"Дертись від болю на стіни," - ось тут зайвий склад, але то, можливо, не випадково?
Дуже гарний вірш.

Так гірко-соковито. Гарно і милозвучно.

Катрусю (нічого, що я так звертаюся?), а таки Ви не розгледіли. :)

річого, будь ласка))
можливо, й не розгледіла - пояснюйте
бачу надійну зв'язку "стіни - спинить"
чого не бачу?

Все, Мирославо, не пояснюйте - вже бачу...
але вважаю, що не принципово, - форма формою, але ж є ще й контекст

У поезії принцип - річ така суперечлива. ;) Все залежить від автора. Але мені завжди цікаво, чому автор робить на чомусь акцент.

Мені теж здається, що кращий принцип - дослухатися до природного розвитку подій, тобто, якщо в цій місцевості нахил, наприклад, на Захід, то, після будь-яких сюжетних стрибків, течія так чи інакше на Захід. Підсвідомо це завжди відчувається. Щодо ритму, чи швидкості течії, то це вже ніби залежить від глибини, розміру потоку, конкретного сюжетного русла?
Отож, вірш, як на мене, гарненький, хіба, що чисто по-чоловічому - "Годі у небо плакать?"

А я проти того додаткового складу. Він кидається в очі, і ріже слух. А усі спроби якось його пояснити вважаю штучними, бо авторка написала так, не тому, шо зумисне міняла ритм, а тому, що не помітила і/або не знайшла альтернативи.

Колись цікаву фразу сказав і пан Ляшкевич - "Поезія - це перш за все рамки". Вихід за рамки має бути обгрунтований змістовно. Він не є, що не кажіть. Тому оцінка 5.5 майстерень завищена. Хоча вірш гарний :)

Успіхів, Юліє :)

я абсолютно не злий :) доопрацюйте вірша - і пан Олесь переоцінить його. Але, про смаки не сперечаються, комусь подобається - комусь ні. я, принаймні, свою оцінку обгрунтував :)

Юліє, невже Ви думаєте, що це єдине зле, що я помітив у вірші і поставив 5? :) Ви помиляєтесь!
"Соком гнилої черешні" - кілько складів?
"Стиснулось" - де наголос?
"Годі НА небо" - фонетично краще і змістовно цікавіше.
Між "Голос зривати криком..." і "Віру мовчання спинить" стрімкий перехід, то мала б бути нова строфа, але побудова вірша не є по-строфовою.

"Дертись в жалю на стіни,
Голос зривати криком..." - здається лишні уточнення стану. Може якось з іншого боку краще описати щось?

"Стиснулось, впало в кому" - не до кінця зрозумів, та й не дуже сподобалось. Стиснулось?? Падати в кому??

Та й настрій. Ніби заклик до боротьби, спочатку,.. а в кінці - втрата віри взагалі. Різка зміна настрою, чи не так?

Зате "Темно застигне... Ти не" - дуже сподобалося, гарно і мило читається.

Олесю, ви ніби намагаєтесь завжди бути зваженим, а в даному коментарі таки емоційні. "Допрацюйте вірша" - це ж майже неможлива для виконання порада, зважаючи на різні його бачення?
Моє бачення трохи схематичне - Юлія Овчаренко, автор "статусу" "Любителя Поезії", чий вірш, як на мене, цілком відповідає "5.5" (що не суперечить і загальній концепції сайту щодо вияскравлення кращого у кожній спробі).
Вірш має природній витік, основний динамічний кульмінаційний момент, який ніби за розміром не вписується (вписувався) так? А зараз "Дертись в жалю на стіни" - вписується, але вже не є тим основним хребтом напруження, який приводить до основного статичного (у безмір) кульмінаційного моменту "Темно застигне... Ти не
Бачитимеш конвульсій."
Як на мене тільки таке рішення, щодо болю (який так затягується) і було адекватне "Дертись від болю на стіни".
І, здається, Юліє ви ще якісь рядки, окрім "болю" змінили?

Я тішуся, Юліє, тішуся! Я дуже люблю Вашу лірику. Нехай, якщо чесно, я згоден з порушенням ритміки (коментар Редакції про кульмінаційний момент), але Ви це зрозуміле вже потім, коли почали коментувати. Ось до чого це я, розумієте? :) Ви випадково підкресили потрібний момент, випадково зіпсутою ритмікою, чого самі не зрозуміли на момент написання. Хоч це теж добре :) Успіхів, і дякую за гарну дискусію усім. Мене переконали і я міняю оцінку :)