ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Гундарєв
2025.10.03 11:53
Цей поетичний ужинок присвячено нашим героям.
Тим, хто, на превеликий жаль, вже на небі…
І тим, хто, на щастя, на землі виборює нашу з вами свободу.


ВІЙНА ВБИВАЄ.
ЗЕМЛЯ ЗМУЧЕНА СТОГНЕ.
БАГРЯНА ТРАВА.

Віктор Кучерук
2025.10.03 06:52
Прискорилась бійня скажена,
Щоб швидше мети досягти, -
І тишу гвалтують сирени,
І вибухи множать хрести.
І ходять од хати до хати
Нещастя, печалі, жалі,
Немов одніє утрати
Замало стражденній землі...

Борис Костиря
2025.10.02 22:32
Повернутися в ніщо,
до першооснов,
перетворитися на порох,
відійти від справ,
зрозумівши суєтність
амбіцій і статусу,
повернутися
до того природного стану,

Сергій СергійКо
2025.10.02 20:26
Розчинились дерева й кущі
Після, сонця за обрієм втечі.
“Почитай мені, милий, вірші” –
Раптом, просиш ти тихо надвечір.
Після досить спекотного дня,
Прохолода приходить на поміч.
Ці хвилини – приємна платня
За незмінне “ми разом”, “ми поруч”.

Тетяна Левицька
2025.10.02 19:43
Невблаганно під дощем
Гірко плачеш без підстави.
Не навчилася іще
перед іншими лукавить.

Правда гірше від ножа
ріже слух зарозумілим.
Де ж та праведна межа,

Світлана Майя Залізняк
2025.10.02 17:28
Осіннє соте" - співана поезія. Запрошую слухати.
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 14 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом а

Євген Федчук
2025.10.02 16:56
Сидять діди на Подолі. Сидять, спочивають.
Бо ж неділя, після церкви вже занять не мають.
Ото хіба посидіти та поговорити
У тіньочку, бо ж надворі середина літа.
Поміж ними сидить сивий, ще міцний Микита.
Йому, мабуть, нетерплячка на місці сидіти.
П

Іван Потьомкін
2025.10.02 13:17
Судний день перетвориться на свято...
Отож, натщесерце, зодягнені в усе біле,
з накинутими на плечі талітами
простують в синагоги навіть ті,
хто не молиться й порушує приписи шабату.
Кожному хочеться, щоб сталось так,
як пророкував протягом всього ж

Ярослав Чорногуз
2025.10.02 12:06
День осінній коротшає, тане,
Дощ усі розмиває сліди.
Лунко падають долі каштани
Під шумок монотонний води.

І під звуки розкотисті туби --
Сум зненацька пошерх, порідів --
Ми кохались так пристрасно, люба,

Віктор Кучерук
2025.10.02 11:47
Дощем навіяна печаль
Покірну душу охопила, -
Штрикнула в серце, мов кинджал,
Та з тіла вимотала сили.
Чудовий настрій відняла
І стала прикрість завдавати,
Бо мрії знищила дотла,
Бо знову сам нудьгую в хаті...

Юрій Гундарєв
2025.10.02 11:04
жовтня зустрічає свій день народження легендарний англійський рок-музикант. Мало хто знає його справжнє ім‘я Гордон Самнер, але сценічне - Стінг, що у перекладі означає «жалити», відомо кожному, хто цікавиться сучасною музикою.
Він від першого дня повном

Юрій Гундарєв
2025.10.02 09:27
Сутеніло рано, як завжди наприкінці листопада. Поет Н. зробив ковток майже зовсім холодної кави і перечитав щойно написаний вірш. Його увагу зупинив один рядок: «І серце б‘ється, ніби птах…» Скільки вже цих птахів билося біля серця?! Н. закреслив «ніб

Борис Костиря
2025.10.01 22:21
Ящірка - це сенс,
який вислизає з рук.
Чи не є Всесвіт
такою самою ящіркою?
Ми шукаємо необхідних слів,
які падають у траву
і губляться там.
Ящірка є необхідним словом,

Юрій Гундарєв
2025.10.01 10:09
Російські окупанти офіційно стверджують, що б‘ють лише по військових об‘єктах…
28 вересня 2025 року внаслідок чергової нічної масованої атаки на Київ загинула
12-річна Олександра Поліщук, учениця 7-Б класу.

Знов військові об‘єкти - діти!
Витягують

Віктор Кучерук
2025.10.01 08:46
Знову листя опале
І пожовкла трава, -
І захмарена далеч,
І ріка нежива.
Німота безутішно
І самотність така,
Що незатишно віршам
У тужливих рядках.

