ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2026.07.02 19:34
Як заздрісна подруга ледь дівчину зі світу не звела
Були собі дві подруги, удвох із малого.
Разом росли, разом грались. Не було такого,
Щоби вони розсварились. Отак виростали.
А, коли уже дівчата на виданні стали,
То в одної з‘явивсь хлопець високий та гарний.
Друга його захотіла перейняти - марно.
В

С М
2026.07.02 18:13
Псяче Сопіння (Frank Zappa)
Шкрябаю каручу Шеві '39
Далі – на Ель Монті Ліжен стадіон
Підібрати визгу, о божественна
Тирить ковпаки, убитая у хлам

Пухлі дайси, бонґи, вперті в зад
Човен любови, готовий до атаки

Ванда Савранська
2026.07.02 16:48
Купальський віночок біженки
На Купала, ворожбитної ночі,
Волошковий я сплітала віночок.
Хай поплине, хай поплине
рікою,
Хочу бути в Україні
з тобою...

Де ти милий, знати хочу -

Борис Костиря
2026.07.02 13:16
Старі аркуші
Пора міняти це постільне,
Де потонув у глибині
Пекельних дум, листів осінніх,
Кошмарів, наче буруни.

У цьому ліжку народились
Прозріння, сумніви й жахи.
Руно постане, ніби диво

хома дідим
2026.07.02 10:12
* 129 *
я не зустрівся із тобою
цьогоріч
пишу вірша про це
і взагалі віршую
останній раз
я вийшов просто в ніч
казала ти усе
між нами по феншую

Віктор Кучерук
2026.07.02 05:58
* * *
Аби ми у снах не загрузли
І краще пізнали життя, -
Розбуджує тишу загуслу
Сирени тривожне виття.
Розколюють темряву ночі
Яскраві розриви ракет,
І никнуть у тьмі неохоче,
Як смуги хвостатих комет.

Ірина Вовк
2026.07.02 05:01
«АНА РЪИНА»: Волошкові очі Франції (продовження 11)
Розділ ХІІ. ПОВЕРНЕННЯ ДО ПАРИЖА: ТРІУМФ СИВОЇ БЕРЕГИНІ Час летів, мов стріла. Юний лев Філіп змужнів, його грива стала густішою, а державні турботи – важчими. Франція потребувала не лише сили, а й глибокої, давньої мудрості. І тоді король покликав т

Мар'ян Кіхно
2026.07.02 04:09
Хімікати (1-6)
Меркаптофос усіх од нього
комах виводить -
Одарка.

Не працює телефон.

Уявляєте якби клямку
зі мною відкупорити

Артур Курдіновський
2026.07.01 20:06
Абрикоси (рондель)
Нема, кому зібрати абрикоси
З дерев старих, які вклонились літу.
Коли ж я встиг навіки загубити
Кохання чарівне, світловолосе?

Давно немає бджіл, і зникли оси.
Життя не можна заново прожити!
Нема, кому зібрати абрикоси

Вячеслав Руденко
2026.07.01 19:26
Усе вже завтра- вчора і тепер!
Нас вабив мед, немов чаклун хвилин,
В хутунах вітру смуток проганяв,
Солодку млість і полохливу лінь
В німе ніщо завзято проводжав.

Можливо й треба, щоб часу пісок
Життя земне перетирав на пил —
Не заїдати ж медом огірок

Роксолана Вірлан
2026.07.01 16:40
Сила світанку
Тобою орошений світ ожива й золотіє,
тобою звучить розщебетана з дріму блакить
і мутлі летять на оту благодайну затію,
і перше проміння пливе крізь мережену віть.

Тобою земля розпечатує сонне прозріння,
твоїми ключами розчахнуті обрії дня
і сонце

Борис Костиря
2026.07.01 12:58
Негода
Найгірше йти у вітряну погоду
Під стрілами дощу, не знаючи мети.
Шукати марно неба нагороду
І сенсу у пустелі пустоти.
Гамуючи амбіції й погорду,
Для космосу піднесено цвісти.

Ти йдеш, увесь промоклий, задубілий.

хома дідим
2026.07.01 11:29
* 128 *
липневий едем
чутливість
чуттєвість
квіти жіночі
з пелюстками
тремкими
що відбувається
зрозуміло авжеж-бо

Іван Потьомкін
2026.07.01 10:47
Українська народа пісня
Сидить голуб на тополі, голубка на вишні.
“Скажи, скажи, моя мила, що маєш на мислі?”
“Хіба ж би я дурна була, розуму не мала,
Щоб я тобі, молодому, всю правду сказала?”
“Як не хочеш усю правду, повідай дещицю:
Чи сватів до тебе слати, чи піти топит

