ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.06.03 07:00
Вуж плазує на городі
І городину не шкодить,
А ось курка при нагоді
Поклює коренеплоди,
Повисмикує розсаду
І грядки втрамбує радо,
Викликаючи досаду
В тих, що сіє те і садить...

Світлана Пирогова
2026.06.02 17:31
Бружель шепоче, бо життю радіє,
Густа куляста яскравіє крона.
Від сонця струменить тепла надія.
Хизується у розквіті фасоном.

У парах квіти в пазухах листочків,
Плоди блакитно-темні із нальотом
І не розгледіти дрібненькі точки.

Артур Курдіновський
2026.06.02 17:10
Не відчуваю запах літніх трав,
Пишу рядки про інше тишком-нишком,
Бо червень чорні квіти розкидав,
Засипавши моє холодне ліжко.

Сьогодні поспішають майже всі
Скупатися в симфонії зеленій,
Знайти натхнення в радісній красі -

Вячеслав Руденко
2026.06.02 15:29
Покинь-мо нори!- Підемо в гори! -
Долучимо до ніг свічада,
Гарячий подих
В струмки занурим,
Немов у міфи
Про Ельдорадо!
На відпочинку водою змиєм,
Відчувши рятівну підтримку

Тетяна Левицька
2026.06.02 12:51
Живу минулим, там моє життя
від А до Я, від альфи до омеги!
Від дня народження до забуття
о, де ви, дні мого натхнення, де ви?

Ніколи не корилася вітрам —
плела віночки із маруни, м'яти.
Та тільки душу за любов віддам,

Кока Черкаський
2026.06.02 12:09
Розвелось у нас хвазанів-
Ну просто море хвазанів!
І тепер я часто чую
Їхній, так би мовить, "спів".

Хвазан -птаха наче й гарна,
Та співає ж - аби як.
Не як зовні непомітний

Борис Костиря
2026.06.02 11:56
Ні, я себе, напевно, знищу
В ночах запеклих, дорогих.
Лікую невмолиму тишу
В кімнатах вигаслих, старих.
Слова сховались і принишкли
У погребах німих, сумних.

Я спалюю себе на вітрі

Ірина Вовк
2026.06.02 10:36
V. СОНЦЕ З ПІВДНЯ Зима 1043 року сковувала Київ кригою, але серця людей палали від хвилювання. На дніпровських схилах зібрався натовп, бо з півдня, пробиваючись крізь засніжені річкові простори, сунула небачена раніше сила. Це повертався в і н. Біл

хома дідим
2026.06.02 08:43
він вийшов до режиму бога
покинувши вино хліб сіль
сусід вважав його за йога
а сам пиячив той сусід
йому здавалося ще трохи
і стане легко звідусіль
сусід той час привів небогу
стогнав із нею десь в куті

Охмуд Песецький
2026.06.02 07:47
Мої сердечні ув'язнення і спускання на землю з високих веж несвобод не передбачають втеч, а тільки терміни. Рецидивістам "не світить" амністія. Час – і тільки він, є тим механізмом, який спрацьовує для свободи – тихо і без ефектів, які притаманні подіб

Віктор Кучерук
2026.06.02 05:27
Я міг би загинути вчора
І зараз лежати в труні,
Або в тісноті коридору
Заклякти в останньому сні.
Донині руїни будинку,
Ще теплі від крові й вогню, -
Нагадують кожну хвилинку
Про долю щасливу мою.

Костянтин Ватульов
2026.06.01 19:27
Полюбляю зелене оточення,
Особливо під промені вранішні.
І удосталь росою намочений,
Задурманений квітом акації.

Ще пройтися стежками охайними
Водночас і тужливо, і радісно,
Де жбурляють промінчики барвами

хома дідим
2026.06.01 17:35
в житті холоднім і похмурім
чогось хотів кудись-там біг
за снами уві снах моїх
і в церкві тільки та премудрість
мене оточували мури
на цім лазурнім небодні
цикуту радили мені
а в перлах порпалися кури

Ольга Олеандра
2026.06.01 15:25
У кожній з нас є Щось позалюдське.
У кожному. Без винятків. Й неясно
це Щось несимпатичне і жаске
чи неповторно самобутнє і прекрасне?

Воно у нас танцює? Чи лежить
заховане, зарите якнайглибше?
Не через цю відчуженість сюрчить

Федір Паламар
2026.06.01 14:41
В ім’я вищого Життя, нехай буде прославлене горнє Світло! Блиском укрився я, і Світло засяяло світ. Утри стали поодаль і змовлялися проти мене. (…) Муж, який скинув мене зі свого місця на землю (…) ти знищиш їх (…) Не руйнуй творіння Утр і не проганяй

Тетяна Левицька
2026.06.01 13:44
Похмурий день у крона прослизнув
і зачепився поглядом за вечір.
Готується до стомленого сну
міських кварталів тьмяна порожнеча.

