ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.09.11 20:41
небосвітло вищезає
пітьма прохолоду ллє
був у тому вищий задум
що у нім було чиє
що із цих думок бездарних
із безрадних цих думок
мріями бреде ліхтарник
в сутінковий вогкий смог

Ірина Вовк
2026.09.11 18:51
ЦИКЛ І МЕСОПОТАМІЯ (Додаток)

«ВЕЛИЧ І ПОПІЛ НІНЕВІЇ»
(драматичний «ескіз» у ритмічній прозі на три з’яви
в дусі шумеро-аккадського епосу)

ДІЙОВІ ОСОБИ:
Хронос – Час Старого Світу, безпристрасний свідок епох.

С М
2026.09.11 16:51
Сексі Сейді, чому, чого
Ти обдурила всіх і кожного
Ти обдурила всіх і кожного
Сексі Сейді, охох, чому, чого?

Сексі Сейді, зламавши гру
На показ виклала усім
На показ виклала усім

Ольга Садкова
2026.09.11 15:18
Кручені паничі, ой, кручені.
Як в танкУ, вигинатись научені.

По паркану плетуться з квітами,
далі — вище — вишневими вітами.

Незбагненно плетуться стінами,
щоби ті не були просто сірими.

Марія Дем'янюк
2026.09.11 13:18
Білка бігає по гілках,
Пильно дивиться донизу,
Білка знає - тут ліщина,
І готова до сюрпризу.

Білка плигає завзято,
Бо угледіла горішки,
І радіє : "Як багато!

Борис Костиря
2026.09.11 12:29
Відбувся у природі збій,
Такий нечуваний, нежданий,
Немовби надійшов прибій,
Такий далекий і жаданий.

Щось у нутрі лісів кричить,
Благаючи про допомогу.
Так думку переплавить мить,

Вячеслав Руденко
2026.09.11 11:37
Не сумно, ні! — палає бовдур,
Тарган ховається під ковдру,
Тютюн димить, чорніє стовбур,
Годинник грає в стусани.

Хвилеподібно та без зброї,
В лататті білому, героєм,
У сінях сходи брав без бою,

Віктор Кучерук
2026.09.11 06:19
Вдивляюся пильно в обличчя людей
І радісних не помічаю, -
Сьогодні спокою немає ніде
В моєму стражденному краї.
Забули про графіки, плани та сни -
Не робимо свят і парадів, -
Щодня відчуваємо лютість війни
І бачимо подвиги, зради.

Артур Сіренко
2026.09.10 22:51
Деметра на коні вороному
Скаче нашим миршавим Всесвітом:
Підкови майстровані не Гефестом -
Меркурієм — власником білих сандалів
Та сандалового капелюха.
Важкі підкови цвяховані безнадією -
Відсутністю останнього нещастя,
Дзенькають дукатами Бартоло

хома дідим
2026.09.10 21:28
тривкі складнопорожні дні
складаються із порожнеч
великих менших і дрібних
ні зустрічей ані утеч
ні спілкувань ані новин
інформаційний білий шум
хто скілько виніс
скілько вніс

Ольга Садкова
2026.09.10 21:12
Десь відходить моє тепле літо,
неквапливо, без зайвих прощань.
Лиш торкнулось, ще сонцем сповите,
моїх рук і далеких бажань.

Я дивлюсь йому вслід без тривоги —
хай іде у свою далечінь.
У той край не питаю дороги,

Євген Федчук
2026.09.10 19:59
Зовсім звичайним ранок видававсь –
Похмурий, сірий. Ще в Москві не знали,
Що німці фронт під Вязьмою прорвали
І до Москви Гудеріан вже рвавсь.
Москву не було кому захищать,
Бо армії в оточення попали
І тисячами у лісах вмирали.
На них вже смерть по

Вячеслав Руденко
2026.09.10 15:15
Де ви, дозвілля невпізнані люди?
Де вихованці добра?
Долі масної спотворені груди
Ранками et cetera? —
Жовті лисички і швидкісні поні
Голосом регіт несуть,
Грають, мов картами, в довгу звитягу,
Сонце з-за обрію ждуть.

Борис Костиря
2026.09.10 12:13
Нехай гряде оновлення весни,
І зносить ідолів, старі закони,
І зазирає бурею у сни,
Долаючи погрози і прокльони.

Усе віджиле має відійти.
Чекаємо оновлення у жилах.
Ніщо нас не зупинить до мети

Ірина Вовк
2026.09.10 08:41
«ЗАГИБЕЛЬ АТЛАНТИДИ: Коли Океан закрив Небо»

(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі, у трьох сценах)

ДІЙОВІ ОСОБИ:
Атлант – верховний цар-жрець, у чиїх жилах солона кров Посейдона бореться з прахом землі.
Клейто – старша жриця, чиє серце б'ється

Вячеслав Руденко
2026.09.10 08:04
Зарясніли відтінки
Жовтих крапель впритул,
Неупинних, як фіжми,
Що занурились в мул.
До глибин від жаскої,
Нетривкої води,
У спотворений сумнів,
Що чекає біди.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Світлана Луцкова (1971) / Вірші

