Л.П./Л.П.) [ 2010-06-03 14:57:33 ]
та я не переймаюсь, навпаки вчора вночі по шкірі бігали щасливі мурахи побачивши, що надійшло багато відгуків :) так що Дякую за думки! :)))