ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2026.07.03 14:10
Я і ніч
Я з балкону дивлюся на темний проспект.
Він похований вкотре бездонною ніччю.
Сам собі я уламок надії позичу -
Не побачу його у монокль і лорнет.

Як би містом нічним прогулятись хотів!
А ще краще - метро! А ще краще - трамваєм!
Тільки стукає серц

Борис Костиря
2026.07.03 12:55
Запах
Вдихаю душу очерету,
Вдихаю пахощі зими.
Зникома посмішка скелета
Народить епоси землі.
Лиш у потужності стилета
Відчую подихи в імлі.

Такий старезний, аж прадавній,

Олег Герман
2026.07.03 11:55
Катарсис
Нехай гнітить невиплаканий жаль
І слово запізніле ранить груди.
Ми просто люди — помилкові люди,
Що дивляться крізь темряву у даль.

Ілюзії, підпалені мовчанням,
Розвіяв вітер попелом ущент.
Та з цих безглуздих, непотрібних жертв

Юрко Бужанин
2026.07.03 10:33
Неконтакт. Драматична трагікомедія.
Пізнім вечором похожим
Літератор йшов додому.
Настрій мав прекрасний, схоже,
Щось наспівував знайоме.
Презентації щоденні -
Тріумфальні, фантастичні!
І овації шалені
До вершин письменства кличуть!

Віктор Кучерук
2026.07.03 06:56
* * *
Із глибокої криниці
Зачерпну відром водиці
І нестерпну спрагу прожену, -
Обмочивши трохи вуса,
Сам вдоволено нап'юся,
Потім дам напитися коню.
Після довгої дороги,
Хай спочине прудконогий

Ірина Вовк
2026.07.03 05:02
«АНА РЪИНА»: Волошкові очі Франції (продовження 12)
Розділ XІІІ:ОСТАННІЙ АКОРД ЗОЛОТОЇ ОСЕНІ: ДУША ЯСТРУБА Осіння ніч 1074 року дихала прохолодою крізь відчинене вікно спальні. Запах сухого листя й перших приморозків проникав у кімнату, де на великому ліжку під хутряними ковдрами лежав той,

Євген Федчук
2026.07.02 19:34
Як заздрісна подруга ледь дівчину зі світу не звела
Були собі дві подруги, удвох із малого.
Разом росли, разом грались. Не було такого,
Щоби вони розсварились. Отак виростали.
А, коли уже дівчата на виданні стали,
То в одної з‘явивсь хлопець високий та гарний.
Друга його захотіла перейняти - марно.
В

С М
2026.07.02 18:13
Псяче Сопіння (Frank Zappa)
Шкрябаю каручу Шеві '39
Далі – на Ель Монті Ліжен стадіон
Підібрати визгу, о божественна
Тирить ковпаки, убитая у хлам

Пухлі дайси, бонґи, вперті в зад
Човен любови, готовий до атаки

Ванда Савранська
2026.07.02 16:48
Купальський віночок біженки
На Купала, ворожбитної ночі,
Волошковий я сплітала віночок.
Хай поплине, хай поплине
рікою,
Хочу бути в Україні
з тобою...

Де ти милий, знати хочу -

Борис Костиря
2026.07.02 13:16
Старі аркуші
Пора міняти це постільне,
Де потонув у глибині
Пекельних дум, листів осінніх,
Кошмарів, наче буруни.

У цьому ліжку народились
Прозріння, сумніви й жахи.
Руно постане, ніби диво

хома дідим
2026.07.02 10:12
* 129 *
я не зустрівся із тобою
цьогоріч
пишу вірша про це
і взагалі віршую
останній раз
я вийшов просто в ніч
казала ти усе
між нами по феншую

Віктор Кучерук
2026.07.02 05:58
* * *
Аби ми у снах не загрузли
І краще пізнали життя, -
Розбуджує тишу загуслу
Сирени тривожне виття.
Розколюють темряву ночі
Яскраві розриви ракет,
І никнуть у тьмі неохоче,
Як смуги хвостатих комет.

Ірина Вовк
2026.07.02 05:01
«АНА РЪИНА»: Волошкові очі Франції (продовження 11)
Розділ ХІІ. ПОВЕРНЕННЯ ДО ПАРИЖА: ТРІУМФ СИВОЇ БЕРЕГИНІ Час летів, мов стріла. Юний лев Філіп змужнів, його грива стала густішою, а державні турботи – важчими. Франція потребувала не лише сили, а й глибокої, давньої мудрості. І тоді король покликав т

Мар'ян Кіхно
2026.07.02 04:09
Хімікати (1-6)
Меркаптофос усіх од нього
комах виводить -
Одарка.

Не працює телефон.

Уявляєте якби клямку
зі мною відкупорити

Артур Курдіновський
2026.07.01 20:06
Абрикоси (рондель)
Нема, кому зібрати абрикоси
З дерев старих, які вклонились літу.
Коли ж я встиг навіки загубити
Кохання чарівне, світловолосе?

Давно немає бджіл, і зникли оси.
Життя не можна заново прожити!
Нема, кому зібрати абрикоси

Вячеслав Руденко
2026.07.01 19:26
Усе вже завтра- вчора і тепер!
Нас вабив мед, немов чаклун хвилин,
В хутунах вітру смуток проганяв,
Солодку млість і полохливу лінь
В німе ніщо завзято проводжав.

