Він - заблукав і загубився у своїх справах. Вона - живе собі щодня звичайно, чекаючи на нього завжди. Єдина можливість зустрітися - світанок, коли він прокидається біля неї, ніким не сполоханим і ще нічим не заклопотаним. Тільки тепер він її, а вона його. Раптом телефонний дзвінок. Все обірвалося. Хто і чому обірвав - не цікаво їй, його знову забрали. Ніхто не помер, він сам по-собі і вона без нього. Але тепер потрібно знову, щоб "виросла" мить, коли він кохатиме її. "Згоріли мости" - у неї вкрали щастя, не питаючи, "спалили" єднання і хтозна чи сонцем. ЇЇ знання не втішить...
Пане Дикий Джордже, Вам не зовсім до душі моя гра в асоціації? Якщо Петро побачив те, чого не побачили Ви, то його оцінка має прирівнюватись до Вашої, бо Ви геніальніші? Мені важливі обидві думки, але невизнання Вами думки Петра, як такої, що має право на існування мене бентежить. І знаєте, чому, поставивши оцінку "5", Ви коментуєте, що загалом і має бути, і чому раніше, коли я вперше публікувалася тут, то наштовхнулася на неоднозначне ставлення до оцінювання і коментування іншими авторами "Майстерень"? Ставивши "4", вони не вказували на помилки, хоча, схоже, що вірш таки чимось не сподобався, чогось не вистачає... Але от чому і чого? - мовчання. Як тоді щодо пріоритетів цього сайту - рости і вдосконалюватись? Я не звинувачую у цьому Вас особисто, лише хочу знати Вашу позицію, якщо у Вас на мене знайдеться часу і Вашої ласки.

Мирославо, звичайно, оцінювання - процес тонкий, але на ньому побудований цей ресурс. Ми, редактори, даємо коментарі творчості кожного поета, різним своїм оцінкам його віршам. Коли віршів досить багато, то проміжні оцінки "3", "4", "5", а часто і "1" і "2" проходять ніби з тими самими попередніми поясненнями. Це теж колись реалізується на сторінці рецензій до творчості кожного автора. Мені до вподоби, до душі, ваша гра в асоціації, але я відчув деякі моменти, які, як на мене, "випадають" - даремно ви не звернули увагу у своїх роздумах на подвійність асоціацій в кінці, на ідею заграви сонця. Тобто тягнути різноплановість, різне розуміння до самого кінця. Це я би відчув, як "прекрасно".
Я це говорю, Мирославо, тільки від свого імені, інші редактори безумовно мають своє сприйняття. Успіхів вам!

Відчув, відчув вас, Мирославо, просто трохи про інше говорив. А впертість повинна бути, інакше як себе знайти.
Успіху у цій нелегкій справі!