ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ірина Вірна
2026.01.28 23:03
У цьому будинку зникають душі....
Ти хочеш ступити на його поріг?
Спочатку прислухайся до звуків
(а раптом десь стогін ... крізь тишу століть)

У цьому будинку зникають душі...
Поріг переступлено...
Страшно? Не йди!

Тетяна Левицька
2026.01.28 20:52
Не вгамую серця стук...
Січень, змилуйся над нами.
Божевільний хуги гук
між розлогими ярами.

Милий в чаті пропаде,
згубиться і не знайдеться.
Припаде ж бо де-не-де.

Микола Дудар
2026.01.28 20:24
…ось вона, ось… старенька верба
Потрісканий стовбур все той же…
Що, не впізнала? пам’ять не та?
Ти зачекай… Вербонько-боже

Спомини лиш… встрічала весну
А в жовтні покірно жовтіла
Листя і віття з рос і в росу

Вероніка В
2026.01.28 19:15
сидить у мене птекродактиль на даху
і їсть хурму й мішає в голові бурду
і думає свою думу
ухух кажу ухух…
яку воно ото заварює собі уху
яку воно ото меле якусь х...

і в птеро лиш одна турбота

Іван Потьомкін
2026.01.28 18:46
Усе сторчма на цім святковім світі.
Лиш догори ходить єврей дає ногам.
Чи ж перший я, хто запримітив,
Що полотно мудріш, аніж художник сам?

Портрет мій був би рабину впору.
Затіснуватий, може, але ж пасує так.
Вічно і в’ їдливо вивча він Тору,

Ірина Білінська
2026.01.28 13:37
Які красиві ці сніги!
Які нестерпні!
Під ними тліє світ нагий,
як скрипка серпня…
Його чутлива нагота —
ламка і ніжна,
укрита попелом, як та
жона невтішна.

Борис Костиря
2026.01.28 11:13
Таємне слово проросте крізь листя,
Крізь глицю і знебарвлену траву.
Це слово, ніби істина столиця,
Увірветься в історію живу.

Таємне слово буде лікувати
Від викривлень шаленої доби.
Воно прорветься крізь сталеві ґрати,

Юрко Бужанин
2026.01.28 09:49
Це так просто —
не шукати істини у вині,
коли вона прозоро стікає
стінками келишка з «Чачею».
Входиш туди критиком,
а виходиш —
чистим аркушем.
Перша чарка — за герменевтику,

Олександр Буй
2026.01.27 20:27
Підвіконня високе і ковані ґрати.
Не побачити сонця за брудом на склі.
Номер шостий на дверях моєї палати –
Аж до сьомого неба портал від землі.

Стіни, білі колись, посіріли від часу,
Сіру стелю вінчає щербатий плафон,
Світло в ньому бліде – та ні

С М
2026.01.27 18:04
січневий день і вітер зимний
ось я закоханий чом би і ні
вітер пройма така причина
гріємося доторки рук твоїх

нумо станцюймо одні
в холоді цеї зими
твоє тепло &

Пиріжкарня Асорті
2026.01.27 13:35
якщо безладно наглядати
за техпроцесами всіма
то виробництво встати може
стійма

коли відкинувши убогість
побути мультиглитаєм
чому б не вкласти капітали

Вероніка В
2026.01.27 11:23
знаєш що там похитується
на гойдалці гілок
його не видно
тільки цей скрип
тільки він бачить напнуті на крони голоси

коли я вдягаю на плечі рюкзак
я хочу хотіти не слухати

Ірина Білінська
2026.01.27 11:05
Привіт,
невипадковий перехожий!
Не обертайся,
не ховай очей —
зізнайся, хто
твій спокій потривожив?
І що тобі у пам’яті пече?

Борис Костиря
2026.01.27 10:17
Це віршування, ніби вічне рабство,
Важка повинність і важкий тягар.
Воно підность в піднебесся раю,
Штовхає ордам первісних татар.

Це вічний борг перед всіма богами,
Перед землею, Всесвітом, людьми.
І ти не розрахуєшся з боргами,

Микола Дудар
2026.01.26 21:17
…ти помреш від блюзнірства й жадоби
На акордах брехні і піару.
Бо зачали тебе з перегару,
Що цікаво, ті, двоє, не проти…
У «замовленні» гнулись взірцево…
Для безхатьків потрібна ж іконна?
Якщо ні, то нехай, не «мадонна»…
Якщо так, не спіши, «короле

Ігор Терен
2026.01.26 18:45
А сатира, критика та гумор –
це пілюлі шоу шапіто,
де карикатури
із натури
вилікують одного на сто.

