ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Вікторія Лимар
2026.04.29 23:51
Небесна синь така безмежна.
Не можу погляд зупинить.
Бо неповторна зникне мить.
А ми від Всесвіту залежні.
Думки бувають протилежні
тому , що коїться навколо.
Навколо скільки горя, зла.
Ось так і я в собі несла,

хома дідим
2026.04.29 22:02
ми переважно сумні
віриш у це чи ні
нас переважно не пре
ні депардьйо ні маре
і гороскопи не суть
хай вони інших несуть
рифами сірих діб
де заробляють на хліб

Володимир Невесенко
2026.04.29 20:34
Земля здригалась доокіл,
палало місто у кварталах.
В повітрі – дим з вогнем навпіл,
і люд нажаханий в підвалах.

За залпом залп в імлу цупку
гатили «Гради» неупинно,
а біля церкви нашвидку

Іван Потьомкін
2026.04.29 20:28
«Ти плачеш, Йоно? І за чим?
За цим кущем, який ти не садив?»
«Ні, не за цим, мій Боже».
«А за чим же?»
«Плачу, а варто б скорше вмерти, аніж далі жити...
Іще тоді, коли в китовім череві
Три дні й три безсонні ночі
Я пристрасно моливсь, щоб Ти мене

Артур Курдіновський
2026.04.29 19:31
Випльовує новатор гасло
сонети ж до яких не звик
на нього діють мов на чорта
часник

***

Дивлюсь у вибране, зітхаю...

Артур Сіренко
2026.04.29 12:33
Знову снилися мертві. Снилося, що я мушу бути на якійсь конференції по кубофутуризму. Заходжу в якийсь бароковий будинок: анфілади, мармурові сходи, скульптури Геракла в левовій шкурі, Гекати, Діани Вічноцнотливої, двері, що більш нагадують врата, потім з

Борис Костиря
2026.04.29 11:27
Не хочу в дзеркало дивитись,
Бо я себе не впізнаю.
Лиш хмара зяє, ніби витязь,
Мов усміх янгола в раю.

Я пізнаю свої глибини
У морі в штормах громових,
Коли торкається людини

Вячеслав Руденко
2026.04.29 10:34
Апельсинний Кратін*
Долучи до життя богомаза -
Фосфоричний коктейль,
Ніби збитий тертям цвіркунів,
В мармурових шпаринах
Достатньо мистецького сказу,
Апельсинний Кратін -
Драматург, що часу заяснів.

Тетяна Левицька
2026.04.29 10:08
Не дозволяй мені себе винити,
Я більше за життя його люблю!
Як небеса — отави соковиті,
І чуйну пісню з присмаком жалю.
Я так його кохаю, Боже! Нащо
Ти дав мені жагу земного щастя,
Аби міняла волю на кайдани?
Його любити я не перестану.

Віктор Кучерук
2026.04.29 07:10
Мов сонця промінь із туману,
З'явився спогад про кохану,
Яку з глибокої могили
Я повертати вже знесилів,
Адже, немов жіноча рима,
В моїх думках щомить незримо
Тремтить, колишеться, тріпоче
Вона й забутися не хоче...

хома дідим
2026.04.28 21:06
о так до ітаки
у напрямку линуть
одіссеї чи амфори
руни і тіні
безпілотні літаючі
пилососи усякі
бо там є ставки
є синки телемахи

Тетяна Левицька
2026.04.28 19:57
Дорогий Артуре, сердечно тебе вітаю зі вступом в Національну спілку письменників України! Дуже пишаюся тобою і тим, що Ярослав Чорногуз і я дали тобі рекомендації, бо ти вартий того, щоб бути членом спільчанської родини. Твоя поезія викликає трепет в душі

Костянтин Ватульов
2026.04.28 19:00
Далеко-далеко, де всюди вирують густі аромати сандалу,
Де сонце липким амарилісом ніжно цвіте у блакитній безодні,
Рожеві фламінго неспішно здіймаються прямо у зграю загальну,
Над горами рваними довго кружляють в повітрі легкі й невгамовні.

