ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Майя Залізняк
2025.06.21 15:22
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 10 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.

Ілюзія

О

Хельґі Йогансен
2025.06.21 15:16
Маючи за плечима 12 років досвіду роботи в психіатрії та 9 — у психотерапії, я щодня стикаюся зі складністю людських переживань. Поряд із цією професійною діяльністю моє життя завжди супроводжує любов до поезії — як до читання, так і до написання. Нерідко

Іван Потьомкін
2025.06.21 12:57
І виростають покоління,
Котрі не чули тишини.
О найстрашніше з літочислень -
Війна війною до війни"
Ліна Костенко


Війни невигойні стигмати.

Віктор Кучерук
2025.06.21 05:06
Хлопчик має хом’яка, –
І без відпочинку
Всюди носить на руках
Чарівну тваринку.
З хом’яком і спить, і їсть,
І уроки учить, –
Ні подій нема, ні місць,
Що близьких розлучать.

Борис Костиря
2025.06.20 21:58
Мовчання, як вулкан.
Мовчання, як гора,
яка здатна народити
невідомо що:
красеня чи потвору,
але в будь-якому разі
щось грандіозне.
Мовчання, як плід,

С М
2025.06.20 15:51
Начебто дві голови у тебе
І два люстерка у руці
Проповідники з цегли із хрестами золотими
І твій ніс задрібний у краю цім
У голові твоїй місто
У твоїй кімнаті в’язниця
Натомість рота слонячий хобот
Пияцтво

Світлана Майя Залізняк
2025.06.20 15:22
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 8 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.



Панно Фа

Козак Дума
2025.06.20 14:58
Якщо порівнювати між собою такі явища, як політику, релігію і проституцію, відверто оцінюючи їх із точки зору людської моралі, то доведеться визнати, що остання із цієї тріади для суспільства – уже найменше зло.

Віктор Кучерук
2025.06.20 07:48
Вигулюючи песика на лузі,
Побачилась картинка отака:
Стоїть рогата із великим пузом
І вим’я так набралось молока,
Що я дійки відтягую руками,
Дійничку наповняючи ущерть,
Як тричі за добу робила мама,
Допоки я маленький був іще.

Борис Костиря
2025.06.19 21:35
Снігова маса розтає,
як магма часу.
Усе робиться хиским,
непевним у пухкому снігу.
Снігова маса проникає
у черевики, як сутності,
які ми не помічали,
як невидимі смисли,

Євген Федчук
2025.06.19 20:51
На вулиці спекотно, навіть парко,
Здавалось, сонце ладне спопелить.
Дідусь з онуком прогулялись парком,
На лавці сіли трохи відпочить.
Дерева прохолоду їм давали.
Пташки співали радісні пісні.
Отож, вони сиділи, спочивали.
Кущі позаду виросли тісні

Світлана Пирогова
2025.06.19 12:21
Літо видихає спеку,
і не тільки сонце розпеклось,
нечестивці пруть ракети,
скручена у мізках, мабуть, трость.
В них давно згоріла совість.
КАБи і шахеди дістають.
Падають безсилі сови,
в попелищі гине мирний люд.

Віктор Кучерук
2025.06.19 09:59
Голосистою напрочуд
Зрана горлиця та є,
Що в гайку щодня туркоче
Й довше спати не дає.
А батьки казали сину:
Їдь скоріше у село
І там гарно відпочиниш,
Нашим бідам всім на зло.

Світлана Майя Залізняк
2025.06.18 22:44
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 7 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.

Рожеві метел

Борис Костиря
2025.06.18 21:33
Уламки любові, уламки світів,
Які народились, щоб швидко померти.
Ти космос зруйнуєш без меж і мостів,
Де вже не існує народжень і смерті.

Уламки любові ніяк не збереш,
Вони розлетілися в простір печальний.
У дикому реготі буйних пожеж

Іван Потьомкін
2025.06.18 19:14
Слухаючи брехливу московську пропаганду, неодноразово ловиш себе на тому, що десь уже читав про це: що зроду-віку не було ніякої тобі України, що мова українська – це діалект російської... Та ще чимало чого можна почути з екранів телевізора чи надибати
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04

Ольга Незламна
2025.04.30

Тея ТектоНічна
2025.04.25






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ганна Осадко (1978) / Вірші

 Ще одна варіація на едемську тему
Цей світ холодний, Господи, як Ти,
До Твого раю спалені мости,
І в роті присмак яблука і втрати.
Багаття згасло - знов не вберегла…
І почуття схололи, як зола.
Любов - це вибір. З кого вибирати?

Це бýло, наче острів, - ми і Бог:
Солодка млість, поділена на трьох …
Байдужий холод… Що Йому до того?
Хоч за Ліліт давно вже загуло,
Господь мовчав, видзьобуючи зло,
Як соняшник із сонця золотого.

