ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Бойко
2026.09.13 06:46
У природному парку в Японії
І верблюди, і коні, і поні є.
На японські дива
Претендує москва,
Бо у неї права на Японію.

У злиден

Віктор Кучерук
2026.09.13 06:31
Минають безрадісно роки,
Але відчуваю, бува,
Що досі надія глибока
На краще у серці жива.
Неначе від написів титли
На дулах столітніх мортир,
Нікуди донині не зникли
Мої сподівання на мир.

хома дідим
2026.09.12 21:46
переконай себе у тім
що наша зустріч недаремна
що ти цього давно хотів
що цей момент є одкровенням
мовби сезон доречний день
і карусель чим не французька
що зачаровує дітей
проз таємниче слово дзуськи

Вячеслав Руденко
2026.09.12 21:04
Рука ще пестить Фаберже,
Крихке й примарне береже,
В густе пірнає бланманже —
Тоді і прісно.

Немов Каафи* у Пейсах,
Чи сподік* сподівань і Птах —
Синиць, відтанулих в снігах,

Ольга Садкова
2026.09.12 21:01
Понеділок. Час до школи
але Грицик трохи кволий.
В «Сталкера» до ночі грав,
не торкався інших справ.

Де наплічник, не згадає,
— Може, бачив хто? — питає.
Сердяться і мама, й тато:

Борис Костиря
2026.09.12 13:06
До давніх каменів я припадаю
І чую шепіт із глибин віків.
Середньовічний замок - вхід до раю,
Але ключів немає від замків.
Я чую гул віддаленої битви,
Промови, клятви, навіжений шал,
Відлуння стародавньої молитви.
Запрошує історія на бал.

Світлана Пирогова
2026.09.12 12:52
Хоч хилить вітер стебла до стебла,
І тирсу нагинає аж до млості,
Осіннє сонце - часточка тепла,
Як міні-літо зігріває простір.

Радіє вересневий сонцелюб,
Бо золотаві кучері шле сонце.
І для душі якийсь незвичний люкс,

Віктор Кучерук
2026.09.12 06:15
Душу змучує тривога,
Серце стиснув міцно страх, -
Потяглась моя дорога
По небажаних місцях.
Тут, де палиці в колеса
Уставляють через день,
То не в захваті від п'єси,
То байдужі до пісень.

хома дідим
2026.09.11 20:41
небосвітло вищезає
пітьма прохолоду ллє
був у тому вищий задум
що у нім було чиє
що із цих думок бездарних
із безрадних цих думок
мріями бреде ліхтарник
в сутінковий вогкий смог

Ірина Вовк
2026.09.11 18:51
ЦИКЛ І МЕСОПОТАМІЯ (Додаток)

«ВЕЛИЧ І ПОПІЛ НІНЕВІЇ»
(драматичний «ескіз» у ритмічній прозі на три з’яви
в дусі шумеро-аккадського епосу)

ДІЙОВІ ОСОБИ:
Хронос – Час Старого Світу, безпристрасний свідок епох.

С М
2026.09.11 16:51
Сексі Сейді, чому, чого
Ти обдурила всіх і кожного
Ти обдурила всіх і кожного
Сексі Сейді, охох, чому, чого?

Сексі Сейді, зламавши гру
На показ виклала усім
На показ виклала усім

Ольга Садкова
2026.09.11 15:18
Кручені паничі, ой, кручені.
Як в танкУ, вигинатись научені.

По паркану плетуться з квітами,
далі — вище — вишневими вітами.

Незбагненно плетуться стінами,
щоби ті не були просто сірими.

Марія Дем'янюк
2026.09.11 13:18
Білка бігає по гілках,
Пильно дивиться донизу,
Білка знає - тут ліщина,
І готова до сюрпризу.

Білка плигає завзято,
Бо угледіла горішки,
І радіє : "Як багато!

Борис Костиря
2026.09.11 12:29
Відбувся у природі збій,
Такий нечуваний, нежданий,
Немовби надійшов прибій,
Такий далекий і жаданий.

Щось у нутрі лісів кричить,
Благаючи про допомогу.
Так думку переплавить мить,

Вячеслав Руденко
2026.09.11 11:37
Не сумно, ні! — палає бовдур,
Тарган ховається під ковдру,
Тютюн димить, чорніє стовбур,
Годинник грає в стусани.

