ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2025.11.15 18:28
Відтоді, як з ночов кленових
Мене життя закинуло в цей світ,
Не пригадаю дядька Хведося
Без стружок та олівця за вухом.
Теслею був знаний
Дядько на Канівщину всю.
А в Грищенцях
Його вважали ще й диваком.

Ігор Шоха
2025.11.15 13:36
Ще, напевне, мене пам'ятає
та, що знає – між нами війна,
та луною у небі витає:
« Це вона... це вона... це вона...»
І якби не дароване фото,
що не відаю, де заховав,
то не вірив би, нехотя, хто то
невідправлений лист написав,

С М
2025.11.15 10:30
Як я ходив іще у семінарську школу
Була особа там, напучувала, буцім
Як оце звернутися до Бога молитвою
Звернутися до Бога молитвою
Звернутися до Бога молитвою
Ти не у змозі звернутися до Бога молитвою!

Хто надасть мені притулок? Місце, де ховатис

Юрко Бужанин
2025.11.15 10:16
Я - мов раб...
Близькість з котрим
компрометує.
Ти - наче
високопоставлена
Персона...
Не дай Боже,
побачать

Микола Дудар
2025.11.15 09:10
Заради забавки — маклює.
Заради вибриків — клює…
І один одного вартує,
Як жаль, по-правді, не моє…
Зірвали б куш і розділили б.
Третину їм, а решту тим,
Хто так охоче насмітили
Своїм замовленням «святим»…

Ігор Шоха
2025.11.14 22:47
Є ще люди на білому світі.
що не вимерли у суєті
і несуть із минулого дітям
естафету доби неоліту,
де малюють горшки не святі.

ІІ
Із минулого бачу сьогодні

Борис Костиря
2025.11.14 21:53
Самотній пожовклий листок
Упав на підлогу печально.
Як човен у морі думок,
Лежить він один безпричально.

Самотній пожовклий листок -
Це лист невідомо від кого.
Проклав невідчутний місток

Богдан Фекете
2025.11.14 12:58
кров застрягає в жилах
треба її розганяти
додивитися старе порно
чи сміття винести з хати

у фейсбуку брудними словами
напишу старому політику
як дожити із цими козлами

Ігор Терен
2025.11.14 12:55
Коли на біле кажуть чорне,
а світлу застує пітьма,
линяють коміки – придворні
і зеленаві, зокрема,
яким аплодували хором,
а нині кожного підряд
охоплює іспанський сором
за збочений електорат,

Богдан Фекете
2025.11.14 12:46
От-от почнеться літо.
Буде спека, інколи аномальна.
Ми готові до цього. Як завжди.
Важке дихання міського асфальту.
Сонце від якого наїжачуються перехожі
Дивляться сердито і втомлено
Висихають та вигорають.
І цей шум, гудіння, грім.

Сергій Губерначук
2025.11.14 12:19
Мій секс на відстані –
прекрасна річ.
Приходьте подивитися –
це варто,
хоча б тому,
що сперма б’є ключем
і йде «запліднення у ваших душах».
Ви не гидайтеся,

Володимир Мацуцький
2025.11.14 12:09
У Росії немає своєї мови,
чуже ім’я, чужа і мова,
своє – матюк та жмих полови,
в їх словнику свого – ні слова…
До них слов’яне із хрестами
своєю мовою ходили,
німих Христовими устами
молитись Господу навчили.

В Горова Леся
2025.11.14 10:36
Дорога (цикл сонетів)

І.
Вела дорога в дощ і в спеку
Між різнотрав'ями узбіч.
Мітли чи списа біле древко -
ОпЕртя, і нічого більш.

Микола Дудар
2025.11.14 08:28
За поповнення, за поновлення
Вип’ю чарочку знову з друзяками…
А знеболення і оновлення
Будем порівно гризти з собаками
Тую кісточку, що без тістечка
Я смоктатиму а не гризтиму
Ну а стрілочка… свіжа вісточка:
Друзів втриматись я проситиму…

Борис Костиря
2025.11.13 21:46
Уже не літо, а зима.
Фатальне листя облітає.
Так неминучості тюрма
В кайданах болісно тримає.

