ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Паб Лімерик
2026.11.16 08:34
Вчителі в кабінеті завпеда
Освятили закон Архімеда.
А завгосп не святив.
Отакий колектив
Згуртувався навколо завпеда.

Розповів театральний бариста
Про симфонії Ференца Ліста.

Віктор Кучерук
2026.11.16 07:04
Під шелест опалого листя
Забави продовжує осінь -
Одягнута в шати багристі,
Повсюди тиняється боса.
Тумани сплітає в мережку,
Гойдає оголені віти
І сипле на вимиту стежку
Дарунки від себе чи літа.

Борис Костиря
2026.11.15 18:29
Не зупинятися у слові,
Коли сягнеш глибин, вершин.
Слова спочинуть охололі.
На слово сяде херувим.
Не зупинятися в розгоні,
В польоті до далеких зір,
Здолати мури й перепони
У прагненні забутих вір.

Євген Федчук
2026.11.15 17:40
Гортаю в Інтернеті сторінки,
Новини і погоду розглядаю,
Чогось собі цікавого шукаю
І, зокрема, якісь нові книжки.
На сайтах їх багато викладають.
Дивлюся, що читають москалі.
Вже й не дивуюсь їм узагалі,
То просто дикість, що вони читають.

Юрій Гундарів
2026.11.15 09:14
Його серце зупинилося 27 березня на Слов’янському напрямку. Прощання відбулося у Вербну неділю. Траурний кортеж розтягнувся через увесь Київ — від Майдану Незалежності до Лівого берега, де він жив.
На Троєщині та Лісовому масиві люди виходили з машин, ст

Ірина Вовк
2026.11.15 07:43
«ДЖОРДАНО БРУНО: Попіл нескінченності, або Ніч на площі Квітів»
(Драматичний есей-містерія на три дії з прологом)

Дійові особи:
Джордано Бруно (Ноланець) – філософ-домініканець, мандрівний мислитель-пантеїст, якому належить теорі

Віктор Кучерук
2026.11.15 07:07
Ні зорі, ні душі, ані тіні -
Тільки тиша й пітьма навкруги,
Тож в уяві малюю видіння
Місць отих, де іти до снаги.
Не буває там темряви й тиші,
І відсутні тривожні думки,
І хмарини там вітер колише ,
І світіння торкає щоки.

Володимир Бойко
2026.11.15 01:14
Людожерам непогано вдаються ролі людинолюбців. Хтось демократією живе, хтось нею грається. Політик – це особа, яка однією рукою будує державу, а іншою її руйнує. Навіть наймізернішим людцям доступні цукерки «Гулівер» в асортименті. Криводушн

Віктор Насипаний
2026.11.14 23:50
З молитви проростаєм до життя.
Комусь шляхи чи стежка невеличка.
А весни, як горобчики, летять.
Міліє, висихає люд, як річка.


Щодня кудись мчимо, як хитрий грак.
І враз, як тінь, в землі минаєм поспіль.

С М
2026.11.14 22:44
Безконечний дощ зі слів ллє в паперовий келих
Током, досхочу свавільним, сковзаючи крізь усесвіт
Сум водойм і хвилі втіх поймають мій відкритий розум
Осяюючи, пестячи

Jai Guru Deva Om
Світ незмінний, хай би що
Світ незмінний, хай би що

Світлана Пирогова
2026.11.14 22:03
Вуалями туманними вкриває листопад.
Мокріють і сиріють вулиці навколо.
Не залишилось майже осені чудних принад.
І сонця барва виглядає досить кволо.

Застигли сумно голі клени в сірому ряду.
Лапате листя застелило легко стежку,
(Нахаба вітер враз й

Ігор Шоха
2026.11.14 21:48
Лише у пам’яті спливає
дуга над плесами води
і сум за веселковим краєм.
На тому березі за плаєм
лишилися мої сліди.

У лузі, де росла калина
і де-не-де чортополох,

Іван Потьомкін
2026.11.14 21:34
«Йдучи до жінки, -Ніцше говорив,- треба брать батіг з собою». І ось він укупі з приятелем- філософом запряжені тягнуть віз, А підганяє обох їх батогом нічим, здавалося б, невиразна жінка. Обом судилось невблаганне «НІ» від неї,як мова заходила

хома дідим
2026.11.14 18:51
присіла ґава на димар
при іншій думці нерозкритій
який-сякий еміль верхарн
кому його державні ритми
старий єврей біля дверей
в його руках сезонні квіти
у нього власний апогей
він відає про смак амрити

Артур Курдіновський
2026.11.14 14:46
Кричить мені осінь захоплене "браво",
Дарує римовані оплески з листя.
Себе відчуваю воскреслим артистом -
Та вже нема сил на реакцію жваву.

