ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.10.02 22:32
Повернутися в ніщо,
до першооснов,
перетворитися на порох,
відійти від справ,
зрозумівши суєтність
амбіцій і статусу,
повернутися
до того природного стану,

Сергій СергійКо
2025.10.02 20:26
Розчинились дерева й кущі
Після, сонця за обрієм втечі.
“Почитай мені, милий, вірші” –
Раптом, просиш ти тихо надвечір.
Після досить спекотного дня,
Прохолода приходить на поміч.
Ці хвилини – приємна платня
За незмінне “ми разом”, “ми поруч”.

Тетяна Левицька
2025.10.02 19:43
Невблаганно під дощем
Гірко плачеш без підстави.
Не навчилася іще
перед іншими лукавить.

Правда гірше від ножа
ріже слух зарозумілим.
Де ж та праведна межа,

Світлана Майя Залізняк
2025.10.02 17:28
Осіннє соте" - співана поезія. Запрошую слухати.
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 14 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом а

Євген Федчук
2025.10.02 16:56
Сидять діди на Подолі. Сидять, спочивають.
Бо ж неділя, після церкви вже занять не мають.
Ото хіба посидіти та поговорити
У тіньочку, бо ж надворі середина літа.
Поміж ними сидить сивий, ще міцний Микита.
Йому, мабуть, нетерплячка на місці сидіти.
П

Іван Потьомкін
2025.10.02 13:17
Судний день перетвориться на свято...
Отож, натщесерце, зодягнені в усе біле,
з накинутими на плечі талітами
простують в синагоги навіть ті,
хто не молиться й порушує приписи шабату.
Кожному хочеться, щоб сталось так,
як пророкував протягом всього ж

Ярослав Чорногуз
2025.10.02 12:06
День осінній коротшає, тане,
Дощ усі розмиває сліди.
Лунко падають долі каштани
Під шумок монотонний води.

І під звуки розкотисті туби --
Сум зненацька пошерх, порідів --
Ми кохались так пристрасно, люба,

Віктор Кучерук
2025.10.02 11:47
Дощем навіяна печаль
Покірну душу охопила, -
Штрикнула в серце, мов кинджал,
Та з тіла вимотала сили.
Чудовий настрій відняла
І стала прикрість завдавати,
Бо мрії знищила дотла,
Бо знову сам нудьгую в хаті...

Юрій Гундарєв
2025.10.02 11:04
жовтня зустрічає свій день народження легендарний англійський рок-музикант. Мало хто знає його справжнє ім‘я Гордон Самнер, але сценічне - Стінг, що у перекладі означає «жалити», відомо кожному, хто цікавиться сучасною музикою.
Він від першого дня повном

Юрій Гундарєв
2025.10.02 09:27
Сутеніло рано, як завжди наприкінці листопада. Поет Н. зробив ковток майже зовсім холодної кави і перечитав щойно написаний вірш. Його увагу зупинив один рядок: «І серце б‘ється, ніби птах…» Скільки вже цих птахів билося біля серця?! Н. закреслив «ніб

Борис Костиря
2025.10.01 22:21
Ящірка - це сенс,
який вислизає з рук.
Чи не є Всесвіт
такою самою ящіркою?
Ми шукаємо необхідних слів,
які падають у траву
і губляться там.
Ящірка є необхідним словом,

Юрій Гундарєв
2025.10.01 10:09
Російські окупанти офіційно стверджують, що б‘ють лише по військових об‘єктах…
28 вересня 2025 року внаслідок чергової нічної масованої атаки на Київ загинула
12-річна Олександра Поліщук, учениця 7-Б класу.

Знов військові об‘єкти - діти!
Витягують

Віктор Кучерук
2025.10.01 08:46
Знову листя опале
І пожовкла трава, -
І захмарена далеч,
І ріка нежива.
Німота безутішно
І самотність така,
Що незатишно віршам
У тужливих рядках.

Борис Костиря
2025.09.30 22:19
Чоловік повернувся додому
На батьківський тривожний поріг,
Розчинивши столітню утому,
Накопичену в сотні доріг.

