ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Вячеслав Руденко
2026.04.28 11:33
Човни з очерету! Волхви на човнах! -
Рятуйте світи від наруги -
В сльоті палітурні ворони летять
І дві паперові папуги!

Волхви безупинно вітають сльоту,
Хто ж їм заборонить вітаться*,
В крисанях із хутра в добу золоту,

Тетяна Левицька
2026.04.28 10:59
Небесна твердінь безмежна,
а хмари, мов гроб, важкі.
Цей всесвіт мені належить,
як хмарочоси міські.

Будинок пече зіниці,
фундамент — ножем в землі,
у пам'яті на правиці

Борис Костиря
2026.04.28 10:56
Я люблю важливий час затишшя
Перед вибухом в полях сумних,
Як заходить сонце на узвишшя
В променях яскраво-золотих.

Так натхнення у часи утоми
Причаїлось птахом у лісах.
У тенетах суму і ризоми

Ольга Олеандра
2026.04.28 08:42
Весна. На вістрях пер пташини
понад серцями плавко лине,
не віддаляючись від них.

Гойдають крила піднебесся,
пильнуючи у гніздах дещо
дорогоцінне і крихке.

Віктор Кучерук
2026.04.28 06:36
Мигочуть дні, мелькають тижні,
Струмок надій змілів до дна, -
Нечасто нині бачу ближніх,
Забув знайомих імена.
Все більш зітхань і менше сміху,
Хоч хліб чужий іще не їм, -
Живу неначе на потіху
Всіляким недругам своїм.

Володимир Бойко
2026.04.28 00:31
Візьми мене, мов поїзд, на ходу,
Аби хотілось так, щоб не здавалось.
Нехай в чужі обійми упаду,
Аби-но лиш паскудним не дісталось.

Минуть усі, і я колись мину –
Історія нікого не жаліла.
Лишень шкода змарновану весну

Іван Потьомкін
2026.04.27 22:02
Чом такі трагічні лики,
Чом мудреці такі сумні,
Такі печальні всі святі?
В очах страждань живі в них бліки,
Їх сумніви такі прості,
Живі вони і без покриву,
Істини дивляться такі сумні.
На печальній оцій тризні

Світлана Пирогова
2026.04.27 21:12
Пора вечірня тулиться до вікон,
Немов вуаллю покриває ззовні.
Утомлений весняний лікоть
Впирається, насолодившись вповні.

За день не знали руки відпочинку.
Весна барвінок з рястом розстеляла
І підбирала кольори й відтінки.

С М
2026.04.27 20:50
Як голова завертиться, на землю дивись, якщо вийде
Мої пильні очі упустили її, в тому бігові
Чутливий мій розуме, старий для сліз
Не ладний жити, умирати не згідний
Зупини свої сумніви, подвигаючи світ
Самостійно

Немає часу любити, і себе розкрити

Володимир Невесенко
2026.04.27 19:44
Тишина в місцині хирій.
Бойовища відгули.
Лиш ключі летять у вирій,
звідусіль: «Курли, курли!..»

Небосхил горить пурпурно,
блякне хмар линка фланель.
А над цямрою зажурно

Охмуд Песецький
2026.04.27 16:08
Кораблі нашого жеребу
не покидають річищ,
йдучи за лоціями
Старших Арканів,
до затоки
вікової недуги 
колись молодої води.

Борис Костиря
2026.04.27 11:45
Час іде скрадливо і неспішно
Хижим звіром, птахом, павуком,
Протікаючи у вічні вірші
І б'ючись об скелі літаком.

Його плин прискорюється звучно,
Не спитавши дозволу у нас.
Тигром невситимим стрімко, рвучко

Вячеслав Руденко
2026.04.27 10:59
Хто постіль розстеляє?
Хміль чи боги?
Вівчар блаженний ?
Мармуру жарина?

Бажання, сенс,
Питоме животіння,
Маяк в молитві

Тетяна Левицька
2026.04.27 10:34
Знайди розраду, де її нема в помині.
В минуле стежка лопухами заросла.
На роздоріжжі рип'яхи і конюшина,
А на бруківці - кропива і ковила.