Можливо й треба, щоб часу пісок
Життя земне перетирав на пил —
Не заїдати ж медом огірок
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15

Надія Ляшук
2026.06.14

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Тетяна Рибар (1959) / Вірші

 xxx
...
перейти до тексту твору




Найвища оцінка Лариса Вировець 6 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Редакція Майстерень 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2008-02-19 14:37:39
Переглядів сторінки твору 10707
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.912 / 5.6  (4.934 / 5.61)
* Рейтинг "Майстерень" 4.918 / 5.67  (4.916 / 5.65)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.769
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Автор востаннє на сайті 2021.10.27 15:07
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-19 14:53:38 ]
Цікаво, добре, але чомусь нагадує мотиви Ірини.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2008-02-19 14:54:39 ]
Дуже, дуже подобається Ваш вірш.
А нащо ті дві коми біля «осені»?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-19 14:59:46 ]
Послухайтеся Лесі: викиньте коми біля "осені" і поставте кому тут: І кульгаві вітри (кома) наче пси розбрелись по дорогах.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2008-02-19 15:00:15 ]
:) Точно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-19 15:03:23 ]
І ще після псів кому.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Рибар (М.К./М.К.) [ 2008-02-19 16:14:03 ]
Дякую, шановні, за таку високу оцінку. Навіть не сподівалася. Це вже зобов "язує з більшою відповідальністю відноситись до кожного написаного рядка. А з комами є невеличкі проблеми, згідна.
Щиро вдячна за підказку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Осіння Сандра (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-19 17:59:04 ]
Від Вашої поезії у мене, щось піднялося, а потім опустилося всередині, як при різкому підйомі у ліфті.Майстерно. Добре, що на цьому сайті ще трапляється така хороша поезія, бо інколи таку муру читаєш, що, як кажуть:ні в голові, ні в серці."Ти прийшов саме в час, коли визріли зорі і сливи" - це просто маленький шедевр.
Дякую Вам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-02-19 18:54:18 ]
Сандро - у нас усе, як у житті! :)
Виходиш на вулицю, а там... словом, мало поетичного, або заходиш до книжкової крамниці, а там ... теж мало поетичного. І куди бідному авторові приткнутися :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-02-19 18:55:06 ]
Тетяно, я теж із насолодою перечитав вашого вірша.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Гнєушев (М.К./М.К.) [ 2008-02-19 19:28:32 ]
Добре. Як побажання: збита ритміка третього рядка, спробуйте для цікавості прочитати його так:
"Ти був схожим на дощ і минув, як минається злива." В другій строфі ритмом "помінялися" перший і другий рядки.
Але, повторюю, добре.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2008-02-19 20:06:26 ]
Неймовірний вірш. Він у мені все так добряче сколотив, що загалось і багато такого, що жінки звичайно намагаються щонайскоріше забути;)
Надзвичайно прозорі рядки, що переливаються у свідомість, наче мокрий пісочок. Ще раз - неймовірний вірш. Мені. :)
З повагою, НН)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2008-02-19 20:12:35 ]
Землячко, дуже мелодійно і щирістю вражає молодець. З повагою ВВ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Рибар (М.К./М.К.) [ 2008-02-19 20:35:16 ]
Щиро дякую усім. Після таких приємних коментарів хочеться прицювати ще краще. Для мене дуже важлива кожна думка, кожне слово... Щасти Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2008-02-19 21:19:57 ]
Молодчина, Тетянцю! Ростете!
Осінній настрій проймає наскрізь. А скоро ж -
ВЕСНА! Сонця Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Рибар (М.К./М.К.) [ 2008-02-20 10:44:43 ]
Сонечка не завадить нам усім. Спасибі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Рибар (М.К./М.К.) [ 2008-02-20 10:47:25 ]
Сонечка не завадить нам усім. Спасибі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Рибар (М.К./М.К.) [ 2008-02-20 22:51:49 ]
Людина повинна пройти певний шлях, щоб збагнути такі речі як «душа», «безсмертя», «скарби земні і небесні» і ще багато важливих понять, котрі в процесі життя вивчає, усвідомлює, відчуває не тільки шкірою, а й сутністю своєю. Важливо встигнути це зробити. А поезія, на мій погляд, дає можливість вдосконалюватись душі більш виразніше і яскравіше. І така «робота душі», вважаю, є більш витонченою, одухотвореною. Ми щасливі істоти. Отже радіймо з цього і підтримуймо один одного.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Осіння Сандра (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-20 23:05:14 ]
Тетяно, а чому існуємо?Ми - живемо, бо мислимо,здійснюємо вчинки, пишемо вірші врешті-решт...А існування передбачає лише тління, а не активну дію.
І накінець-латинський афоризм:"Життя-коротке, мистецтво-вічне."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Рибар (М.К./М.К.) [ 2008-02-20 23:33:46 ]
Існувати - жити, вікувати. І ні в якому разі не животіти, звичайно ж. Коли говоримо: цей світ існує, ми ж надаємо слову зовсім іншого змісту. Але це вже філософія...