ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2024.09.22 12:58
Сидять бабці під під’їздом на лавці широкій.
Уже кожній з них, напевно за сімдесят років.
Вже на світі нажилися та напрацювались.
Ото тільки що сидіти на лавці й зосталось.
Між собою гомоніти, щось розповідати,
Кісточки усім знайомим поперемивати.
В

Устимко Яна
2024.09.22 11:49
віє запах тривожний
від сухого зела
мов оплакує кожний
прутик літа й тепла

осінь в лісі та гаї
скоро зайде в міста
осінь часу не гає

Козак Дума
2024.09.22 11:07
Тримай себе у натовпі бентежнім,
хай він усіх паплюжить і усе.
На себе розраховуй, незалежно,
що ближній срібло й посмішку несе.

У мрії поринати на стидайся,
та не обожнюй навіть власних дум!
Брехні – не вір, а лесток – опасайся,

Юрій Гундарєв
2024.09.22 10:51
Війна вбиває… Земля змучена стогне. Багряна трава. Ранок. Золотий жовтень. Озеро завмерло, віддзеркалюючи заспані очі багатоповерхівок. Жінка, років сорока, повненька і, певно, не дуже вродлива, скромно одягнена, сидить на лавочці, похитуючи ног

Юрій Гундарєв
2024.09.22 09:46
Браслетні перлини
на зап’ястя -
дарунок дружини
на щастя.

За теплі хвилини
в снігопади -
сяйливі краплини

Микола Дудар
2024.09.22 07:44
Тебе чекав би допізна
У край села на сінокосі
Де загубилася весна
У літі з дозволу ще й досі…

І розстелився б все одно
На місце те, не випадкове
Черпали б з неба ми вино

Віктор Кучерук
2024.09.22 07:33
Не для мене ще усмішки
Із твоїх медових уст, –
Цим вдоволенням нітрішки
Не впиваюся чомусь.
Наковтався удостачу
Тільки сильної жури,
Поки ти мене не бачиш
І не чуєш до пори.

Микола Соболь
2024.09.22 06:04
Часи млинів минули і волів.
Сучасний світ немов несеться в прірву.
Колись добрішим бути я хотів.
А нині що? Давай за козир чирву.
Або вино. Достатньо вже хрестів.
Для бубни є на Банківській орава.
Поетові, на жаль, бракує слів.
А сильні світу оберу

Сонце Місяць
2024.09.21 14:44
коли потвориться сміх
вороння зривається з древа
відлюдного острова мрій

залишає з веселощів
прокурену порож між
глюком & фаренгейтом

Микола Дудар
2024.09.21 12:59
Поміж...
Нібито впійманий, нібито схований…
Де ж тебе, друже, носили чорти?
Нібито вогняний, нібито вовняний,
Хто ж підтиратиме славні хвости
Різного племен, в правді упевнені
Скільки всього, чи вистачить сил?
В чаші заплетені, небом накреслені

Леся Горова
2024.09.21 12:48
Вечір тіняву тче ажурну,
І спадає по краплі гулко.
То гріхи й грішки мене журять
В сповідань моїх перегуках.

Тиша ллється, та не вспокоїть,
Не обійме, така колюча.
А мені її, надважкої,

Артур Сіренко
2024.09.21 12:28
Я блукаю між хмарочосами,
Як останній король модерну,
А мені кричать галантні гарсони
У чорних краватках-метеликах:
«Агов, містере!»
Мені посміхаються смугасті коти –
Вухасті свідки буття плямистого Місяця,
Знавці італійського сиру і сірих метелик

Володимир Каразуб
2024.09.21 12:00
Нехай тебе в моїй не буде вічності,
Ні губ твоїх, ні рук, ні сонця білого,
Воно вгорі для осені позичене,
З твоїх очей на жовтень перевтілилось.
І я у нім, і вірю, що не скотиться,
Що назавжди горить, мов на картині, де,
У жовтих хвилях осені не вт

Іван Потьомкін
2024.09.21 11:37
Щоденників не вів.
Життя поміж рядками залягло.
Був певен, щось таки мене вело
І днями, і впродовж років.
І якщо хтось захоче прочитати,
Хай поспішає, доки ще живий,
Щоб здогади в інші світи не слати
І не сказать: «Якийсь він не такий...»

Микола Соболь
2024.09.21 08:30
Їжачки каштанів падають з дерев
на бруківку скверу, у пожухлі трави,
кожен рік скидає дерево старе
їжачки у листя золотаве.
Для дітей забава, їх тут повен парк,
гомінка малеча грається плодами.
Я примружив очі, через листя шарк
сам біжу дитиною до

Віктор Кучерук
2024.09.21 05:38
Ти мене замучила безладдям
І надлишком придбаних речей, –
Поламала шафу, а в шухлядах
Не лишила й ніші для мишей.
У кімнаті душно та імлисто,
У повітрі висне всякий пил, –
А було без тебе свіжо й чисто,
І не мав мороки старожил.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Васка Почеркушка
2024.09.16

Антон Мог
2024.08.20

Ілля Шевченко
2024.08.17

Юлія Рябченко
2024.08.04

Мирослав ЕкманКременецький
2024.07.25

Олекса Квіт
2024.07.05

Любов Інішева
2024.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Валерій Хмельницький / Вірші / Іронічні поезії

 Ти - герой не мого роману

Це не я біля тебе в ліжку

Марина Єщенко

...
перейти до тексту твору

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : Марина Єщенко ***


      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-06-20 10:31:47
Переглядів сторінки твору 7158
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.273 / 5.5  (5.063 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.995 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.813
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Портрети
Автор востаннє на сайті 2023.04.12 17:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2011-06-20 10:39:46 ]
Друга частина вірша накульгує.
"Пес на м'ясо"... Сумнівне порівняння. Виходить так, що ЛГ - сука? А чому не кішка?
Відчуваються, ІМХО, наслідки елементу поспішності?
Невже настільки затягує у себе цей пародійний вир?