 Передчуття



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-11-02 11:53:17
Переглядів сторінки твору 13452
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.780
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.09.04 16:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-11-05 20:24:42 ]
І я про те ж, Йванку. Бери, - надто буквально, чого у вірші хотілось би уникнути.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-11-02 15:27:27 ]
Класний вірш, і картинка дуже підходить... Якось гірко стало і боляче.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-11-02 20:16:22 ]
Так трапляється, зазвичай, коли погані передчуття не обманюють: єдиний випадок, коли правди не хочеться. Проте, одні двері зачиняються, інші - відчиняються, "гірко!" лунає і з кращого приводу :), боляче буває і від щастя... То - за це? Думаю, нагода знайдеться обов'язково.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-11-02 16:27:14 ]
Мені дуже до ґусту, те що ти, Світланко, постійно додаєш якусь двозначність у сказаному - як це "коли" -
щоби кожен собі вибрав - або дію, або запитання (може би додати "?" - для підсилення двозначності?)
Цьомики,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-11-02 20:18:01 ]
А мені - те, що ти не розгублюєшся перед двозначностями і не вимагаєш "прямого тєкста". Ну, і цьомики, звісно :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрій Мрія (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-02 20:48:47 ]
Пронизливо, Світлано!

А той джміль "у схололім осерді жоржини" - це він дзумить передчуттями?

Це той випадок, коли хочеться побажати ЛГ, аби передчуття виявилось оманливим! Най всі мрії здійсняться!




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-11-02 21:06:41 ]
Він там стукає - в такт ЛГ, яка завзято вибиває клином клин :) Най, дорога ММ!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-11-02 21:27:55 ]
Отакі вони - жіноче передчуття і жіноча відчайдушність... Дякую, пані Світлано, особливо за останній рядок.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-11-02 21:35:08 ]
Знайомі відчуття, пані Любо? Вам дякую. І Ваших нових віршів виглядаю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2010-11-02 21:45:39 ]
Так фантастично правдиво виписано, СВітланочко!
Проймає до "мозолів" на серці - від співпереживання!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-11-02 23:08:14 ]
Ех, Вікторіє, такі у нас ніжні серця: і там умудрилися мозолів понатирати :) Спів-переживемо! Дякую Вам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2010-11-02 23:12:03 ]
Так, ніжні, Світланочко! Але - і переживем, і переспіваємо! Вірю...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Магадара Світозар (Л.П./М.К.) [ 2010-11-02 22:42:14 ]
От люблю Вас читати і все! :)
У мене жодного разу при читанні Ваших творів не виникає відчуття щось переписати по-своєму... Ви наче пишете для мене... :) Спасибі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-11-02 23:01:42 ]
Тут вже обійшлося без передчуттів: який сюрприз оця поява! :) Рада Вам надзвичайно, дівчинко-руто. Ви думаєте, я забула про Вашого паперового змія?..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Багрянцева (М.К./М.К.) [ 2010-11-02 23:10:34 ]
Перечитала кілька разів. Влучно, лаконічно, глибоко. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-11-05 20:27:26 ]
Привіт, Оленко. І Вам дякую. Хоча цього разу хотілось би не "влучно", а "мимо" (для ЛГ краще)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2011-08-09 11:25:18 ]
Мій, однозначно "мій" вірш, такий рідний, і ...
Світлано, яке щастя,що Катруся Матвійко мені розказала про вас! Дякую за Поезію! Щиро дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2011-08-09 14:31:20 ]
Це, мабуть, Доля (так і хочеться сказати Дол-ик :)) Дяка і Вам, і Катрусі


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2011-08-09 13:55:58 ]
Світлано, вибачте, але я не втрималася - дуже хочеться, щоб ви поочитали вірш іншого автора - Володимира Пішка - в ньому таке відлуння, та ж мелодія і біль... Як таке трапляється? Гляньте самі

Володимир Пішко


А чого я чекаю? Уже підморозився терен.
У патлатих туманах червоно поморщився глід.
На оголенім белебні сивіє дуб-характерник.
І над горами місяць, як привид, - непевен і блід.

І чого я чекаю? То осінь, кохана, то осінь.
В підворітті зими, як поранений журавель,
я чекаю недолі, бо долю по світу носить.
Я за нею біжу, як захеканий менестрель.

Просто осінь, кохана, - пора, у якій менестрелі
починають співати тягучо-тривожні пісні.
Просто осінь! І я десь у лісі на жовтій постелі,
задивляючись в небо, рахую прожиті дні.

З двадцять восьмого липня рахую – аж до сьогодні.
Вже берези оголені кличуть мене в лікбез.
Я недолі чекав, але доля була благородною:
в підворітті зими дарувала мені тебе.

В підворітті зими я, доведений до істерики,
спалахну і погасну, як в небі нічний болід!
Просто осінь, кохана! Уже обморозився терен.
Просто осінь, кохана! В туманах поморщився глід.

І душа вже чорніє, немов обморожена рана,
світ жорстокий при сонці мене обігріти не зміг:
задивилася в небо туманне любов віртуальна
і тривожно чекає! - назавтра посиплеться сніг.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2011-08-09 14:37:48 ]
У мене все стискається всередині. Господи, що ж це таке? Як узагалі таке можливе?..


1   2   3   Переглянути все