Хвилеподібно та без зброї,
В лататті білому, героєм,
У сінях сходи брав без бою,

Віктор Кучерук
2026.09.11 06:19
Вдивляюся пильно в обличчя людей
І радісних не помічаю, -
Сьогодні спокою немає ніде
В моєму стражденному краї.
Забули про графіки, плани та сни -
Не робимо свят і парадів, -
Щодня відчуваємо лютість війни
І бачимо подвиги, зради.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Жорж Дикий (1961) / Вірші

 № 2
Болить душа - чого?
Не знаю.
Болить i все -
мовчу, страждаю.
Балачки зайвi,
у менi
горить душа
в святiм вогнi.

“Вогонь добра
вогонь любовi” -
а все довкiл
зiйшло од кровi,
i треба бить,
аби любить,
і мертвих вже
боготворить.

Та ти ж людина
чом оце
тебе я битиму
в лице?
І раз, i другий,
i добить
А потiм мертвого
любить.

І шкодувать
за тим, ким був,
та рiзать далi,
хто поснув...




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2006-02-09 14:01:08
Переглядів сторінки твору 4845
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / 0  (4.627 / 5.15)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / 0  (4.652 / 5.21)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.753
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми АНДЕГРАУНД! Без кохання, любові, ніжностей !
Автор востаннє на сайті 2015.01.16 14:36
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2006-04-14 16:17:16 ]
Шановний, я одного не розумію. Ба ні, навіть більше:
ПО-перше, якщо болить, то (можливо я тупий?) - я, наприклад, знаю чому або мовчу, щоб ніхто бува не подумав, що я ТОГО:)
ПО-друге, ви ж не знаєте чому, але причину болю називаєте святою(нагадаю "в святім вогні") - отже ви невідоме називаєте святим, а якщо так, то схожі на дикуна(і тут ваше прізвисько вибране дуже вдало), який поклоняється всьому про що не знає.
Я веду до того, що твір(літературний)на мою скромну думку має піднімати людину, вище неї ж, А НЕ ВТОПЛЮВАТИ ЇЇ В ЛАЙНІ!!!!!!!!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Новіцька (Л.П./М.К.) [ 2006-04-18 07:51:21 ]
Взагалі-то обоє рябоє.
Перший переганяє казані-переказані словеса в надії бити на жалість, і не вдається саме тому, що і тема, і спосіб давно вже приїлися, а улюблений автором етос теж, перепрошую на слові, старій жабі по коліна. Якийсь ніби мікрошевченко. (Паралелі очевидні.)
Другий пробує навантажити логічними прорахунками, але говорить так, ніби чув дзвін, а не знає, де він. Отже, простіше кажучи. Простежмо лінію болю в перших двох строфах: автор не знає, чого болить душа, він мовчки страждає, бо "балачки зайві" - і за тим ще три строфи з поясненням причини болю. Перша нелогічність. Далі. Я маю великий сумнів, що кінцевий висновок (треба бити, щоб любити, а потім розпачати над мертвим тілом) можна назвати таким уже святим. Як на мене, радше фарисейським. Бо той розпач, очевидно, поможе, як вмерлому кадило. Це нелогічність із погляду типової людської поведінки.
А щодо шляху догори, то неможливо, на жаль, стрибнути вище власної планки. Отака сумна мораль.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2006-07-17 14:21:20 ]
А рими то доволі примітивні...
Де пошук чогось нового?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2006-10-02 20:46:38 ]
Ну, що тут сказати? Останні два дописувачі все пояснили.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдана Шацька (Л.П./М.К.) [ 2007-05-15 19:24:36 ]
не розумію, нащо розчленовувати вірш на органи, дошукуватися якоїсь банальної чи формальної логіки. Це ж образ, імпульс, марево, поштовх.
А щодо логіки, то, як на мене, все якраз дуже логічно: люди часто завдаю болю тим, кого люблять, а коли їх втрачають, тільки тоді, як правило, розуміють, що втратили.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жорж Дикий (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-17 19:03:41 ]
Тото і воно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Шкідлива Звичка (Л.П./Л.П.) [ 2007-07-12 23:23:00 ]
зараз щось таке приблизно відчуваю...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Шкідлива Звичка (Л.П./Л.П.) [ 2007-07-12 23:29:20 ]
зараз щось таке приблизно відчуваю...