ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.08.17 13:49
Понеділок
Не віриться, що нині понеділок
І невгамовна, вічна суєта.
Біжить юрба, як зграя жвавих білок.
Тривога окуповує міста.
Цей вічний, нескінченній понеділок
Простягся на долонях самоти.
Крізь хащі міста, як новітній Ділан,
Ідеш кудись без ясної мети.

Вячеслав Руденко
2026.08.17 13:41
Між меланхолії невпізнаних
Де забагато аґрусу між згаяних
Алегоричність притаманна всім,
В апартаментах лицарів незайманих,
Де на бандурах висохлий зефір

І …ніч тримає ворона над прірвою,
А прірва прикидається бузком,
Густими полуничними сиропами,

Володимир Бойко
2026.08.17 13:31
Нетривіальні думки - 10
Штучний інтелект порахував інтелектуалів поштучно. Спершу отримав гарбуза, а потім ще й дістав на горіхи. Із зони комфорту потрапив просто на зону. Меланхолік помітив пожежу на горищі і відреагував по-філософському: «Гори ще…» Проблеми із го

В Горова Леся
2026.08.17 11:48
Ранку добрий
Ранку раночку, ти як брат мені.
Тихо дзенькає еСеМеС.
Ніч лякала - для серця матиме
Сотні жал і десятки лез.

Нахвалялася, все те гамузом
В сон розірваний зажене.
Закровавиться страху галасом

Ірина Вовк
2026.08.17 10:23
"Арсіноя. Забута тінь на сходах Артеміди"
Золоте сонце Егейського моря повільно занурювалося у воду, заливаючи передвечірнім світлом Ефес – одне з найвеличніших міст античного світу. З висоти пташиного лету воно здавалося розкішним мармуровим килимом, розгорнутим між зеленими пагорбами та гамірно

Тетяна Левицька
2026.08.17 09:07
Від злості, Боже, борони
Стрибнути вище голови
не вимагайте, люди.
В моїй ви шкурі не були,
не розтинали груди.

Та не пройшли моїх доріг,
нудотних хімій сорок.
Я бачила кривавий сніг

Віктор Кучерук
2026.08.17 06:45
* * *
Хоча іще квітують квіти
І сонцем повняться плоди, -
Уже тепла позбувся вітер,
А я менш пріє від ходи.
Уже геть зовсім непрозора
Поза рікою далечінь, -
Вже гублять листя осокори
І я лисію не один.

Тетяна Левицька
2026.08.16 23:54
Лірична соната
Гріховна та недосконала
На цій землі,
У склепах темних заховала
Гіркі жалі.

Можливо, ти не знала міри
Своїх бажань?
Пливла за привидами мрії

Ольга Садкова
2026.08.16 23:10
Пам'яті композитора і співавтора І. Ярового
Збирала в пригорщі слова,
звичайні й променисті,
щоб в них душа була жива
і поривання чисті.

І розсипала на столі
їх, друже, перед вами,
аби у вранішній імлі

Іван Потьомкін
2026.08.16 21:37
Дарунок з Миколаєва
Він надійшов не з того Миколаєва, на який зазіхав кремлівський мрійник, а з невеличкого містечка на Львівщині. У відповідь на свої дві книжки («Запорожець за Йорданом» та «Заплутавшись у гомоні століть») я отримав три («Розчарована осінь», «Терен у полум”

Охмуд Песецький
2026.08.16 21:21
Нічого не читатиму
Нічого і я не читатиму –
Ні батькового, ні материнського.
Скажу і про дідове з бабиним
У музи своєї під цицькою.

Ніхто і моїми поезами
Навряд чи будь-де зацікавиться.
Тож будьмо відверто тверезими

хома дідим
2026.08.16 19:58
* 175 *
як ми сиділи на трибуні
на стадіоні авангард
що також міг би зватись юність
в країні сумнозвісних рад
у день із дощиком серпневим
що до обіду вже ущух
як ми сиділи просто неба
усіх побачень і розлук

Євген Федчук
2026.08.16 19:03
Кубанська Україна
У Києві, москалів тим щоб подратувати,
Одну з вулиць ім‘ям новим рішили назвати –
Кубанської України. Москальщина злиться
І, хто знає, чим в майбутнім воно закінчиться.
Раптом вулицю назвали, ідею заклали
Й через роки Кубань, справді українська стала

Вячеслав Руденко
2026.08.16 18:41
Розпалився конюх у кошарі
Розпалився конюх у кошарі,
Затопив стоячою водою
Пічку, наче ковдру від клошарів,
В обладунках справжнього героя.

Був би Яковом,то мабуть мав би невід -
Пугачем співав на довгим ставом,
Хвилями біблійного сувою,

Артур Курдіновський
2026.08.16 13:52
Голос рідної землі (триКоло ронделів)
Милий Харкове! Ти Україні - не пасинок! Син!
Ти довірливий, саме тому і зализуєш рани!
На землі твоїй - кров, а тобі неймовірно погано...
Скільки буде червоних морів, океанів, краплин?

Я люблю тебе гірко! Плекаю... Ти в мене один!
Вічним феніксом з

Борис Костиря
2026.08.16 13:46
* * *
Прийшла весна, і споконвічна втома
На плечі сіла, як важезний птах.
Історію не сприймеш ти без брому.
Вона розвіється на злих вітрах.

