ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.04.28 21:06
о так до ітаки
у напрямку линуть
одіссеї чи амфори
руни і тіні
безпілотні літаючі
пилососи усякі
бо там є ставки
є синки телемахи

Тетяна Левицька
2026.04.28 19:57
Дорогий Артуре, сердечно тебе вітаю зі вступом в Національну спілку письменників України! Дуже пишаюся тобою і тим, що Ярослав Чорногуз і я дали тобі рекомендації, бо ти вартий того, щоб бути членом спільчанської родини. Твоя поезія викликає трепет в душі

Костянтин Ватульов
2026.04.28 19:00
Далеко-далеко, де всюди вирують густі аромати сандалу,
Де сонце липким амарилісом ніжно цвіте у блакитній безодні,
Рожеві фламінго неспішно здіймаються прямо у зграю загальну,
Над горами рваними довго кружляють в повітрі легкі й невгамовні.

Далеко-

Охмуд Песецький
2026.04.28 16:09
Незатійливо сонце пливе
Зорянистого неба дугою,
І розкішшя своє світлове
Зігріваючи перед собою.

До зенітів щоденних висот,
У сліпучому образі диска -
Це життя зоресвітній оплот

Володимир Невесенко
2026.04.28 15:25
Вічний сум на образах.
Гріб дитячий на ослоні.
Мати стомлена в сльозах
над застиглим тілом доні:

«Вибач, пташечко, мені,
не зростила тебе мати...
Дні скінчилися земні,

Вячеслав Руденко
2026.04.28 11:33
Човни з очерету! Волхви на човнах! -
Рятуйте світи від наруги -
В сльоті палітурні ворони летять
І дві паперові папуги!

Волхви безупинно вітають сльоту,
Хто ж їм заборонить вітаться*,
В крисанях із хутра в добу золоту,

Тетяна Левицька
2026.04.28 10:59
Небесна твердінь безмежна,
а хмари, мов гріб, важкі.
Цей всесвіт мені належить,
як хмарочоси міські.

Будинок пече зіниці,
фундамент — ножем в землі,
у пам'яті на правиці

Борис Костиря
2026.04.28 10:56
Я люблю важливий час затишшя
Перед вибухом в полях сумних,
Як заходить сонце на узвишшя
В променях яскраво-золотих.

Так натхнення у часи утоми
Причаїлось птахом у лісах.
У тенетах суму і ризоми

Ольга Олеандра
2026.04.28 08:42
Весна. На вістрях пер пташини
понад серцями плавко лине,
не віддаляючись від них.

Гойдають крила піднебесся,
пильнуючи у гніздах дещо
дорогоцінне і крихке.

Віктор Кучерук
2026.04.28 06:36
Мигочуть дні, мелькають тижні,
Потік років змілів до дна, -
Нечасто нині бачу ближніх,
Забув знайомих імена.
Все більш зітхань і менше сміху,
Хоч хліб чужий іще не їм, -
Живу неначе на потіху
Всіляким недругам своїм.

Володимир Бойко
2026.04.28 00:31
Візьми мене, мов поїзд, на ходу,
Аби хотілось так, щоб не здавалось.
Нехай в чужі обійми упаду,
Аби-но лиш паскудним не дісталось.

Минуть усі, і я колись мину –
Історія нікого не жаліла.
Лишень шкода змарновану весну

Іван Потьомкін
2026.04.27 22:02
Чом такі трагічні лики,
Чом мудреці такі сумні,
Такі печальні всі святі?
В очах страждань живі в них бліки,
Їх сумніви такі прості,
Живі вони і без покриву,
Істини дивляться такі сумні.
На печальній оцій тризні

Світлана Пирогова
2026.04.27 21:12
Пора вечірня тулиться до вікон,
Немов вуаллю покриває ззовні.
Утомлений весняний лікоть
Впирається, насолодившись вповні.

За день не знали руки відпочинку.
Весна барвінок з рястом розстеляла
І підбирала кольори й відтінки.

