ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.09.11 20:41
небосвітло вищезає
пітьма прохолоду ллє
був у тому вищий задум
що у нім було чиє
що із цих думок бездарних
із безрадних цих думок
мріями бреде ліхтарник
в сутінковий вогкий смог

Ірина Вовк
2026.09.11 18:51
ЦИКЛ І МЕСОПОТАМІЯ (Додаток)

«ВЕЛИЧ І ПОПІЛ НІНЕВІЇ»
(драматичний «ескіз» у ритмічній прозі на три з’яви
в дусі шумеро-аккадського епосу)

ДІЙОВІ ОСОБИ:
Хронос – Час Старого Світу, безпристрасний свідок епох.

С М
2026.09.11 16:51
Сексі Сейді, чому, чого
Ти обдурила всіх і кожного
Ти обдурила всіх і кожного
Сексі Сейді, охох, чому, чого?

Сексі Сейді, зламавши гру
На показ виклала усім
На показ виклала усім

Ольга Садкова
2026.09.11 15:18
Кручені паничі, ой, кручені.
Як в танкУ, вигинатись научені.

По паркану плетуться з квітами,
далі — вище — вишневими вітами.

Незбагненно плетуться стінами,
щоби ті не були просто сірими.

Марія Дем'янюк
2026.09.11 13:18
Білка бігає по гілках,
Пильно дивиться донизу,
Білка знає - тут ліщина,
І готова до сюрпризу.

Білка плигає завзято,
Бо угледіла горішки,
І радіє : "Як багато!

Борис Костиря
2026.09.11 12:29
Відбувся у природі збій,
Такий нечуваний, нежданий,
Немовби надійшов прибій,
Такий далекий і жаданий.

Щось у нутрі лісів кричить,
Благаючи про допомогу.
Так думку переплавить мить,

Вячеслав Руденко
2026.09.11 11:37
Не сумно, ні! — палає бовдур,
Тарган ховається під ковдру,
Тютюн димить, чорніє стовбур,
Годинник грає в стусани.

Хвилеподібно та без зброї,
В лататті білому, героєм,
У сінях сходи брав без бою,

Віктор Кучерук
2026.09.11 06:19
Вдивляюся пильно в обличчя людей
І радісних не помічаю, -
Сьогодні спокою немає ніде
В моєму стражденному краї.
Забули про графіки, плани та сни -
Не робимо свят і парадів, -
Щодня відчуваємо лютість війни
І бачимо подвиги, зради.

Артур Сіренко
2026.09.10 22:51
Деметра на коні вороному
Скаче нашим миршавим Всесвітом:
Підкови майстровані не Гефестом -
Меркурієм — власником білих сандалів
Та сандалового капелюха.
Важкі підкови цвяховані безнадією -
Відсутністю останнього нещастя,
Дзенькають дукатами Бартоло

хома дідим
2026.09.10 21:28
тривкі складнопорожні дні
складаються із порожнеч
великих менших і дрібних
ні зустрічей ані утеч
ні спілкувань ані новин
інформаційний білий шум
хто скілько виніс
скілько вніс

Ольга Садкова
2026.09.10 21:12
Десь відходить моє тепле літо,
неквапливо, без зайвих прощань.
Лиш торкнулось, ще сонцем сповите,
моїх рук і далеких бажань.

Я дивлюсь йому вслід без тривоги —
хай іде у свою далечінь.
У той край не питаю дороги,

Євген Федчук
2026.09.10 19:59
Зовсім звичайним ранок видававсь –
Похмурий, сірий. Ще в Москві не знали,
Що німці фронт під Вязьмою прорвали
І до Москви Гудеріан вже рвавсь.
Москву не було кому захищать,
Бо армії в оточення попали
І тисячами у лісах вмирали.
На них вже смерть по

Вячеслав Руденко
2026.09.10 15:15
Де ви, дозвілля невпізнані люди?
Де вихованці добра?
Долі масної спотворені груди
Ранками et cetera? —
Жовті лисички і швидкісні поні
Голосом регіт несуть,
Грають, мов картами, в довгу звитягу,
Сонце з-за обрію ждуть.

Борис Костиря
2026.09.10 12:13
Нехай гряде оновлення весни,
І зносить ідолів, старі закони,
І зазирає бурею у сни,
Долаючи погрози і прокльони.