***
А лінія життя, що на долоні,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Світлана Луцкова (1971) / Вірші

 Передчуття



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-11-02 11:53:17
Переглядів сторінки твору 12387
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.780
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.09.04 16:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-11-05 20:24:42 ]
І я про те ж, Йванку. Бери, - надто буквально, чого у вірші хотілось би уникнути.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-11-02 15:27:27 ]
Класний вірш, і картинка дуже підходить... Якось гірко стало і боляче.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-11-02 20:16:22 ]
Так трапляється, зазвичай, коли погані передчуття не обманюють: єдиний випадок, коли правди не хочеться. Проте, одні двері зачиняються, інші - відчиняються, "гірко!" лунає і з кращого приводу :), боляче буває і від щастя... То - за це? Думаю, нагода знайдеться обов'язково.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-11-02 16:27:14 ]
Мені дуже до ґусту, те що ти, Світланко, постійно додаєш якусь двозначність у сказаному - як це "коли" -
щоби кожен собі вибрав - або дію, або запитання (може би додати "?" - для підсилення двозначності?)
Цьомики,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-11-02 20:18:01 ]
А мені - те, що ти не розгублюєшся перед двозначностями і не вимагаєш "прямого тєкста". Ну, і цьомики, звісно :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрій Мрія (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-02 20:48:47 ]
Пронизливо, Світлано!

А той джміль "у схололім осерді жоржини" - це він дзумить передчуттями?

Це той випадок, коли хочеться побажати ЛГ, аби передчуття виявилось оманливим! Най всі мрії здійсняться!




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-11-02 21:06:41 ]
Він там стукає - в такт ЛГ, яка завзято вибиває клином клин :) Най, дорога ММ!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-11-02 21:27:55 ]
Отакі вони - жіноче передчуття і жіноча відчайдушність... Дякую, пані Світлано, особливо за останній рядок.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-11-02 21:35:08 ]
Знайомі відчуття, пані Любо? Вам дякую. І Ваших нових віршів виглядаю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2010-11-02 21:45:39 ]
Так фантастично правдиво виписано, СВітланочко!
Проймає до "мозолів" на серці - від співпереживання!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-11-02 23:08:14 ]
Ех, Вікторіє, такі у нас ніжні серця: і там умудрилися мозолів понатирати :) Спів-переживемо! Дякую Вам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2010-11-02 23:12:03 ]
Так, ніжні, Світланочко! Але - і переживем, і переспіваємо! Вірю...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Магадара Світозар (Л.П./М.К.) [ 2010-11-02 22:42:14 ]
От люблю Вас читати і все! :)
У мене жодного разу при читанні Ваших творів не виникає відчуття щось переписати по-своєму... Ви наче пишете для мене... :) Спасибі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-11-02 23:01:42 ]
Тут вже обійшлося без передчуттів: який сюрприз оця поява! :) Рада Вам надзвичайно, дівчинко-руто. Ви думаєте, я забула про Вашого паперового змія?..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Багрянцева (М.К./М.К.) [ 2010-11-02 23:10:34 ]
Перечитала кілька разів. Влучно, лаконічно, глибоко. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-11-05 20:27:26 ]
Привіт, Оленко. І Вам дякую. Хоча цього разу хотілось би не "влучно", а "мимо" (для ЛГ краще)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2011-08-09 11:25:18 ]
Мій, однозначно "мій" вірш, такий рідний, і ...
Світлано, яке щастя,що Катруся Матвійко мені розказала про вас! Дякую за Поезію! Щиро дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2011-08-09 14:31:20 ]
Це, мабуть, Доля (так і хочеться сказати Дол-ик :)) Дяка і Вам, і Катрусі


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2011-08-09 13:55:58 ]
Світлано, вибачте, але я не втрималася - дуже хочеться, щоб ви поочитали вірш іншого автора - Володимира Пішка - в ньому таке відлуння, та ж мелодія і біль... Як таке трапляється? Гляньте самі

Володимир Пішко


А чого я чекаю? Уже підморозився терен.
У патлатих туманах червоно поморщився глід.
На оголенім белебні сивіє дуб-характерник.
І над горами місяць, як привид, - непевен і блід.

І чого я чекаю? То осінь, кохана, то осінь.
В підворітті зими, як поранений журавель,
я чекаю недолі, бо долю по світу носить.
Я за нею біжу, як захеканий менестрель.

Просто осінь, кохана, - пора, у якій менестрелі
починають співати тягучо-тривожні пісні.
Просто осінь! І я десь у лісі на жовтій постелі,
задивляючись в небо, рахую прожиті дні.

З двадцять восьмого липня рахую – аж до сьогодні.
Вже берези оголені кличуть мене в лікбез.
Я недолі чекав, але доля була благородною:
в підворітті зими дарувала мені тебе.

В підворітті зими я, доведений до істерики,
спалахну і погасну, як в небі нічний болід!
Просто осінь, кохана! Уже обморозився терен.
Просто осінь, кохана! В туманах поморщився глід.

І душа вже чорніє, немов обморожена рана,
світ жорстокий при сонці мене обігріти не зміг:
задивилася в небо туманне любов віртуальна
і тривожно чекає! - назавтра посиплеться сніг.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2011-08-09 14:37:48 ]
У мене все стискається всередині. Господи, що ж це таке? Як узагалі таке можливе?..


1   2   3   Переглянути все