Бездоганно, Анно. Окрім одного, що Він із Києва, а не зі Львова :(

Які гріхи? Гріхи - облуда, цькування вільної душі!

Вірш гарний, але не "вікОн", а "вІкон"- так радить правопис.

"Будь мені – наче човен,
відговори мій страх..." - потойбічно гарно :)

Пані Тетяно, даруйте що пхаюся зі своїм пятаком, але ж відомо, що в поетичній мові допускається переміщення наголосів. Прикладів - тьма! Візьмімо хоча б Лермонтова та Пушкіна, скільки там подибуємо "неузгоджених з Правописом" наголосів.

Усім щира дяка.
А тепер по черзі:
1) Що поробиш, люба редакція - таке воно се ля ві:) Та не переймайтеся, чекайте на форумі.
2) Святику - дуже цікава думка. Оце ж би ти розказав це моїй релігійно стурбованій свекрусі... Анафема на місці!
3) Тетянко, дякую. У мене взагалі частенько кульгають наголоси. Буду прагнути досконалості:)
4) Вандо, тішуся, що вам сподобалося:)
5) І знову ж Святославе - доцільна критика - добра штука. Так, в укр.поет.мові допускається рухомий наголос, твоя правда, та немає межі досконалості:)

Ну, то вдосконалюйся, лишень межі не перейди
/:-)))

Ага, постараюся. Бо ж було сказано: "Знайте міру почуття і почуття міри":)

Пане Святославе, названих класиків поправити вже не до снаги, а себе ще можемо, чи не так?

Пані Тетяно, я не думаю, що класики були вже такі невігласи :-)
Просто на те вони й наголоси, щоб ними рухати. Бувають вдалості, коли народжується нова якість, буває навпаки. Тоді б і на неологізми слід накласти табу. І не мали б ми зараз такого чудового слова як "мрія", яке придумав Старицький.

То так, пані Осадко, знати б лишень якою мірою міряти почуття міри... :+)))

Тільки слова, як сливи,
сипляться за поріг… - прочитавши ці дві строфи, я вже не думаю про наголоси...

Дяка-дяка, хлопці:)))

І все ж, "вікОн" треба було поправити- на неправильно наголошеному слові будується ключова рима "клон", виглядає підтасовочкою.

Пані Тетяно,
слово наголошено ПРАВИЛЬНО з огляду на поетичну мову. А як воно видається Вам то Ваша особиста справа. Мою особисту думку я висловив, на перед дякую за увагу :х)))