От, біда! Недогледіли в магазині! Це ж тра! :)
Яночко, від задоволення аж шия росте!

Для дітей дуже нелегко писати, добре, що у нас така бібліотечка виникла :)
Але і коментувати теж не просто, ось, наприклад, - "Всі шарфи коротенькі" - я би тут запропонував "та такі вже коротенькі", а ще
"Є великі, і маленькі
Є широкі, і вузенькі," - але це погляди когось дорослого, а важливе саме дитяче сприйняття :)

скажу по правді, що мій, що Ваш варіанти не з найкращих
Але в мене краще стоїть справа із звукописом,
У вас: Т-Т-К-Ж
у мене:С-Ш-Ф + сонорнаий Р, що відіграє роль голосного
мої звуки творяться в одному місці, а Ваші гуляють по всьому ротові, до того ж ТА- ТА створює ефект заїкання.
для дітей, які не володіють формуванням власне українських звуків, (а у мене це майже всі)стоїть завдання не лише вивчити нові слова, а й виговорити важку звукову кострукцію.
це ускладнює роботу і ніяк не викликає любові до мови.
до того ж повтор слова ШАРФ повертає дитину до змісту вірша, і текст для неї не стає просто набором звуків, які треба завчити , бо так хоче вихователь чи мама.
для цього ж служать і рядки
Є великі, є маленькі
Є широкі, є вузенькі
вони роблять вірш ігровим, його можна показати руками, а це підключає ще один різновид пам"яті.
цей вірш можна обігрувати на заняттях із сенсорики, коли діти лише знайомляться з поняттями величин, його можна театралізувати, провести за ним бесіду про екзотичних тварин та пори року.
тобто з цим тексто можна працювати і вчити дитину чомусь новому.
А, на мою думку, дитяча література має бути насам перед навчальною, тоді дитина звикне працювати з нею, брати щось для свого розвитку у житті, а не лише почитувати детиктивчики та любовні романи.

Янко, перепрошую, що втручаюся, але мене у цьому віршику турбує невідповідність складів рядків, що римуються. От наприклад, перші два -
ваш варіант:
"На базарі жираф
Вибирає теплий шарф.",

мій варіант:
"На базарчику жираф
Вибирає теплий шарф".

Якщо мені, дорослій, тяжко читати Ваші рядки, то як же дітям? Вони перший рядок просто-напросто повинні затягувати на якомусь складі. Як на мене, то швидше діти запам'ятають варіант правильної побудови. От скільки разів стикалася з цією проблемою, коли вчила вірші і розповідала на святах маленькою. Чомусь для діток багато пишуть вчителів, вихователів, які думають, що рими - значить, вірш, а це не так. Я завжди підсвідомо виправляла вірші і додавала склади для легшого звучання. От і Редакція Майстерень підказала, що у тому рядку теж не вистачає складу, хоча звучання, можливо, і переобятжене.