С М
2026.04.27 20:50
Як голова завертиться, на землю дивись, якщо вийде
Мої пильні очі упустили її, в тому бігові
Чутливий мій розуме, старий для сліз
Не ладний жити, умирати не згідний
Зупини свої сумніви, подвигаючи світ
Самостійно

Немає часу любити, і себе розкрити

Володимир Невесенко
2026.04.27 19:44
Тишина в місцині хирій.
Бойовища відгули.
Лиш ключі летять у вирій,
звідусіль: «Курли, курли!..»

Небосхил горить пурпурно,
блякне хмар линка фланель.
А над цямрою зажурно

Охмуд Песецький
2026.04.27 16:08
Кораблі нашого жеребу
не покидають річищ,
йдучи за лоціями
Старших Арканів,
до затоки
вікової недуги 
колись молодої води.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Індрик Звірик / Вірші

 Щодня




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2007-11-20 15:16:32
Переглядів сторінки твору 5295
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.638 / 5  (4.507 / 5.19)
* Рейтинг "Майстерень" 4.638 / 5  (4.471 / 5.15)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.862
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2010.07.24 22:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2007-11-20 15:59:10 ]
Стежиною сада, а хіба не "саду"?
Губи-ожина, ожина ж синенька)) А загалом файний вірш!
З теплом, Варця!;)-


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нестор Мудрий (М.К./Л.П.) [ 2007-11-20 20:23:11 ]
Взагалі-то й "по імені" неправильно - на ім'я. Але чи применшує це достоїнства твору? Скоріше ні, аніж так.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Савранська (Л.П./М.К.) [ 2007-11-21 06:40:52 ]
Звірику, так ніжно, з любов'ю -"леленько,ладонько". Тепло пишеш про страждання, бо з любов'ю і чистими почуттями. Подивилася ще на назву - а це ж відбувається "щодня"!
І зачіпає оте "І вижени геть навіть з тихої вулички".
А з кольорами, дійсно, якась абстракція. Я особисто "проти" зелених равликів і ожинових губ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-11-21 10:48:27 ]
Безумовно, останні 7-8 рядків легко можна вирівняти під супер стиль початку вірша. Як то кажуть, було би бажання (поетично трансформувати деякі ідеї, але як здолати внутрішній протест, так?).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-21 17:01:27 ]
Гарне "Юлю"кання :))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Індрик Звірик (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-15 19:00:35 ]
саду, Варцю, саду....це просто недосконале моє володіння мовою вдається взнаки:(
"Ожина" - малося на увазі не корлір а присмак:)

Несторе, вибачайте вже:( дякую, що всеж таки твір оцінений, бо я взагалі-то вартість його вбачаю тільки у силі почуттів.

Вандо, "щодня", то не лщше те, що відбувається, то й ще йогурт такий є:)) А вуличка та... мабуть, тут не місце особистому:(

дякую з увагу, Редакціє майстерень! Внутрішній протест здолати важко, це Ви вірно підмітили:)

Юрію, дякую.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-16 18:42:17 ]
Дуже гарний і дуже ліричний вірш. Мені зелені чи смарагдові равлики не шкодять, але з ожиною таки слід щось уточнити. І ще трішки розділових знаків варто б поставити. Успіхів у всьому.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2007-12-16 21:52:02 ]
Привіт, Індрику, чомусь оті ін'єкції ботуксу... мають медичний присмак...

Раджу:
Зменшити кількість дієслівних рим, яких у одній строфі аж 4: "вслухаюся - каюся, наспівує - затримую."
Хоч мелодика вірша гарна, мені піснею звучить :)
Юлечці губки малиною забарвіть, усе-таки за кольором підійде, може більш лагідною стане до героя твору :) Хоча ожина таки смачніша :)
І несіть отих чудових равликів до нас

До речі, равлики, Вандочко, бувають надзвичайно різних кольорів, ото чого він наїстся, такого кольору і буде :P


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Індрик Звірик (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-21 13:04:55 ]
Валентине, з ожиною, як я вже уточнював, мався на увазі присмак а не колір:)))

Оксано, дякую за запрошення... а чим не фарбуй - результат стабільний. дуже вперта особа та Юлечка.))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2007-12-22 02:21:06 ]
власне, такі уперті і спонукають до творчості ;))