ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2025.11.17 09:38
Всесвіт, на сторожі
неба із руки,
у долоні Божі
струшує зірки.
На розбиті хати,
дерев'яний хрест
дивиться розп'ятий
Божий син з небес.

В Горова Леся
2025.11.17 08:31
Світи мені своєю добротою,
Хоч іноді за мене помолись.
Шмагає вітер - як під ним устою?
Затягнута димами давить вись,
Чорніє берег, що білів колись
Тясьмою пляжу, вмитого водою.
Темніє корч, закутаний від бризк
Благим рядном - нитчаткою сухою.

Олександр Сушко
2025.11.17 07:51
Сонцемісячні хлипи росою забризкали світ,
Котик мляво в кутку довилизує з рибою миску.
Знов у дзеркалі плаче знайомий до болю піїт,
Бо сатирик зробив ненавмисно своїм одаліском.

Закіптюжився взор, хвіст і грива обсмикані геть,
Візаві обгризає ростк

С М
2025.11.17 05:30
Раптом не в лад заспівав би чомусь
Хто покинув би залу тоді?
Згляньтесь, я трохи співатиму ось
І потраплю, як вийде, у ритм

О, я здолаю, як підтримають друзі
Я злечу, якщо підтримають друзі
Я сподіваюсь, із підтримкою друзів

Борис Костиря
2025.11.16 21:47
Вже день добігає кінця.
І посмішка тане з лиця.

Чимдужче прискорився час,
Засипавши брилами нас.

Куди він, шалений, летить?
Де все спресувалось у мить.

Володимир Бойко
2025.11.16 20:32
На світанку граби і дуби
Лаштувались піти по гриби
Узяли і корзин і мішків,
Та знайти не зуміли грибів.
Бо лисиці сховали лисички,
По печерах сидять печерички,
А дідусь-лісовик до комори
Позаносив усі мухомори.

Богдан Фекете
2025.11.16 15:29
Шосе тікає під мою машину
Закінчую цю погожу, погожу днину
І мить у декілька коротких хвилин
Змагається з вічністю, один на один

Осіннє сонце на призахідному обрії
Гріє мій мозок крізь скло і шкіру
Мружу очі тримаюся колії

Віктор Кучерук
2025.11.16 15:27
Тоді, коли пухнастим квітом
Духмяний дерен повнив двір, -
Теплом бабусиним зігрітий
Я був щоденно і надмір.
Та, як вареник у сметані,
Недовго добре почувавсь, -
Пора дитинства - гарна пані,
На мить з'явилась, пронеслась.

Сергій СергійКо
2025.11.16 14:56
Хмари, хмари примарні, зловісні,
Небосхилу розхитують ребра,
Де пітьма поглинає зірок неосяжне кубло.
Їм, натомість, самотні – злочинно, навмисно,
З оксамиту підступного неба,
З диким воєм, летять у приречене мирне житло.

Стіни, стіни зпадають, я

Артур Сіренко
2025.11.16 14:50
Вчитель Амок стояв біля прозорого чисто вимитого вікна і дивився на пейзаж пізньої глухої осені. Безнадійної, наче очі оленя, що побачив націлений на нього мушкет мисливця. Учні (капловухі та веснянкуваті, патлаті і закосичені, в чорній шкільній формі і з

Олена Побийголод
2025.11.16 13:04
– Наші захисники та захисниці
борються з ворогами (та ворогинями)!
...Втім, у кого є цицьки (чи циці?) –
не займатись їм богослужіннями...

(Серпень 2025)

Євген Федчук
2025.11.16 12:42
Розкажи-но нам, Миколо, як там було діло?
Як ви з князем Довгоруким до Криму ходили?
А то москалі собі все приписати хочуть
Та про свої перемоги тільки і торочать.
А ми чули, що й козаки там руку доклали.
І не згірше москалів тих в Криму воювали.
Ді

Микола Дудар
2025.11.16 11:46
В сфері внутрішніх відносин —
Вівці, гуси і кролі…
Кожне з них поїсти просить
І стареча, і малі…
В сфері зовнішніх відносин —
Поле, ліс, кущі, ріка…
Що не день, свої покоси
Кожним з них своя рука…

Олександр Сушко
2025.11.16 10:21
Лечу крізь час за обрій золотий
Туди, де колисає сонце тишу.
Немає там злостивої шопти,
Мелодії лишень, пісні та вірші.

