ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Паб Лімерик
2026.11.16 08:34
Розповів театральний бариста
Про симфонії Ференца Ліста.
А про каву — мовчок,
То й нема балачок
Про напої, що варить бариста.

В тисячах дистанційних засідань
Ескімоси збирались на Південь.

Віктор Кучерук
2026.11.16 07:04
Під шелест опалого листя
Забави продовжує осінь -
Одягнута в шати багристі,
Повсюди тиняється боса.
Тумани сплітає в мережку,
Гойдає оголені віти
І сипле на вимиту стежку
Дарунки від себе чи літа.

Борис Костиря
2026.11.15 18:29
Не зупинятися у слові,
Коли сягнеш глибин, вершин.
Слова спочинуть охололі.
На слово сяде херувим.
Не зупинятися в розгоні,
В польоті до далеких зір,
Здолати мури й перепони
У прагненні забутих вір.

Євген Федчук
2026.11.15 17:40
Гортаю в Інтернеті сторінки,
Новини і погоду розглядаю,
Чогось собі цікавого шукаю
І, зокрема, якісь нові книжки.
На сайтах їх багато викладають.
Дивлюся, що читають москалі.
Вже й не дивуюсь їм узагалі,
То просто дикість, що вони читають.

Юрій Гундарів
2026.11.15 09:14
Його серце зупинилося 27 березня на Слов’янському напрямку. Прощання відбулося у Вербну неділю. Траурний кортеж розтягнувся через увесь Київ — від Майдану Незалежності до Лівого берега, де він жив.
На Троєщині та Лісовому масиві люди виходили з машин, ст

Ірина Вовк
2026.11.15 07:43
«ДЖОРДАНО БРУНО: Попіл нескінченності, або Ніч на площі Квітів»
(Драматичний есей-містерія на три дії з прологом)

Дійові особи:
Джордано Бруно (Ноланець) – філософ-домініканець, мандрівний мислитель-пантеїст, якому належить теорі

Віктор Кучерук
2026.11.15 07:07
Ні зорі, ні душі, ані тіні -
Тільки тиша й пітьма навкруги,
Тож в уяві малюю видіння
Місць отих, де іти до снаги.
Не буває там темряви й тиші,
І відсутні тривожні думки,
І хмарини там вітер колише ,
І світіння торкає щоки.

Володимир Бойко
2026.11.15 01:14
Людожерам непогано вдаються ролі людинолюбців. Хтось демократією живе, хтось нею грається. Політик – це особа, яка однією рукою будує державу, а іншою її руйнує. Навіть наймізернішим людцям доступні цукерки «Гулівер» в асортименті. Криводушн

Віктор Насипаний
2026.11.14 23:50
З молитви проростаєм до життя.
Комусь шляхи чи стежка невеличка.
А весни, як горобчики, летять.
Міліє, висихає люд, як річка.


Щодня кудись мчимо, як хитрий грак.
І враз, як тінь, в землі минаєм поспіль.

С М
2026.11.14 22:44
Безконечний дощ зі слів ллє в паперовий келих
Током, досхочу свавільним, сковзаючи крізь усесвіт
Сум водойм і хвилі втіх поймають мій відкритий розум
Осяюючи, пестячи

Jai Guru Deva Om
Світ незмінний, хай би що
Світ незмінний, хай би що

Світлана Пирогова
2026.11.14 22:03
Вуалями туманними вкриває листопад.
Мокріють і сиріють вулиці навколо.
Не залишилось майже осені чудних принад.
І сонця барва виглядає досить кволо.

Застигли сумно голі клени в сірому ряду.
Лапате листя застелило легко стежку,
(Нахаба вітер враз й

Ігор Шоха
2026.11.14 21:48
Лише у пам’яті спливає
дуга над плесами води
і сум за веселковим краєм.
На тому березі за плаєм
лишилися мої сліди.

У лузі, де росла калина
і де-не-де чортополох,

Іван Потьомкін
2026.11.14 21:34
«Йдучи до жінки, -Ніцше говорив,- треба брать батіг з собою». І ось він укупі з приятелем- філософом запряжені тягнуть віз, А підганяє обох їх батогом нічим, здавалося б, невиразна жінка. Обом судилось невблаганне «НІ» від неї,як мова заходила

хома дідим
2026.11.14 18:51
присіла ґава на димар
при іншій думці нерозкритій
який-сякий еміль верхарн
кому його державні ритми
старий єврей біля дверей
в його руках сезонні квіти
у нього власний апогей
він відає про смак амрити

Артур Курдіновський
2026.11.14 14:46
Кричить мені осінь захоплене "браво",
Дарує римовані оплески з листя.
Себе відчуваю воскреслим артистом -
Та вже нема сил на реакцію жваву.