Далеко-

Охмуд Песецький
2026.04.28 16:09
Незатійливо сонце пливе
Зорянистого неба дугою,
І розкішшя своє світлове
Зігріваючи перед собою.

У зеніті щоденних висот,
У сліпучому образі диска
Це життя зоресвітній оплот

Володимир Невесенко
2026.04.28 15:25
Вічний сум на образах.
Гріб дитячий на ослоні.
Мати стомлена в сльозах
над застиглим тілом доні:

«Вибач, пташечко, мені,
не зростила тебе мати...
Дні скінчилися земні,

Вячеслав Руденко
2026.04.28 11:33
Човни з очерету! Волхви на човнах! -
Рятуйте світи від наруги -
В сльоті палітурні ворони летять
І дві паперові папуги!

Волхви безупинно вітають сльоту,
Хто ж їм заборонить вітаться*,
В крисанях із хутра в добу золоту,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Мара Щира (1984) / Вірші

 Післямова




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-05-17 10:25:33
Переглядів сторінки твору 3896
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.333 / 5.21)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.920 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.663
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2012.10.29 23:52
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Андрій Мирохович (М.К./Л.П.) [ 2010-05-25 10:34:03 ]
Чому пристрасть холодна, а обійми пекучі?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мара Щира (Л.П./Л.П.) [ 2010-05-25 14:04:06 ]
Тому що саме так і було. Від тієї пристрості німіли навіть пальці від холоду а від обіймів горіло все в середині


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Андрій Мирохович (М.К./Л.П.) [ 2010-05-25 14:29:03 ]
Вибач, Тобі не личить так писати, перевір, будь ласка, граматику (і взагалі, пальці німіли від пристрасті чи від холоду?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мара Щира (Л.П./Л.П.) [ 2010-05-25 14:59:15 ]
ой... дійсно купа помилок (червоніє).
А пальці німіли від холоду пристрасті, ось такий дисонанс. Ну буває так. Не знаю як у решти людей а у мене було 


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Андрій Мирохович (М.К./Л.П.) [ 2010-05-25 15:31:45 ]
Оксюморони - це цікаво, але небезпека в тому, що можеш легко почати писати щось в стилі "я автор, решта - барани, нічого не розуміють".
Холод пристрасті (до чого, кого)?
"Де щойно була ніжність
на ранок може виникгнути ніж" (напевне Андрухович)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мара Щира (Л.П./Л.П.) [ 2010-05-25 17:34:08 ]
Вав… я у убмороку )))))))))))) навіть якщо то лише НАПЕВНО Андрухович )
Але якщо серйозно то ні. Для того я і вивішала цю річ, щоб дізнатись про те, що про неї думають люди. Так ось повертаюсь до холоду і пристрасті.
«Гострий ніж, як наша пристрасть
Холодний, пекучий як останні обійми»
Ото ж бо…. В пристрасті так само як і в неймовірному холоді деякі почуття неймовірно загострюються, а деякі навпаки… Хто сказав що пристрасть може бути вогняною? Лід також обпалює. Чи не так? А взагалі навіть під час самих ніжних стосунків може траитись якась дрібниця, яка на мить обпалить холодом, може і розчарування але це буде справжній сплеск емоцій (читай пристрасті), але холодної.
Мені так здається


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Андрій Мирохович (М.К./Л.П.) [ 2010-05-25 17:43:26 ]
Не знаю навіть. Як це воно - почуття загастрюються на холоді? Та й лід - не оюпалює, а обпікає, взагалі-то.
але, ми ніби говоримо про різні речі. Для мене емоції і пристрасть - достатньо різні речі, щоб їх не змішувати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Оля (Л.П./Л.П.) [ 2010-07-08 22:39:01 ]
все складно.=\
але, по-моєму, пристрасть - це одна з емоцій. а почуття - це справді інше.
)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мара Щира (Л.П./Л.П.) [ 2010-07-09 10:08:06 ]
Туту дісно все не так складно :)