ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Вячеслав Руденко
2026.10.27 17:19
Сни стрімкі, недавні, полохливі,
Степові, між вогкого піску, —
Баби вапнякові пустотливі,
Коники руді на колоску.

Кураю вирують перші квіти,
Ночви начиняють для добра,
Погляди грайливі, ніби діти,

Ігор Шоха
2026.10.27 15:53
Кебеті можна дорікнути
не раз на нашому віку,
що важко ув’язати сутні
причини й наслідки майбутні,
«та ясно, навіть, їжаку» –
організатори кориди
це «їхні воші й наші гниди»
у божевільному краю,

Борис Костиря
2026.10.27 13:24
Самотня вишня край паркану
Цвіте, та цвіт її новий.
Мов наречену з-за туману,
Її украв неситий змій.

Краса беззахисна, могутня
І пробиває мур тюрми.
Самі криваві, люті гуни

Віктор Кучерук
2026.10.27 06:09
Прибоєм днів утомлені роки
В минулому осіли, наче в мулі
Піску дрібні крупини затонулі
Чи в голові старі якісь думки.
Завжди шліфує грані самоти
Ріка життя, яка не знає спину
І вимиває кожної хвилини
Усе, що зміг чомусь уберегти.

Артур Сіренко
2026.10.26 23:08
Ніщо не намарне.
Я здогадався про це,
Але мовчав,
Бо осінь надто відверта,
Бо бронзовий ніж жовтня
Розтинає хлібину парадоксів,
Шал теплих днів
Холоне скипілим чайником

Іван Потьомкін
2026.10.26 19:16
Як плинуть сльози, хустинкою їх витирають,
Як кров тече, з губками поспішають,
Але як дух сочиться під тиском,
Не біжать одразу з рукою щирою,
Допоки Господь сам не витре
Блискавки блиском.
-Тоді лиш допіру.

хома дідим
2026.10.26 19:13
що ви читаєте
мій принце
слова слова слова
а зрештою чому би
не читати
звичайніші
чи зовсім непрості
пригоди слів

Борис Костиря
2026.10.26 18:21
Коли поїду я із цих країв,
Залишу три сльозини в чистім полі,
Залишу смуток луків і роїв,
Рубці і шрами довгої неволі.
Поїду в невідомість назавжди.
Від спогадів розірвані валізи.
Поїду від руйновища, біди,
Від жесту неповторної маркізи.

Артур Курдіновський
2026.10.26 16:51
Перетвори мій вірш на попіл чорний,
Розвій рядки над містом кам'яним.
Нехай і далі резонують горни
Зі скрипками тонкими. Псевдонім
Здається недоречним і потворним
У порівнянні з іменем моїм.

Плювати на часи важкі, буремні!

Борис Костиря
2026.10.26 13:45
Лягаючи о третій ночі,
Уже не виспишся ніяк,
Вдивляючись у сни пророчі,
Шукаючи чужий маяк.

Подивишся у лик безсоння,
В його пропечене чоло,
Шукаючи в гаю осоння

Ігор Шоха
2026.10.26 08:57
Коли народ очолюють балбеси,
то владі і народу гріш ціна,
не буде ні зростання, ні прогресу
і не питай-те, – а чия вина...
а згадуй-те, що «раяв сатана
на лісапеті» і віщала преса,
яким баригам вигідна війна.
А в кого меркантильні інтерес

Віктор Кучерук
2026.10.26 06:35
Мете по вулиці безлюдній
Опале листя вітровій,
А те лише шурхоче нудно,
В сумній покірності своїй.
І так від рання до смеркання
Кружляє, шурхає, мигтить, -
Не рветься в сутінках туманних
Осіннього прощання мить.

Володимир Бойко
2026.10.25 23:51
У російському місті Коврові
Є фанати сергія лаврова.
Там виводять щодня
В сквер сумного коня
І корову у місті Коврові.

Монумент спорудили в Ростові,
Президенту московському вові.

Віктор Насипаний
2026.10.25 23:05
Хапає знов мене дорога, наче здобич.
Кудись штовхає час - думок сліпий погонич.
Хоч вороння пророчить нині зимну днину,
Ховаю острах, наче спійману рибину.
Ялин зелені дзвони сум хитають в серці,
А шлях, як сильна течія, мов нервів скерцо.
Гойдає не

С М
2026.10.25 21:34
Плач, бейбі, плач
Матінка пробачить
Вона старіша й певніша
Король у Меріґолді куховарить
До сніданку королеві
А королева в залі
Грає на фортепіано для дітей

Ігор Лубкевич
2026.10.25 18:20
Сьогодні пропоную подумати над тим, хто може вас замінити.
Ворожі обстріли почастішали, і може трапитися непередбачуване.
Щоб не переривати робочі процеси, колеги мають підхопити один одного.
Мають зробити вашу відсутність непомітною..

