Олегу, поправочка: Дух не наївний, а трохи песимістичний ;)
Зрозумійте, я не узагальнюю всіх, не рівняю під лінійку. Просто з перебільшенням говорю правду. Чи не так?
Прикро, що деякі люди не задумуються, що вина рівню нашого життя, і все, чому ми бідкаємося, частково і їхня! Ніколи народ не буде задоволений владою, завжди і кожному, хто буде при владі, кричатимуть "Геть"! От і прикро, що так живемо, тільки ллючи бруд, а себе, своїх помилок не бачимо... я - бачу. І каюся. І за кожний проклятий білет з автобусу, за кожну пляшку, залишену не на смітнику, соромно. Соромно, що говорю "треба щось робити" і майже ніц не роблю. Соромно багато за що, не лише за білетики та пляшки. А моя поезія такого характеру - лише маленький протест цій байдужості, прохання, спроба змусити задуматися принаймні ще одну людину, окрім мене! І це вже буде велика справа.
Я не нитик, ні. Я просто показую ту сторону істини, яку показано менше за всі інші.
Дякую за увагу :)