Борис Костиря
2025.09.30 22:19
Чоловік повернувся додому
На батьківський тривожний поріг,
Розчинивши столітню утому,
Накопичену в сотні доріг.

Та удома його не чекали,
І батьки вже померли давно.
Поросли бур'яном рідні камені
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ганна Осадко (1978) / Вірші

 Ще одна варіація на едемську тему




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-03-21 12:35:45
Переглядів сторінки твору 4731
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.468 / 6  (5.244 / 5.65)
* Рейтинг "Майстерень" 5.460 / 6  (5.211 / 5.62)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.764
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2015.02.12 12:58
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2007-03-21 14:04:15 ]
Дуже цікава композиція, мені подобається, - як на мене, у творі поєднано два світобачення. Перша частина - модерністична, а друга - вже над стелею модернізму, в напрямку постмодернізму.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-21 15:08:51 ]
Ганнусе!
Зупер Класно... Я так не вмію сказати як Пан Володимир, бо понад стелею бачу Еден. :-))))
Є і мікро моменти, які мені не сподобались:
***
"І почуття схололи, як зола" - "зола" хоч існує в наших словниках, вважаю його ненашинським.
***
"Порожнє лоно вило на вітрах," - не знаю, якось цей образ мені не сподобався... особисто. Мо` тому, що не второпав про яке "лоно" іде справа... :-)

Закінчення - "сногшибатєльноє"!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-21 15:09:41 ]
Ставлю, як майже взірець! "6"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-03-22 13:51:43 ]
Вірш хороший, з гарним поглядом... Відучора ходжу навколо нього. Ніби все гаразд і щось не відпускає.
Деякі незрозумілості виникли.
Ганно, якщо Ваша ласка, допоможіть розібратися.
"Багаття згасло - знов не вберегла..." - тут мене хвилює "знов". Просто дуже цікаво, а у яких випадках до цього ще не вберегла?
Як на мене, варто було б приміткою дати роз'яснення щодо Ліліт.
"...ні любов, ні страх
Не потривожать почуттів довіку." - а любов, страх - це не почуття-відчуття?
"виснила у снах" - Вам не видається безглуздим звучанням? Тут одне із двох слів явно зайве.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Піл Грім (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-22 14:56:59 ]
Щось сказати - слів нема... А пишу тільки задля того, щоб оцінити твір на "6". :) Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2007-03-22 15:54:19 ]
Усім щиро вдячна за увагу! Одразу ж скажу, що вірш дуже свіжий - вчорашній - розпочатий у автобусі і закінчений на роботі - між черговою коректурою та халтурою, тому ще потребує змін та доопрацювань (на те вони і Майстерні:).
Виправила "лоно" на тіло. Н-да, щось я з тим лоном загнула:) Навіть уявити таку картину страшнувато - б-р-р...
Ліліт - це перша дружина Адама.Боженька створив її раніше від Єви. Та Ліліт була примхливою кобітою, попсувала вона нервів Адамові, ох попсувала! (здається, то була перша в історії феміністка). Тоді Ліліт покинула Адама, а Господь створив йому іншу жінку - з ребра - чемнішу. Так кажуть...
Далі - "знов не вберегла". Я написала так, бо надалі, у процесі історії, Єві приписуватимуть роль Берегині вогню, роду тощо. А її хтось питав, чи хоче вона взагалі отой вогонь берегти. Звісно, після стерильного раю і така роль - за щастя... Та Єва регулярно з нею не справлятиметься... Тому - "знов". Хоча, не сперечаюся, може й варто замінити. Те ж саме стосується інших зауваг. Думатиму... При нагоді...
Ще раз - усім дякую:))))))))))))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Святослав Синявський (Л.П./Л.П.) [ 2007-07-15 13:45:38 ]
Я би Юрцю вбив би за ту золу. Сидить 17 років у якомусь американському містечку і каже що це питоме слово не наше :-)
Пані Анно, твір суперстарівський!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-07-16 17:07:13 ]
Прошу пана до гіляки! :-)))))
Славцю - чому ми кажемо "попелюшка", а не мавпуємо "золушка"???? Га???
***
Коломия не Канада,
Коломия - місто!!!! :-)))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Святослав Синявський (Л.П./Л.П.) [ 2007-07-16 20:59:15 ]
Ну золушка, таке скажеш, то хай кляті москалі нашу Попелюшку так називають!

А Коломия то таки не Канада ;=))) То таки велике Місто! ;+)))