Зима гряде, немов тиран,
Змітаючи усе навколо.
Я прикладатиму до ран

Євген Федчук
2025.11.13 19:42
Вже двісті літ минуло з тих часів,
Як москалів у поміч запросив
Богдан. Наївно, мабуть сподівавсь,
Що цар московський справді поміч дасть.
Та, де ступила лапа москаля,
Там, він вважа, що вже його земля.
Тож помочі від них було на гріш
Та вже г
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ганна Осадко (1978) / Вірші

 без птахів_без листя_без трави




Найвища оцінка Вітер Ночі 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Тарас Кремінь 5.25 Майстер-клас / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-11-05 09:36:15
Переглядів сторінки твору 4986
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.151 / 5.38  (5.244 / 5.65)
* Рейтинг "Майстерень" 5.023 / 5.25  (5.211 / 5.62)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.811
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2015.02.12 12:58
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2009-11-05 09:45:10 ]
"ангел у ватно-марлевій пов'язці."- знівичив усі відчуття... І я починаю читати спочатку...)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2009-11-05 13:20:44 ]
)))приємного другого прочитання у контексті ватно-марлевої пов"язки)
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тарас Кремінь (М.К./М.К.) [ 2009-11-05 11:16:27 ]
Звуконаслідування "Тук-тук" ближче до ударів серця, тим паче, до старого годинника.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тарас Кремінь (М.К./М.К.) [ 2009-11-05 11:17:52 ]
"Час Кінця, одвічної порожнечі" звучить, мов тиск у скронях. Точно і влучно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2009-11-05 13:21:28 ]
Дуже дякую, Тарасе! Тепла і затишку у час перших снігів тобі!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-05 11:33:40 ]
Аню, який може бути шибеницький пейзаж коли люди створені один до одного? І ніякого глупства.
А пов'язки і клапани більш надумано...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2009-11-05 13:26:16 ]
Оооо, Саш, ти не дивився на світ із мого вікна.... У мене там такі завіконні пейзажі - гей-гей....Останній поверх останнього будинку останнього мікрорайону міста - а внизу - сіре, мокре, по-рож-нє... обїзна траса. автозаправка. водій, що курить троха одалік, відсунувши свою пов"язку, жовтий пес на цепу, жменька недобудованих котеджів не зовсім нових рускіх, голі дерева, брудна шмата неба на піввікна, ворони, що креслять кола - щодня однакові, і мокрий сніг...
А люди створені одне для одного - це правда. Це таїна любові.
Теплого тобі дня, Саш. І запашного чаю, і ніжності в серці.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Цимбалюк (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-10 17:13:47 ]
Привіт, Ганно! Хочу вам сказати, що ваш вірш мене дуже зачепив... По-перше, ви - смілива жінка, бо не кожна зможе порівняти себе з "мокрою куркою", і спробувати пошукати у цьому порівнянні поезію; по-друге, (мені так здається) натурою до цього вірша були ви сама, і оте ваше "по видолинку грудей" прозвучало дуже відверто, еротично і просто красиво, і по-третє, "Вершник Часу Кінця –
віршник Часу Початку - ангел у ватно-марлевій пов'язці" - особисто для мене це, як паля. Дуже близько і глибоко. Справдіж-бо, наші янголи готові заради нас на все. Словом, браво!...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2009-11-11 15:11:42 ]
Щиро вдячна, Вікторе, за відгук, і за розуміння, і за прихильність! За все)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вадим Степанчук (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-28 11:14:54 ]
Ганно, гарний вірш. Гарні метафори. Чіпляють) Підіймають в уяві, постійно підіймають, досить глибокі образи. Я особисто таку поезію вважаю найціннішою серед інших форм поезії - ту, що підіймає потужні емоційні стани.
А от якщо накладаю це все на розмір вірша і риму, часто-густо втрачається якась концентрація. Іноді вдається. Дуже іноді поєднується без втрат.
Другими словами для мене ритмізований вірш написати і наситити його метафорами і підняти певну емоцію в читача - не проблема і в принципі питання уяви, якої хоч відбавляй у нашого-то брата. Ну ще плюс питання відчуття у доборі потрібних слів, сполучень і т.д. А от все оце на римовану форму покласти - це, щоб якісно і влучно в результаті було, - то це вже тяжка праця)
Цікава ваша думка щодо цього.
Пробачайте каламбур пунктуації..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2011-02-08 19:34:01 ]
Дякую за відгук, Вадиме.
Звісно, можна і заримувати, тим паче, за бажання, можна заримувати що завгодно, хоч підручник з вищої математики))) але не завжди хочеться)
хоча римувати я теж умію)))
ДЯКУЮ!