Прийшла весна. Розтанула ґрунтівка.
Тече вода, а з нею і літа.
Так слово постає, немов гвинтівка,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ярослав Нечуйвітер (1967) / Вірші

 ***
...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Надія Цокур 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Святослав Синявський 4.5 Любитель поезії / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2007-03-14 22:34:21
Переглядів сторінки твору 13454
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.188 / 5.43  (5.010 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 5.241 / 5.5  (4.982 / 5.48)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.811
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2026.05.14 21:31
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Сазанська (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-14 22:40:33 ]
Біжу варити каву - гірку, справжню.Цукор класти?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-03-14 22:44:13 ]
Без цукру. Дві гвоздички і флягу "Ужгороду".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Сазанська (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-14 22:47:44 ]
ОК. Каву налито. пригощайтесь


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Павленок (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-14 22:48:01 ]
цей вірш справді можна порівняти із міцним якісним коньяком...(а поціновувачі знають. як непросто його знайти:))

повтори - чудово використані.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кондратюк (М.К./Л.П.) [ 2007-03-15 10:10:15 ]
Ярославе, привіт!
Хвото паміняй. Ато фізіономіст сказав би по ньому шо то не лікар (тим більше не гінеколог - на шо надіялись дівчата) і не технар, а паталогоанатом.
А вірш кльовий-кльовий. Я відчув смак кави на губах.
Люблю каву ледь пересмажену, дуже міцну 9три раз довести до кипіння, але не давати кипіти), без цукру і без будь-яких ізвращеній (в вигляді гвоздичок, родзинок, коноплі і без презерватива).З добрим другом під коньячок, майже мовчки. Вопшим майже по Макаревичу ("Популярная наркологія").

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-03-15 11:10:46 ]
Привіт, Юрку! А що там з хвото? Морда синя, чи що? Певно, якість низька?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Цокур (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-16 19:17:45 ]
Так, дійсно чудовий міцний вірш, із добірним присмаком Львова. Знаєте, чому? Бо мені подобаються кав'ярні у Лювові. І кава тут особлива. А коли її готує кохана (коханий), тоді ця кава найкраща в світі. Її ти не зможеш забути. Ось Ви пишете: "Я дуже далеко, Та подумки нині - з тобою"... Зорові образи яскраві і чуттєві. І туга кохання, це також присмак гіркої кави, яку заварили вдало Ви, щоб кожен читач задумався глибше про суєтність світу. А щастя, це зовсім мало: кава, і двоє поряд. І між ними справді Господь, який благословляє кохання. Так побачила я. Чудово!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Трикаш (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-18 11:18:42 ]
Ваша поезія світла, легка, про неї можна сміливо сказати: "Читаю і вірю", що не так часто зустрінеш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-03-18 20:58:23 ]
Марійцю, Ви це сприйняли майже так, як я сам! Особливо остання фраза. Власне, це головне, що хотів сказати тим віршем. Спасибі за розуміння!

Привіт, Наталочко! Ой, не можна хлопцям вірити! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Весна (М.К./Л.П.) [ 2007-03-24 09:22:24 ]
Приєднуюся до любителів кави :) Вдалі порівняння. Вразив вірш, Ярославе.
Стало сумно... Піду вип"ю кави...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-03-24 10:23:43 ]
А я вже зранку "начинився:)"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Александрова (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-28 12:46:03 ]
І я приєднуюсь - кави хочеться...
А вірш справді гарний.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Катерина Івченко (Л.П./Л.П.) [ 2007-06-08 13:31:06 ]
Щойно подумалось - шкода, що нема на сайті функції "додати у вибране"... а то б я Ваш вірш до колекції б забрала))
зачепив


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Катерина Івченко (Л.П./Л.П.) [ 2007-06-11 11:54:21 ]
Можна, звичайно))) тільки не дуже гіркої ;-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2007-07-19 15:51:29 ]
справжній львів’янин не уявляється мені без віршів про каву:))це така собі справа честі...проте не кожен додає до своїх кавових віршів коньяк, отже - респект, Ярославе:))чарівно..тільки крісло мені не сподобалось, воно впхалося і згвалтувало увесь антураж..проте це суто особисте бачення:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-07-20 02:26:00 ]
Дякую, Юльцю. Крісло щезло.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2007-07-22 22:08:37 ]
як на мене, то тепер без жодного ганджу... усе - тихо непритомнію, бо ж вірш і справді торкає десь якісь глибинні струни...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-07-22 22:42:49 ]
Юльцю, від непритомності добре помагає нашатирний спирт і... міцна кавуська. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Горшкова (Л.П./Л.П.) [ 2007-09-24 20:04:59 ]
На мою думку, дуже гарно! Мелодичні рядки. Співучі. І про Львів відразу нагадали. Була там лише раз - на конференції, але спогади залишились дуже приємні. Тож, незважаючи на мою можливу некомпетентність в оцінюванні (я тут новенька:), нижче шістки поставити не можу!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-05 22:22:12 ]
Гарна у вас кава, пане Ярославе, - самотня на двох... і Той, хто зєднав, між вами, але не розділяє вас і вам не заважає, бо він ще далі, ніж вона...