Мажорний лад обарвлює печаль,
Пастельні фарби тонуть у веселці.
Мого життя не згасла ще свіча,

Тетяна Левицька
2025.11.16 02:27
Під прицілом чарівної Геби*
блискавка не вдарила тебе?
Будеш жити поки є потреба
зачерпнути море голубе.

Мрій затято про Гаваї тихі,
в фінікових пальмах острови.
Щоб яругою блукало лихо

Борис Костиря
2025.11.15 22:18
Хлопець вирвшив улаштувати
похорон свого кохання
і поклав жалобний вінок
до хвіртки своєї пасії.
Дівчина вийшла з двору
і нічого не розуміє:
хто це міг зробити?
Лише тут небо
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Мар'яна Савка (1972) / Вірші

 * * *

Контекст : “МАЛЮНКИ НА КАМЕНІ” (Київ, "Смолоскип", 1998)


Найвища оцінка Роман Росіцький 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Ванда Савранська 4 Любитель поезії / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2006-03-29 16:34:23
Переглядів сторінки твору 11247
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.576 / 5.3  (4.913 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.976 / 5.6)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.738
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Поезія Необароко, Неокласицизму, Неореалізму
Постфемінізм
Автор востаннє на сайті 2008.10.21 17:25
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2010-01-27 11:51:09 ]
Aвжеж...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-09-09 23:07:01 ]
Воістину, Майстра гідно оцінити здатен лише Майстер. (Я нікого не маю наміру образити. Це вислів загальновідомий). Дивно, що таких не знайшлося. Рука свербить поставити "6". (Та не впевнена, чи маю на це моральне право, тим паче тепер, після мною ж сказаного). Але 4 - це ж смішно для вірша такого високого рівня майстерності!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-09-09 23:23:59 ]
Нда, якось, Любо, не дуже файно вийшло. :)
Утім, оцінювати і справді не обов'язково, а висловити своє уподобання - думаю, цілком нормально.
Не думаю, що праві ті, які надто низько оцінили цей вірш.

Тільки з Майстром, схоже, трохи перебір, зараз Майстри довше визрівають - Предмет аж надто Величний, на той час гарній нашій поетесі було 26 і ще не близький, як на мою найскромнішу думку, шлях до Майстра.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-09-10 08:24:24 ]
Піднімемо несправедливо занижений читацький рейтинг! Тим більше, що вірш і справді гарний! 5.5.!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-09-10 10:06:40 ]
Погоджуюсь, шановна Редакціє. З Майстром справді - трохи перебір (дала волю емоціям). Та не думаю, що вік автора такий важливий. Хтось у 40 - початківець. А хтось (наприклад Симоненко) у 28 залишає по собі поетичні шедеври. У кожного поета - своя система координат у Поезії (і висота, і широта, і довгота). Та, справді, Предмет аж надто величний. Погоджуюсь!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-09-10 11:40:41 ]
А ще, напевно, дорога Любове, як у випадку із Симоненком і Лєрмонтовим, є і влив межі, і Промислу, що посиленими темпами формують особистість до Подальшого...
Але, все одно, найкращим вирішенням є осяйна і зріла старість. Коли вміле єство формує найтонші стосунки з Майбутнім, в якому вже майже і перебуває...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Росіцький (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-20 00:05:01 ]
Ех, який же той прокурений єгиптолог бідний. Мені його шкода. Чесно. А з іншого боку придушив би своїми власними руками за тупість непрохідну. Йому що жриця, що мумія продавчині соняшникового насіння - однаково. Але добре, що не вміє ставити пасток на ангелів. Бо на фоні совковської зневіри і атеїзму таки проблискує скупий промінчик реінкарнаційної віри. І це добре, бо так сказав Бог.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Росіцький (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-20 00:09:07 ]
А "очі" з "ночами" будуть римувати люди вовіки. І це не страшно. Бо оскома настає не від рими, а від власного заумія. І навіть у прохідних на сто відсотків передбачуваних рим може бути своя хвилина слави, коли ідуть в шерензі несподіваних метафор, яскравих образів і незвичних поєднань словесних. Амінь (сказано бо).