Полум"яний, захоплюючий, мов танець, вірш. Смертельне фанданго. І смерть його, а не її - "Анти-Кармен". Ні, це з іншої опери.
Дякую, Оксано, за вогняний настрій, передається при читанні, запалює...
Колись читав оповідання Джека Лондона "Безумство Джона Харнеда", де тореадора нахромив бик, а американець Джон Харнед радів цьому, бо вважав, що тут є певна справедливість, адже у бика ніколи немає шансів на перемогу, все роблять так, щоб він програв... "Трусливая игра трусливого народа" - так сказав американець про улюблену розвагу іспанців. В американців бої більш чесні і справедливі. Оригінальний погляд, чи не так?
Але жінки тут страждають, як в усі віки...

Вірш написаний із добрим знанням теми. Вся інформація із довідників, чи, може, довелося побувати на кориді особисто?..

За всю історію телевізійних переглядів цього дійства та інформації, яку можна вважати супутньою, я радів двічі, а в інші рази дивувався - нащо оце видовище?
Легко пригадати, коли радів. Це сьогодні, читаючи Ваш, на мою думку, визначний вірш, а а першого разу, коли юрба дикунів (інакше її не назвати) гнала вулицею розлюченного вола чи бика, а потім вийшло так, що вийшло навпаки. По заслугам перепало чи ні, але перепало. Мабуть, і я дикун, але іншого напрямку.

З подякою за вірш,
Г.С.
Хай би краще віршували б або робили щось корисне ті уболівальники. На землі стільки роботи, що я тижнями не маю змоги посидіти біля компіютера.
А вони жирують та бісяться.

Пристрасно. Стрімко. Майстерно.

Каждый видит в картине, например, солнечного заката что-то свое. Так, наверное, получается и с "Матадором". Я увидел (м.б., потому что я "на своей волне") такое, такое... Такое, что не описать. Вам это удалось, хотя пришлось мастерски завуалировать.
Спасибон и за приглашение.
Удач-дач-дач.