Ірина Вовк
2026.07.01 09:42
«АНА РЪИНА»: Волошкові очі Франції (продовження 10)
Розділ ХІ. ВІНЧАННЯ ПІД ПРОКЛЯТТЯМ РИМУ Року Божого 1062-го каплиця замку Крепі потопала в напівтемряві. Світло кількох десятків воскових свічок вихоплювало з мокрої кам'яної сутіні лише вівтар та потемніле від часу розп'яття. На вулиці лютувала зл

Віктор Кучерук
2026.07.01 07:23
* * *
Досвітній півень заспівав
І вслід загелготали
Гусята просячись на став,
Хоч світла ще замало,
Щоб мчати радо до води
По моріжку зеленім,
Де топче той гусій сліди,
Що схожий лиш на мене...
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15

Надія Ляшук
2026.06.14

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ганна Осадко (1978) / Вірші

 Ще одна варіація на едемську тему
...
перейти до тексту твору




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2007-03-21 12:35:45
Переглядів сторінки твору 5002
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.468 / 6  (5.244 / 5.65)
* Рейтинг "Майстерень" 5.460 / 6  (5.211 / 5.62)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.764
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2015.02.12 12:58
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2007-03-21 14:04:15 ]
Дуже цікава композиція, мені подобається, - як на мене, у творі поєднано два світобачення. Перша частина - модерністична, а друга - вже над стелею модернізму, в напрямку постмодернізму.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-21 15:08:51 ]
Ганнусе!
Зупер Класно... Я так не вмію сказати як Пан Володимир, бо понад стелею бачу Еден. :-))))
Є і мікро моменти, які мені не сподобались:
***
"І почуття схололи, як зола" - "зола" хоч існує в наших словниках, вважаю його ненашинським.
***
"Порожнє лоно вило на вітрах," - не знаю, якось цей образ мені не сподобався... особисто. Мо` тому, що не второпав про яке "лоно" іде справа... :-)

Закінчення - "сногшибатєльноє"!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-21 15:09:41 ]
Ставлю, як майже взірець! "6"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-03-22 13:51:43 ]
Вірш хороший, з гарним поглядом... Відучора ходжу навколо нього. Ніби все гаразд і щось не відпускає.
Деякі незрозумілості виникли.
Ганно, якщо Ваша ласка, допоможіть розібратися.
"Багаття згасло - знов не вберегла..." - тут мене хвилює "знов". Просто дуже цікаво, а у яких випадках до цього ще не вберегла?
Як на мене, варто було б приміткою дати роз'яснення щодо Ліліт.
"...ні любов, ні страх
Не потривожать почуттів довіку." - а любов, страх - це не почуття-відчуття?
"виснила у снах" - Вам не видається безглуздим звучанням? Тут одне із двох слів явно зайве.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Піл Грім (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-22 14:56:59 ]
Щось сказати - слів нема... А пишу тільки задля того, щоб оцінити твір на "6". :) Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2007-03-22 15:54:19 ]
Усім щиро вдячна за увагу! Одразу ж скажу, що вірш дуже свіжий - вчорашній - розпочатий у автобусі і закінчений на роботі - між черговою коректурою та халтурою, тому ще потребує змін та доопрацювань (на те вони і Майстерні:).
Виправила "лоно" на тіло. Н-да, щось я з тим лоном загнула:) Навіть уявити таку картину страшнувато - б-р-р...
Ліліт - це перша дружина Адама.Боженька створив її раніше від Єви. Та Ліліт була примхливою кобітою, попсувала вона нервів Адамові, ох попсувала! (здається, то була перша в історії феміністка). Тоді Ліліт покинула Адама, а Господь створив йому іншу жінку - з ребра - чемнішу. Так кажуть...
Далі - "знов не вберегла". Я написала так, бо надалі, у процесі історії, Єві приписуватимуть роль Берегині вогню, роду тощо. А її хтось питав, чи хоче вона взагалі отой вогонь берегти. Звісно, після стерильного раю і така роль - за щастя... Та Єва регулярно з нею не справлятиметься... Тому - "знов". Хоча, не сперечаюся, може й варто замінити. Те ж саме стосується інших зауваг. Думатиму... При нагоді...
Ще раз - усім дякую:))))))))))))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Святослав Синявський (Л.П./Л.П.) [ 2007-07-15 13:45:38 ]
Я би Юрцю вбив би за ту золу. Сидить 17 років у якомусь американському містечку і каже що це питоме слово не наше :-)
Пані Анно, твір суперстарівський!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-07-16 17:07:13 ]
Прошу пана до гіляки! :-)))))
Славцю - чому ми кажемо "попелюшка", а не мавпуємо "золушка"???? Га???
***
Коломия не Канада,
Коломия - місто!!!! :-)))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Святослав Синявський (Л.П./Л.П.) [ 2007-07-16 20:59:15 ]
Ну золушка, таке скажеш, то хай кляті москалі нашу Попелюшку так називають!

А Коломия то таки не Канада ;=))) То таки велике Місто! ;+)))