ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.03.02 05:59
Коли лоза цвіла на схилах
І не минали гожі дні,
Мені шалено пощастило -
Тебе зустріти навесні.
І стерти відстань поміж нами,
І розбудити почуття, -
І говорити тільки прямо
Про рух вперед без вороття.

Микола Дудар
2026.03.01 23:47
Повернемось до дрібниць,
До її глибин - дрібничок…
Відсторонимо лисиць
І братів, і їх сестричок…
А ще кума і куму.
Хресних діток позашлюбних,
І ага… і те — угу,
Що відклеїлось з розумних.

Артур Курдіновський
2026.03.01 23:35
Горить камін. Давно замовкли грози.
Новий ноктюрн виконує рояль.
О, зимо! Всі мої гарячі сльози
Чи зможуть розтопити твій кришталь?

Безмежний білий колір в синій тиші.
Підходжу вранці знову до вікна.
Тут візерунками поему пише

Ігор Терен
2026.03.01 22:54
А ми повиростали на гірчиці,
пили цикуту, їли полини,
тому і злиться
те, що нас боїться
не між людей, а поміж очмани.

***
А словники міняти не на часі,

Микола Дудар
2026.03.01 20:58
зайшов на сторінку Сонце-Місяця... перечитав кілька разів. Підтримую. Незабаром і я залишу ПМ. Давно предавно тут було затишнно і цікаво. Нині тут гниє і попахує...

Володимир Невесенко
2026.03.01 18:01
Колише ранок траву шовкову,
в долині блякло мигтить ромен
і гонить вітер імлу ранкову,
і сходить сонце уже ген-ген.

Палає обрій вогнем мосяжним*,
стікає сяйва густе вино.
Здається небо таким досяжним,

Євген Федчук
2026.03.01 16:06
У корчмі, що біля Січі нині велелюдно,
Зібралося за столами козаків багато,
Усі вдягнуті розкішно, адже нині свято.
Корчмареві за шинквасом сьогодні не нудно.
То тут, то там: «Іще налий!» - кожен раз лунає,
Наймити ледве встигають розносити кухлі.
Л

Володимир Бойко
2026.03.01 15:33
«Русскіє» - нація-фальсифікація. Культ вождя – споконвічна і невід’ємна частина московської культури. Категорія ворогів набагато стабільніша, ніж категорія друзів. Велика політика починається там, де закінчується правда. Кожна персональна мая

Володимир Мацуцький
2026.03.01 13:26
Вже до нас летять лелекі,
а у нас – війна і в вЕсну
долі нам несе не легкі
від убивців і інвесторів.
Ті інвестори, як рани:
знову ділять Україну,
і в долЯх орди-орави
кожен прагне половину.

Борис Костиря
2026.03.01 11:40
Я вклонюся вечірній траві.
І на небі з'являються зорі,
Миготливі і ледве живі,
Ніби замисли Бога прозорі.

Бог дає тріпотливим стежкам
Дар натхнення, наснаги і волі.
Так спочинок похилим вікам

Микола Дудар
2026.03.01 10:51
Немитої болотної глибинки…
Абстрактно викорчоване з могил,
Розмножує воно свої личинки
З усіх запропонованих мірил…
Отримують по смерті (сміх) автівку
Дай боже, своєрідний інтелект…
І тут не обійтися без горілки —
У цьому й світостворення, й секре

Віктор Кучерук
2026.03.01 06:01
Немає іскорки кохання
В пітьмі недоспаних ночей, -
Надворі вітер безнастанно
З листків полотна знову тче.
Бубнить, всміхається і плаче,
І далі стелить килимок, -
Бракує пестощів гарячих
Тієї, що не йде з думок.

С М
2026.02.28 21:23
прожогом уперед моєї
автівки ~ твоя
хоча дев’яносто в годину
я їду звичай
ти мовиш се гаразд
трохи болю ~ не проблема
казала мала би настрій ти
в’їхати у драйв

Ігор Шоха
2026.02.28 20:36
Коротшає дорога до безодні.
Переживаю у самотині
цей вирок долі. Я у западні
рокованої миті і, природно,
уже не уявляється мені,
як їду я на білому коні
минулої епохи у сьогодні.
Судьба перетасовує пасьянс

Володимир Невесенко
2026.02.28 18:12
Згорта в сувої вітер хмари,
і небо кутається в синь,
а в тиші никнуть крутояри,
лиш десь цеберко – дзинь та дзинь!