Гарного настрою, творчих успіхів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-06-20 10:49:31 ]
Ой, чесно кажучи, навіть не сподівався, що може виникнути таке порівняння. Та ні, пес на м'ясо дивиться так само, як кіт на мишку.) Можливо, просто надто однакові порівняння? Так то ж для підсилення. Он і ліжко двічі згадується. Основний інстинкт, що поробиш.)

Так-так, поспішиш - людей насмішиш.) А, нічого, потім підправлю.) Хоча - чому накульгує? З ритмом тут все в порядку.)

Ой, затягує!))) Просто не в змозі опиратись.)))

Дякую за коментар, Олександре! Взаємно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2011-06-20 10:52:08 ]
"Бо ж не я борщі тобі варю,
І не я газдую на кухні,
І не я за зарплату сварю".

Передивіться, перечитайте - і відчуєте. Про риму "сварю - варю" я мовчу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-06-20 11:19:50 ]
Швидко написав - швидко поправив.) Що скажете, Олександре?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2011-06-20 11:26:20 ]
Здається, що існує проблема за наголосом у словнику чи у творі. Сварю́.
Т.з. "жіночі" клаузули додають шарму.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-06-20 12:13:27 ]
Все, Олександре, клаузулами Ви мене переконали.))) Здається, тепер все нормально?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марина Єщенко (М.К./Л.П.) [ 2011-06-20 10:50:47 ]
сумна пародія, скажу чесно.
таке враження, що ви дали відповідь на питання "нещаслива чи щасливіша?" з мого вірша виключно як нещаслива...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-06-20 11:07:03 ]
Чому сумна, Марино?) Якщо пародія вийшла сумна, то це вже не пародія.) Я обіграв слова з Вашого вірша у напрямку розлученого подружжя. Він - все ще її кохає та бажає. А вона - жалкує, що мало помстилася чоловіку-невдасі і бажає повернутись та додати йому жару.) Десь так приблизно.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марина Єщенко (М.К./Л.П.) [ 2011-06-20 11:15:32 ]
оу, як чудово все)
просто у моєму вірші вони навіть незнайомі були:):):)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-06-20 11:23:17 ]
Ось, а я встиг вже їх одружити і розлучити.))) Час летить швидко, хвилини за хвилинами, десятиліття за десятиліттями, століття за століттями - та що там казати, щойно, здається, було друге тисячоліття, а вже третє першу десятку розміняло...)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-06-20 11:24:08 ]
Та ні, другу, другу десятку розміняло.)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-06-20 11:25:39 ]
Марино, Ви помітили, я прив'язав свою пародію до Вашого "Зрадь"?)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марина Єщенко (М.К./Л.П.) [ 2011-06-20 11:34:33 ]
нєа, не помітила!)
вас, бачу, так і тягне на той вірш))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-06-20 12:22:29 ]
Ага.))) Надто незвичайний він своєю фабулою.))) Та й виконаний чудово.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-06-20 12:11:50 ]
Все, кардинально переробив, це вже не пародія, хоча фразу з Вашого вірша, Марино, залишив в епіграфі, як джерело натхнення. Може, ще якийсь журнал захоче надрукувати?)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марина Єщенко (М.К./Л.П.) [ 2011-06-20 13:46:12 ]
не пародія? як на мене це справжнісінька чорна пародія!!! якщо існують такі види пародій...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марина Єщенко (М.К./Л.П.) [ 2011-06-20 13:46:12 ]
не пародія? як на мене це справжнісінька чорна пародія!!! якщо існують такі види пародій...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-06-20 17:13:39 ]
Так я свій вірш і заніс у розділ "Сатира. Чорний гумор. Та інші дошкульності"))) Чи, може, забрати тоді з епіграфу рядок з Вашого вірша? Шкода, адже це справді він надихнув мене. Чи Ви так жартуєте, Мариночко?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марина Єщенко (М.К./Л.П.) [ 2011-06-20 18:12:26 ]
звісно, залишайте! мені ж приємно, що я когось надихаю:) тобто мої вірші... ось друкуватимуть ваш вірш у маститому журналі із моїм епіграфом, то й мене прославите:):):):)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-06-20 18:19:38 ]
О, це зовсім інша розмова.) А то я вже ледь себе не почав почувати на місці ліричного героя.)))

А які у нас журнали маститі, не підкажете, Мариночко?))) А то я на сайті Вашого об'єднання бачу, що Ви куди маститіші від мене.)))

Але й надихнули Ви мене - цілісінький день редактую.) Цікаво, чи ще й завтра продовжу?) Так що Ви зазирайте, може, ситуація у моєму вірші ще не раз кардинально зміниться.)))