Та удома його не чекали,
І батьки вже померли давно.
Поросли бур'яном рідні камені

С М
2025.09.30 21:29
я стрів її на реєстрації
фужер вина – у руці
чекала напевно по справах
при ній – безногий чоловік
о не все йтиме так як бажав би
не все йтиме так як бажав би
не все йтиме так як бажав би
та постарайся ще

Володимир Мацуцький
2025.09.30 19:28
Мишка з песиком і котик
заховалися у ботик,
з нього хвостики стирчать,
в ньому хвостики пищать.

Як збиралась Галя в школу
ботик з рук стрибнув додолу,
з нього хвостики стирчать,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Жорж Дикий (1961) / Вірші

 № 2




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2006-02-09 14:01:08
Переглядів сторінки твору 4544
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / 0  (4.627 / 5.15)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / 0  (4.652 / 5.21)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.753
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми АНДЕГРАУНД! Без кохання, любові, ніжностей !
Автор востаннє на сайті 2015.01.16 14:36
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2006-04-14 16:17:16 ]
Шановний, я одного не розумію. Ба ні, навіть більше:
ПО-перше, якщо болить, то (можливо я тупий?) - я, наприклад, знаю чому або мовчу, щоб ніхто бува не подумав, що я ТОГО:)
ПО-друге, ви ж не знаєте чому, але причину болю називаєте святою(нагадаю "в святім вогні") - отже ви невідоме називаєте святим, а якщо так, то схожі на дикуна(і тут ваше прізвисько вибране дуже вдало), який поклоняється всьому про що не знає.
Я веду до того, що твір(літературний)на мою скромну думку має піднімати людину, вище неї ж, А НЕ ВТОПЛЮВАТИ ЇЇ В ЛАЙНІ!!!!!!!!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Новіцька (Л.П./М.К.) [ 2006-04-18 07:51:21 ]
Взагалі-то обоє рябоє.
Перший переганяє казані-переказані словеса в надії бити на жалість, і не вдається саме тому, що і тема, і спосіб давно вже приїлися, а улюблений автором етос теж, перепрошую на слові, старій жабі по коліна. Якийсь ніби мікрошевченко. (Паралелі очевидні.)
Другий пробує навантажити логічними прорахунками, але говорить так, ніби чув дзвін, а не знає, де він. Отже, простіше кажучи. Простежмо лінію болю в перших двох строфах: автор не знає, чого болить душа, він мовчки страждає, бо "балачки зайві" - і за тим ще три строфи з поясненням причини болю. Перша нелогічність. Далі. Я маю великий сумнів, що кінцевий висновок (треба бити, щоб любити, а потім розпачати над мертвим тілом) можна назвати таким уже святим. Як на мене, радше фарисейським. Бо той розпач, очевидно, поможе, як вмерлому кадило. Це нелогічність із погляду типової людської поведінки.
А щодо шляху догори, то неможливо, на жаль, стрибнути вище власної планки. Отака сумна мораль.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2006-07-17 14:21:20 ]
А рими то доволі примітивні...
Де пошук чогось нового?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2006-10-02 20:46:38 ]
Ну, що тут сказати? Останні два дописувачі все пояснили.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдана Шацька (Л.П./М.К.) [ 2007-05-15 19:24:36 ]
не розумію, нащо розчленовувати вірш на органи, дошукуватися якоїсь банальної чи формальної логіки. Це ж образ, імпульс, марево, поштовх.
А щодо логіки, то, як на мене, все якраз дуже логічно: люди часто завдаю болю тим, кого люблять, а коли їх втрачають, тільки тоді, як правило, розуміють, що втратили.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жорж Дикий (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-17 19:03:41 ]
Тото і воно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Шкідлива Звичка (Л.П./Л.П.) [ 2007-07-12 23:23:00 ]
зараз щось таке приблизно відчуваю...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Шкідлива Звичка (Л.П./Л.П.) [ 2007-07-12 23:29:20 ]
зараз щось таке приблизно відчуваю...