ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ірина Вірна
2026.01.28 23:03
У цьому будинку зникають душі....
Ти хочеш ступити на його поріг?
Спочатку прислухайся до звуків
(а раптом десь стогін ... крізь тишу століть)

У цьому будинку зникають душі...
Поріг переступлено...
Страшно? Не йди!

Тетяна Левицька
2026.01.28 20:52
Не вгамую серця стук...
Січень, змилуйся над нами.
Божевільний хуги гук
між розлогими ярами.

Милий в чаті пропаде,
згубиться і не знайдеться.
Припаде ж бо де-не-де.

Микола Дудар
2026.01.28 20:24
…ось вона, ось… старенька верба
Потрісканий стовбур все той же…
Що, не впізнала? пам’ять не та?
Ти зачекай… Вербонько-боже

Спомини лиш… встрічала весну
А в жовтні покірно жовтіла
Листя і віття з рос і в росу

Вероніка В
2026.01.28 19:15
сидить у мене птекродактиль на даху
і їсть хурму й мішає в голові бурду
і думає свою думу
ухух кажу ухух…
яку воно ото заварює собі уху
яку воно ото меле якусь х...

і в птеро лиш одна турбота

Іван Потьомкін
2026.01.28 18:46
Усе сторчма на цім святковім світі.
Лиш догори ходить єврей дає ногам.
Чи ж перший я, хто запримітив,
Що полотно мудріш, аніж художник сам?

Портрет мій був би рабину впору.
Затіснуватий, може, але ж пасує так.
Вічно і в’ їдливо вивча він Тору,

Ірина Білінська
2026.01.28 13:37
Які красиві ці сніги!
Які нестерпні!
Під ними тліє світ нагий,
як скрипка серпня…
Його чутлива нагота —
ламка і ніжна,
укрита попелом, як та
жона невтішна.

Борис Костиря
2026.01.28 11:13
Таємне слово проросте крізь листя,
Крізь глицю і знебарвлену траву.
Це слово, ніби істина столиця,
Увірветься в історію живу.

Таємне слово буде лікувати
Від викривлень шаленої доби.
Воно прорветься крізь сталеві ґрати,

Юрко Бужанин
2026.01.28 09:49
Це так просто —
не шукати істини у вині,
коли вона прозоро стікає
стінками келишка з «Чачею».
Входиш туди критиком,
а виходиш —
чистим аркушем.
Перша чарка — за герменевтику,

Олександр Буй
2026.01.27 20:27
Підвіконня високе і ковані ґрати.
Не побачити сонця за брудом на склі.
Номер шостий на дверях моєї палати –
Аж до сьомого неба портал від землі.

Стіни, білі колись, посіріли від часу,
Сіру стелю вінчає щербатий плафон,
Світло в ньому бліде – та ні

С М
2026.01.27 18:04
січневий день і вітер зимний
ось я закоханий чом би і ні
вітер пройма така причина
гріємося доторки рук твоїх

нумо станцюймо одні
в холоді цеї зими
твоє тепло &

Пиріжкарня Асорті
2026.01.27 13:35
якщо безладно наглядати
за техпроцесами всіма
то виробництво встати може
стійма

коли відкинувши убогість
побути мультиглитаєм
чому б не вкласти капітали

Вероніка В
2026.01.27 11:23
знаєш що там похитується
на гойдалці гілок
його не видно
тільки цей скрип
тільки він бачить напнуті на крони голоси

коли я вдягаю на плечі рюкзак
я хочу хотіти не слухати

Ірина Білінська
2026.01.27 11:05
Привіт,
невипадковий перехожий!
Не обертайся,
не ховай очей —
зізнайся, хто
твій спокій потривожив?
І що тобі у пам’яті пече?

Борис Костиря
2026.01.27 10:17
Це віршування, ніби вічне рабство,
Важка повинність і важкий тягар.
Воно підность в піднебесся раю,
Штовхає ордам первісних татар.

Це вічний борг перед всіма богами,
Перед землею, Всесвітом, людьми.
І ти не розрахуєшся з боргами,

Микола Дудар
2026.01.26 21:17
…ти помреш від блюзнірства й жадоби
На акордах брехні і піару.
Бо зачали тебе з перегару,
Що цікаво, ті, двоє, не проти…
У «замовленні» гнулись взірцево…
Для безхатьків потрібна ж іконна?
Якщо ні, то нехай, не «мадонна»…
Якщо так, не спіши, «короле

Ігор Терен
2026.01.26 18:45
А сатира, критика та гумор –
це пілюлі шоу шапіто,
де карикатури
із натури
вилікують одного на сто.

