вже. я в шоці. це монументально.

Ута Кільтер з цього приводу каже наступне: "якщо людина прийшла на мій перформанс, моє завдання зробити так, щоб вона стала стурбованою, знервованою, почала про щось говорити".
Віршам, як і будь-якій мистецькій формі, допомагають справжні людські почуття. Злість є також таким почуттям. Тут не треба проекцій на особистості, напевне. Людина, яка відчувала аналогічно - повірить. В такому випадку, Станіславський би мною пишався.
А вірші "від розуму" я не люблю, ти знаєш. А вірші для вічності в мене вже є.

"Ни одно гениальное произведение не основано на ненависти и презрении. Вот почему художник в конце концов всегда оправдывает, вместо того, чтобы осуждать. Его дело не судить, а оправдывать. Он постоянный защитник всего живущего именно потому, что оно живет"(с)
мені таке ближче)

Злість - почуття деструктивне. І в житті, і в мистецтві. Я, наприклад, намагаюсь обмежити себе від негативних емоцій - не дивлюся жорстоких фільмів, не читаю таких книг. Вірш - маленька доза можливої злості. Хіба ж відвічним завданням мистецтва не було дарувати людям добро і позитив?

Юля Шешуряк (М.К./Л.П.) [ 2010-07-20 09:18:33 ]

Злість - почуття деструктивне. І в житті, і в мистецтві. Я, наприклад, намагаюсь обмежити себе від негативних емоцій - не дивлюся жорстоких фільмів, не читаю таких книг. Вірш - маленька доза можливої злості. Хіба ж відвічним завданням мистецтва не було дарувати людям добро і позитив?

-

вибачте що втручаюся, а ви часом не Юля Шешуряк - редактор одного з найжорстокіших літ.нет.ресурсів, де авторів через одного поливають йадом?
а може ви тільки недавно стали захисницею Світла і Добра і я шось пропустила?

з пошаною до всіх,
здивована,
Белла

шановна Б.Донна)) то я, дякую за рекламу, але не бачу зв"язку з моїми словами. Жорсткий - не значить негативний і злий.

вас же процитую, шановна Ю.Шешуряк -

Юля Шешуряк (М.К./Л.П.) [ 2010-07-20 09:20:10 ]

та тут суть не в формулюванні, а в енергетиці. -

а йад він і в африці йад - це вже від мене.
не хотіла б приводити цитати з Публа на цьому доброму і світлому ресурсі))
ваша незмінно,
Белла

Отож)) Можна і на х*й послати позитивно і без злості, вже повірте досвіду.

повний консенсус. "Жоден нещасним не вийде…" всі виправдані. всі герої. хіба не відчувається, що саме на цьому зроблено акцент?
але, як на мене, гуманізм має бути притаманним життю більше, аніж мистецтву. і саме тому, що це не так, геніальні митці часто виявляються дуже посередніми людьми. Парадокс: жорстокими апологетами гуманізму. Біографічні дослідження це переконливо доводять, хіба ні?

та тут суть не в формулюванні, а в енергетиці. можна навіть "люблю" сказати зло.

Переконливо. Ти молодець, Юль. З таких світлих і добрих людей починається велике і світле майбутнє і велике гуманне мистецтво. Побудоване на великих світлих ідеалах. Але для балансу комусь треба уособлювати собою протилежний бік місяця. Інакше доброта суттєво втратить без порівняння.
А вже про енергетику то це взагалі, вибач, нісенітниці. Кожен відчув те що хотів. І ніхто не зауважив, що під віршем немає дати. Це тому, що вірш цей належить до категорії старих чернеток, витягнутих і дороблених. Тільки вино із роками набирає градус, а злість (доречі, хтось із присутніх тут гуманістів вкаже мені на неї пальцем або вона так і залишиться суб’єктивно-абстрактним відчуттям?) вже давно випарувалась би. Але знову ж таки, автор не окуліст, щоб змінювати зручні для когось кути зору, чи не так?

Я долучусь, але трішки.
Мені теж подобається повертатись до старих віршів.
Деякі з них стануть кращими за рахунок додаткової роботи над римами і засобами художньо-поетичного віддзеркалення баченого, пережитого або вигаданого.
І я не можу зрозуміти думку протилежного спрямування, бо мені відомий анекдот. Як би б не він... Якби б не він... Я його нещодавно почув, а які наслідки...
Короче кажучи, прийшов собака давати віршовану ямбом телеграму такого змісту "Гав-гав, гав-гав, гав-гав, гав-гав." З рефреном і ефектною, на його думку, кінцівкою. Теж те ж саме "гав-гав".
А на пошті пропонують додати ще одно "гав" чи "гав-гав" (подробиці мені невідомі), бо все одно виходить практично майже одна і та ж сума, але більш кругла.
А собака відповідає" "Як це ви до такого додумались? Якщо додати, то буде повнісінька нісенітниця".

З вибаченнями,
Г.С.

Що для Вас означає "знати" людину? В глибинному філософському сенсі - може й не знаю. В більш простому - знаю більше, ніж Ви собі можете уявити, мабуть ;)

Посиланням на *** хіба можливо когось здивувати? Ви мене от здивували своєю реакцією. Я завжди думала, що пафосом важаються інші слова - наприклад, "шановна", але аж ніяк не х*й. Ви хочете про це поговорити, що так акцентуєте на цьому увагу? Можемо перейти на рівень особистої переписки, щоб не засмічувати авторці сторінку вірша.

ах шановний (пафосно!) Індрику,
як ви не в курсі - суч. дівчат не здивувати посиланням на 3 букви, зате звертання *шановний* це для них - пафос)))
зі співчуттям
ваша
Белла

Андрію, тут нічого осбистого, тільки конкретний вірш. Юлю Б. трохи знаю) Про кут промовчу))

кут - 45