Ні з ким у житті не співав я в октаву.
За те, що не змерз у порожньому місті
Кричить мені осінь захоплен

Артур Сіренко
2026.11.14 13:30
У 1895 році після завершення навчання в Київському інституті шляхетних дівчат доля закинула мене в одне подільське містечко N., де були білі хати-мазанки з солом’яними горобцевими стріхами, де круторогі корови та нечемні гуси ходили просто вулицями, де с
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ярослав Ковальчук
2026.11.12

Петро Бончицький
2026.11.08

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тетяна Рибар (1959) / Вірші

 xxx




Найвища оцінка Лариса Вировець 6 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Редакція Майстерень 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-02-19 14:37:39
Переглядів сторінки твору 11403
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.912 / 5.6  (4.934 / 5.61)
* Рейтинг "Майстерень" 4.918 / 5.67  (4.916 / 5.65)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.769
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Автор востаннє на сайті 2021.10.27 15:07
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-19 14:53:38 ]
Цікаво, добре, але чомусь нагадує мотиви Ірини.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2008-02-19 14:54:39 ]
Дуже, дуже подобається Ваш вірш.
А нащо ті дві коми біля «осені»?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-19 14:59:46 ]
Послухайтеся Лесі: викиньте коми біля "осені" і поставте кому тут: І кульгаві вітри (кома) наче пси розбрелись по дорогах.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2008-02-19 15:00:15 ]
:) Точно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-19 15:03:23 ]
І ще після псів кому.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Рибар (М.К./М.К.) [ 2008-02-19 16:14:03 ]
Дякую, шановні, за таку високу оцінку. Навіть не сподівалася. Це вже зобов "язує з більшою відповідальністю відноситись до кожного написаного рядка. А з комами є невеличкі проблеми, згідна.
Щиро вдячна за підказку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Осіння Сандра (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-19 17:59:04 ]
Від Вашої поезії у мене, щось піднялося, а потім опустилося всередині, як при різкому підйомі у ліфті.Майстерно. Добре, що на цьому сайті ще трапляється така хороша поезія, бо інколи таку муру читаєш, що, як кажуть:ні в голові, ні в серці."Ти прийшов саме в час, коли визріли зорі і сливи" - це просто маленький шедевр.
Дякую Вам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-02-19 18:54:18 ]
Сандро - у нас усе, як у житті! :)
Виходиш на вулицю, а там... словом, мало поетичного, або заходиш до книжкової крамниці, а там ... теж мало поетичного. І куди бідному авторові приткнутися :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-02-19 18:55:06 ]
Тетяно, я теж із насолодою перечитав вашого вірша.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Гнєушев (М.К./М.К.) [ 2008-02-19 19:28:32 ]
Добре. Як побажання: збита ритміка третього рядка, спробуйте для цікавості прочитати його так:
"Ти був схожим на дощ і минув, як минається злива." В другій строфі ритмом "помінялися" перший і другий рядки.
Але, повторюю, добре.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2008-02-19 20:06:26 ]
Неймовірний вірш. Він у мені все так добряче сколотив, що загалось і багато такого, що жінки звичайно намагаються щонайскоріше забути;)
Надзвичайно прозорі рядки, що переливаються у свідомість, наче мокрий пісочок. Ще раз - неймовірний вірш. Мені. :)
З повагою, НН)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2008-02-19 20:12:35 ]
Землячко, дуже мелодійно і щирістю вражає молодець. З повагою ВВ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Рибар (М.К./М.К.) [ 2008-02-19 20:35:16 ]
Щиро дякую усім. Після таких приємних коментарів хочеться прицювати ще краще. Для мене дуже важлива кожна думка, кожне слово... Щасти Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2008-02-19 21:19:57 ]
Молодчина, Тетянцю! Ростете!
Осінній настрій проймає наскрізь. А скоро ж -
ВЕСНА! Сонця Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Рибар (М.К./М.К.) [ 2008-02-20 10:44:43 ]
Сонечка не завадить нам усім. Спасибі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Рибар (М.К./М.К.) [ 2008-02-20 10:47:25 ]
Сонечка не завадить нам усім. Спасибі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Рибар (М.К./М.К.) [ 2008-02-20 22:51:49 ]
Людина повинна пройти певний шлях, щоб збагнути такі речі як «душа», «безсмертя», «скарби земні і небесні» і ще багато важливих понять, котрі в процесі життя вивчає, усвідомлює, відчуває не тільки шкірою, а й сутністю своєю. Важливо встигнути це зробити. А поезія, на мій погляд, дає можливість вдосконалюватись душі більш виразніше і яскравіше. І така «робота душі», вважаю, є більш витонченою, одухотвореною. Ми щасливі істоти. Отже радіймо з цього і підтримуймо один одного.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Осіння Сандра (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-20 23:05:14 ]
Тетяно, а чому існуємо?Ми - живемо, бо мислимо,здійснюємо вчинки, пишемо вірші врешті-решт...А існування передбачає лише тління, а не активну дію.
І накінець-латинський афоризм:"Життя-коротке, мистецтво-вічне."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Рибар (М.К./М.К.) [ 2008-02-20 23:33:46 ]
Існувати - жити, вікувати. І ні в якому разі не животіти, звичайно ж. Коли говоримо: цей світ існує, ми ж надаємо слову зовсім іншого змісту. Але це вже філософія...