Ковтають сиві небеса хмарини спілі,
Немов колись зефір місцеві дітлахи.
Покинутих приміщень сходи задубілі

хома дідим
2026.04.27 06:34
гуляти із батьками в парк роззиратися на каруселі на інших людей із дітьми скриньки із морозивом а ще там сухий лід · оркестр із репродукторів виконує щось життєстверджувальне чим не едем але морозива ніколи не досить · роззиратися на газетний автомат 60х

Віктор Кучерук
2026.04.27 05:51
Там немає ні вікон, ні стін,
Ні упертої в небо покрівлі, -
Тільки плач господині, як дзвін,
Б'ється гучно в руїни будівлі.
Там немає нічого уже,
Крім побитої цегли і тиньки,
Які сумно щодня стереже
Від біди збожеволіла жінка...
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Христя Алчевська / Вірші

 До збуджених надій




Найвища оцінка Редакція Майстерень 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Ретро Лю 5 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-03-30 17:54:19
Переглядів сторінки твору 8296
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 3.790 / 5.25  (4.176 / 5.25)
* Рейтинг "Майстерень" 3.781 / 5.5  (3.977 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.675
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 1999.11.30 00:00
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-30 19:23:10 ]
"Мов думок рій, раніш незнаний.", а "Мов рій думок, раніш незнаний." - звучить краще.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2007-03-30 19:29:23 ]
Юрію, вони одні із перших, та ще й красуні! Як багато було до нас красунь, і таких поетичних красунь.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-30 19:32:22 ]
Та я ніц не кажу - красуня!
Наші Жінки - усі Красуні (кожна по своєму)!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-03-30 21:41:22 ]
Це була дивовижна родина. Вона дала світові шістьох дуже обдарованих дітей.
Старший син Дмитро (1866-1920), був кандидатом природничих наук, хоча, як і брати, мав і музичні здібності — грав на віолончелі та гітарі. 1920 року його розстріляли в Криму більшовики.
Григорій Олексійович (1866-1920) став композитором, викладав вокал. На початку ХХ століття були популярними його романси «Безмежнеє поле», «Душа — се конвалія ніжна», симфонія «Альоша Попович».
Донька Ганна (1868-1931) закінчила Харківську художню школу, викладала у недільній школі. Її чоловіком став Олексій Бекетов, відомий професор, академік архітектури.
Микола Алчевський (1872-1942), театральний критик, автор першого українського букваря для дорослих у радянські часи. Помер від голоду в окупованому Харкові.
Іван Алчевський (1876-1917) все життя віддав сцені, помер під час гастролей на Кавказі. Його ліричний тенор слухала публіка Дела Монне в Бельгії, Конвент Гарден у Лондоні, Гранд Опера в Парижі, був солістом Маріїнського оперного театру в Петербурзі, співав на сцені Великого у Москві — виконував партії Германа у «Виновій дамі» Чайковського, Петра у «Наталці Полтавці» Лисенка. У Москві організував драматичне товариство «Кобзар», у яке об’єдналися вихідці з України й популяризували в Росії українське мистецтво.
Найменша донька Христина (1882-1931), як і мати, спочатку вирішила присвятити себе педагогіці, закінчила 1902 року в Парижі педагогічні курси. У Харкові була активісткою товариства грамотності, викладала в недільній школі. Згодом своє «вільнодумство» стала виявляти поетично і незабаром стала відомою поетесою. Радянська влада, не зважаючи на вільнолюбні мотиви поезії Христини Олексіївни, не була лояльною до поетеси — занадто національними були її твори.

І мало хто знає, що перший у світі пам’ятник Шевченкові встановив колись саме Олексій Алчевський, їх батько, в своєму дворі у Харкові. Тепер цей пам’ятник знаходиться в одному з Київських музеїв.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2007-03-30 21:59:03 ]
Безумовно, Ларисо, тут наші мистецькі корені, якщо так дозволено казати. До речі, є трохи про Алчевських і в "етюдах" http://www.maysterni.com/publication.php?id=11123


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Цокур (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-31 09:48:30 ]
Творчий доробок Христі Алчевської відкрився широкому загалу не так давно. Замовчуваннням обходили цю постать, не включаючи її твори у посібники, шкільні підручники. Христя Алчевська гарний дитячий автор. А в дорослій поезії, це тендітна красива чаєчка, що має крила пружні і палке серце.