ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2024.11.22 19:35
«…Liberte, Fraternite, Egalite …»-
На істини прості тебе, Європо, Я наупомив нарешті,
Щоб ти жила , як споконвіку Тора Моя велить.
І що ж? Цього тобі видалось замало?
Як у пастви Мойсея м’ясо, демократія із носа лізе?
І ти силкуєшся прищепить її

Володимир Каразуб
2024.11.22 12:01
Я без тебе не стану кращим,
І вічність з тобою безмірно в цім світі мала,
Холодком по душі суне хмарами безконечність,
І сміється над часом, якого постійно нема.


08.02.2019

Володимир Каразуб
2024.11.22 09:46
Ось тут диригент зупинився і змовкли литаври,
Оркестр продовжував далі без грому литавр,
Диригент зупинився і арфи, і туби пропали,
І далі для скрипки та альтів диригував.
А потім замовкли і альти, і стишились скрипки,
Пропали гобої, кларнети, валто

Микола Дудар
2024.11.22 09:04
Нещодавно йшли дощі
Славно, строєм, жваві
І зайшли чомусь в кущі,
Кажуть, що по справі
Що за справа? хто довів? —
Я вже не дізнаюсь…
Краще бігти від дощів —
А про це подбаю…

Козак Дума
2024.11.22 08:12
Аби вернути зір сліпим,
горбатим випрямити спини,
з омани змити правди грим
і зняти з підлості личини.
Ще – оминути влади бруд,
не лицемірити без міри,
не красти, спекатись іуд,
у чесність повернути віру!

Микола Соболь
2024.11.22 05:55
І тільки камінь на душі
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?

Віктор Кучерук
2024.11.22 04:59
Одною міркою не міряй
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Софія Кримовська (1979) / Вірші / книга "свіТ...ЛО...тінь"

 ***




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-09-13 22:41:30
Переглядів сторінки твору 4030
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.079 / 5.5  (5.205 / 5.57)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.201 / 5.66)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.775
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.07.28 14:05
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
к т (Л.П./М.К.) [ 2010-09-13 23:18:26 ]
Дивуюся - коли ти встигаєш писати?
Перший іній на пізні троянди,
позолота із просиддю - серце. Просиддю - ріже якось

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-09-14 07:22:13 ]
Я подумаю, Анатолію!
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2010-09-13 23:30:06 ]
Красиво. Треба не забути купити ангорову хустку для бабусі. Дяка за підказку, а то з голови геть вилетіло.)))
В Стус
"Ти приснилась мені у мовчанні густому, як сон.
Ти мені увижалась далекою свічкою з пітьми.
Ти оточена щастям —
Чоловіком щасливим і дітьми.
Все як треба — любов, теплий обрис, неспокій, півтон."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-09-14 07:24:08 ]
Дякую!
Стус - глиба!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-09-14 05:55:34 ]
За винятком атчепяткі "іней" - чудова композиція, особливо закінчення!
З лю`,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-09-14 07:24:53 ]
Дякую, Юрчику, виправила уже))) Я така неуважна))
А орфографія навмисне вимкнена))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-09-14 12:14:23 ]
(Втираючи непрохану сльозу)
Сумно - проте й обнадійливо... :))
Але... кгм... "проседь"і "яд" - то ж російською, нє? І ще одне збиває з пантелику: як може розбитися намисто? Сиділа довгенько, пробуючи уявити собі цю картину. Ну, одна намистинка - ще так-сяк (і то - якщо з якогось ду-у-же крихкого матеріалу), але цілий разок?..
У вас дуже приємний голос (враження від подорожі по ютубу) ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-09-14 13:56:48 ]
Дякую, (намагаюсь пестливо проГенуіліти чи поМарити і не може, вибачте)!
"Просидь" дійсно російське, а от слово "просідь" як і "яд" рідко, але вживані. Дякую, що звернули увагу на помилку!
Дякую за подорож по моїм віршам в ютубі! і Цьом!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-09-14 14:39:34 ]
Про намисто: якщо це каміння із агатових, а особливо, халцидонових, то розбиваються такі камінці дуже швидко і часом навіть від биття одне об одне. Особоливо, як обробка та видобування не надто дорогі. Таке саме може бути і з яшмою (саме її могла носити моя ЛГ, чим знівечити свою доля). Це каміння червоно-чорного відтінку запобігає вагітності, але може призвести до повного безпліддя. Приблизно таку ж силу мають рожеві халцидони (дивлячись, де носити і в якій кількості), хоча дане каміння має й інше магічне значення. воно притягує або відштовхує людей.... Може, відштовхнула усіх моя ЛГ від себе?))) Щось я розфілософствувалась))



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-09-14 19:38:11 ]
Ого, як цікаво! Дякую, що просвітили - а то у мене намисто було тільки у дитинстві, та й те - пластмасове... Чогось я до таких прикрас байдужа. А тепер якщо і надумаюся купувати, то хіба з граніту - він начебто міцний :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-09-14 12:24:27 ]
Гарний вірш, Софійко, щемно-сумовитий...
Приємностей Тобі!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-09-14 13:57:20 ]
Цьом, Аделенько! Дякую і сонечка Тобі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Салар Уюні (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-14 14:53:36 ]
Софіє, а тут
І бісер
розлетівся зірками чи пилом.
і тут
Розлетілося зоряним пилом
Навмисно акцентоване повторення однієї думки?

А намисто дійсно може розбитись, в мене таке траплялось.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-09-14 20:50:21 ]
Повторення навмисне))) Слабкі енергетично люди часто собі вішають купу всього на шию, вуха, руки)))
ото все й побилось і розлетілось))) і на пил зітерлось)))
Цьом!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Міф Маковійчук (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-14 17:19:51 ]
"...позолота із просіддю - серце..."
Привіт, Софійко! КЛАСССС!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-09-14 20:50:47 ]
Цьом, Ігоре!
Дякую!