Дзюрчить ручай в густих осоках
між верболозів і купин.
Село на пагорках високих

Ірина Вовк
2026.02.28 16:10
Я народилася там, де небо спирається на плечі Ай-Петрі, що велетенською тінню зависає над бірюзою моря. Пам’ятаю маму – молоду, ясну, вродливу, з тонким грецьким профілем, ніби висіченим із античного мармуру самим сонцем. Вона тримає в руках важкий дзбан,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11

Дарій Стрілецький
2026.02.05

Акко Акко
2026.02.03






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тарас Кремінь (1978) / Вірші

 * * *
І все завмерло. Наче й не було
Ні зустрічей, ні давніх поцілунків.
В якім столітті? У якім кіно?
Виразка шлунку.
Тепер над прірвою - сади,
А ти лишень - з картини Босха.
Скажи ім’я й недугу відведи.
Виразка мозку.




Найвища оцінка Юлія Кремняк 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Василь Роман 5 Майстер-клас / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2006-12-18 23:31:41
Переглядів сторінки твору 7632
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.698 / 5.42  (4.800 / 5.38)
* Рейтинг "Майстерень" 4.533 / 5.25  (4.777 / 5.38)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.731
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2015.10.28 19:48
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2006-12-18 23:37:50 ]
Отакої! Гра слів? Чи переживання?
Але виписано гарно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Фешак Адріана (Л.П./Л.П.) [ 2006-12-19 10:53:07 ]
вибавлені слова, вимащені чиколядовою помадкою
смачно


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Набок-Бабенко (Л.П./Л.П.) [ 2006-12-20 13:01:53 ]
До чого доводить цей університет... Суцільні виразки: як не шлунку, то мозку точно. Лікуватися нам треба, лікуватися! Або... ТІКАТИ ЗВІДСИ!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2006-12-23 01:27:06 ]
Привіт, привіт...
Іноді наше життя перетворюється на вир хаосу...
Та не забувай, що виразка мозку розпочинається там, де закінчується здоровий глузд...
ДОБРАНІЧ!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тарас Кремінь (М.К./М.К.) [ 2006-12-23 11:56:56 ]
То де починається здоровий глузд? Чи є у нього рамки? Здається, що такі поняття взагалі-то мають відносний характер. О, що за часи!..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2006-12-29 22:51:14 ]
Причому тут "Виразка шлунку", Тарасе?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тарас Кремінь (М.К./М.К.) [ 2006-12-29 22:55:36 ]
Не всі питання потребують відповіді.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2006-12-29 22:58:24 ]
Отож, маєте відповідь до чого у мене був "журавель" :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тарас Кремінь (М.К./М.К.) [ 2006-12-29 23:01:09 ]
Без образ! Я коментую лірику, про яку вам самому хочеться почути зі сторони! Чи не так?
Повір: мені подобається твоя лірика. Та чи все проходить кордони власної критики?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2006-12-29 23:06:12 ]
Та все в порядку, я й не збирався ображатись. :-)
Мені Твоя думка важлива. Я просто відповів на Твоє
запитання звідкіля "журавель".
З Новим Роком! :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2006-12-29 23:08:49 ]
Коли б образився - то вліпив би тут "4"... :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2006-12-29 23:41:36 ]
Дякую Тарасе,
Все гаразд!
Бог з тими оцінками - не те є важливим.
Я є, який є і таким залишусь. Головне,
що би ми всі тут ділились Душею, бо що ще так зігріє, як не Вона.:-)
Миру, добра, здоровля і творчого натхнення в наступному році,
ну і смачної куті звичайно. :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Кремняк (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-10 16:02:46 ]
Виразка шлунку - не найстрашніше, та й виразка мозку теж. Страшно, коли починаєш розкладатись зсередини. І абсолютно безсилий. Бо коли душа розпадається на атоми, клей "Момент" - не допоможе. Пишаюсь тим, що знаю Вас

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тарас Кремінь (М.К./М.К.) [ 2007-01-10 17:22:57 ]
Найстрашніше, що може статися по відношенню до поезії, пояснювати передісторію щодо її написання. Як би складно не було пояснити оті переживання, про які краще помовчати, проте акценти колись будуть на своїх місцях.
Дякую, Юліє.
Не переживай: все буде набагато краще!
Ми ж не з тіста! Чи не так?!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Кремняк (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-17 21:27:08 ]
тепер я розумію цю поезію набагато глибше. бо,окрім виразки шлунку і мозку, я ще отримала виразку серця. а все від нервів, цих малих некерованих зміючок, які підступно точать зсередини,залишаючи лише тілесну коробку,позбавлену вмісту. сумно,але факт.сама замовляла "побільше червоного перцю", але, мабуть, трішки перевищила дозу.але ми ж не з тіста,а з міцних камінчиків. от якби і серце було з того ж матеріалу...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-17 21:42:18 ]
Виразка чого чи виразка чому? Ніби шлункА?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2007-11-18 15:38:32 ]
Юлечко, серце - пружна субстанція, воно перемеле будь-які камінчики. Ви дуже сильна, пам'ятайте про це так, як я пам'ятаю про вас і незмінно чекаю у гості :)