Порожнє тіло вило на вітрах,
Порожнє серце - ні любов, ні страх
Не потривожать почуттів довіку.
А сад буяв - родючий, як весна,
І яблуком, що виснила у снах,
Я поділилась з першим чоловіком.


Що було потім? Пил і сум доріг,
І Батько на порозі, і поріг
Холодні…Наче яблуко - причина…
Чи я кохала? Вже не пригадать.
Мій чоловік змалів, неначе тать -
Під серцем ворушилася дитина.

Ні вибору, ні слів. Та самота,
Що нам довіку душу огорта,
Сплелася пуповиною із раєм…
На видноколі ранок засинів…
Вже почалося… Хочу двох синів…
Найстаршого я кликатиму Каїн.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-03-21 12:35:45
Переглядів сторінки твору 4631
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.468 / 6  (5.244 / 5.65)
* Рейтинг "Майстерень" 5.460 / 6  (5.211 / 5.62)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.764
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2015.02.12 12:58
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2007-03-21 14:04:15 ]
Дуже цікава композиція, мені подобається, - як на мене, у творі поєднано два світобачення. Перша частина - модерністична, а друга - вже над стелею модернізму, в напрямку постмодернізму.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-21 15:08:51 ]
Ганнусе!
Зупер Класно... Я так не вмію сказати як Пан Володимир, бо понад стелею бачу Еден. :-))))
Є і мікро моменти, які мені не сподобались:
***
"І почуття схололи, як зола" - "зола" хоч існує в наших словниках, вважаю його ненашинським.
***
"Порожнє лоно вило на вітрах," - не знаю, якось цей образ мені не сподобався... особисто. Мо` тому, що не второпав про яке "лоно" іде справа... :-)

Закінчення - "сногшибатєльноє"!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-21 15:09:41 ]
Ставлю, як майже взірець! "6"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-03-22 13:51:43 ]
Вірш хороший, з гарним поглядом... Відучора ходжу навколо нього. Ніби все гаразд і щось не відпускає.
Деякі незрозумілості виникли.
Ганно, якщо Ваша ласка, допоможіть розібратися.
"Багаття згасло - знов не вберегла..." - тут мене хвилює "знов". Просто дуже цікаво, а у яких випадках до цього ще не вберегла?
Як на мене, варто було б приміткою дати роз'яснення щодо Ліліт.
"...ні любов, ні страх
Не потривожать почуттів довіку." - а любов, страх - це не почуття-відчуття?
"виснила у снах" - Вам не видається безглуздим звучанням? Тут одне із двох слів явно зайве.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Піл Грім (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-22 14:56:59 ]
Щось сказати - слів нема... А пишу тільки задля того, щоб оцінити твір на "6". :) Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2007-03-22 15:54:19 ]
Усім щиро вдячна за увагу! Одразу ж скажу, що вірш дуже свіжий - вчорашній - розпочатий у автобусі і закінчений на роботі - між черговою коректурою та халтурою, тому ще потребує змін та доопрацювань (на те вони і Майстерні:).
Виправила "лоно" на тіло. Н-да, щось я з тим лоном загнула:) Навіть уявити таку картину страшнувато - б-р-р...
Ліліт - це перша дружина Адама.Боженька створив її раніше від Єви. Та Ліліт була примхливою кобітою, попсувала вона нервів Адамові, ох попсувала! (здається, то була перша в історії феміністка). Тоді Ліліт покинула Адама, а Господь створив йому іншу жінку - з ребра - чемнішу. Так кажуть...
Далі - "знов не вберегла". Я написала так, бо надалі, у процесі історії, Єві приписуватимуть роль Берегині вогню, роду тощо. А її хтось питав, чи хоче вона взагалі отой вогонь берегти. Звісно, після стерильного раю і така роль - за щастя... Та Єва регулярно з нею не справлятиметься... Тому - "знов". Хоча, не сперечаюся, може й варто замінити. Те ж саме стосується інших зауваг. Думатиму... При нагоді...
Ще раз - усім дякую:))))))))))))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Святослав Синявський (Л.П./Л.П.) [ 2007-07-15 13:45:38 ]
Я би Юрцю вбив би за ту золу. Сидить 17 років у якомусь американському містечку і каже що це питоме слово не наше :-)
Пані Анно, твір суперстарівський!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-07-16 17:07:13 ]
Прошу пана до гіляки! :-)))))
Славцю - чому ми кажемо "попелюшка", а не мавпуємо "золушка"???? Га???
***
Коломия не Канада,
Коломия - місто!!!! :-)))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Святослав Синявський (Л.П./Л.П.) [ 2007-07-16 20:59:15 ]
Ну золушка, таке скажеш, то хай кляті москалі нашу Попелюшку так називають!

А Коломия то таки не Канада ;=))) То таки велике Місто! ;+)))