Усе віджиле має відійти.
Чекаємо оновлення у жилах.
Ніщо нас не зупинить до мети

Ірина Вовк
2026.09.10 08:41
«ЗАГИБЕЛЬ АТЛАНТИДИ: Коли Океан закрив Небо»

(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі, у трьох сценах)

ДІЙОВІ ОСОБИ:
Атлант – верховний цар-жрець, у чиїх жилах солона кров Посейдона бореться з прахом землі.
Клейто – старша жриця, чиє серце б'ється

Вячеслав Руденко
2026.09.10 08:04
Зарясніли відтінки
Жовтих крапель впритул,
Неупинних, як фіжми,
Що занурились в мул.
До глибин від жаскої,
Нетривкої води,
У спотворений сумнів,
Що чекає біди.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ганна Осадко (1978) / Вірші

 без птахів_без листя_без трави




Найвища оцінка Вітер Ночі 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Тарас Кремінь 5.25 Майстер-клас / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-11-05 09:36:15
Переглядів сторінки твору 5296
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.151 / 5.38  (5.243 / 5.65)
* Рейтинг "Майстерень" 5.023 / 5.25  (5.211 / 5.62)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.811
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2015.02.12 12:58
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2009-11-05 09:45:10 ]
"ангел у ватно-марлевій пов'язці."- знівичив усі відчуття... І я починаю читати спочатку...)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2009-11-05 13:20:44 ]
)))приємного другого прочитання у контексті ватно-марлевої пов"язки)
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тарас Кремінь (М.К./М.К.) [ 2009-11-05 11:16:27 ]
Звуконаслідування "Тук-тук" ближче до ударів серця, тим паче, до старого годинника.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тарас Кремінь (М.К./М.К.) [ 2009-11-05 11:17:52 ]
"Час Кінця, одвічної порожнечі" звучить, мов тиск у скронях. Точно і влучно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2009-11-05 13:21:28 ]
Дуже дякую, Тарасе! Тепла і затишку у час перших снігів тобі!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-05 11:33:40 ]
Аню, який може бути шибеницький пейзаж коли люди створені один до одного? І ніякого глупства.
А пов'язки і клапани більш надумано...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2009-11-05 13:26:16 ]
Оооо, Саш, ти не дивився на світ із мого вікна.... У мене там такі завіконні пейзажі - гей-гей....Останній поверх останнього будинку останнього мікрорайону міста - а внизу - сіре, мокре, по-рож-нє... обїзна траса. автозаправка. водій, що курить троха одалік, відсунувши свою пов"язку, жовтий пес на цепу, жменька недобудованих котеджів не зовсім нових рускіх, голі дерева, брудна шмата неба на піввікна, ворони, що креслять кола - щодня однакові, і мокрий сніг...
А люди створені одне для одного - це правда. Це таїна любові.
Теплого тобі дня, Саш. І запашного чаю, і ніжності в серці.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Цимбалюк (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-10 17:13:47 ]
Привіт, Ганно! Хочу вам сказати, що ваш вірш мене дуже зачепив... По-перше, ви - смілива жінка, бо не кожна зможе порівняти себе з "мокрою куркою", і спробувати пошукати у цьому порівнянні поезію; по-друге, (мені так здається) натурою до цього вірша були ви сама, і оте ваше "по видолинку грудей" прозвучало дуже відверто, еротично і просто красиво, і по-третє, "Вершник Часу Кінця –
віршник Часу Початку - ангел у ватно-марлевій пов'язці" - особисто для мене це, як паля. Дуже близько і глибоко. Справдіж-бо, наші янголи готові заради нас на все. Словом, браво!...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2009-11-11 15:11:42 ]
Щиро вдячна, Вікторе, за відгук, і за розуміння, і за прихильність! За все)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вадим Степанчук (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-28 11:14:54 ]
Ганно, гарний вірш. Гарні метафори. Чіпляють) Підіймають в уяві, постійно підіймають, досить глибокі образи. Я особисто таку поезію вважаю найціннішою серед інших форм поезії - ту, що підіймає потужні емоційні стани.
А от якщо накладаю це все на розмір вірша і риму, часто-густо втрачається якась концентрація. Іноді вдається. Дуже іноді поєднується без втрат.
Другими словами для мене ритмізований вірш написати і наситити його метафорами і підняти певну емоцію в читача - не проблема і в принципі питання уяви, якої хоч відбавляй у нашого-то брата. Ну ще плюс питання відчуття у доборі потрібних слів, сполучень і т.д. А от все оце на римовану форму покласти - це, щоб якісно і влучно в результаті було, - то це вже тяжка праця)
Цікава ваша думка щодо цього.
Пробачайте каламбур пунктуації..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2011-02-08 19:34:01 ]
Дякую за відгук, Вадиме.
Звісно, можна і заримувати, тим паче, за бажання, можна заримувати що завгодно, хоч підручник з вищої математики))) але не завжди хочеться)
хоча римувати я теж умію)))
ДЯКУЮ!