Сідаєш у намолене таксі,
мене лишивши на бруківці літа.
І наостанок зойкає шассі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Мария Дутко
2026.06.01

Андрій Олінковський
2026.05.31

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тарас Кремінь (1978) / Вірші

 * * *
І все завмерло. Наче й не було
Ні зустрічей, ні давніх поцілунків.
В якім столітті? У якім кіно?
Виразка шлунку.
Тепер над прірвою - сади,
А ти лишень - з картини Босха.
Скажи ім’я й недугу відведи.
Виразка мозку.




Найвища оцінка Юлія Кремняк 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Василь Роман 5 Майстер-клас / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2006-12-18 23:31:41
Переглядів сторінки твору 7820
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.698 / 5.42  (4.800 / 5.38)
* Рейтинг "Майстерень" 4.533 / 5.25  (4.777 / 5.38)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.731
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2015.10.28 19:48
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2006-12-18 23:37:50 ]
Отакої! Гра слів? Чи переживання?
Але виписано гарно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Фешак Адріана (Л.П./Л.П.) [ 2006-12-19 10:53:07 ]
вибавлені слова, вимащені чиколядовою помадкою
смачно


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Набок-Бабенко (Л.П./Л.П.) [ 2006-12-20 13:01:53 ]
До чого доводить цей університет... Суцільні виразки: як не шлунку, то мозку точно. Лікуватися нам треба, лікуватися! Або... ТІКАТИ ЗВІДСИ!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2006-12-23 01:27:06 ]
Привіт, привіт...
Іноді наше життя перетворюється на вир хаосу...
Та не забувай, що виразка мозку розпочинається там, де закінчується здоровий глузд...
ДОБРАНІЧ!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тарас Кремінь (М.К./М.К.) [ 2006-12-23 11:56:56 ]
То де починається здоровий глузд? Чи є у нього рамки? Здається, що такі поняття взагалі-то мають відносний характер. О, що за часи!..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2006-12-29 22:51:14 ]
Причому тут "Виразка шлунку", Тарасе?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тарас Кремінь (М.К./М.К.) [ 2006-12-29 22:55:36 ]
Не всі питання потребують відповіді.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2006-12-29 22:58:24 ]
Отож, маєте відповідь до чого у мене був "журавель" :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тарас Кремінь (М.К./М.К.) [ 2006-12-29 23:01:09 ]
Без образ! Я коментую лірику, про яку вам самому хочеться почути зі сторони! Чи не так?
Повір: мені подобається твоя лірика. Та чи все проходить кордони власної критики?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2006-12-29 23:06:12 ]
Та все в порядку, я й не збирався ображатись. :-)
Мені Твоя думка важлива. Я просто відповів на Твоє
запитання звідкіля "журавель".
З Новим Роком! :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2006-12-29 23:08:49 ]
Коли б образився - то вліпив би тут "4"... :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2006-12-29 23:41:36 ]
Дякую Тарасе,
Все гаразд!
Бог з тими оцінками - не те є важливим.
Я є, який є і таким залишусь. Головне,
що би ми всі тут ділились Душею, бо що ще так зігріє, як не Вона.:-)
Миру, добра, здоровля і творчого натхнення в наступному році,
ну і смачної куті звичайно. :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Кремняк (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-10 16:02:46 ]
Виразка шлунку - не найстрашніше, та й виразка мозку теж. Страшно, коли починаєш розкладатись зсередини. І абсолютно безсилий. Бо коли душа розпадається на атоми, клей "Момент" - не допоможе. Пишаюсь тим, що знаю Вас

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тарас Кремінь (М.К./М.К.) [ 2007-01-10 17:22:57 ]
Найстрашніше, що може статися по відношенню до поезії, пояснювати передісторію щодо її написання. Як би складно не було пояснити оті переживання, про які краще помовчати, проте акценти колись будуть на своїх місцях.
Дякую, Юліє.
Не переживай: все буде набагато краще!
Ми ж не з тіста! Чи не так?!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Кремняк (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-17 21:27:08 ]
тепер я розумію цю поезію набагато глибше. бо,окрім виразки шлунку і мозку, я ще отримала виразку серця. а все від нервів, цих малих некерованих зміючок, які підступно точать зсередини,залишаючи лише тілесну коробку,позбавлену вмісту. сумно,але факт.сама замовляла "побільше червоного перцю", але, мабуть, трішки перевищила дозу.але ми ж не з тіста,а з міцних камінчиків. от якби і серце було з того ж матеріалу...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-17 21:42:18 ]
Виразка чого чи виразка чому? Ніби шлункА?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2007-11-18 15:38:32 ]
Юлечко, серце - пружна субстанція, воно перемеле будь-які камінчики. Ви дуже сильна, пам'ятайте про це так, як я пам'ятаю про вас і незмінно чекаю у гості :)