Я сам намагаю
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Микола Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08

Ольга Береза
2026.09.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тарас Кремінь (1978) / Вірші

 * * *




Найвища оцінка Юлія Кремняк 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Василь Роман 5 Майстер-клас / Майстер-клас

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2006-12-18 23:31:41
Переглядів сторінки твору 8163
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.698 / 5.42  (4.800 / 5.38)
* Рейтинг "Майстерень" 4.533 / 5.25  (4.777 / 5.38)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.731
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2015.10.28 19:48
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2006-12-18 23:37:50 ]
Отакої! Гра слів? Чи переживання?
Але виписано гарно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Фешак Адріана (Л.П./Л.П.) [ 2006-12-19 10:53:07 ]
вибавлені слова, вимащені чиколядовою помадкою
смачно


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Набок-Бабенко (Л.П./Л.П.) [ 2006-12-20 13:01:53 ]
До чого доводить цей університет... Суцільні виразки: як не шлунку, то мозку точно. Лікуватися нам треба, лікуватися! Або... ТІКАТИ ЗВІДСИ!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2006-12-23 01:27:06 ]
Привіт, привіт...
Іноді наше життя перетворюється на вир хаосу...
Та не забувай, що виразка мозку розпочинається там, де закінчується здоровий глузд...
ДОБРАНІЧ!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тарас Кремінь (М.К./М.К.) [ 2006-12-23 11:56:56 ]
То де починається здоровий глузд? Чи є у нього рамки? Здається, що такі поняття взагалі-то мають відносний характер. О, що за часи!..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2006-12-29 22:51:14 ]
Причому тут "Виразка шлунку", Тарасе?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тарас Кремінь (М.К./М.К.) [ 2006-12-29 22:55:36 ]
Не всі питання потребують відповіді.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2006-12-29 22:58:24 ]
Отож, маєте відповідь до чого у мене був "журавель" :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тарас Кремінь (М.К./М.К.) [ 2006-12-29 23:01:09 ]
Без образ! Я коментую лірику, про яку вам самому хочеться почути зі сторони! Чи не так?
Повір: мені подобається твоя лірика. Та чи все проходить кордони власної критики?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2006-12-29 23:06:12 ]
Та все в порядку, я й не збирався ображатись. :-)
Мені Твоя думка важлива. Я просто відповів на Твоє
запитання звідкіля "журавель".
З Новим Роком! :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2006-12-29 23:08:49 ]
Коли б образився - то вліпив би тут "4"... :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2006-12-29 23:41:36 ]
Дякую Тарасе,
Все гаразд!
Бог з тими оцінками - не те є важливим.
Я є, який є і таким залишусь. Головне,
що би ми всі тут ділились Душею, бо що ще так зігріє, як не Вона.:-)
Миру, добра, здоровля і творчого натхнення в наступному році,
ну і смачної куті звичайно. :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Кремняк (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-10 16:02:46 ]
Виразка шлунку - не найстрашніше, та й виразка мозку теж. Страшно, коли починаєш розкладатись зсередини. І абсолютно безсилий. Бо коли душа розпадається на атоми, клей "Момент" - не допоможе. Пишаюсь тим, що знаю Вас

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тарас Кремінь (М.К./М.К.) [ 2007-01-10 17:22:57 ]
Найстрашніше, що може статися по відношенню до поезії, пояснювати передісторію щодо її написання. Як би складно не було пояснити оті переживання, про які краще помовчати, проте акценти колись будуть на своїх місцях.
Дякую, Юліє.
Не переживай: все буде набагато краще!
Ми ж не з тіста! Чи не так?!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Кремняк (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-17 21:27:08 ]
тепер я розумію цю поезію набагато глибше. бо,окрім виразки шлунку і мозку, я ще отримала виразку серця. а все від нервів, цих малих некерованих зміючок, які підступно точать зсередини,залишаючи лише тілесну коробку,позбавлену вмісту. сумно,але факт.сама замовляла "побільше червоного перцю", але, мабуть, трішки перевищила дозу.але ми ж не з тіста,а з міцних камінчиків. от якби і серце було з того ж матеріалу...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-17 21:42:18 ]
Виразка чого чи виразка чому? Ніби шлункА?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2007-11-18 15:38:32 ]
Юлечко, серце - пружна субстанція, воно перемеле будь-які камінчики. Ви дуже сильна, пам'ятайте про це так, як я пам'ятаю про вас і незмінно чекаю у гості :)