Ні з ким у житті не співав я в октаву.
За те, що не змерз у порожньому місті
Кричить мені осінь захоплен

Артур Сіренко
2026.11.14 13:30
У 1895 році після завершення навчання в Київському інституті шляхетних дівчат доля закинула мене в одне подільське містечко N., де були білі хати-мазанки з солом’яними горобцевими стріхами, де круторогі корови та нечемні гуси ходили просто вулицями, де с
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ярослав Ковальчук
2026.11.12

Петро Бончицький
2026.11.08

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Нечуйвітер (1967) / Вірші

 ***

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Надія Цокур 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Святослав Синявський 4.5 Любитель поезії / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-03-14 22:34:21
Переглядів сторінки твору 14006
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.188 / 5.43  (5.010 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 5.241 / 5.5  (4.982 / 5.48)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.811
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2026.05.14 21:31
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Сазанська (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-14 22:40:33 ]
Біжу варити каву - гірку, справжню.Цукор класти?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-03-14 22:44:13 ]
Без цукру. Дві гвоздички і флягу "Ужгороду".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Сазанська (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-14 22:47:44 ]
ОК. Каву налито. пригощайтесь


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Павленок (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-14 22:48:01 ]
цей вірш справді можна порівняти із міцним якісним коньяком...(а поціновувачі знають. як непросто його знайти:))

повтори - чудово використані.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кондратюк (М.К./Л.П.) [ 2007-03-15 10:10:15 ]
Ярославе, привіт!
Хвото паміняй. Ато фізіономіст сказав би по ньому шо то не лікар (тим більше не гінеколог - на шо надіялись дівчата) і не технар, а паталогоанатом.
А вірш кльовий-кльовий. Я відчув смак кави на губах.
Люблю каву ледь пересмажену, дуже міцну 9три раз довести до кипіння, але не давати кипіти), без цукру і без будь-яких ізвращеній (в вигляді гвоздичок, родзинок, коноплі і без презерватива).З добрим другом під коньячок, майже мовчки. Вопшим майже по Макаревичу ("Популярная наркологія").

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-03-15 11:10:46 ]
Привіт, Юрку! А що там з хвото? Морда синя, чи що? Певно, якість низька?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Цокур (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-16 19:17:45 ]
Так, дійсно чудовий міцний вірш, із добірним присмаком Львова. Знаєте, чому? Бо мені подобаються кав'ярні у Лювові. І кава тут особлива. А коли її готує кохана (коханий), тоді ця кава найкраща в світі. Її ти не зможеш забути. Ось Ви пишете: "Я дуже далеко, Та подумки нині - з тобою"... Зорові образи яскраві і чуттєві. І туга кохання, це також присмак гіркої кави, яку заварили вдало Ви, щоб кожен читач задумався глибше про суєтність світу. А щастя, це зовсім мало: кава, і двоє поряд. І між ними справді Господь, який благословляє кохання. Так побачила я. Чудово!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Трикаш (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-18 11:18:42 ]
Ваша поезія світла, легка, про неї можна сміливо сказати: "Читаю і вірю", що не так часто зустрінеш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-03-18 20:58:23 ]
Марійцю, Ви це сприйняли майже так, як я сам! Особливо остання фраза. Власне, це головне, що хотів сказати тим віршем. Спасибі за розуміння!

Привіт, Наталочко! Ой, не можна хлопцям вірити! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Весна (М.К./Л.П.) [ 2007-03-24 09:22:24 ]
Приєднуюся до любителів кави :) Вдалі порівняння. Вразив вірш, Ярославе.
Стало сумно... Піду вип"ю кави...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-03-24 10:23:43 ]
А я вже зранку "начинився:)"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Александрова (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-28 12:46:03 ]
І я приєднуюсь - кави хочеться...
А вірш справді гарний.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Катерина Івченко (Л.П./Л.П.) [ 2007-06-08 13:31:06 ]
Щойно подумалось - шкода, що нема на сайті функції "додати у вибране"... а то б я Ваш вірш до колекції б забрала))
зачепив


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Катерина Івченко (Л.П./Л.П.) [ 2007-06-11 11:54:21 ]
Можна, звичайно))) тільки не дуже гіркої ;-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2007-07-19 15:51:29 ]
справжній львів’янин не уявляється мені без віршів про каву:))це така собі справа честі...проте не кожен додає до своїх кавових віршів коньяк, отже - респект, Ярославе:))чарівно..тільки крісло мені не сподобалось, воно впхалося і згвалтувало увесь антураж..проте це суто особисте бачення:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-07-20 02:26:00 ]
Дякую, Юльцю. Крісло щезло.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2007-07-22 22:08:37 ]
як на мене, то тепер без жодного ганджу... усе - тихо непритомнію, бо ж вірш і справді торкає десь якісь глибинні струни...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-07-22 22:42:49 ]
Юльцю, від непритомності добре помагає нашатирний спирт і... міцна кавуська. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Горшкова (Л.П./Л.П.) [ 2007-09-24 20:04:59 ]
На мою думку, дуже гарно! Мелодичні рядки. Співучі. І про Львів відразу нагадали. Була там лише раз - на конференції, але спогади залишились дуже приємні. Тож, незважаючи на мою можливу некомпетентність в оцінюванні (я тут новенька:), нижче шістки поставити не можу!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-05 22:22:12 ]
Гарна у вас кава, пане Ярославе, - самотня на двох... і Той, хто зєднав, між вами, але не розділяє вас і вам не заважає, бо він ще далі, ніж вона...