***
А лінія життя, що на долоні,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тарас Кремінь (1978) / Вірші

 * * *




Найвища оцінка Юлія Кремняк 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Василь Роман 5 Майстер-клас / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2006-12-18 23:31:41
Переглядів сторінки твору 7614
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.698 / 5.42  (4.800 / 5.38)
* Рейтинг "Майстерень" 4.533 / 5.25  (4.777 / 5.38)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.731
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2015.10.28 19:48
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2006-12-18 23:37:50 ]
Отакої! Гра слів? Чи переживання?
Але виписано гарно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Фешак Адріана (Л.П./Л.П.) [ 2006-12-19 10:53:07 ]
вибавлені слова, вимащені чиколядовою помадкою
смачно


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Набок-Бабенко (Л.П./Л.П.) [ 2006-12-20 13:01:53 ]
До чого доводить цей університет... Суцільні виразки: як не шлунку, то мозку точно. Лікуватися нам треба, лікуватися! Або... ТІКАТИ ЗВІДСИ!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2006-12-23 01:27:06 ]
Привіт, привіт...
Іноді наше життя перетворюється на вир хаосу...
Та не забувай, що виразка мозку розпочинається там, де закінчується здоровий глузд...
ДОБРАНІЧ!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тарас Кремінь (М.К./М.К.) [ 2006-12-23 11:56:56 ]
То де починається здоровий глузд? Чи є у нього рамки? Здається, що такі поняття взагалі-то мають відносний характер. О, що за часи!..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2006-12-29 22:51:14 ]
Причому тут "Виразка шлунку", Тарасе?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тарас Кремінь (М.К./М.К.) [ 2006-12-29 22:55:36 ]
Не всі питання потребують відповіді.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2006-12-29 22:58:24 ]
Отож, маєте відповідь до чого у мене був "журавель" :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тарас Кремінь (М.К./М.К.) [ 2006-12-29 23:01:09 ]
Без образ! Я коментую лірику, про яку вам самому хочеться почути зі сторони! Чи не так?
Повір: мені подобається твоя лірика. Та чи все проходить кордони власної критики?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2006-12-29 23:06:12 ]
Та все в порядку, я й не збирався ображатись. :-)
Мені Твоя думка важлива. Я просто відповів на Твоє
запитання звідкіля "журавель".
З Новим Роком! :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2006-12-29 23:08:49 ]
Коли б образився - то вліпив би тут "4"... :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2006-12-29 23:41:36 ]
Дякую Тарасе,
Все гаразд!
Бог з тими оцінками - не те є важливим.
Я є, який є і таким залишусь. Головне,
що би ми всі тут ділились Душею, бо що ще так зігріє, як не Вона.:-)
Миру, добра, здоровля і творчого натхнення в наступному році,
ну і смачної куті звичайно. :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Кремняк (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-10 16:02:46 ]
Виразка шлунку - не найстрашніше, та й виразка мозку теж. Страшно, коли починаєш розкладатись зсередини. І абсолютно безсилий. Бо коли душа розпадається на атоми, клей "Момент" - не допоможе. Пишаюсь тим, що знаю Вас

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тарас Кремінь (М.К./М.К.) [ 2007-01-10 17:22:57 ]
Найстрашніше, що може статися по відношенню до поезії, пояснювати передісторію щодо її написання. Як би складно не було пояснити оті переживання, про які краще помовчати, проте акценти колись будуть на своїх місцях.
Дякую, Юліє.
Не переживай: все буде набагато краще!
Ми ж не з тіста! Чи не так?!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Кремняк (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-17 21:27:08 ]
тепер я розумію цю поезію набагато глибше. бо,окрім виразки шлунку і мозку, я ще отримала виразку серця. а все від нервів, цих малих некерованих зміючок, які підступно точать зсередини,залишаючи лише тілесну коробку,позбавлену вмісту. сумно,але факт.сама замовляла "побільше червоного перцю", але, мабуть, трішки перевищила дозу.але ми ж не з тіста,а з міцних камінчиків. от якби і серце було з того ж матеріалу...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-17 21:42:18 ]
Виразка чого чи виразка чому? Ніби шлункА?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2007-11-18 15:38:32 ]
Юлечко, серце - пружна субстанція, воно перемеле будь-які камінчики. Ви дуже сильна, пам'ятайте про це так, як я пам'ятаю про вас і незмінно чекаю у гості :)